Рішення
від 18.01.2024 по справі 921/469/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 січня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/469/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

за участі секретаря судового засідання Кульчицької Д.О.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Златко Груп (04071, місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 3)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест (48745, Тернопільська область, Чортківський район, село Збручанське, вулиця Соколівська, будинок 3А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Хім-Трейд (01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 32/2, поверх 4, офіс 412)

про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест (48745, Тернопільська область, Чортківський район, село Збручанське, вулиця Соколівська, будинок 3А)

до відповідача за зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю Златко Груп (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Хім-Трейд (01010, місто Київ, вулиця Острозьких Князів, будинок 32/2, поверх 4, офіс 412)

про визнання припиненою іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна, виключення запису про державну реєстрацію обтяжень та державну реєстрацію іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, припинення застави рухомого майна, виключення записів про державну реєстрацію обтяжень Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

За участю від:

позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом не з`явився

відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1

третьої особи не з`явився

Зміст позовних вимог, позиція позивача.

У липні 2023 року Акціонерне товариство "Банк Січ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової Ірини Олександрівни звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №1313/04-2-л від 29.06.2023 (вх. №511 від 10.07.2023) до Товариства з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест про звернення стягнення майно, в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Хім-Трейд» за кредитним договором про надання кредиту на умовах кредитної лінії № 482/20 від 17.11.2020 перед Акціонерним товариством «Банк Січ» на загальну суму 59947222,22 грн, яке є предметом іпотечного договору, посвідченого 19.11.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 635 та реєстрі заборон №636, а саме:

- дробильно-сортувальний вузол загальною площею 630,40 кв.м., до складу якого входять: нежитлові приміщення з надвірними спорудами: електрощитова зазначена на плані під літ. «А» площею 19,7 кв.м.; побутові приміщення зазначені на плані під літ. «Б» площею 41,9 кв.м.; приміщення охорони зазначене на плані «В» площею 5,1 кв.м.; ангар зазначений на плані під літ. «Г» площею 563,7 кв.м.; огорожа під №1; ворота під №2; септік під №3; фільтрувальний колодязь під №4; вага під №5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_1 , індексний номер 19532830, виданого 26.03.2014 Реєстраційною службою Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області.

Право власності іпотекодавця на вказаний дробильно-сортувальний вузол зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.03.2014 державним реєстратором - Галайчук Оксаною Орестівною, Реєстраційна служба Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 322767061208, номер запису про право власності: 5109450, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер витягу 19532900, виданий 26.03.2014 Реєстраційною службою Борщівського районного управління юстиції Тернопільської області.

Дробильно-сортувальний вузол розташований на земельній ділянці, загальною площею 1,5000 га, кадастровий номер 6120883300:01:001:0203, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користування надрами, яка знаходиться у користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди землі від 21.08.2013, укладеному між Тернопільською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗБРУЧ-ІНВЕСТ», строк оренди 16 років.

Крім цього, на строк дії спеціального дозволу на користування надрами, реєстраційний номер 7486, від 24.11.2008, виданого іпотекодавцю Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, вид користування надрами - видобування, відомості про ділянку надр, що надається у користування - Збручанське родовище, площа об`єкта, території - 15,6 га, вид корисної копалини - вапняк, термін дії спеціального дозволу на користування надрами - 24.11.2025, іпотекодавцю передані в тимчасове користування (оренду) ще дві земельні ділянки згідно з договором оренди землі від 21.08.2013, укладеному між Тернопільською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗБРУЧ-ІНВЕСТ» (земельна ділянка загальною площею 4,4800 га, кадастровий номер 6120883300:02:001:0204) та договором оренди землі від 05.11.2013, укладеному між Збручанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗБРУЧ-ІНВЕСТ» (земельна ділянка загальною площею 2,1565 га, кадастровий номер 6120883300:02:001:0136);

- транспортний засіб, а саме: автомобіль марки FOTON, модель - BJ3251, 2007 року випуску, дата реєстрації ТЗ 07.09.2010, що має шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , тип ТЗ - самоскид - С, колір червоний, реєстраційний № НОМЕР_3 , надалі за текстом - об`єкт-2.

Об`єкт-2 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗБРУЧ-ІНВЕСТ» на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , виданого Чортківським ВРЕВ ДАІ;

- транспортний засіб, а саме: навантажувач, марки ZL-50E, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_6 , реєстраційний № НОМЕР_7 , надалі за текстом - об`єкт-3.

Об`єкт-3 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗБРУЧ-ІНВЕСТ» на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_8 , виданого ІДТН Тернопільської ОДА у Борщівському районі 27.07.2010;

- транспортний засіб, а саме: екскаватор, марки ЕО-5126, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_9 , двигун № НОМЕР_10 , реєстраційний № НОМЕР_11 , надалі за текстом - об`єкт-4.

Об`єкт-4 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗБРУЧ-ІНВЕСТ» на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_12 , виданого ІДТН Тернопільської ОДА у Борщівському районі 28.07.2010;

- транспортний засіб, а саме: бульдозер, марки Б10М.0111-1Е, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_13 , двигун № НОМЕР_14 , реєстраційний № НОМЕР_15 , надалі за текстом - об`єкт-5.

Об`єкт-5 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗБРУЧ-ІНВЕСТ» на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_16 , виданого ІДТН Тернопільської ОДА у Борщівському районі 27.07.2010;

- основні засоби, обладнання згідно з наступним переліком (надалі за текстом - об`єкт-6):

1. Барабан сушильний, інвентарний номер 104013, 1шт.;

2. Віброживильник ZSW - 380*96, інвентарний номер 104006, 1шт.;

3. Грохот ГИЛ 42, інвентарний номер 104012, 1шт.;

4. Грохот ГИЛ 43, інвентарний номер 104009, 1 шт.;

5. Дробарка роторна СМД 75, інвентарний номер 104008, 1шт.;

6. Дробарка щокова РЕ 600*90, інвентарний номер 104007, 1шт.;

7. МАФ 3000*3000, інвентарний номер 103001, 1шт.;

8. МАФ 9000*3000, інвентарний номер 103002, 1шт.;

9. МАФ 9000*3000, інвентарний номер 103003, 1шт;

10. Млин кульовий 1456 АУЗ, інвентарний номер 104014, 1шт.;

11. Млин кульовий 1456 АУЗ, інвентарний номер 104010, 1 шт.;

12. Млин стрижневий СК 20, інвентарний номер 104011, 1шт.;

13. Транспортер, інвентарний номер 104005, 1шт.;

14. Бункер (вага 10т.), інвентарний номер104004, 1шт.;

15. Повітряна ЛЕП 10кВ. л=1100м. з КТПГС-1000 кВА та 40кВА, інвентарний номер 103004, 1шт.;

16. Ангар арочного типу, інвентарний номер 103005, 1шт.;

17. Ваги автомобільні тензометричні ТВА-60-18-Пф, інвентарний номер 103006, 1шт.;

18. Кулі (додаткові), інвентарний номер 104015, 1 комп.;

19. Електрощитова, інвентарний номер 103007, 1шт.

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах із визначенням вартості майна у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» на рівні не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В обґрунтування позовних вимог Акціонерним товариством "Банк Січ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової Ірини Олександрівни зазначено про неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю Хім-Трейд (третьою особою) умов кредитного договору №482/20 від 17.11.2020 про надання кредиту на умовах кредитної лінії, на забезпечення виконання умов якого між Акціонерним товариством "Банк Січ" та Товариством з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест (відповідачем) 19.11.2020 укладено іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за №635 та реєстрі заборон за №636.

Позиція відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест відзиву, в порядку ст. 165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 06.09.2023 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Хім-Трейд.

Товариство з обмеженою відповідальністю Хім-Трейд пояснень, в порядку ст. 168 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 06.09.2023 cтрок не надало.

Зміст позовних вимог, позиція позивача за зустрічним позовом.

На протязі встановленого ст. 180 ГПК України строку, 23.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест звернулось до Господарського суду Тернопільської області з зустрічним позовом б/н від 21.09.2023 (вх. №692 від 25.09.2023) до Акціонерного товариства "Банк Січ" про:

- визнання припиненою з 08.11.2022 іпотеки нерухомого майна, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 35027309, місцезнаходження: 48745, Тернопільська область, Чортківський район, село Збручанське, вулиця Соколівська, будинок 3-А) , яка виникла на підставі іпотечного договору, укладеного 19.11.2020 між Акціонерним товариством "Банк Січ" та Товариством з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В. та зареєстрованого в реєстрі за №635 (з урахуванням всіх внесених змін та доповнень)

цілісного майнового комплексу, до складу якого входить нерухоме майно та рухоме майно, що задіяні разом у виробничо-технічному циклі з видобування вапняків та їх подальшої переробки в різні види продукції щебінь, бутовий камінь, мінеральний порошок і вапно, а саме:

- дробильно сортувальний вузол загальною площею 630,40 кв.м., до складу якого входять: нежитлові з надвірними спорудами: електрощитова зазначена на плані під літ. «А» площею 19,7 кв.м.; побутові приміщення зазначені на плані під літ. «Б» площею 41,9 кв.м.; приміщення охорони зазначене на плані «В» площею 5,1 кв.м.; ангар зазначений на плані під літ. «Г» площею 563,7 кв.м.; огорожа під №1; ворота під №2; септік під №3; фільтрувальний колодязь під №4; вага під №5, що знаходяться за адресою: Тернопільська область, Борщівський pайон, село Збручанське, вулиця Соколівська, будинок 3 б;

- транспортний засіб, а саме: навантажувач, марки ZL-50E, 2008 року випуску, заводський номер НОМЕР_5 , двигун № НОМЕР_6 , реєстраційний № НОМЕР_7 ;

- транспортний засіб, а саме: екскаватор, марки ЕО-5126, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_9 , двигун № НОМЕР_10 , реєстраційний № НОМЕР_11 ;

- транспортний засіб, а саме: бульдозер, марки Б10М.0111-1Е, 2007 року випуску, заводський № НОМЕР_13 , двигун № НОМЕР_14 , реєстраційний № НОМЕР_15 ;

- основні засоби, обладнання згідно з наступним переліком (надалі за текстом - об`єкт-6):

1. Барабан сушильний, інвентарний номер 104013, 1шт.;

2. Віброживильник ZSW - 380*96, інвентарний номер 104006, 1шт.;

3. Грохот ГИЛ 42, інвентарний номер 104012, 1шт.;

4. Грохот ГИЛ 43, інвентарний номер 104009, 1 шт.;

5. Дробарка роторна СМД 75, інвентарний номер 104008, 1шт.;

6. Дробарка щокова РЕ 600*90, інвентарний номер 104007, 1шт.;

7. МАФ 3000*3000, інвентарний номер 103001, 1шт.;

8. МАФ 9000*3000, інвентарний номер 103002, 1шт.;

9. МАФ 9000*3000, інвентарний номер 103003, 1шт;

10. Млин кульовий 1456 АУЗ, інвентарний номер 104014, 1шт.;

11. Млин кульовий 1456 АУЗ, інвентарний номер 104010, 1 шт.;

12. Млин стрижневий СК 20, інвентарний номер 104011, 1шт.;

13. Транспортер, інвентарний номер 104005, 1шт.;

14. Бункер (вага 10т.), інвентарний номер104004, 1шт.;

15. Повітряна ЛЕП 10кВ. л=1100м. з КТПГС-1000 кВА та 40кВА, інвентарний номер 103004, 1шт.;

16. Ангар арочного типу, інвентарний номер 103005, 1шт.;

17. Ваги автомобільні тензометричні ТВА-60-18-Пф, інвентарний номер 103006, 1шт.;

18. Кулі (додаткові), інвентарний номер 104015, 1 комп.;

19. Електрощитова, інвентарний номер 103007, 1шт.

Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 322767061208, номер запису про право власності:5109450, номер запису про іпотеку 39279809, дата, час державної реєстрації: 19.11.2020 16:24:38, номер запису про обтяження (заборона на нерухоме майно) 39280679, дата та час державної реєстрації: 19.11.2020 16:52:11;

- зняття заборони відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер майна 322767061208), накладеної та зареєстрованої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапчук Х.В. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №39280679;

- виключення записів про державну реєстрацію обтяжень та державну реєстрацію іпотеки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна (реєстраційний номер майна 322767061208): запису про заборону на нерухоме майно за №9280679 від 19.11.2020; запису про іпотеку №39279809 від 19.11.2020;

- припинення застави рухомого майна (як складової предмету іпотеки), реєстраційний номер 28317978 накладеної 24.11.2020 о 14:26:40 та зареєстрованої реєстратором Біленька Є.В. Регіональна філія міста Києва та Київської області Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Київська область у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №28317978;

- виключення запису про державну реєстрацію обтяжень Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо майна: запис про заборону на рухоме майно за №28317978 від 24.11.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест є власником об`єкта нерухомого майна, який обтяжено іпотекою банку на підставі іпотечного договору від 19.11.2020. Позивачем стверджено, що іпотека є припиненою внаслідок закінчення строку дії іпотечного договору 08.11.2022. ТОВ "Збруч-Інвест" вважає протиправним те, банком після цієї дати не знято заборону відчуження на предмет іпотеки, оскільки це обмежує позивача у реалізації ним права власності на цей об`єкт.

Позиція відповідача за зустрічним позовом.

Акціонерне товариство "Банк Січ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової І.О. у відзиві №1822/04-Л від 17.10.2023 (вх. №8464 від 23.10.2023) на зустрічну позовну заяву просило суд повністю відмовити у задоволенні зустрічного позову.

В обґрунтування своїх заперечень, посилаючись на загальні приписи ст. ст. 599, 631 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 590 ЦК України та ст. 33 Закону України "Про іпотеку" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем за зустрічним позовом стверджено, що за своєю природою іпотекодавець фактично є майновим поручителем згідно ст. 11 Закону України "Про іпотеку".

Ним звернено увагу, що наслідки виконання за договором іпотеки та договором поруки тотожні щодо виконання основного зобов`язання.

При цьому зроблено посилання на ст. 559 ЦК України в якій зазначено, що порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.

Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Дана норма чинним законодавством в Законі України «Про іпотеку» не передбачена, проте, на думку відповідача, повинна бути врахована при вирішенні питання щодо припинення іпотеки по даній справі шляхом застосування до даних правовідносин положення ч. 4 ст. 559 ЦК України, врахованих в ЦК України.

Посилання ТОВ "Збруч-Інвест" про припинення предмету іпотеки, відповідач вважає таким, що не відповідає дійсності, адже, станом на день надання відзиву, зобов`язання ТОВ Хім-Трейд за основним зобов`язанням не виконано, а обмеження Законом України «Про іпотеку» без врахування відповідної норми суттєво звужує права відповідача на задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Закінчення договору, на думку відповідача, не позбавляє права у межах трьохрічного строку звернутись до суду з вимогою про захист свого права або інтересу як іпотекодержателя, посилаючись на ст.ст. 256, 257 ЦК України.

При цьому, відповідачем наголошено на необхідності застосування положень ч. 10 ст. 11 ГПК України, відповідно до якої якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Посилаючись на загальне твердження, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, AT «БАНК СІЧ» зазначено про передчасність звернення позивача до суду з позовною заявою про визнання іпотеки припиненою та визнання припиненим права іпотеки банку.

Позиція третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю Хім-Трейд.

Товариство з обмеженою відповідальністю Хім-Трейд пояснень, в порядку ст. 168 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 02.10.2023 cтрок не надало.

Процесуальне правонаступництво учасників справи.

31.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЛАТКО ГРУП звернулось до Господарського суду Тернопільської області з клопотанням б/н від 31.10.2023 (вх. № 8761) про заміну Акціонерного товариства "Банк Січ" (позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом) на Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЛАТКО ГРУП, мотивоване проведеною заміною кредитора за кредитним договором №482/20 від 17.11.2020 та заміною кредитора за іпотечним договором від 19.11.2020, реєстровий №635.

Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.11.2023 задоволено клопотання б/н від 31.10.2023 (вх. № 8761 від 31.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЛАТКО ГРУП та проведено заміну позивача за первісним позовам та відповідача за зустрічним з Акціонерного товариства "Банк Січ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової Ірини Олександрівни (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 6, код ЄДРПОУ 37716841) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЛАТКО ГРУП (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 3, код ЄДРПОУ 39721764).

Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою суду від 13.07.2023 позовну заяву Акціонерного товариства "Банк Січ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової Ірини Олександрівни було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст.ст. 162, 164 ГПК України при її подачі до суду.

Ухвалою суду від 06.09.2023: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/469/23 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 02.10.2023.

06.09.2023 судом залучено до участі у справі № 921/469/23 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Хім-Трейд.

27.09.2023 судом постановлено ухвалу, якою прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест до спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою суду від 02.10.2023 підготовче засідання відкладено на 02.11.2023.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатність судді Господарського суду Тернопільської області Шумського І.П., підготовче засідання 02.11.2023 у справі №921/469/23 не відбулось.

Ухвалою від 07.11.2023 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі №921/469/23 та призначено підготовче засідання на 27.11.2023.

Ухвалою суду від 27.11.2023 задоволено клопотання б/н від 31.10.2023 (вх. № 8761 від 31.10.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю ЗЛАТКО ГРУП та проведено заміну позивача за первісним позовам та відповідача за зустрічним з Акціонерного товариства "Банк Січ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової Ірини Олександрівни на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЛАТКО ГРУП, а також відкладено підготовче засідання у даній справі на 21.12.2023.

Надалі 21.12.2023 закрито підготовче провадження по справі №921/469/23 та призначено її до розгляду по суті на 18.01.2024.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом явку повноважного представника в судове засідання 18.01.2024 не забезпечив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

17.01.2024 від ТОВ "Златко Груп" надійшло клопотання б/н від 17.01.2024 (вх. №485) про розгляд справи без участі його представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Представником відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом в судовому засіданні 18.01.2024 підтримано вимоги зустрічного позову.

Третя особа явку повноважного представника в судове засідання 18.01.2024 не забезпечила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Зокрема Товариству з обмеженою відповідальністю ЗЛАТКО ГРУП, явка представника якого не визнавалась обов`язковою, правом на особисту участь свого представника у судовому засіданні 18.01.2024 чи його участь у судовому засіданні 18.01.2024 у режимі відеоконференції, Товариство з обмеженою відповідальністю ЗЛАТКО ГРУП не скористалось.

Суд, у судовому засіданні 18.01.2024, після виходу з нарадчої кімнати, ухвалив скорочену (вступну та резолютивну) частину рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

17.11.2020 між Акціонерним товариством "Банк Січ" (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Хім-Трейд (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №482/20 про надання кредиту на умовах кредитної лінії (надалі кредитний договір), згідно з п. 1.1 якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 51500000 грн, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум є 06.11.2022.

Кредит надається з наступним цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів (поточні потреби) (п. 1.3 кредитного договору).

У п. 1.5 кредитного договору зазначено, що кредит забезпечується іпотекою цілісного майнового комплексу, що належить ТОВ "ЗБРУЧ-ІНВЕСТ", у складі об`єкту нерухомості дробильно-сортувальний вузол, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та основних засобів заподіяних у процесі виробництва, що обліковуються на балансі ТОВ "ЗБРУЧ-ІНВЕСТ", та знаходяться на адресою: Тернопільська область, Борщівський район, село Збручанське, вулиця Соколівська, будинок 3-Б та 3-А (надалі договір(ори) забезпечення. Відповідний договір іпотеки має бути належним чином оформлений у строк до 23.11.2020.

Згідно з п. 1.6 кредитного договору позичальник засвідчує, що на момент підписання цього договору його майно та майнові права не знаходяться в податковій заставі.

У п. 2.1 кредитного договору зазначено, що кредит надається банком позичальнику в межах суми, визначеної в п. 1.1. цього договору відповідно до цільового призначення кредиту, шляхом перерахування коштів згідно заяви позичальника, з позичкового рахунку № НОМЕР_18 , відкритого в AT «БАНК СІЧ», код банку 380816 на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_19 в AT «БАНК СІЧ», код Банку 380816.

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору проценти за користування кредитом сплачуються позичальником у розмірі встановленої банком фіксованої процентної ставки 20% процентів річних в валюті, в якій наданий кредит.

Нарахування банком процентів починається з дати першого перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод "факт/360", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та умовної кількості днів у році 360 (п. 2.3 кредитного договору).

У п. 2.4 зазначено, що проценти за користування кредитом нараховуються банком не рідше одного разу на місяць. Проценти за користування кредитом позичальник сплачує щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця за попередній календарний місяць, та остаточно при повному погашенні кредиту з поточного рахунку позичальника № НОМЕР_19 . в AT «БАНК СІЧ», код банку 380816 (або з будь-яких інших поточних рахунків позичальника) на рахунок № НОМЕР_20 , відкритий в AT «БАНК СІЧ» код банку 380816.

Згідно з п. 2.5 кредитного договору у випадку порушення позичальником встановленого п. 1.2 цього договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи із фіксованої процентної ставки у розмірі 22% проценти річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. 2.3 та 2.4 цього договору.

У п. 8.9 кредитного договору зазначено, що цей договір діє до повного повернення позичальником кредиту, сплати у повному обсязі процентів за користування ним та до повного виконання позичальником будь-яких інших грошових зобов`язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору.

05.11.2021 між банком та позичальником укладено договір про внесення змін №459/21 до кредитного договору про надання кредиту на умовах кредитної лінії №482/20 від 17.11.2020 (надалі договір №459/21 від 05.11.2021), у п. 1 якого сторони дійшли згоди п. 1.1 та п. 1.2 кредитного договору викласти в новій редакції:

"1.1. Банк зобов`язується надати позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 50000000 грн, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором".

"1.2. Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум - 06.11.2022. Зниження ліміту відновлювальної кредитної лінії здійснюється у відповідності до графіку: 20000000 грн із граничною датою погашення 05.11.2022; 30000000 грн 06.11.2022".

Інші умови договору залишаються без змін (п. 2 договору №459/21 від 05.11.2021).

Цей договір про внесення змін набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє протягом строку дії договору (п. 3 договору №459/21 від 05.11.2021).

16.05.2022 між банком та позичальником укладено договір про внесення змін №101/22 до кредитного договору №482/20 від 17.11.2020 про надання кредиту на умовах кредитної лінії (надалі договір №101/22 від 16.05.2022), у п. 1 якого сторони дійшли згоди п. 2.2 кредитного договору викласти в новій редакції:

"2.2. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником виходячи із фіксованої процентної ставки, встановленої у розмірі:

2.2.1. 20% процентів річних, крім періоду, зазначеному у пп.2.2.2. цього договору;

2.2.2. 16% річних, на період, починаючи з 01.05.2022 до дня (включно) припинення або скасування в Україні дії воєнного стану, введеного з 24.02.2022 відповідно до Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-ІХ".

Інші умови договору, не змінені цим договором про внесення змін, залишаються без змін і сторони підтверджують за ними свої зобов`язання (п. 2 договору №101/22 від 16.05.2022).

Цей договір про внесення змін набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє протягом строку дії договору (п. 3 договору №101/22 від 16.05.2022).

На забезпечення виконання кредитного договору, 19.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Збруч-Інвест» (надалі іпотекодавець) та Акціонерним товариством «Банк Січ» (надалі - іпотекодержатель) укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В. та зареєстрованим в реєстрі за № 635 та реєстрі заборон №636 (надалі договір іпотеки).

У п. 1.1 договору іпотеки зазначено, що цим договором забезпечуються зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Хім-Трейд (надалі - позичальник), які випливають з кредитного договору про надання кредиту на умовах кредитної лінії №482/20 від 17.11.2020, а саме:

- зобов`язання з повернення кредиту у розмірі 51500000 грн у строк до 06.11.2022 у відповідності до умов кредитного договору (п. 1.1.1 договору іпотеки);

- зобов`язання сплачувати щомісячно проценти за користування кредитними коштами в розмірі 20% річних, у тому числі проценти за порушення позичальником строку погашення одержаного ним кредиту у розмірі 22% річних (п. 1.1.2 договору іпотеки).

Відповідно до п. 2.1 договору іпотеки на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець передає в іпотеку іпотеко держателю належний йому на праві власності цілісний майновий комплекс, до складу якого входить нерухоме та рухоме майно, що задіяні разом у виробничому/технологічному циклі з видобування вапняків та їх подальшої переробки в різні види продукції, зокрема щебінь, бутовий камінь, мінеральний порошок і вапно (надалі предмет іпотеки), а саме:

Дробильно-сортувальний вузол розташований на земельній ділянці, загальною площею 1,5000 га, кадастровий номер 6120883300:01:001:0203, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користування надрами, яка знаходиться у користуванні іпотекодавця на підставі договору оренди землі від 21.08.2013, укладеного між Тернопільською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗБРУЧ-ІНВЕСТ», строк оренди 16 років.

Крім цього, на строк дії спеціального дозволу на користування надрами, реєстраційний номер 7486, від 24.11.2008, виданого іпотекодавцю Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, вид користування надрами - видобування, відомості про ділянку надр, що надається у користування - Збручанське родовище, площа об`єкта, території - 15,6 га, вид корисної копалини - вапняк, термін дії спеціального дозволу на користування надрами - 24.11.2025, іпотекодавцю передані в тимчасове користування (оренду) ще дві земельні ділянки згідно з договором оренди землі від 21.08.2013, укладеного між Тернопільською обласною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗБРУЧ-ІНВЕСТ» (земельна ділянка загальною площею 4,4800 га, кадастровий номер 6120883300:02:001:0204) та договором оренди землі від 05.11.2013, укладеного між Збручанською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗБРУЧ-ІНВЕСТ» (земельна ділянка загальною площею 2,1565 га, кадастровий номер 6120883300:02:001:0136);

- транспортний засіб, а саме: автомобіль марки FOTON, модель - BJ3251, 2007 року випуску, дата реєстрації ТЗ 07.09.2010, що має шасі (кузов, рама) НОМЕР_2 , тип ТЗ - самоскид - С, колір червоний, реєстраційний № НОМЕР_17 , надалі за текстом - об`єкт-2.

- основні засоби, обладнання згідно з наступним переліком (надалі за текстом - об`єкт-6):

1. Барабан сушильний, інвентарний номер 104013, 1шт.;

2. Віброживильник ZSW - 380*96, інвентарний номер 104006, 1шт.;

3. Грохот ГИЛ 42, інвентарний номер 104012, 1шт.;

4. Грохот ГИЛ 43, інвентарний номер 104009, 1 шт.;

5. Дробарка роторна СМД 75, інвентарний номер 104008, 1шт.;

6. Дробарка щокова РЕ 600*90, інвентарний номер 104007, 1шт.;

7. МАФ 3000*3000, інвентарний номер 103001, 1шт.;

8. МАФ 9000*3000, інвентарний номер 103002, 1шт.;

9. МАФ 9000*3000, інвентарний номер 103003, 1шт;

10. Млин кульовий 1456 АУЗ, інвентарний номер 104014, 1шт.;

11. Млин кульовий 1456 АУЗ, інвентарний номер 104010, 1 шт.;

12. Млин стрижневий СК 20, інвентарний номер 104011, 1шт.;

13. Транспортер, інвентарний номер 104005, 1шт.;

14. Бункер (вага 10т.), інвентарний номер104004, 1шт.;

15. Повітряна ЛЕП 10кВ. л=1100м. з КТПГС-1000 кВА та 40кВА, інвентарний номер 103004, 1шт.;

16. Ангар арочного типу, інвентарний номер 103005, 1шт.;

17. Ваги автомобільні тензометричні ТВА-60-18-Пф, інвентарний номер 103006, 1шт.;

18. Кулі (додаткові), інвентарний номер 104015, 1 комп.;

19. Електрощитова, інвентарний номер 103007, 1шт.

На строк дії цього договору об`єкт -1 залишається у володінні та користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Збруч-Інвест» і знаходиться за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, село Збручанське, вулиця Соколівська, будинок 3 б, об`єкт-2- об`єкт-6 залишаються у володінні та користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Збруч-Інвест» і знаходиться за адресою: Тернопільська область, Борщівський район, село Збручанське, вулиця Соколівська, будинок 3 а.

Об`єкт-1 об`єкт-6 входять до складу предмету іпотеки та відповідно разом по тексту договору іпотеки іменуються предмет іпотеки.

Згідно з п. 2.2 договору іпотеки загальна ринкова вартість (без урахування ПДВ) предмета іпотеки згідно зі звітом, складеним суб`єктом оціночної діяльності Приватним підприємством "Профоцінка", станом на 28.09.2020, складає 180274415 грн. сторони цього договору визначили заставну вартість предмету іпотеки в сумі 180274415 грн без ПДВ.

Відповідно до п. 3.4 договору іпотеки іпотекодавець має право: володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його функціонального призначення, з урахуванням особливостей, встановлених цим договором (п. 3.4.1 договору іпотеки); в будь-який час до моменту реалізації предмета іпотеки припинити звернення стягнення на предмет іпотеки виконанням забезпеченого іпотекою зобов`язання (п. 3.4.2 договору іпотеки); передавати предмет іпотеки в оренду (суборенду) та/або найм (піднайм) будь-яким третім особам та на будь-яких умовах за розсудом іпотекодавця (п. 3.4.3 договору іпотеки).

У п. 7.1 договору іпотеки зазначено, що цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення. У випадку продовження строків виконання зобов`язань за кредитним договором (шляхом внесення відповідних змін до кредитного договору), та невнесення відповідних змін до цього договору в той же день, іпотека, передбачена цим договором припиняється, і строк дії цього договору закінчується.

Строк дії цього договору сторонами обумовлено до 08.11.2022.

Сторони також визначили, що іпотека за цим договором втрачає силу та/або припиняється і строк дії договору іпотеки закінчується у випадку уступки (відступлення права) вимоги іпотекодержателем за кредитним договором - з дати уступки (відступлення) права вимоги іпотекодержателем за кредитним договором (п. 2.8 договору іпотеки).

Згідно з інформаційною довідкою №347225354 від 20.09.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта Товариства з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест (ідентифікаційний код юридичної особи 35027309), у реєстрі міститься актуальна інформація щодо об`єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 322767061208) дробильно сортувальньий вузол загальною площею 630,40 кв.м., нежитлові приміщення з надвірними спорудами: електрощитова зазначена на плані під літ. «А» площею 19,7 кв.м.; побутові приміщення зазначені на плані під літ. «Б» площею 41,9 кв.м.; приміщення охорони зазначене на плані «В» площею 5,1 кв.м.; ангар зазначений на плані під літ. «Г» площею 563,7 кв.м.; огорожа під №1; ворота під №2; септік під №3; фільтрувальний колодязь під №4; вага під №5, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 6120883300:01:001:0203, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов`язані з користуванням надрами, площею 1,5 га.

Відповідно до цієї інформаційної довідки, на підставі договору іпотеки від 19.11.2020 № 635, 19.11.2020 проведено державну реєстрацію іпотеки за номером запису №39279809 та обтяження заборони на нерухоме майно, за номером запису 39280679.

Згідно з витягом №86395619 від 20.09.2023 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, підставі вищевказаного договору іпотеки, 24.11.2020 за номером запису 28317978 зареєстровано обтяження - заставу рухомого майна, а саме:

- транспортний засіб, самоскид С, номер об`єкта Y89DSK32R0AB57019, номер державної реєстрації НОМЕР_17 , НОМЕР_21 , модель - BJ3251, 2007 року випуску, колір червоний;

- транспортний засіб, навантажувач, марки ZL-50E, номер об`єкта 19044, номер державної реєстрації НОМЕР_7 , 2008 р. в., двигун № НОМЕР_6 ;

- транспортний засіб, екскаватор, марки ЕО-5126, номер об`єкта №055, номер державної реєстрації НОМЕР_11 , 2007 р.в., двигун № НОМЕР_10 ;

- транспортний засіб, бульдозер, марки Б10М.0111-1Е, номер об`єкта 38498, номер державної реєстрації НОМЕР_15 , 2007 р.в., двигун № НОМЕР_14 ;

- обладнання кар`єру, що не відноситься до нерухомості: барабан сушильний, інвентарний номер 104013; віброживильник ZSW - 380*96, інвентарний номер 104006; грохот ГИЛ 42, інвентарний номер 104012; грохот ГИЛ 43, інвентарний номер 104009; дробарка роторна СМД 75, інвентарний номер 104008; дробарка щокова РЕ 600*90, інвентарний номер 104007; МАФ 3000*3000, інвентарний номер 103001; МАФ 9000*3000, інвентарний номер 103002; МАФ 9000*3000, інвентарний номер 103003; млин кульовий 1456 АУЗ, інвентарний номер 104014; млин кульовий 1456 АУЗ, інвентарний номер 104010; млин стрижневий СК 20, інвентарний номер 104011; транспортер, інвентарний номер 104005; бункер (вага 10т.), інвентарний номер 104004; повітряна ЛЕП 10кВ. л=1100м. з КТПГС-1000 кВА та 40кВА, інвентарний номер 103004; ангар арочного типу, інвентарний номер 103005; ваги автомобільні тензометричні ТВА-60-18-Пф; кулі (додаткові), інвентарний номер 104015; електрощитова, інвентарний номер 103007.

На підтвердження належного виконання банком своїх зобов`язань за кредитним договором, АТ "Банк Січ" надано виписку по особовому рахунку № НОМЕР_18 за період з 17.11.2020 по 23.01.2023.

Випискою підтверджується операція з надання 17.11.2020 банком кредитних коштів в сумі 51000000 грн відповідно до кредитного договору №482/20 від 17.11.2020, а також його погашення 30.09.2021.

Разом з тим, зазначена банківська виписка відображає операції з видачі 05.10.2021 кредиту в сумі 50000000 грн відповідно до кредитного договору №482/20 від 17.11.2020 та віднесення 08.11.2022 кредиту в сумі 50000000 грн на прострочення.

Відповідно до розрахунку, долученого банком до позову, сума заборгованості ТОВ "Хім-Трейд" за кредитним договором складає 59947222,22 грн, з яких заборгованість по основній сумі кредиту складає 50000000 грн, а сума заборгованості по нарахованим та несплаченим процентам, станом на 27.06.2023, складає 9947222,22 грн.

В якості доказів існування заборгованості на вказану суму, позивачем долучено до позову вже згадувану банківську виписку по особовому рахунку № НОМЕР_18 за період з 17.11.2020 по 23.01.2023, а також банківські виписки по особових рахунках № НОМЕР_20 за період з 17.11.2020 по 23.01.2023 та № НОМЕР_22 за період з 23.01.2023 по 26.06.2023.

За твердженням банку, Товариством з обмеженою відповідальністю Хім-Трейд/позичальником/третьою особою не виконано належним чином зобов`язання по повному поверненню кредиту, оплати процентів за кредитним договором, чим порушено умови договору.

08.02.2023 банк звернувся до ТОВ Хім-Трейд/позичальника/третьої особи та ТОВ Збруч-Інвест/іпотекодавця/відповідача з вимогою №201/04-2-л від 07.02.2023 про погашення заборгованості на користь АТ "Банк Січ".

Однак, такі вимоги залишені третьою особою та відповідачем без відповіді та реагування.

У липні 2023 року АТ "Банк Січ" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Стрюкової Ірини Олександрівни звернулось до суду з позовом до іпотекодавця з вимогами про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотечного договору, в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Хім-Трейд» за кредитним договором № 482/20 від 17.11.2020 на загальну суму 59947222,22 грн.

Надалі, 17.08.2023 між Акціонерним товариством "Банк Січ" (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (надалі новий кредитор) укладено договір №36 про відступлення прав вимоги, згідно з п. 1 якого за цим договором в порядку та умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та заставодавців, зазначених у додатку №1 до цього договору (надалі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору (надалі основні договори, права вимоги).

Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки (застави), що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами одночасно з укладенням цього договору та підлягає нотаріальному посвідченню.

У додатку №1 до договору №36 про відступлення прав вимоги від 17.08.2023 - реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами зазначено заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд" в сумі 61505555,56 грн за кредитним договором №482/20 від 17.11.2020.

Разом з тим, матеріали справи містять укладений 17.08.2023 між Акціонерним товариством "Банк Січ" (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (надалі новий кредитор) договір №36/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Біловар І.О. та зареєстрований в реєстрі за №4504, згідно з п. 1 якого за цим договором в порядку та умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до іпотекодавців, зазначених у додатку №1 до цього договору (надалі - боржники), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами іпотеки (іпотечними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.

У додатку №1 до договору №36/1 про відступлення прав вимоги від 17.08.2023 - реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами зазначене Товариство з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд" на підставі іпотечного договору, посвідченого Горняк Х.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 19.11.2020, зареєстрованого в реєстрі за №635.

01.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (надалі первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Златко Груп (новий кредитор) укладено договір №16/23 про відступлення права вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А., зареєстрований в реєстрі за №1148 (надалі договір про відступлення прав вимоги №16/23), згідно з п. 1.2 якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває (приймає) від належного первісному кредитору права грошової вимоги за наступними договорами, зокрема:

- кредитним договором №482/20 про надання кредиту на умовах кредитної лінії від 17.11.2020 з урахуванням всіх змін, доповнень, додатків, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд" та Акціонерним товариством "Банк Січ";

- іпотечним договором, посвідченим Горняк Х.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 19.11.2020 за реєстровим №635, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест та Акціонерним товариством "Банк Січ";

- право вимоги за договором іпотеки первісний кредитор набув на підставі договору №36/1 про відступлення прав вимоги, посвідченого Біловар І.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, 17.08.2023 за реєстровим номером 4504, укладеним між Акціонерним товариством "Банк Січ" та первісним кредитором.

Відповідно до п. 1.4 договору про відступлення прав вимоги №16/23 під відступленими правами розуміється право грошової вимоги на отримання грошових коштів (заборгованості): за кредитним договором з повернення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 50000000 грн та процентів за користування кредитом в розмірі 11505555 грн, загальний залишок заборгованості за кредитним договором становить 61505555 грн; за договором іпотеки право звернути стягнення та реалізувати предмет іпотеки за договором іпотеки у випадках передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.1 договору про відступлення прав вимоги №16/23 відступлені права за цим договором вважаються переданими з моменту сплати ціни договору в обсязі та в строк, передбачений цим договором, на підтвердження чого між сторонами укладається відповідний акт приймання - передачі відступлених прав.

Ціна договору складає суму грошових коштів в національній валюті України гривні, в розмірі 6113000 грн, без сплати ПДВ. Сторони підтверджують, що станом на дату укладення цього договору ціна договору є сплаченою у повному обсязі (п. 3.1, п. 3.2 договору про відступлення прав вимоги №16/23).

Цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного належного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за даним договором (п. 11.1 договору про відступлення прав вимоги №16/23).

На виконання умов договору про відступлення прав вимоги №16/23, 01.09.2023 між сторонами оформлені додаток №1 акт приймання передачі відступлених прав, додаток №2 акт приймання передачі документів, а ТОВ "Златко Груп" перераховано ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" кошти в сумі 6113000 грн, згідно з платіжною інструкцією №26 від 15.08.2023.

В матеріалах справи містяться повідомлення №050923 від 01.09.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" та повідомлення №08092023/001 від 08.09.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю "Златко Груп" про заміну кредитора, адресовані Товариству з обмеженою відповідальністю "Збруч-Інвест".

Інформаційна довідка №347225354 від 20.09.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та витяг №86395619 від 20.09.2023 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна відображають інформацію про зміну іпотекодержателя/обтяжувала на Товариство з обмеженою відповідальністю "Златко Груп".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення за зустрічним позовом, висновки суду.

Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України.

Згідно з п.1 ч.2 ст.16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст. 548 ЦК України).

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (ст.546 ЦК України).

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч.1 ст. 575 ЦК України).

Статтею 1 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекою вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.1, ч.2 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору (абз. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку").

У пунктах 41-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19) зазначено, що: «іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; див. також пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц)».

Судом у даній справі встановлено факт укладення 19.11.2020 між Акціонерним товариством "Банк Січ" та Товариством з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест іпотечного договору, зареєстрованого в реєстрі за №635, на забезпечення зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю "Хім-Трейд", які випливають з умов кредитного договору №482/20 від 17.11.2020. При цьому, у п. 7.1 іпотечного договору сторонами обумовлено строк дії договору до 08.11.2022.

Встановлення конкретного строку дії іпотечного договору є правом сторін, тобто волевиявленням сторін в порядку ст.ст.6, 626, 628 ЦК України, що відповідає положенням ст.ст. 3, 17 Закону України "Про іпотеку".

Зважаючи на умови іпотечного договору, іпотека є припиненою, у зв`язку з закінченням з 09.11.2022 строку дії іпотечного договору.

Отже припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов`язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки.

Тому, суд погоджується з доводами ТОВ "Збруч-Інвест" про припинення правовідносин сторін за іпотечним договором відповідно до приписів ч. 5 ст. 3 та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" з моменту закінчення строку дії такого договору, визначеного конкретною датою.

Вказана подія настала швидше, ніж укладення іпотекодержателем у 2023 році договорів про відступлення права вимоги, у т.ч. за кредитним договором №482/20 від 17.11.2020, виконання якого забезпечувалось іпотекою.

Дана обставина з`явилась пізніше, ніж 09.11.2022, є самостійною підставою для припинення договору іпотеки (п. 2.8 договору іпотеки) та на неї позивач за зустрічним позовом не посилається.

Згідно з договором про відступлення права вимоги №16/23 від 01.09.2023 первісний позивач (кредитор) отримав 6113000 грн.

Окрім того, припинення права іпотеки не звільняє боржника за кредитним договором - ТОВ "Хім-Трейд" від виконання його грошових зобов`язань перед нинішнім кредитором.

Перелічене у іпотечному договорі від 19.11.2020 майно належить ТОВ "Збруч-Інвест" на праві власності.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Звернення особи до суду з позовом про визнання іпотеки такою, що припинена, на підставі ч.1 ст. 593 ЦК України не є необхідним, проте такі вимоги можуть розглядатися судом у разі наявності відповідного спору.

Не зважаючи на припинення іпотеки з 09.11.2022, банк у липні 2023 року звернувся до суду у даній справі до іпотекодавця з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки. Наведене вказує на існування спору між іпотекодавцем та іпотекодержаталем.

Тому, у разі невизнання кредитором права іпотекодавця, передбаченого ч.1 ст.593 ЦК України, на припинення зобов`язання таке право підлягає захисту судом шляхом визнання його права на підставі п.1 ч.2 ст.16 ЦК України.

Таким чином, право іпотекодавця підлягає судовому захисту за його позовом шляхом визнання іпотеки такою, що припинена.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.02.2015 у справі № 6-243цс14 та у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 695/3790/15-ц.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону України "Про іпотеку" відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ст. 74 Закону України "Про нотаріат" одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

У пункті 5.1 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012) передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики або за рішенням суду.

Згідно з ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем.

Разом з тим, у п. 24 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №830 від 05.07.2004) зазначено, що відомості про припинення обтяження реєструються на підставі судового рішення або заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження майна, переліченого у іпотечному договорі, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Отже, у зв`язку з припиненням іпотеки іпотекодержатель (обтяжувач) повинен був вчинити дії щодо зняття обтяжень, пов`язаних з іпотекою, однак таких дій не вчинив, чим порушив вимоги чинного законодавства і права позивача за зустрічним позовом, як власника цього майна.

Необхідно зазначити, що зняття заборони на відчуження здійснюється не самим іптекодержателем, а за наявності відповідної заяви останнього, що не є тотожними діями.

Припинення іпотечного договору має наслідком зняття заборон на відчуження переліченого у ньому майна, яке на праві власності належить ТОВ "Збруч-Інвест".

Відповідно до змісту п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на вищенаведене, вимоги позивача за зустрічним позовом про припинення іпотеки, зняття заборони відчуження нерухомого майна та припинення застави рухомого майна (як складової предмету іпотечного договору) є взаємопов`язаними та такими, що підлягають до задоволення.

Такий висновок узгоджується правовою позицією, яку Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 27.03.2019 у справі №711/4556/16-ц.

Щодо вимог про вилучення записів з державних реєстрів суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція). У §145 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ)від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal v. the United Kingdom» (заява №22414/93, [1996] ECHR 54) суд зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю способів, що передбачаються національним правом.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Таким чином, стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування, хоча Держави-учасниці мають певну свободу розсуду щодо способу, у який вони виконують свої зобов`язання за цим положенням Конвенції. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет норм міжнародного права за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права задля вирішення конкретного спору.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Такі правові позиції Верховний Суд виклав в постановах від 22 травня 2019 року у справі №310/7353/13-ц та від 17 березня 2020 року у справі 274/4841/17.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Велика Палата Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у постанові по справі № 915/127/18 зазначила, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію.

А тому після внесення такого запису скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права або інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права. Проте у випадку, коли заявлена вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису про проведену державну реєстрацію права також не є належним способом захисту прав позивача.

Разом із тим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16 січня 2020 року (тобто після формулювання Великою Палатою Верховного Суду висновків у справі № 915/127/18), статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Верховним Судом у постановах від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19 та від 25 листопада 2020 року у справі № 761/15741/17 наведено наступні висновки: "Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, у розумінні положень наведеної норми права у чинній редакції, на відміну від положень частини другої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції правомірними способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є зокрема скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав".

Згідно з ч.3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Отже, вимоги позивача за зустрічним позовом про виключення записів про державну реєстрацію іпотеки, державну реєстрацію обтяження заборону на нерухоме майно, державну реєстрацію заборону на рухоме майно з відповідних реєстрів (з огляду на підстави позову) є неефективними способами захисту та не підлягають задоволенню.

Окремо суд звертає увагу на те, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі (ч.ч.1, 2 ст. 553 ЦК України).

Згідно з ст.572 ЦК України кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з ч.1 ст. 574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Виходячи із змісту ст. 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави, а саме, заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Заставодавцем, відповідно до ч.1 ст.583 ЦК України, може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 1 Закону України "Про іпотеку" :

- іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом;

- майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Статтею 589 ЦК України та статтею 19 Закону України "Про заставу" передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, юридичні поняття "поручитель" та "майновий поручитель", не є тотожними, вказані особи є суб`єктами різних за змістом цивільних правовідносин, а саме - поручитель є суб`єктом такого виду забезпечення як порука на підставі ст.ст. 546, 553 ЦК України, а майновий поручитель є суб`єктом такого виду забезпечення зобов`язань як застава (іпотека), правова природа якого визначена Законом України "Про заставу", Законом України "Про іпотеку".

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Іпотека за правовою природою є заставою та регулюється нормами параграфа 6 (статті 572 - 593) глави 49 ЦК України та спеціальним законом. Правові статуси поручителя і майнового поручителя врегульовані окремо, з суттєвими видовими відмінностями, достатніми для їх розрізнення і для вирішення спорів з їх участю шляхом безпосереднього застосування відповідних норм цивільного закону. (Висновок Судової палати у господарських справах Верховного Суду України викладено в постанові від 16.10.2012 року у справі № 5023/6981/11).

Існування понять "майновий поручитель" та "поручитель" не є підставою для ототожнення у відзиві на зустрічний позов, понять поруки та застави, які являються різними видами забезпечення виконання зобов`язань, а відтак і підстав для застосування, на думку банку, приписів ст. 559 ЦК України (регулює підстави припинення договору поруки) до спірних правовідносин.

Як зазначалось раніше, закінчення строку іпотечного договору є самостійною підставою для припинення іпотеки і не залежить від виконання боржником за кредитним договором (який у даній справі не співпадає із заставодавцем) його грошових зобов`язань.

У зв`язку із завершенням відповідного терміну, твердження банку про передчасність позову про припинення іпотеки є необґрунтованим.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення за первісним позовом, висновки суду.

Відповідно до ч.1,ч.2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (ч.2 ст.509 ЦК України). Однією з таких підстав є договори (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частинами 1-3 статті 1056-1 ЦК України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Частиною 1 статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, зобов`язання з кредитного договору передбачає єдиний обов`язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У силу вимог ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У цій справі, на підтвердження грошових вимог до боржника, банком надано суду копії кредитного договору, розрахунок заборгованості, копії виписок з особових рахунків позичальника.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (надалі - Положення №88) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

У ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" також зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначений перелік обов`язкових реквізитів кореспондується з п.п. 2.3 п. 2 Положення № 88, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Системний аналіз приписів ст. ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положень пунктів 2.1, 2.3 пункту 2 Положення № 88 свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банки зобов`язані вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та міжнародних стандартів фінансової звітності. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Нормативне регулювання організації бухгалтерського обліку в банках наразі визначено Положенням про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (затвердженим постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (надалі - Положення № 75).

У п. 57 Положення № 75 зазначено, що інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).

Відповідно до п.п. 1 п. 59 Положення №75 банки обов`язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як клієнтські рахунки та виписки з них.

Пунктом 60 Положення № 75 визначено, що клієнтські рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.

Згідно з пунктом 62 Положення № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Тому, виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 у справі № 910/21578/16, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 у справі № 298/825/15-ц).

З огляду на це виписки по особовому (клієнтському) рахунку (картковому рахунку) можуть бути належним доказом заборгованості щодо тіла кредиту за кредитним договором (подібний висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2021 у справі № 712/4821/16-ц, від 20.04.2023 у справі №910/5174/21).

Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є документом, який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору.

Cудом у справі №921/469/23 встановлено, що на виконання умов кредитного договору банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі згідно з умовами договору та надав третій особі кредит у сумі 50000000 грн, підтвердженням чому являється банківська виписка по особовому рахунку № НОМЕР_18 за період з 17.11.2020 по 23.01.2023.

Як вже зазначалось, строк повернення кредиту обумовлений у п. 1.2 кредитного договору 06.11.2022.

Вищевказана банківська виписка вказує на проведення банком 08.11.2022 операції з винесення коштів в сумі 50000000 грн на прострочення, у зв`язку з невиконанням позичальником обов`язку щодо їх повернення.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормами ст. 599 ЦК України, ст. 202 ГК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).

Як вже зазначалось, згідно з доданим банком до позову розрахунком, сума заборгованості ТОВ "Хім-Трейд" за кредитним договором складає 59947222,22 грн, з яких заборгованість по основній сумі кредиту складає 50000000 грн, а сума заборгованості по нарахованим та несплаченим процентам, станом на 27.06.2023, нарахована в розмірі 9947222,22 грн.

Судом установлено, що в порушення умов кредитного договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 193 ГК України, ТОВ "Хім-Трейд" не виконано обов`язку щодо повернення суми отриманого кредиту, а після 01.08.2022 (дати оплати процентів за користування кредитом на суму 666666,67 грн) позичальник не виконував обов`язку щодо оплати процентів за користування кредитом.

Підтвердженням цьому являється банківська виписка по особовому рахунку № НОМЕР_18 за період з 17.11.2020 по 23.01.2023, а також банківські виписки по особових рахунках № НОМЕР_20 за період з 17.11.2020 по 23.01.2023 та № НОМЕР_22 за період з 23.01.2023 по 26.06.2023, які відображають суми нарахованих процентів за користування кредитом та суми їх оплат, а також проценти за користування кредитом, нараховані після закінчення строку кредитування.

З урахуванням того, що банківські виписки по рахунках № НОМЕР_20 за період з 17.11.2020 по 23.01.2023 та № НОМЕР_22 за період з 23.01.2023 по 26.06.2023 відображають операції банку щодо нарахування позичальнику процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування кредитом на загальну суму 25267777,76 грн (загалом за період з 17.11.2020 до 31.05.2023), часткову оплату процентів за користування кредитом на загальну суму 16114999,98 грн, тому суд приходить до висновку про те, що загальна сума заборгованості ТОВ "Хім-Трейд" по процентах за користування кредитом та процентах за неправомірне користування кредитом складає 9152777,78 грн.

Наявна у матеріалах справи виписка по особовому рахунку № НОМЕР_22 за період з 23.01.2023 по 26.06.2023 не відображає операцій щодо нарахування банком у період з 01.06.2023 до 26.06.2023 відсотків за неправомірне користування кредитом на суму 794444,44 грн.

З урахуванням того, що матеріали справи не містять доказів нарахування відсотків за неправомірне користування кредитом на суму 794444,44 грн, тому суд вважає необґрунтованим включення цієї суми до суми, на яку заявлено вимогу про звернення стягнення на заставне майно.

Суд також зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16 зазначено: «цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України кредитор вправі вимагати сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми. Ці правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника в певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат. Водночас інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

У постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, дійшла висновку, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат і трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги, а поєднання цих вимог у одній справі не є обов`язковим.

Таким чином, зобов`язання щодо оплати нарахованих відповідачем відсотків за неправомірне користування коштами, інфляційних втрат не входять до основного зобов`язання за кредитним договором та є додатковим до основного, та не охоплено зобов`язаннями за договором іпотеки.

Зазначене узгоджується з висновком висловленим у постанові Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 724/136/20, від 19.08.2022 у справі №263/12775/20.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що нараховані після закінчення строку повернення кредиту та винесення суми кредиту на прострочення 08.11.2022 відсотки за неправомірне користування кредитом в сумі 7058333,33 грн (нараховані за період з 08.11.2022 до 26.06.2023, з яких 794444,44 грн відсотків за неправомірне користування кредитом, нараховані за період з 01.06.2023 до 26.06.2023) не можуть бути включені до суми заборгованості, на яку може заявлятись вимога про звернення стягнення на заставне майно.

Окрім вищенаведеного, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №482/20 від 17.11.2020 в розмірі 59947222,22 грн, з яких: 50000000 грн - заборгованість по основній сумі кредиту; 9947222,22 грн - заборгованість по процентах, на користь ТОВ "Златко Груп", задоволенню не підлягають, у зв`язку з тим, що зобов`язання з іпотеки є припиненим, а посилання іпотекодержателя на норми ст. ст. 256, 257 ЦК України є необґрунтованими.

Разом з цим суд звертає увагу ТОВ "Златко Груп", що він не позбавлений можливості захисти своє порушене право шляхом звернення з позовом до боржника ТОВ "Хім-Трейд" про стягнення відповідної заборгованості.

Розподіл судових витрат.

В порядку ст. ст. 123, 129 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на позивача за первісним позовом, у зв`язку з відмовою у задоволенні первісного позову, а судовий збір за зустрічним позовом - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв`язку з частковим задоволенням зустрічного позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 50, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні первісного позову відмовити.

2.Зустрічний позов задоволити частково.

3.Визнати припиненою іпотеку нерухомого майна, яка виникла на підставі іпотечного договору, укладеного 19.11.2020 між Акціонерним товариством "Банк Січ" та Товариством з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горняк Х.В. та зареєстрованого в реєстрі за №635 цілісного майнового комплексу, до складу якого входять нерухоме майно та рухоме майно, що задіяні разом у виробничо-технічному циклі з видобування вапняків та їх подальшої переробки.

4.Зняти заборону відчуження нерухомого майна (реєстраційний номер майна 322767061208), накладену та зареєстровану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапчук Х.В. у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за №39280679.

5.Припинити заставу рухомого майна (як складову предмету договору іпотеки), реєстраційний номер 28317978 накладену 24.11.2020 о 14:26:40 та зареєстровану реєстратором Біленька Є.В. Регіональна філія міста Києва та Київської області Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Київська область у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №28317978.

6. В решті зустрічного позову відмовити.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Златко Груп (04071, місто Київ, вулиця Набережно-Лугова, будинок 3, ідентифікаційний код 39721764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Збруч-Інвест (48745, Тернопільська область, Чортківський район, село Збручанське, вулиця Соколівська, будинок 3А, ідентифікаційний код 35027309) 8052 (вісім тисяч п`ятдесят дві) грн судового збору.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку та строки встановлені ст. ст. 256,257 ГПК України.

Повне рішення складено 24 січня 2024 року.

Суддя І.П. Шумський


Суд	Господарський суд Тернопільської області
Дата ухвалення рішення	18.01.2024
Оприлюднено	26.01.2024
Номер документу	116510443
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання

Шумський І.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 18.01.2024 по справі 921/469/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —921/469/23

Рішення від 18.01.2024

Рішення
від 18.01.2024 по справі 921/469/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