Рішення

від 16.01.2024 по справі 502/1151/22

КІЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 502/1151/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого - судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання - Скрипкіної А.Ю.

представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4

до

ОСОБА_2

про

поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

На обґрунтування позовних вимог від 28.07.2022 року, представник позивача зазначив, що шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був зареєстрований 02.03.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 19 від 02.03.2004 року.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2021 року, справа № 502/1292/21, шлюб поміж позивачем та відповідачем було розірвано.

Згідно Акту про встановлення фактів, виданого Кілійською міською територіальною громадою 26.01.2022 р., зазначено, що ОСОБА_4 разом з дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з 28 липня 2021 р. проживає у своїх батьків за адресою АДРЕСА_1 та знаходиться на їх забезпеченні. Жодних джерел доходу не має. Батько дітей ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не приймає, ніякої допомоги не надає.

Відповідач ОСОБА_2 працює на тимчасових роботах, які приховує, але достеменно відомо, що він є мисливцем та професійною рибалкою, про що свідчать наступні докази: посвідчення мисливця НОМЕР_2 ; дозвіл № НОМЕР_3 від 08.01.2021 на право зберігання, носіння мисливської рушниці, виданий відповідачу; мисливсько-рибальський квиток № НОМЕР_12 від 04.08.12; посвідчення стернового-моториста НОМЕР_13, протокол від 27.02.2021, №30/02/21-F; копії додатків до промислового журналу № 1 від 01.02.2022 та від 17.06.2022, які свідчать, що ОСОБА_2 є відповідальним за вилов риби на плавзасобах ЯОД 2216 та ЯОД 2218.

У період перебування у шлюбі сторонами було придбано наступне нерухоме майно, яке є спільним сумісним майном подружжя, а саме:

1.Житловий будинок, літ. А, загальною площею 73,2 кв.м., який розташовано в АДРЕСА_2 , в тому числі житловою площею 37,3 кв.м.; господарчих будівель: кухня літ. Б, гараж літ. В, навіс літ. Г, сарай літ. Д, сарай літ. Е., навіс літ. Ж, убиральня літ. З, надвірних споруд № 1-5, 1, розташований на земельній ділянці площею вісімсот сімдесят три кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 5122310100:02:001:0075.

Житловий будинок придбано відповідачем згідно договору купівлі-продажу від 05.12.2012 р., який зареєстровано в реєстрі за № 3240. Згідно абз.2 ч.2 цього договору відповідач підтверджує, що на момент підписання договору перебуває у шлюбі. На придбання житлового будинку є згода його дружини ОСОБА_4 , яка викладена окремою заявою, справжність підпису на якій засвідчена Кілійською районною державною нотаріальною конторою 05.12.2012 за реєстром № 3239.

Право власності на даний житловий будинок зареєстроване 31.12.2012 за ОСОБА_2 згідно витягу № 37085978 від 31.12.2012 про державну реєстрацію прав

Відповідно п.3 договору купівлі-продажу ринкова вартість житлового будинку згідно відомостей, викладених у Висновку про вартість об`єкта оцінки Колективним підприємством «Центр інженерних досліджень» від 22.11.2012 р., становить 140837 грн.

2. Земельна ділянка площею 0,0873 га, кадастровий номер 5122310100:02:001:0075, розташована за адресою АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Земельна ділянка придбана відповідачем згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2012 р., який зареєстровано в реєстрі за №3247. Згідно п.3.7 цього договору відповідач підтверджує, що на момент підписання договору перебуває у шлюбі. На придбання житлового будинку с згода його дружини ОСОБА_4 , яка викладена окремою заявою, справжність підпису на якій засвідчена Кілійською районною державною нотаріальною конторою 05.12.2012 за реєстром №3246.

Відповідно п.2.3 договору купівлі-продажу ринкова вартість земельної ділянки згідно відомостей, викладених у Висновку експерта про вартість земельної ділянки, складеному Колективним підприємством «Центр інженерних досліджень» від 22.11.2012 р., становить 45 492, 02 грн.

Таким чином, загальна вартість зазначеного майна складає 186 329,02 грн.

Після розлучення сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу вказаного спільного майна.

Виходячи з принципу рівності часток поділ майна подружжя доцільно здійснити таким чином:

-1/2 житлового будинку, загальною площею 73,2 кв.м., та 1/2 земельної ділянки площею 0,0873 га, кадастровий номер 5122310100:02:001:0075, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 ;

- 1/2 житлового будинку, загальною площею 73,2 кв.м., та 1/2 земельної ділянки площею 0,0873 га, кадастровий номер 5122310100:02:001:0075, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 - ОСОБА_2 .

Крім нерухомого майна, в шлюбі подружжям було придбано наступне рухоме майно:

1. Причеп автомобільний - 5000 грн.

2. 2 лодки моторні

3. Мотоблок (тракторец) - 17000 грн.

4. Кьорхер - 5000 грн.

5. Зварювальний апарат - 5000 грн.

6. Турбинка - 2 000 грн.

7. Лобзик - 1 000 грн.

8. Бензопила - 5 000 грн.

9. Бензокоса - 5 000 грн.

10. Електродрель - 5000 грн.

11. Човневий двигун - 6000 грн.

12. Рибальські мережі - 5 000 грн.

13. Вентеря (рибальські мережі) - 5000 грн.

14. Дві рушниці

15. Сейф для рушниці

16. Велосипеди

17. Мопед «Дельта» жовтого кольору

18. Швейна машинка «Шунфа» - 6 000 грн.

19. Оверлок промисловий - 5000 грн.

20. Кондиціонер - 10 000 грн.

21. Кондиціонер - 10 000 грн.

22. Кондиціонер - 6 000 грн.

23. Шафа-купе - 8 000 грн.

24. Пральна машина LG-5000 грн.

25. Холодильник - 10000 грн.

26. Холодильник маленький - 5000 грн.

27. Морозильна камера - 10 000 грн.

28. Кухонні меблі - 30 000 грн.

29. Вбудована духова шафа - 10 000 грн.

30. Мікрохвильова піч - 9000 грн.

31. Плазмовий телевізор - 4000 грн.

32. Стіл кухонний 5 000 грн.

33. Аерогриль- 1000 грн.

34. М`ясорубка електрична - 5000 грн.

35. Чайник електричний - 1000 грн.

36. Меблева стінка - 15 000 грн.

37. Ліжко - 5000 грн.

38. Комод - 3 000 грн.

39. Стіл - 2 000 грн.

40. Комод (спальня) - 3000 грн.

41. Ліжко (спальня) - 10 000 грн.

42. Стінка (спальня) - 5000грн.

43. Тумба під телевізор (спальня) - 5000 грн.

44. Телевізор - 3000 грн.

45. Ноутбук - 12 000 грн.

46. Пилосос - 2 000 грн.

Також у шлюбі сторонами було придбано автомобіль ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_4 , який було зареєстровано 06.02.2021 за ОСОБА_2 . Вказаний автомобіль відповідач за відсутністю згоди позивача продав 01.10.2021 року сторонній особі.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї. З урахуванням наведеного відповідачем не дотримано порядку продажу спільного майна подружжя, що у свою чергу є підставою визнавати вказану дію такою, що суперечить інтересам сім`ї.

Враховуючи викладене представник позивача просив суд:

- визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя житловий будинок, загальною площею 73,2 кв.м., та земельну ділянку площею 0,0873 га, кадастровий номер 5122310100:02:001:0075, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 ;

- визнати право власності на 1/2 житлового будинку, загальною площею 73,2 кв.м., та 1/2 земельної ділянки 5122310100:02:001:0075, які розташовані за адресою м. Кілія, Одеської області, по площею 0,0873 га, кадастровий номер АДРЕСА_2 - за ОСОБА_4 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості автомобіля ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_5 , а саме 66 395 грн.;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості іншого рухомого майна, зазначеного в позові.

12.10.2022 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач зазначив, ще до одруження з ОСОБА_4 він мав певні гроші, котрі збирав на придбання нерухомого майна, тому ці гроші, належали йому особисто та були накопичені ще до вступу в шлюб з позивачем.

При купівлі житлового будинку та земельної ділянки, відповідач сплатив повну вартість житлового будинку та земельної ділянки. Тобто вказане майно, а саме, житловий будинок та земельна ділянка було набуте за час шлюбу, але за кошти які належали особисто йому. В зв`язку з цим фактом вказане майно, а саме, житловий будинок та земельна ділянка були оформлені на відповідача, а не на дружину, чи на них обох в рівних частках.

Разом з тим, з 2012 р. по теперішній час, у позивача не ставало питання про оформлення частки житлового будинку та земельної ділянки на неї, і лише після припинення шлюбних відносин позивач намагається незаконно заволодіти часткою житлового будинку та земельної ділянки.

Твердження позивача про те, що у нотаріуса вона дала письмову згоду на оформлення вказаного житлового будинку та земельної ділянки на ім`я відповідача, лише підтверджує той факт, що вона не заперечувала проти вказаного оформлення. Також відповідач зазначає, що не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто, а тому вказана нерухомість не може бути спільно нажитим майном та не має бути поділена між ними. Позивач не надаючи жодного доказу вартості рухомого майна (меблів, побутової техніки, електротоварів) робить самостійну оцінку вказаного майна та якщо вона хоче поділити вказане майно, то зобов`язана надати докази його вартості на час придбання, та вартості на час розподілу. Також вказує, що позивачем не надано жодного підтвердженого документу про купівлю ними таких речей (квитанцій про купівлю, накладних щодо замовлень та їх оплату, тощо), докази того що таке майно придбане в період шлюбу. Відповідач не згоден з вартістю майна яке вказує позивач, оскільки вказане майно застаріло має певний знос та не може оцінуватись на думку позивача.

06.02.2021 року відповідач придбав транспортний засіб ВАЗ 21114, який 01.10.2021 р. продав іншій особі, цей момент був узгоджений з дружиною та отримані гроші, були витрачені на сімейні потреби, не зважаючи на те, що в Кілійському районному суді вже знаходилася позовна заява позивача про розірвання шлюбу між сторонами. На підтвердження цього позивач досі не зверталась до суду про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її згоди.

На підставі викладеного відповідач просив суд врахувати вказані факти при винесені рішення та у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

24.10.2022 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача відповідно до якої зазначено, що відповідач у відповіді на відзив зазначає, що до одруження збирав особисті кошти для купівлі житлового будинку загальною площею 73,2 кв.м., який розташований АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0873 га, кадастровий номер 5122310100:02:001:0075, розташованої за тією ж адресою. Проте жодного доказу того, що ці кошти належали йому особисто до шлюбу, не надав. Таким чином, відповідачем не доведено про набуття ним нерухомого майна за час шлюбу виключно за особисті кошти, які він начебто збирав до одруження. Навпаки, заслуговує на увагу той факт, що шлюб поміж позивачем і відповідачем було укладено 02.03.2004 року, а договори купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки укладено 05.12.2012 р. Таким чином, за період з 2004 р. по 2012 рік пройшло більше 8 років спільного життя подружжя в шлюбі, за цей час народилося двоє дітей, кожен з подружжя вносив свій матеріальний вклад в спільне життя. Зазначене свідчить, про те, що нерухомість придбана за спільні кошти подружжя, а не за особисті кошти відповідача.

Також, згідно з вимогами частин 1, 2 статті 60 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

При цьому оформлення нерухомості на відповідача, або на позивача та відповідача в рівних частках, як зазначає відповідач у відзиві, не впливає на статус спільної сумісної власності подружжя і не змінює його. Якраз для недопущення порушень в сфері спільної сумісної власності подружжя та згідно ч. 3 ст. 65 СК України, якою передбачено, що для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода іншого подружжя в даному випадку викладається у формі заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріусом (справжність підпису ОСОБА_4 засвідчена 05.12.2012 р. за реєстрами № 3239 та № 3246). Те, що позивач саме після розірвання шлюбу намагається шляхом подачі позову відновити своє порушене право на 1/2 частку нерухомого майна, набутого у шлюбі, свідчить про намір позивача, у якого на утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей, законним шляхом відновити справедливість.

Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача на користь позивача 1/2 вартості автомобіля ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_4 , то у відзиві на позов відповідачем навмисно перекручено правові норми. Вказаний автомобіль було зареєстровано за відповідачем 06.02.2021 року, таким чином його було придбано у шлюбі, так як шлюб між сторонами було розірвано 13.10.2021 року. Але відповідач, будучі ще в шлюбі і в період, коли в Кілійському суді вже розглядалась справа про розірвання шлюбу між сторонами, навмисно, за відсутністю згоди позивача, продав 01.10.2021 року зазначений автомобіль сторонній особі.

Згідно ч. 3 ст. 65 СК України у випадках, коли один із подружжя укладає договір, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договір стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Так як автомобіль це цінне майно, то згода позивача на його відчуження мала бути надана письмово. З урахуванням наведеного відповідачем не дотримано порядку продажу спільного майна подружжя, що у свою чергу є підставою визнавати вказану дію такою, що суперечить інтересам сім`ї. Крім того, відповідачем вказано, що кошти від продажу автомобілю витрачено на потреби сім`ї, але ніяких доказів цього також не надано, так як їх і не могло бути.

Таким чином, вказані обставини та надані позивачем до позову докази, визначають право позивача на 1/2 частку проданого автомобіля.

Також представник позивача вказує, що у зв`язку з тим, що позивач після розірвання шлюбу мешкає окремо від відповідача і надати докази про придбання іншого рухомого майна не має можливості, тому на підставі п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_2 на її користь 1/2 вартості іншого рухомого майна, що було викладено в пункті 5 резолютивної частини позову.

01.11.2022 року від ОСОБА_2 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив позивача, відповідно до яких відповідач зазначає такі ж самі обґрунтування що й у своєму відзиві на позовну заяву від 12.10.2022 року та просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

15.05.2023 року на адресу суду надійшли уточнення до позовної заяви відповідно до яких з урахуванням поданої заяви від 05.08.2022 року про усунення недоліків позовної заяви, представник позивача просить суд:

- визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя житловий будинок, загальною площею 73,2 кв.м., та земельну ділянку площею 0,0873 га, кадастровий номер 5122310100:02:001:0075, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 ;

- визнати право власності на 1/2 житлового будинку загальною площею 73,2 кв.м., та 1/2 земельної ділянки площею 0,0873 га, кадастровий номер 5122310100:02:001:0075, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 - за ОСОБА_4 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 1/2 вартості автомобіля ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_4 , а саме 66 395 гривень;

- судові витрати по справі стягнути з відповідача.

02.06.2023 року від відповідача по справі ОСОБА_2 на адресу суду надійшли заперечення на уточнення до позовної заяви, з яких окрім дублювання обставин та заперечень, викладених у відзиву на позовну заяву від 12.10.2022 року та запереченнях від 01.11.2022 року вбачається, що відповідач просить повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки твердження позивача та вимоги її представника базуються лише на безпідставному бажанні ОСОБА_4 отримати те, що їй не належить. Що ж стосується вартості автомобілю ВАЗ 21114, яку позивач та його представник вказують в розмірі 132 790 грн, то це також не відповідає дійсності, ця сума жодним чином не підтверджена належними доказами, а саме звітом про вартість транспортного засобу, який повинен бути складений уповноваженою особою - оцінювачем.

Ухвалою Кілійського районного суду від 29.07.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишено без руху.

