Ухвала

від 24.01.2024 по справі 907/1136/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"24" січня 2024 р. м. Ужгород Справа №907/1136/23

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Про Мобільність, м. Київ про зменшення розміру позовних вимог у справі №907/1136/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Про Мобільність, м. Київ до відповідача Комунального підприємства Ужгородпарксервіс Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 56 821,76 грн, у тому числі 49 990 грн заборгованості за надані послуги, 4986,92 грн інфляційних нарахувань та 1844,84 грн трьох процентів річних,

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа №907/1136/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Про Мобільність, м. Київ до відповідача Комунального підприємства Ужгородпарксервіс Ужгородської міської ради, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 56 821,76 грн, у тому числі 49 990 грн заборгованості за надані послуги, 4986,92 грн інфляційних нарахувань та 1844,84 грн трьох процентів річних.

Надісланою на електронну адресу суду заявою про зменшення розміру позовних вимог б/н від 16.01.2024 (вх. №02.3.1-02/335/24 від 17.01.2024) представник позивача, покликаючись на допущені технічні помилки в розрахунку заборгованості та прохальній частині позову, просить стягнути з відповідача 56 719,46 грн, у тому числі 49 900 грн заборгованості за надані послуги, 4977,94 грн інфляційних нарахувань та 1841,52 грн трьох процентів річних.

Розглянувши наведену заяву, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 169 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

На підставі ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, будь яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

За положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Частиною 8 статті 6 ГПК України передбачено, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже надсилання процесуальних документів до Господарського суду Закарпатської області в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд із попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Натомість, звернення до суду за допомогою електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі й підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.

Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.02.2021 у справі №9901/335/20.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про електронні довірчі послуги, електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки (ч. 1 ст. 18 Закону України Про електронні довірчі послуги).

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги.

Пунктами 12, 32 частини 1 статті 1 Закону України Про електронні довірчі послуги визначено, що електронний підпис це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач фізична особа, яка створює електронний підпис.

За змістом пунктів 23, 24 частини першої статті 1 Закону України Про електронні довірчі послуги, кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; кваліфікований надавач електронних довірчих послуг - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше електронних довірчих послуг, діяльність якої відповідає вимогам цього Закону та відомості про яку внесені до Довірчого списку.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №9901/43/19, ухвалах Верховного Суду від 26.04.2022 у справі №904/5856/21, від 08.12.2022 у справі №904/4387/19 та від 26.04.2023 у справі №640/17001/16-ц, де, зокрема, зазначено, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом подання електронного документа. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

Частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

У даному контексті суд звертає увагу на те, що надіслана на електронну адресу суду заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Про Мобільність, м. Київ про зменшення розміру позовних вимог б/н від 16.01.2024 (вх. №02.3.1-02/335/24 від 17.01.2024) не відповідає вимогам ст. 170 ГПК України, оскільки оформлена із порушенням Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг, а саме, не скріплена електронним цифровим підписом, про що головним спеціалістом відділу діловодства та забезпечення судового процесу Господарського суду Закарпатської області складено акт №4/24 від 17.01.2024.

Водночас із наявної в матеріалах справи відповіді на запит про отримання інформації щодо наявності зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС у фізичної особи з ідентифікаційним кодом 3273101805 (адвоката Білої Яни Геннадіївни) вбачається, що представник позивача має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Разом з тим, заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н від 16.01.2024 (вх. №02.3.1-02/335/24 від 17.01.2024) останньою подано не через електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, а надіслано на електронну адресу суду, тобто не у спосіб, передбачений нормами ГПК України.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Враховуючи те, що надіслана на електронну адресу суду заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю Про Мобільність, м. Київ про зменшення розміру позовних вимог б/н від 16.01.2024 (вх. №02.3.1-02/335/24 від 17.01.2024) подана з порушенням вимог ч. 6 ст. 6, ст. 170 ГПК України, така підлягає поверненню представнику позивача на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Керуючись ст. 170, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути представнику Товариства з обмеженою відповідальністю Про Мобільність, м. Київ заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н від 16.01.2024 (вх. №02.3.1-02/335/24 від 17.01.2024) на 1 аркуші з додатками на 6 аркушах.

2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати заявнику.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 24.01.2024.

Суддя Пригара Л.І.