Постанова

від 23.01.2024 по справі 910/12708/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2024 р. Справа№ 910/12708/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

матеріали апеляційної скарги Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 )

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2023

у справі № 910/12708/23 (суддя Гумега О.В.)

за позовом Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БЕСТ ЧОЙС КОМПАНІ»

про стягнення 58 275,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 58 275,00 грн. нарахованих за порушення відповідачем строків поставки товару за договором на закупівлю ліжка армійського металевого розбірного 2 ярусного № 589-22 (ЦЗ) від 13.10.2022.

Заявлені до стягнення штрафні санкції складаються з:

- пені в сумі 10 125,00 грн., яка нарахована за порушення строків поставки товару за заявкою № 702/6050-22-Вих від 14.10.2022 на 15 днів, а саме з 25.10.2022 по 08.11.2022;

- пені в сумі 14 850,00 грн., яка нарахована за порушення строків поставки товару за заявкою №702/6576-22-Вих від 29.10.2022 на 22 дні, а саме з 09.11.2022 по 30.11.2022;

- пені в сумі 17 550,00 грн., яка нарахована за порушення строків поставки товару за заявкою №702/7376-22-Вих від 19.11.2022 на 26 днів, а саме з 30.11.2022 по 25.12.2022;

- пені в сумі 15 750,00 грн., яка нарахована за період з 13.12.2022 по 22.12.2022 за недопоставку відповідачем позивачу товару на суму 1 575 000,00 грн. Заявляючи до стягнення вказану пеню позивач зазначає про те, що: за умовами спірного договору увесь обсяг товару мав бути у будь-якому випадку поставлений відповідачем не пізніше 12.12.2022, проте станом на вказану дату не було поставлено товар на суму 1 575 000,00 грн.; зобов`язання щодо поставки товару на вказану суму було наявне та існувало до 22.12.2022 - дати укладення додаткової угоди до спірного договору якою було зменшено обсяги товару який мав бути відповідачем поставлений.

Відповідач правом на подання відзиву в суді першої інстанції не скористався.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 у справі № 910/12708/23 позов задоволений частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 42 525,00 грн. штрафних санкцій та 2 684,00 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій в сумі 42 525,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків поставки товару за заявками № 702/6050-22-Вих від 14.10.2022 на 15 днів, а саме з 25.10.2022 по 08.11.2022, № 702/6576-22-Вих від 29.10.2022 на 22 дні, а саме з 09.11.2022 по 30.11.2022 та №702/7376-22-Вих від 19.11.2022 на 26 днів, а саме з 30.11.2022 по 25.12.2022, з огляду на що позивач має право на стягнення з відповідача пені за вказані прострочення у заявлених до стягнення сумах.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в сумі 15 750,00 грн., яка нарахована за період з 13.12.2022 по 22.12.2022 за недопоставку відповідачем позивачу товару на суму 1 575 000,00 грн., суд першої інстанції виходив з того, що:

- за умовами спірного договору товар постачається на підставі заявок позивача;

- відповідно до заявок позивача, відповідачем було поставлено товар на суму 2 025 000,00 грн., а заявки на поставку товару на решту суми 1 575 000,00 грн. позивачем не подавалися;

- також у спірному договору сторонами погоджено можливість зменшення обсягів закупівлі, а 23.12.2022 сторонами укладено додаткову угоду № 1-22 до спірного договору у якій сторони домовились про зменшення загальної суми договору до 2 025 000,00 грн. без ПДВ;

- до укладення сторонами додаткової угоди № 1-22 від 23.12.2022 позивачем не були направлені відповідачу заявки на поставку решти товару на суму 1 575 000,00 грн., а відтак зобов`язання у відповідача щодо поставки товару на суму 1 575 000,00 грн. не виникло.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 у справі № 910/12708/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права.

У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- ним дійсно було направлено всього три заявки на постачання товарів на загальну суму 2 025 000,00 грн., проте зазначені заявки були виконані постачальником зі значним простроченням;

- очевидним є те, що повного виконання третьої заявки на постачання товару (від 19.11.2022 № 702/7376-22-Вих) апелянт вимушений був очікувати від постачальника до 26.12.2022, і саме у зв`язку з тим, що поставка товару за зазначеною заявкою не здійснювалася постачальником досить тривалий термін (з простроченням у 26 діб, у т.ч. за межами кінцевого строку поставки за спірним договором - після 12.12.2022), розуміючи, що у зв`язку з цим постачальник не зможе здійснити поставку решти обсягу товару на суму 1 575 000,00 грн., а також враховуючи те, що кінцевий строк поставки товарів за договором вже сплинув, а бюджетний рік завершувався, апелянт не здійснював направлення нових заявок, продовжував очікувати на поставку іншої частини товарів і вживав заходів з досудового врегулювання спору.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2023, справу № 910/12708/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю..

07.11.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов другий примірник апеляційної скарги.

З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12708/23, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 910/12708/23.

20.11.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

В період із 20.11.2023 по 08.12.2023 судді Яковлєв М.Л. і Шаптала Є.Ю. перебували у відпустці.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (глава 1. Апеляційне провадження Розділу IV ГПК України - прим. суду).

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684*100=268 400 грн.) крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої за 268 400,00 грн., справа підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 у справі № 910/12708/23, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Станом на 22.01.2024 відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.

Враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 01.05.2023 № № 254/2023, від 26.07.2023 № № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», справа розглядається у розумний строк.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, з наступних підстав.

13.10.2022 позивач (замовник) та відповідач (постачальник) уклали договір на закупівлю ліжка армійського металевого розбірного 2 ярусного № 589-22/ЦЗ (далі Договір), в п. 1.1 якого погодили, що постачальник зобов`язується у 2022 році поставити замовнику товари, зазначені в Специфікації (Додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

В п. 1.2 Договору сторони узгодили найменування (номенклатура, асортимент) товару: ліжко армійське металеве розбірне 2 ярусне, код ДК 021:2015-39150000-8 «Меблі та приспособи різні». Кількість товарів в асортименті та цінами згідно специфікації (Додаток №1).

Загальна сума Договору складає: 3 600 000,00 грн. без ПДВ (пункт 3.1. Договору).

Згідно з п. 3.2 Договору, ціна на товар зазначається у специфікації (Додаток №1) із врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок-фактура) та накладна постачальника, підписана сторонами.

Сторонами було підписано Додаток № 1 до Договору (Специфікація), в якому погоджені найменування (номенклатура, асортимент) товару, його кількість та вартість, а також вантажоодержувач.

Пунктом 5.1 Договору узгоджено, що строк (термін) поставки (передачі) товарів: постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору в термін до 10 (десяти) календарних днів за заявкою замовника з моменту її надсилання. Поставка здійснюється партіями в кількості, що не перевищує 150 штук. При цьому, на кожну партію здійснюється окрема Заявка замовника. Сторони погодили, що проміжок часу між заявками не повинен бути менший, ніж 7 календарних днів

Заявка замовника подається шляхом надсилання і на електронну пошту постачальника - cll bec@ukr.net. На підтвердження отримання заявки постачальник надсилає протягом однієї робочої доби на електронну адресу замовника - okoiz@dpsu.gov.ua лист-підтвердження про отримання такої заявки. У разі відсутності такого листа у зазначений строк, заявка замовника вважається прийнятою постачальником у повному обсязі і підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання постачальником Заявки замовника вважати лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену @dpsu.gov.ua (провайдера).

Кінцева дата поставки товару повинна бути не пізніше 20.11.2022. У разі продовження строку дії правового режиму воєнного стану - не пізніше 12.12.2022.

Відповідно до п. 5.3 Договору до кожної партії товару, що постачається, постачальник обов`язково надає замовнику видаткові накладні (не менше двох примірників замовнику), рахунки-фактури (не менше одного примірника замовнику), завірені підписами уповноваженої особи (осіб) постачальника.

Згідно з п. 5.5 Договору датою прийняття та передачі у власність товару, слід вважати дату вказану уповноваженою особою товароодержувача та представника постачальника при отриманні товару в Акті приймання-передавання товару для перевезення.

За умовами пункту 6.3.1. Договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором (п. 7.1. Договору).

Цей Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2022 (п.11.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем за період дії Договору оформлено три заявки на загальну суму 2 025 000,00 грн.:

- №702/6050-22-Вих від 14.10.2022, а саме на поставку продукції - «ліжко армійське металеве розбірне 2 ярусне» у кількості 150 шт;

- №702/6576-22-Вих від 29.10.2022, а саме на поставку продукції - «ліжко армійське металеве розбірне 2 ярусне» у кількості 150 шт;

- №702/7376-22-Вих від 19.11.2022, а саме на поставку продукції - «ліжко армійське металеве розбірне 2 ярусне» у кількості 150 шт.

Станом на 12.12.2022 на виконання умов Договору, відповідачем поставлено позивачу товар загальною вартістю 1 350 000,00 грн., а саме:

- за заявкою №702/6050-22-Вих від 14.10.2022 згідно акта приймання-передавання товару для перевезення № б/н від 09.11.2022 на суму 675 000,00 грн.;

- за заявкою №702/6576-22-Вих від 29.10.2022 згідно з актом приймання-передавання товару для перевезення №22-010347 від 01.12.2022 на суму 675 000,00 грн.

Також 26.12.2022 відповідачем поставлено позивачу товар за заявкою №702/7376-22-Вих від 19.11.2022 згідно акта приймання-передавання товару для перевезення №22-012214 від 26.12.2022 на суму 675 000,00 грн.

Отже, відповідно до заявок позивача, відповідачем було поставлено товар на суму 2 025 000,00 грн.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, поставки за згаданими вище заявками відповідачем були здійснені з порушенням встановленого пунктом 5.1. Договору строку, оскільки відповідач мав поставити товар:

- за заявкою №702/6050-22-Вих від 14.10.2022 до 24.10.2022 включно, а поставив 09.11.2022;

- за заявкою №702/6576-22-Вих від 29.10.2022 до 08.11.2022 включно, а поставив 01.12.2022;

- за заявкою №702/7376-22-Вих від 19.11.2022 до 29.11.2022 включно, а поставив 26.12.2022.

23.12.2022 сторонами укладено Додаткову угоду № 1-22 до Договору у якій сторони дійшли згоди п. 3.1 Договору викласти у наступній редакції: « Загальна сума Договору складає 2 025 000,00 грн. без ПДВ», а також дійшли згоди викласти Додаток № 1 до Договору у новій редакції.

В преамбулі додаткової угоди сторони визначили, що вона укладається, зокрема відповідно до абзацу 3 п.6.2.1. Договору.

Додатком № 1 від 23.12.2022 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію на суму 2 025 000,00 грн.

08.01.2023 позивач звернувся до відповідача із листом №702-99-23-Вих щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 61 875,00 грн., у зв`язку порушенням строку поставки товару.

У відповідь на вищезазначений лист відповідачем на адресу позивача було направлено лист №03/02-22Б від 03.02.2022 в якому відповідач погодився із частковим порушенням строків поставки товару за Договором та не заперечив проти сплати штрафних санкцій, проте просив надати детальний розрахунок штрафних санкцій.

06.02.2023 позивачем відповідачу направлено лист №702/1607-23-Вих з детальним розрахунком штрафних санкцій. Крім того, позивачем також було направлено лист №702/2524-23-Вих від 22.02.2023, у якому позивач зазначив власні реквізити для здійснення сплати штрафних санкцій за порушення умов Договору.

12.05.2023 на адресу відповідача позивачем було направлено претензію №14/6896-23-Вих щодо сплати штрафних санкцій.

Відповідач вимогу позивача про сплату штрафних санкцій не виконав, з огляду на що позивач звернувся до суду з цим позовом у якому просив стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 58 275,00 грн., які складаються з:

- пені в сумі 10 125,00 грн., яка нарахована за порушення строків поставки товару за заявкою № 702/6050-22-Вих від 14.10.2022 на 15 днів, а саме з 25.10.2022 по 08.11.2022;

- пені в сумі 14 850,00 грн., яка нарахована за порушення строків поставки товару за заявкою №702/6576-22-Вих від 29.10.2022 на 22 дні, а саме з 09.11.2022 по 30.11.2022;

- пені в сумі 17 550,00 грн., яка нарахована за порушення строків поставки товару за заявкою №702/7376-22-Вих від 19.11.2022 на 26 днів, а саме з 30.11.2022 по 25.12.2022;

- пені в сумі 15 750,00 грн., яка нарахована за період з 13.12.2022 по 22.12.2022 за недопоставку відповідачем позивачу товару на суму 1 575 000,00 грн.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив частково, що колегія суддів вважає вірним, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено вище, матеріалами справи підтверджується, що поставки за згаданими вище заявками відповідачем були здійснені з порушенням встановленого пунктом 5.1. Договору строку, оскільки відповідач мав поставити товар:

- за заявкою №702/6050-22-Вих від 14.10.2022 до 24.10.2022 включно, а поставив 09.11.2022, прострочення тривало 15 днів, а саме з 25.10.2022 по 08.11.2022;

- за заявкою №702/6576-22-Вих від 29.10.2022 до 08.11.2022 включно, а поставив 01.12.2022, прострочення тривало 22 дні, а саме з 09.11.2022 по 30.11.2022;

- за заявкою №702/7376-22-Вих від 19.11.2022 до 29.11.2022 включно, а поставив 26.12.2022, прострочення тривало 26 днів, а саме з 30.11.2022 по 25.12.2022.

2022 на

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

У відповідності до п. 7.2 Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч.2 ст.231 ГКУ) сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт несвоєчасного виконання відповідачем свого обов`язку щодо поставки товару, позивач відповідно до приписів Договору має право нарахувати пеню за період такого прострочення та звернутися за її стягненням до суду.

Перевіривши виконані позивачем розрахунки пені колегія суддів визнає їх арифметично вірними.

За таких обставин суд першої інстанції цілком вірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення пені в сумі 42 525,00 грн.. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Щодо позовних вимог про стягнення пені в сумі пені в сумі 15 750,00 грн., яка нарахована за період з 13.12.2022 по 22.12.2022 за недопоставку відповідачем позивачу товару на суму 1 575 000,00 грн., слід зазначити наступне.

Заявляючи до стягнення вказану пеню позивач зазначає про те, що:

- за умовами Договору увесь обсяг товару мав бути у будь-якому випадку поставлений відповідачем не пізніше 12.12.2022, проте станом на вказану дату не було поставлено товар на суму 1 575 000,00 грн.;

- зобов`язання щодо поставки товару на вказану суму було наявне та існувало до 22.12.2022 - дати укладення додаткової угоди до спірного договору якою було зменшено обсяги товару який мав бути відповідачем поставлений.

Колегія суддів зазначає про те, що виходячи з умов Договору товар постачається на підставі заявок позивача. Так, згідно з п. 5.1 Договору постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору в термін до 10 (десяти) календарних днів за заявкою замовника з моменту її надсилання.

В свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до заявок позивача, відповідачем було поставлено товар на суму 2 025 000,00 грн., а заявки на поставку товару на решту суми 1 575 000,00 грн. позивачем не подавалися.

Крім того, слід зазначити і про наступне.

Згідно з п. 1.3. Договору, замовник має право зменшити обсяг закупівлі товару (кількість товару) по цьому Договору в залежності від реального фінансування видатків, у такому разі Сторони вносять відповідні зміни до цього Договору шляхом підписання додаткової угоди. При відсутності фінансування замовник має право на розірвання цього Договору в односторонньому порядку на умовах, передбачених п.6.2 Розділу VI Договору.

Умовами пункту 3.3. Договору сторони встановили, що загальна сума цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору замовник має право, зокрема, на коригування строку поставки та/або кількості товару, що постачається за цим Договором, залежно від загальної фактичної потреби у цьому товарі. Такі коригування (строку поставки та/або кількості товару, що постачається) оформлюються додатковою угодою, яка має юридичну силу та є невід`ємною частиною цього Договору. У разі такого коригування у всіх підпунктах Договору вважаються дійсними ті кількість, асортимент, ціни на товар, з урахуванням виконаного коригування відповідно до цього підпункту Договору (абзац 3 пункту 6.2.1 Договору).

Згідно з п. 6.2.3 Договору замовник має право зменшувати обсяг закупівлі товарів та загальну вартість цього Договору, залежно від реального фінансування видатків.

23.12.2022 сторонами укладено Додаткову угоду № 1-22 до Договору у якій сторони дійшли згоди п. 3.1 Договору викласти у наступній редакції: « Загальна сума Договору складає 2 025 000,00 грн. без ПДВ», а також дійшли згоди викласти Додаток № 1 до Договору у новій редакції.

В преамбулі додаткової угоди сторони визначили, що вона укладається, зокрема відповідно до абзацу 3 п.6.2.1. Договору.

Додатком № 1 від 23.12.2022 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію на суму 2 025 000,00 грн.

Колегія суддів вважає вірним висновки суду першої інстанції про те, що оскільки до укладення сторонами Додаткової угоди № 1-22 від 23.12.2022 позивачем не були направлені відповідачу заявки на поставку решти товару на суму 1 575 000,00 грн., у відповідача не виникло зобов`язання щодо поставки товару на вказану суму.

У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що повного виконання третьої заявки на постачання товару (від 19.11.2022 № 702/7376-22-Вих) він вимушений був очікувати від постачальника до 26.12.2022 і саме у зв`язку з тим, що поставка товару за зазначеною заявкою не здійснювалася постачальником досить тривалий термін (з простроченням у 26 діб, у т.ч. за межами кінцевого строку поставки за Договором - після 12.12.2022), розуміючи, що у зв`язку з цим постачальник не зможе здійснити поставку решти обсягу товару на суму 1 575 000,00 грн., а також враховуючи те, що кінцевий строк поставки товарів за договором вже сплинув, а бюджетний рік завершувався, апелянт не здійснював направлення нових заявок, продовжував очікувати на поставку іншої частини товарів і вживав заходів з досудового врегулювання спору.

Колегія суддів не приймає вказані посилання до уваги та зазначає про те, що умовами Договору направлення заявки на постачання товару не поставлено у залежність від виконання відповідачем попередньої заявки, а відтак позивач не був позбавлений можливості направити відповідачу заявки на поставку решти товару на суму 1 575 000,00 грн. до фактичного виконання останнім всіх попередньо направлених заявок, проте вказаних дій не вчинив чим фактично позбавив себе можливості посилатися на порушення відповідачем строків поставки товару на вказану суму.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовної вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 15 750,00 грн., яка нарахована за період з 13.12.2022 по 22.12.2022 за недопоставку відповідачем позивачу товару на суму 1 575 000,00 грн.. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Надаючи оцінку доводам всіх учасників судового процесу колегією суддів враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 у справі № 910/12708/23, отже підстав для його скасування або зміни в межах доводів та вимог апеляційної скарги не вбачається.

Враховуючи вищевикладене та вимоги апеляційної скарги, апеляційна скарга Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) задоволенню не підлягає.

Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 269, 270, 273, 275, 276, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 у справі № 910/12708/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2023 у справі № 910/12708/23 залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/12708/23.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала