Постанова

від 23.01.2024 по справі 175/18/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/642/24 Справа № 175/18/22 Суддя у 1-й інстанції - Бойко О. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Попенко Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Громова Юліана Анатолійовича на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпровська та Кіровоградська області), Садівниче товариство Мрія про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпровська та Кіровоградська області) про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1221486200:11:001:0330 та є власником земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1221486200:11:001:0050. Відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що належна відповідачу земельна ділянка використовується ним не за призначенням. На належній відповідачу земельній ділянці міститься металобрухт, будівельні відходи, а також пошкоджено поверхневий ґрунт. Позивач зазначає, що металобрухт та відходи виходять за межі ділянки відповідача і незаконно зберігаються на суміжних земельних ділянках. На думку позивача, фактично земельна ділянка № НОМЕР_1 використовується відповідачем не за цільовим призначенням та з ознаками порушень адміністративного та кримінального законодавства, що призводить до порушення законодавства про довкілля і має такі негативні наслідки, як-то: існує реальний ризик травмування дітей та інших осіб, на земельну ділянку постійно збігаються бродячі собаки, які є дуже агресивними, що також становить загрозу для життя і здоров?я громадян. Позивач вказує, оскільки земельна ділянка № НОМЕР_1 СТ Мрія знаходиться в безпосередній близькості (біля 100 метрів) до належної йому земельної ділянки № НОМЕР_2 СТ Мрія, тому позивач зазнає негативного впливу на свої екологічні права, а тому має право вимагати в суді припинення відповідачем порушень законодавства. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить суд зобов`язати ОСОБА_2 прибрати із земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , металобрухт і будівельні відходи та привести цю земельну ділянку у відповідність до її цільового призначення.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпровська та Кіровоградська області) про зобов`язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Громов Ю.А. просить рішення суду від 21вересня 2023року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального права.

У запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Білогруд Д.О. просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду від 21 вересня 2023 року залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особиГоловне управлінняДержгеокадастру уДніпропетровській області,Державна екологічнаінспекція Придніпровськогоокругу (Дніпровськата Кіровоградськаобласті),про зобов`язаннявчинити певнідії в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору СТ Мрія (а.с.190, 191).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 13 Конституції України власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. У такій редакції конституційна норма не лише покладає на власника обов`язки, а й орієнтовно вказує на його зобов`язання.

Згідно положень ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Стаття 50 Конституції України зазначає, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно положень статті 293 Цивільного кодексу України ?фізична особа має право на безпечне для життя і здоров?я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення. Діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду. Фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.

Згідно положень статті 9 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища кожний громадянин України має право на безпечне для його життя та здоров?я навколишнє природне середовище; участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров?ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно положень статті 10 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища гарантії екологічних прав громадян екологічні права громадян забезпечуються проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища; обов`язком центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій здійснювати технічні та інші заходи для запобігання шкідливому впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, виконувати екологічні вимоги при плануванні, розміщенні продуктивних сил, будівництві та експлуатації об`єктів економіки; компенсацією в установленому порядку шкоди, заподіяної здоров?ю і майну громадян внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно положень статті 11 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Місцеві ради, органи державної влади в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов?язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають боти поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.

Згідно положень статті 12 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища громадяни України зобов`язані берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб?єктів; вносити штрафи за екологічні правопорушення; компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Згідно положень статті 50 вказаного Закону екологічна безпека є такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Згідно положень частини першої статті 67 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються судом, місцевими радами чи органами, які утворюються ними, відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України.

Згідно ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ від 16 квітня 2004 року №7 роз`яснено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК).

Відповідно до ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно з ч.2 ст. 358 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

У справі встановлено та з Інформації Держаного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 05 серпня 2021 року вбачається, позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:11:001:0330, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24).

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №568382, виданого на підставі рішення 6 сесії 5 скликання Новоолександрівської сільської ради від 10 жовтня 20006 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 1221486200:11:001:0050, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.19).

Відповідно до листа Голови правління СТ Мрія членом товариства ділянки №15 є ОСОБА_2 , вказана земельна ділянка № НОМЕР_1 приватизована 0,064 га (а.с.27).

Відповідно додержавного актуна правоприватної власностіна землюсерії ДПДн №022024від 21жовтня 1997року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,064 га на території СТ Мрія Новоолександрівської сільської ради (а.с.70).

Слід зазначити, згідно копії паспорта відповідача його прізвище - ОСОБА_5 (а.с.47, 48).

З листа Новоолександрівської сільської ради №184/2-14 від 02 лютого 2022 року вбачається, в ході комісійного огляду території СТ Мрія на земельній ділянці ОСОБА_2 виявленні порости дерев, залишки твердих побутових відходів та остови від автомобілів, що є недоліками, за не усунення яких передбачена адміністративна відповідальність (а.с.102).

Відповідно до акту Державної екологічної інспекції придніпровського округу №75/2.1/22 від 04 лютого 2022 року встановлено факт порушення вимог природоохоронного законодавства України щодо порушення вимог поводження з відходами, а саме на території земельної ділянки ОСОБА_2 (а.с.103, 104).

З метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства України щодо порушення вимог поводження з відходами, виявлених 04 лютого 2022 року в ході комісійного огляду території СТ Мрія на земельній ділянці ОСОБА_2 було складено припис Державною екологічною інспекцією придніпровського округу №75/2.1/22 від 04 лютого 2022 року з вимогами про вжиття заходів з метою усунення порушень природоохоронного законодавства (а.с.105, 106).

Державна екологічна інспекція придніпровського округу листом від 04 лютого 2022 року та від 10 лютого 2022 року звернулася до ОСОБА_2 за результатами огляду земельної ділянки з додатками акту та припису для усунення вказаних порушень (а.с.107, 108).

Листом від 10 лютого 2022 року Державна екологічна інспекція придніпровського округу звернулася до Начальника ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області щодо результатів огляду земельної ділянки ОСОБА_2 з додатками акту та припису, а також по сприянню у притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності (а.с.109).

Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 вказував, що належна відповідачу земельна ділянка № НОМЕР_1 СТ Мрія відповідачем використовується не за призначенням, на ній міститься металобрухт, будівельні відходи, які також виходять за межі ділянки відповідача і незаконно зберігаються на суміжних земельних ділянках. Позивач зазначив, земельна ділянка № НОМЕР_1 знаходиться в безпосередній близькості (біля 100 метрів) до належної йому земельної ділянки № НОМЕР_2 СТ Мрія, у звязку з чим він зазнає негативного впливу на свої екологічні права.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, відповідно до державного актуна правоприватної власностіна землюсерії ДПДн №022024від 21жовтня 1997року ОСОБА_3 і ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,064 га на території СТ Мрія Новоолександрівської сільської ради (а.с.70).

Згідно копії паспорта відповідача його прізвище - ОСОБА_5 (а.с.47, 48).

Таким чином, встановлено, що існують розбіжності у прізвищах власника земельної ділянки площею 0,064 га, розташованої на території СТ Мрія Новоолександрівської сільської ради - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та прізвищем відповідача у справі - ОСОБА_5 та матеріали справи не містять доказів на підтвердження усунення вказаних розбіжностей у встановленому законом порядку.

Також слід зазначити, кожна особа має право мирно володіти своїм майном, стаття 1, Протокол до Конвенції про захист прав людини i основоположних свобод).

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до пункту "б" частини першої, другої статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами "г" та "е" частини першої статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка № НОМЕР_2 СТ Мрія, власником якої є позивач ОСОБА_1 , та земельна ділянка № НОМЕР_1 СТ Мрія, власником якої згідно державного актуна правоприватної власностіна землюсерії ДПДн №022024від 21жовтня 1997року є ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не розташовані по сусідству та не межують між собою (а.с.21).

Між вказаними земельними ділянками є значна відстань та між цими земельними ділянками розташована АДРЕСА_3 , що свідчить про відсутність порушення відповідачем правил добросусідства відносно позивача.

Матеріали справи не містять та позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача ОСОБА_2 , чи речі, об`єкти, які знаходяться на земельній ділянці АДРЕСА_4 дійсно порушують права позивача, як власника земельної ділянки № НОМЕР_2 СТ Мрія, і становлять загрозу навколишньому середовищу та здоров`ю позивача, чи інших осіб.

Належними доказами не підтверджується використання відповідачем земельної ділянки № НОМЕР_1 , яка розташована на території СТ Мрія, не за цільовим призначенням та що внаслідок використання відповідачем земельної ділянки позивачеві завдано шкоди.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, про те, що нецільове використання відповідачем земельної ділянки (в певний період часу) призвело до підвищеної екологічної небезпеки, забрудненості повітря та землі, забрудненості земельної ділянки, псуванню дерев, рослин, що ростуть на земельній ділянці позивача. Відповідач ОСОБА_2 не притягувався до адміністративної чи кримінальної відповідальності за порушення норм екологічного законодавства.

Отже, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у звязку з недоведеністю.

Доводи апеляційної скарги про доведеність та обґрунтованість позовних вимог є безпідставними та не підтверджуються будь-якими належними доказами у справі.

Посилання в апеляційній скарзі на незаконність та необґрунтованість рішення суду суду є необгрунтованими.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката ГромоваЮліана Анатолійовича залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова