Ухвала

від 24.01.2024 по справі 337/2104/22

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

24 січня 2024 року

Справа №337/2104/22

Номер провадження 1-кп/337/36/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя

у складі головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню у відношенні ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 307 КК України,

встановив:

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те що, підстав для застосування йому більш м`якого запобіжного заходу не вбачається, раніше встановлені судом ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України у вигляді можливості переховуватися від суду, впливати на свідків, самим перешкоджати кримінальному провадженню, не відпали та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_4 просить у задоволенні клопотання прокурора відмовити, змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що він має на утриманні двох малолітніх дітей та матір-інваліда, які потребують його підтримки; наміру переховуватися від суду та перешкоджати кримінальному провадженню він не має.

Захисник просить обрати більш м`який запобіжний захід, посилаючись на те, що ризики, на які посилається прокурор не є доведеними, доводи щодо можливого переховування від суду та наміру перешкоджати кримінальному провадженні є голослівними, місцезнаходження свідків, які підлягають допиту у судовому засіданні наразі невідомо, тому вливати на них обвинувачений жодним чином не може.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, суд виходить із того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, пов`язаного з незаконним обігом психотропних речовин в особливо великих розмірах з метою збуту, за який передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років, свою причетність до якого заперечив. При цьому, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, в т.ч. за аналогічне кримінальне правопорушення. В межах даного кримінального провадження він обвинувачується у вчиненні злочину в період іспитового строку, встановленого попереднім вироком суду, у зв`язку з чим у випадку визнання його винуватим покарання має бути призначено за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України, у вигляді позбавлення волі, до взяття під варту офіційно не працював, офіційних джерел доходу не мав, все це у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність відбуття покарання, у разі доведеності його вини, може переховуватися від суду, та впливати на свідка ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про повторний допит якого заявлено клопотання з його боку, який під час допиту у судовому засіданні повідомляв, що обвинувачений чинив певний тиск на нього, від допиту у судовому засіданні свідка ОСОБА_6 , яка за доводами сторони обвинувачення є знайомою ОСОБА_4 , учасники провадження не відмовилися, тому, на глибоке переконання суду, ризик можливого впливу на свідків своєї актуальності не втратив.

Таким чином, суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК України, та приходить до висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, так як інші, більш м`які, запобіжні заходи в достатній мірі не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає, оскільки стійкість соціальних зв`язків суду не доведена, під час досудового слідства у період застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мати обвинуваченого зверталася з заявами до поліції щодо поведінки свого сина, доводи щодо наявності у ОСОБА_4 постійного місця мешкання не є переконливими, оскільки з досліджених у судовому засіданні доказів вбачається, що незадовго до затримання ОСОБА_4 орендував житло разом зі свідком ОСОБА_8 ; доказів на підтвердження необхідності стороннього догляду за матір`ю обвинуваченого та утримання ним дітей не надано, обраний на досудовому слідстві запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не забезпечив належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , у зв`язку з чим був змінений на тримання під вартою, тому суд вважає, що підстави для зміни запобіжного заходу відсутні.

Керуючись ст. 78, 176, 177, 183, 331, 369-372, 392 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити, у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

Продовжити строк застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою у Державній установі Запорізький слідчий ізолятор до 23 березня 2024 року, включно.

Копію ухвали направити Державній установі Запорізькій слідчий ізолятор - для виконання, захиснику, прокурору та ОСОБА_9 - для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом семі днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1