Ухвалою Кілійського районного суду від 29.07.2022 року задоволено заяву представника позивача про забезпечення позову, в порядку забезпечення якого накладено арешт (заборону відчуження) на житловий будинок загальною площею 73,2 кв.м., який розташований в АДРЕСА_2 , який придбано відповідачем ОСОБА_2 за згодою позивача ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу від 05.12.2012 року, ринковою вартістю 140 837 грн., право власності на який зареєстроване 31.12.2012 року та земельну ділянку площею 0,0873 га, кадастровий номер 5122310100:02:001:0075, розташовану за адресою АДРЕСА_2 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка придбана відповідачем згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2012 року, ринковою вартістю 45492 грн. 02 коп. до набрання законної сили рішенням суду у зазначеній справі №502/1151/22.

Ухвалою Кілійського районного суду від 10.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання, про що повідомлені сторони.

Ухвалою Кілійського районного суду від 29.11.2023 року закрито підготовче провадження та призначення справу до судового розгляду по суті, про що повідомлені сторони.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити. Відповідаючи на питання пояснив, що вартість транспортного засобу, проданого відповідачем під час перебування у шлюбі з позивачем, визначена стороною позивача на підставі вартості аналогічних транспортних засобів, вказаних в оголошеннях про їх продаж.

Відповідач ОСОБА_2 , та представник відповідача ОСОБА_3 заперечували проти задоволення позову з підстав, вказаних у поданих ними заявах по суті справи. Відповідач на питання надав відповідь, що спірний транспортний засіб він продав своєму батькові, який наразі ним користується. На продаж вказаного автомобіля була отримана згода позивача згідно попередньої домовленості між ними.

Заслухавши пояснення представників сторін та відповідача, дослідивши подані ними заяви по суті справи, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був зареєстрований 02.03.2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 19 від 02.03.2004 року.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 05.04.2005 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , актовий запис № 50 від 05.04.2005 року.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого 19.06.2007 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції Одеської області встановлено, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками записані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , актовий запис № 93 від 19.06.2007 року.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області № 502/1292/21 від 13.10.2021 р. шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано.

Згідно акту про встановлення фактів від 26.01.2022 р. наданого депутатом Кілійської міської ради Ченуша В.П., ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 мешкає у домі батьків та знаходиться на їхньому забезпеченні.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав наданого КП "РБТІ та РОН" № 37085978 від 31.12.2012 р., житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі - продажу /реєстр. № 3240/ 05.12.2012 / посвідчений Кілійською райдержнотконторою.

Згідно технічного паспорту житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 складається з: будинку літ. А, загальною площею 73,2 кв.м. в тому числі житловою площею 37,3 кв.м., господарчих будівель: кухні літ. Б; гаражу літ. В; навісу літ. Г; сараю літ. Д; сараю літ. Е; навісу літ. Ж; убиральні літ. З; надвірних споруд № 1-5, І.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.12.2012 р. земельна ділянка площею 0,0873 га, кадастровий номер 5122310100:02:001:0075, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 належить ОСОБА_2 .

З листа територіального сервісного центру МВС № 5144 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області Головного сервісного центру МВС № 31/15/5144-689 від 21.06.2023 р. вбачається, що станом на 21.06.2023р. на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було зареєстровано автомобіль «ВАЗ 21114», номерний знак НОМЕР_4 , кузова № НОМЕР_8 , VIN-код № НОМЕР_8 , 2005 р.в. 06.02.2021р. автомобіль «ВАЗ 21114», номерний знак НОМЕР_9 , кузова № НОМЕР_8 , VIN-код № НОМЕР_8 , 2005 р.в. перереєстровано на ім`я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на підставі договору купівлі-продажу укладеному в ТСЦ №5144. Інформація щодо наявності згоди або заборони на відчуження вищезазначеного автомобілю відсутня.

При вирішенні справи судом враховано і застосовано відповідні положення діючого законодавства:

Як зазначено в ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з положеннями ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Враховуючи встановлені в ході досудового розгляду з досліджених доказів обставини, суд виходить з того, що позивачем доведений факт того, що спірні будинок, земельна ділянка та транспортний засіб були набуті сторонами за час перебування у шлюбі, отже, на вказане вказане майно поширюються положення ч. 1 ст. 60 СК України щодо належності його дружині і чоловіку на праві спільної сумісної власності, у зв`язку з чим воно може бути поділене відповідно до положень ст. 70 СК України.

Таким чином суд вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині поділу набутих у шлюбі спірного будинку та земельної ділянки.

Щодо позовної вимоги про стягнення 1/2 вартості проданого відповідачем транспортного засобу, який також було набуто за час перебування сторін у шлюбі, суд виходить з наступного.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Таким чином, при зверненні до суду з вимогою про поділ майна та при обґрунтуванні права на грошову компенсацію вартості відчуженого автомобіля, виходити з підстав набуття автомобіля в спільну сумісну власність подружжя, наслідків відчуження майна не в інтересах сім`ї, а також вжиття заходів для доведення дійсної вартості автомобіля на час вирішення спору (наприклад, висновок автотоварознавчого дослідження).

Виходячи з наведеного, у випадку відчуження автомобіля одним із подружжя проти волі без згоди іншого з подружжя, останній має право на грошову компенсацію вартості відчуженого автомобіля, виходячи з дійсної ринкової вартості аналогічних транспортних засобів на час поділу майна.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) зазначено, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні.

Оскільки спірний автомобіль придбаний сторонами під час їх перебування у зареєстрованому шлюбі, що визнавав відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України відповідач у своєму відзиві, зазначаючи про його придбання 06.02.2021 р. /а.с. 75/, та при цьому не надав суду доказів, що автомобіль був придбаний за кошти, що належали відповідачу особисто, то це майно є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.

В подальшому відповідач здійснив продаж автомобіля без повідомлення про це позивача та без отримання її згоди, тому позивач має право вимагати відшкодування відповідачем 1/2 частини вартості проданого транспортного засобу.

Разом з тим, в ході судового розгляду було встановлено, що відповідний автомобіль перебуває у власності батька відповідача і відповідач також ним періодично користується, про що він сам зазначав на стадії підготовчого провадження.

Отже, позивач та її представник не були позбавлені можливості в ході судового провадження звернутись до суду з клопотанням про призначення експертизи для визначення ринкової вартості спірного автомобіля, оскільки жодної обставини, що свідчила б про неможливість надання вказаного автомобіля на дослідження, в ході розгляду справи не встановлено.

Однак, відповідного клопотання позивачем та її представником суду заявлено не було та не було надано відповідного висновку експерта, підготовленого на їх замовлення.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто позивачем не доведено факт неможливості встановлення дійсної (ринкової) вартості автомобіля, що давало би підстави для визначення ринкової вартості подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Таким чином, позивачем не доведено в належному порядку вартість спірного автомобіля, 1/2 частину якої він просив суд стягнути з відповідача.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідна позовна вимога задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову відповідно до наданих доказів та доведених позовних вимог.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір у розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 3, 57, 60-61, 70-71 СК України, керуючись ст. ст. 2, 6-13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя - задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок, який складається з: будинку літ. А, загальною площею 73,2 кв.м. в тому числі житловою площею 37,3 кв.м., господарчих будівель: кухні літ. Б; гаражу літ. В; навісу літ. Г; сараю літ. Д; сараю літ. Е; навісу літ. Ж; убиральні літ. З; надвірних споруд № 1-5, І; та земельну ділянку площею 0,0873 га, кадастровий номер 5122310100:02:001:0075, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_2 право власності за кожним по 1/2 частки зареєстрованого за ОСОБА_2 майна: житлового будинку, який складається з: будинку літ. А, загальною площею 73,2 кв.м. в тому числі житловою площею 37,3 кв.м., господарчих будівель: кухні літ. Б; гаражу літ. В; навісу літ. Г; сараю літ. Д; сараю літ. Е; навісу літ. Ж; убиральні літ. З; надвірних споруд № 1-5, І, та земельної ділянки площею 0,0873 га, кадастровий номер 5122310100:02:001:0075, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_10 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_11 , - 1863,29 гривень судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 24.01.2024 р.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников