Рішення

від 18.01.2024 по справі 925/1691/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2024 року Справа № 925/1691/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від позивача представник не з`явився,

від першого відповідача представник не з`явився,

від другого відповідача представник не з`явився,

від третього відповідача представник не з`явився,

від третіх осіб:

від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло - представник не з`явився,

від публічного акціонерного товариства Вектор Банк представник не з`явився,

від публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Солід представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Агро Фактор представник не з`явився,

від товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин представник не з`явився,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні справу у частині

позову товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС, м. Київ

до 1) товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК

ЦЕНТР, м. Київ;

2) товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-

М, м. Київ

3) ОСОБА_1 , м. Черкаси

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні першого відповідача:

1.товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло, м. Миколаїв

2.публічного акціонерного товариства Вектор Банк, м. Київ;

3.публічного акціонерного товариства Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Солід, м. Київ;

4.товариства з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Агро Фактор, м. Слов`янськ, Донецької області;

5.товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин, с. Руська Поляна, Черкаського району, Черкаської області

про визнання іпотекодержателем нерухомого майна.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР до товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-М про витребування від відповідача на користь позивача адміністративно-складської будівлі з підвалом літ. Д-3, Д-2 (окрім приміщень першого поверху № 21), п/д, Д'-3 (окрім приміщень ІІІ поверху №№ 16, 17, 18) за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1, загальною площею 3 518,2 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 30971671000, номер об`єкта в РПВН 14407751.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30 січня 2018 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство Вектор Банк.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 27 лютого 2018 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача публічне акціонерне товариство БГ БАНК та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Публічне акціонерне товариство БГ БАНК як третя особа з самостійними вимогами звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР та товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-М про визнання іпотекодержателем нерухомого майна адміністративно-складської будівлі, загальною площею 3 518,2 кв.м, що розташована за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1 (а.с. 47 48, т. 2).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16 квітня 2018 року прийнято позовну заяву публічного акціонерного товариства БГ БАНК до товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР та до товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-М про визнання іпотекодержателем нерухомого майна, як позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову, до розгляду у цій справі, допущено публічне акціонерне товариство БГ БАНК до участі у справі третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмет спору.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 14 травня 2018 року залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло; публічне акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Солід; товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Агро Факторинг.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР задоволено повністю. Витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-М на користь товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР адміністративно-складську будівлю з підвалом літ. Д-3, Д-2 (окрім приміщень першого поверху № 21), п/д, Д'-3 (окрім приміщень ІІІ поверху №№ 16, 17, 18) за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1, загальною площею 3 518,2 кв.м.

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства БГ БАНК задоволено повністю. Визнано публічне акціонерне товариство БГ БАНК іпотекодержателем за іпотечним договором від 29 серпня 2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Олександром Євгеновичем та зареєстрованим в реєстрі за №1730, нерухомого майна адміністративно-складської будівлі, загальною площею 3 518,2 кв.м, що розташована за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1.

Постановою Верховного Суду від 16 квітня 2019 року рішення Господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року скасовано в частині задоволення позову публічного акціонерного товариства БГ БАНК. У цій частині справу №925/1691/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Черкаської області.

В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 травня 2019 року справу №925/1691/17 в частині позову публічного акціонерного товариства БГ БАНК до товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР та до товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-М про визнання іпотекодержателем нерухомого майна прийнято до свого провадження суддею Васяновичем А.В. Підготовче засідання призначено на 11 червня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 червня 2019 року відкладено підготовче засідання на 11 липня 2019 року.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 липня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження. Відкладено підготовче засідання на 05 вересня 2019 року.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло; публічне акціонерне товариство Вектор Банк; публічне акціонерне товариство Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Солід; товариство з обмеженою відповідальністю Факторингова компанія Агро Фактор; товариство з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05 вересня 2019 року провадження у справі №925/1691/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Черкаської області зі справи №925/1040/19.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 11 травня 2021 року провадження у справі №925/1691/17 поновлено. Підготовче засідання суду призначено 10 год. 30 хв. 01 червня 2021 року.

Проте, судове засідання призначене на 24 червня 2021 року не відбулося, у зв`язку з перебуванням головуючого судді в лікарняній відпустці.

Ухвалою суду від 25 червня 2021 року підготовче засідання призначено на 11 год. 00 хв. 13 липня 2021 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 13 липня 2021 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 27 липня 2021 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 27 липня 2021 року суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10 год. 30 хв. 17 серпня 2021 року.

Ухвалою суду від 17 серпня 2021 року замінено позивача публічне акціонерне товариство БГ-БАНК на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ. Відкладено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 24 вересня 2021 року.

Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року відкладено підготовче засідання на 11 год. 30 хв. 21 жовтня 2021 року.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року відкладено підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 18 листопада 2021 року.

Ухвалою суду від 18 листопада 2021 року відкладено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 13 січня 2022 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 13 січня 2022 року, суд оголосив перерву до 10 год. 00 хв. 08 лютого 2022 року.

Ухвалою суду від 08 лютого 2022 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 10 год. 00 хв. 18 березня 2022 року.

Ухвалою суду від 18 березня 2022 року, у зв`язку з воєнною агресією рф, було відкладено розгляд справи по суті до стабілізації ситуації в регіоні, з урахуванням місцезнаходження учасників судового провадження та їх представників.

Ухвалою суду від 18 квітня 2022 року розгляд справи по суті призначено на 11 год. 00 хв. 26 травня 2022 року.

Ухвалою суду від 26 травня 2022 року відкладено розгляд справи по суті на 10 год. 30 хв. 23 червня 2022 року.

Ухвалою суду від 23 червня 2022 року відкладено розгляд справи по суті на 10 год. 00 хв. 21 липня 2022 року.

В судовому засіданні від 21 липня 2022 року суд оголосив перерву до 14 год. 30 хв. 03 серпня 2022 року.

Ухвалою суду від 03 серпня 2022 року відкладено розгляд справи по суті на 11 год. 30 хв. 27 вересня 2022 року.

В судовому засіданні, яке відбулось 27 вересня 2022 року суд відклав розгляд справи по суті на 11 год. 30 хв. 11 жовтня 2022 року.

Однак судове засідання призначене на 11 жовтня 2022 року не відбулося, оскільки 29 вересня 2022 року матеріали справи №925/1691/17 було направлено до суду апеляційної інстанції у зв`язку з оскарженням ухвали суду від 17 серпня 2021 року.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23 червня 2023 року заяву директора товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин про відкликання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17 серпня 2021 року у справі №925/1691/17 - задоволено.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 17 серпня 2021 року у справі №925/1691/17 з доданими документами повернуто заявнику.

19 травня 2023 року від товариства з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ до Господарського суду Черкаської області надійшла заява про заміну позивача на правонаступника - товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС.

Також 01 серпня 2023 року від товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС до Господарського суду Черкаської області надійшла заява про заміну сторони на її правонаступника.

04 серпня 2023 року матеріали справи №925/1691/17 повернулися до місцевого господарського суду за належністю.

З 07 серпня 2023 року по 01 вересня 2023 року головуючий суддя по даній справі перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 05 вересня 2023 року розгляд справи по суті було призначено на 10 год. 30 хв. 26 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 26 вересня 2023 року клопотання товариства з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ та товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС про заміну учасника справи правонаступником - задоволено.

Замінено позивача товариство з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС.

Клопотання першого відповідача про залучення співвідповідача залишено без задоволення.

Відкладено розгляд справи по суті на 12 год. 00 хв. 10 жовтня 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 10 жовтня 2023 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 19 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2023 року відкладено розгляд справи по суті на 12 год. 00 хв. 14 листопада 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 14 листопада 2023 року суд оголосив перерву до 11 год. 30 хв. 20 грудня 2023 року.

Ухвалою суду від 20 грудня 2023 року суд повернувся до стадії підготовчого провадження.

Клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача задоволено.

Залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відкладено підготовче засідання на 10 год. 30 хв. 18 січня 2024 року.

Задовольняючи клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача - ОСОБА_1 , суд керувався наступним:

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно визначає склад сторін справи, вказуючи відповідачів у справі, визначає предмет та підстави позову. Однак правила розгляду юридичного конфлікту у суді необхідно встановлювати, виходячи з дійсного змісту спірних матеріальних правовідносин та складу сторін таких правовідносин, не обмежуючись сформованим позивачем складом сторін справи.

Аналогічні висновки містяться в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 920/40/19, у пункті 6.8 постанови Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, у пункті 23 постанови Верховного Суду від 02.05.2023 у справі № 920/225/22, у пункті 5.12 постанови Верховного суду від 24.05.2023 у справі № 920/336/22.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 ГПК України. Так, за ч. 1 цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці (пункт 6); вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами (пункт 13); інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (п. 15).

За змістом ч.ч. 1-3 ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність). Діяльність негосподарюючих суб`єктів, спрямована на створення і підтримання необхідних матеріально-технічних умов їх функціонування, що здійснюється за участю або без участі суб`єктів господарювання, є господарчим забезпеченням діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 904/1083/18.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що з 15 грудня 2017 року дати набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів - спір щодо правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання, належить до юрисдикції господарського суду, якщо таке основне зобов`язання є господарським і спір щодо нього підлягає розгляду за правилами господарського судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №753/12916/15).

Справи щодо правочину, у тому числі оскарження реєстраційних дій щодо такого правочину, укладеного на забезпечення виконання основного зобов`язання між юридичними особами, належить до юрисдикції господарського суду, оскільки такий правочин є похідними від кредитних правовідносин господарюючих суб`єктів. (постанова ОП КЦС ВС від 06 листопада 2023 року зі справи №201/5876/22.

Спір у даній справі є похідним від кредитних правовідносин господарюючих суб`єктів, оскільки виник з договору укладеного на забезпечення виконання кредитного договору.

Отже, враховуючи наведені вище висновки, суд погодився з доводами позивача, що даний спір за участі співвідповідача фізичної особи відноситься до юрисдикції господарського суду.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та реєстром поштових відправлень Господарського суду Черкаської області.

Від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 18 січня 2024 року без участі представника позивача.

Також в матеріалах справи міститься клопотання першого відповідача про розгляд справи за його відсутності (а.с. 8-9, т. 9).

30 жовтня 2023 року від першого відповідача надійшла заява про визнання позову (а.с. 79-81, т. 9).

08 січня 2024 року від першого відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР. Також перший відповідач вказав, що заяву про визнання позову підтримує.

09 січня 2024 року від третього відповідача надійшла заява про визнання позову та про розгляд справи за його відсутності.

18 січня 2024 року від позивача надійшла заява про залишення позову в частині вимог до товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-М без розгляду.

Судом враховано, що згідно ч.ч. 3, 4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Розглянувши матеріали справи в підготовчому судовому засіданні, суд вважає, що позовні вимоги до першого та третього відповідачів слід задовольнити, а позов до другого відповідача залишити без розгляду, виходячи з наступного:

При зверненні до суду позовні вимоги публічного акціонерного товариства БГ БАНК були обґрунтовані тим, що у зв`язку з визнанням недійсними постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року у справі №910/2924/15-г, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року, договорів про відступлення права вимоги від 12 листопада 2014 року та 14 листопада 2014 року, укладених між публічним акціонерним товариством БГ БАНК та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло, єдиним законним іпотекодержателем спірного нерухомого майна є банк.

Скасовуючи раніше прийняті постанову Північного апеляційного господарського суду від 30 січня 2019 року та рішення Господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2018 року в частині задоволення позову публічного акціонерного товариства БГ БАНК, Верховний Суд у своїй постанові від 16 квітня 2019 року вказав, що Касаційний господарський суд не може погодитись з висновком судів попередніх інстанцій у частині задоволення позову публічного акціонерного товариства БГ БАНК, оскільки суди, задовольняючи позовні вимоги публічного акціонерного товариства БГ БАНК, застосували положення пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України, у той час як публічне акціонерне товариство БГ БАНК свої позовні вимоги обґрунтувало статтями 216, 236, 317, 512, 514, 575 ЦК України та частиною першою статті 1, статтею 23 Закону України Про іпотеку. Тобто судами застосовано норму права, якою надається право власнику майна на подання віндикаційного позову про витребування майна від добросовісного набувача, тоді як позовні вимоги публічне акціонерне товариство БГ БАНК обґрунтувало нормами права, які врегульовують питання наслідків недійсності правочину. При цьому судами не зазначено, на підставі чого до спірних правовідносин підлягають застосуванню інші норми права, ніж ті, на які посилається публічне акціонерне товариство БГ БАНК.

Також з рішень судів попередніх інстанцій вбачається, що в оскаржуваній частині цих рішень ними взагалі не надавалась правова оцінка посиланням ПАТ БГ БАНК у позовній заяві на статті 216, 236, 317, 512, 514, 575 ЦК України та частину першу статті 1, статтю 23 Закону України Про іпотеку.

Крім того, суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення в частині задоволення позову ПАТ БГ БАНК, встановили, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року у справі №910/2924/15-г визнано недійсними договори від 12 листопада 2014 та 14 листопада 2014 року, укладені ПАТ БГ БАНК та Компанією, при цьому залишили поза увагою, що норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Тобто суди, посилаючись на недійсність правочину сторонами, якого є ПАТ БГ БАНК та Компанія (постанова Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року у справі №910/2924/15-г) та застосовуючи положення статті 388 ЦК України, не встановили, яка норма права підлягає застосуванню до спірних правовідносин і чи було у справі №910/2924/15-г застосовано двосторонню реституцію, яка передбачена законодавством у разі визнання недійсним правочину, що, у свою чергу, є відновленням становища сторін недійсного правочину, яке існувало до укладання такого правочину.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи позов ПАТ БГ БАНК, також не надали оцінку позовним вимогам у частині наявності порушеного права, а саме, чи оспорюються або не визнаються, і ким саме права ПАТ БГ БАНК як іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Судом враховано, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 зроблено висновок, що правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови у позові. Суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом необхідно керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Судом під час розгляду справи №925/1691/17 було встановлено, що 22 лютого 2007 року між відкритим акціонерним товариством Універсальний Банк Розвитку та Партнерства (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство БГ БАНК) та товариством з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин було укладено кредитний договір №12 (далі кредитний договір №12), за умовами якого товариству з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин відкрито відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію, до якого у подальшому іншими договорами вносилися зміни і доповнення.

29 серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством Універсальний Банк Розвитку та Партнерства (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство БГ БАНК) (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР (іпотекодавець) було укладено іпотечний договір, за умовами якого задля забезпечення виконання зобов`язань товариством з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин за кредитним договором №12 іпотекодавець передає іпотекодержателю, а останній приймає в іпотеку належне іпотекодавцю на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлові будівлі за номером 173/1, загальною площею - 5 634,3 кв.м., що розташовані в Черкаській області, м. Черкаси, по вул. Смілянська, реєстраційний номер за РПВН 14407751.

29 серпня 2007 року іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Олександром Євгеновичем та зареєстрований в реєстрі за №1730.

Право власності товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР на спірне нерухоме майно підтверджується виданим виконавчим комітетом Русько-Полянської сільської ради свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17 серпня 2007 року.

Сторонами вносились зміни та доповнення до іпотечного договору від 29 серпня 2007 року шляхом укладення договорів від 25 квітня 2008 року №1, від 11 червня 2008 року №2, від 15 серпня 2008 року №3, від 01 вересня 2009 року №4, від 15 лютого 2010 року №5, від 19 серпня 2010 року №6, від 29 листопада 2011 року №7, від 17 серпня 2012 року №8, від 28 грудня 2012 року №9, від 29 березня 2013 року №10 та від 27 червня 2014 року №11.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11 листопада 2014 року у справі №925/1600/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 лютого 2015 року, задоволено позовні вимоги публічного акціонерного товариства БГ БАНК до товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин про стягнення 23 305 419,32 грн. заборгованості за кредитним договором №12. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Маргарин на користь публічного акціонерного товариства БГ БАНК 20 680 924,95 грн. заборгованості за кредитом, 2 624 494,37 грн. заборгованість за процентами.

12 листопада 2014 року між публічним акціонерним товариством БГ БАНК (первісний іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло (новий іпотекодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги (далі договір від 12 листопада 2014 року), згідно з яким первісний іпотекодержатель передав новому іпотекодержателю право вимоги до боржників, у тому числі і за кредитним договором №12, а новий іпотекодержатель приймає це право вимоги та сплачує первісному іпотекодержателю кошти у сумі ціни продажу.

14 листопада 2014 року між публічним акціонерним товариством БГ БАНК (первісниий іпотекодержатель/заставодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло (новий іпотекодержатель/заставодержатель) було укладено договір про відступлення права вимоги (далі договір від 14 листопада 2014року), згідно з яким первісний іпотекодержатель/заставодержатель передає новому іпотекодержателю/заставодержателю сукупність прав, належних первісному іпотекодержателю/заставодержателю за договорами забезпечення, у тому числі і за іпотечним договором від 29 серпня 2007 року, включаючи право звернення на спірне нерухоме майно.

14 листопада 2014 року договір від 14 листопада 2014 року був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарскою І.А. та зареєстрований в реєстрі за №1025.

05 червня 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло, як первісним кредитором, первісним іпотекодержателем/заставодержателем та публічним акціонерним товариством Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Солід, як новим кредитором, новим іпотекодержателем/заставодержателем укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржників за переліком, що належать первісному кредитору на підставі договору від 12 листопада 2014 року та договору від 14 листопада 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. та зареєстрованого в реєстрі за №1025, а новий кредитор зобов`язується прийняти вказане право вимоги та сплатити первісному кредитору кошти у сумі ціни продажу за переліком кредитних договорів.

05 червня 2015 року договір про відступлення права вимоги від 05 червня 2015 року був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко М.О. та зареєстрований в реєстрі за №1007.

14 липня 2015 року публічним акціонерним товариством Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Солід як первісним кредитором, первісним іпотекодержателем/заставодержателем та товариством з обмеженою відповідальністю ФК Агро Факторинг як новим кредитором, новим іпотекодержателем/заставодержателем було укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає новому кредитору право вимоги до боржників, що належить первісному кредитору на підставі договору від 12 листопада 2014 року та договору від 05 червня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко М.О. та зареєстрованого в реєстрі за №1007, а новий кредитор зобов`язується прийняти зазначене вище право вимоги та сплатити первісному кредитору кошти у сумі ціни продажу за переліком кредитних договорів.

14 липня 2015 року договір про відступлення права вимоги від 14 липня 2015 року був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Онищенко М.О. та зареєстрований в реєстрі за №1205.

09 лютого 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю ФК Агро Факторинг за іпотечним договором від 29 серпня 2007 року звернуло стягнення на спірне нерухоме майно і зареєструвало за собою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на нього (запис про реєстрацію № 13173897).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року у справі №910/2924/15-г визнано недійсними договори від 12 листопада 2014 року та 14 листопада 2014 року, укладені між публічним акціонерним товариством БГ БАНК та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 березня 2016 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року у справі № 910/2924/15-г залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР у своїй позовній заяві посилалося на те, що 31 березня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю ФК Агро Факторинг внесло спірне нерухоме майно до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-М (на підставі протоколу товариства з обмеженою відповідальністю ФК Агро Факторинг від 29 березня 2016 року №29/03/2016, ТОВ Маргарин-комплекс-М від 30 березня 2016 року №1 та акта приймання-передачі нерухомого майна від 31 березня 2016 року № 31/03/2016).

02 лютого 2017 року між публічним акціонерним товариством Вектор Банк як іпотекодержатель та товариством з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-М як іпотекодавець було укладено іпотечний договір (далі іпотечний договір від 02 лютого 2017 року), згідно з яким іпотекодавець задля забезпечення виконання зобов`язань за кредитними договорами передав іпотекодержателю, а останній прийняв в порядку і на умовах, визначених цим договором, спірне нерухоме майно в іпотеку.

Відповідно до пункту 2.2 іпотечного договору від 02 лютого 2017 року нерухоме майно належить іпотекодавцю на підставі протоколу №29/03/2016 ТОВ ФК Агро Факторинг від 23 березня 2016 року, протоколу №1 ТОВ Маргарин-комплекс-М від 30 березня 2016 року, а також акта приймання-передачі нерухомого майна, складеного ТОВ ФК Агро Факторинг та ТОВ Маргарин-комплекс-М.

Вищевказані обставини також наведено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16 квітня 2019 року зі справи №925/1691/17.

Позивач у своєму позові вказував, що визнання правочину щодо передачі прав вимоги за договором про відступлення прав вимоги від 14 листопада 2014 року, відповідно до якого публічне акціонерне товариство БГ-БАНК передало права вимоги до позичальника товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Марко Поло на підставі договору про відступлення прав вимоги від 12 листопада 2014 року, тягне за собою недійсність інших правочинів щодо відступлення прав вимоги, у тому числі і за іпотечним договором, іпотекодержателем у якому є товариство з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР.

Всі наступні договори не породжують ніяких правових наслідків, а тому не потребують визнання їх недійсними.

Судом враховано, що згідно ч. ч. 1, 3 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 3 Закону України Про іпотеку).

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 3 Закону України Про іпотеку (в редакції закону чинного станом на 29 серпня 2007 року) у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ст. 23 Закону України Про іпотеку (в редакції закону чинного станом на 29 серпня 2007 року) у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

У разі видачі заставної перехід права власності на предмет іпотеки не допускається до повного задоволення вимоги за заставною, крім переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування чи правонаступництва.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 27 травня 2019 року набув право власності на майно, що раніше було передано в іпотеку.

Тобто, майно було відчужено попереднім власником фактично відразу після ухвалення Верховним Судом постанови від 16 квітня 2019 року та прийняття Господарським судом Черкаської області ухвали від 11 травня 2019 року зі справу №925/1691/17 про прийнято до свого провадження суддею Васяновичем А.В. справи та призначення підготовчого засідання на 11 червня 2019 року.

Про дані обставини учасники справи не повідомляли суд до 19 вересня 2023 року (а.с. 1-4 т.9).

З матеріалів справи вбачається, що для відновлення своїх прав іпотекодержателя товариство з обмеженою відповідальністю БГ Банк раніше зверталося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просило визнати протиправною бездіяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войнарської І.А. та скасувати всі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняті на підставі недійсного договору про відступлення прав вимоги від 14 листопада 2014 року, реєстровий номер №1025, а також всі послідуючі/пов`язані індексні номери про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року зі справи №826/15172/17 було закрито провадження у справі за вказаним адміністративним позовом.

Постановою апеляційної інстанції від 07 лютого 2019 року вищевказану ухвалу залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 11 вересня 2019 року зі справи №826/15172/17 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2019 року залишила без змін.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові зазначала, що у справі, що розглядається, спірні правовідносини пов`язані із допущенням, на думку позивача, бездіяльності приватним нотаріусом щодо неприйняття рішення за вимогою ПАТ БГ Банк від 7 вересня 2017 року №15/390, яка стосувалася скасування державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що були вчинені на підставі договору про відступлення прав вимоги від 14 листопада 2014 року №1025, який було визнано недійсним у судовому порядку, і поновлення позивача в статусі іпотекодержателя.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 06 червня 2015 року на підставі договору про відступлення права вимоги від 05 червня 2015 року №1007 іпотекодержателя - ТОВ ФК Марко Поло змінено на ПАТ Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд Солід, який 14 липня 2015 року на підставі договору від 14 липня 2015 року №1205 змінено на іпотекодержателя - ТОВ Факторингова компанія Агро Фактор.

Тобто після підписання договору про відступлення права вимоги від 14 листопада 2014 року №1025 іпотекодержателі вказаного майна неодноразово змінювались.

Таким чином, ПАТ БГ Банк, оскаржуючи бездіяльність відповідача, фактично має на меті захист свого майнового права. Крім того, вирішення цього спору стосуватиметься не лише майнових прав позивача, а й набутих третіми особами речових прав, тому спірні у цій справі правовідносини не можна вважати публічно-правовими, що унеможливлює її розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Подальше оспорювання правомірності набуття особою прав іпотекодержателя не може здійснюватися за правилами адміністративного судочинства у зв`язку з тим, що адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей установлювати (визнавати) належність прав іпотекодержателя на об`єкт нерухомого майна.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України та пункту 13 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій повинні розглядатися судами в порядку цивільного чи господарського судочинства (залежно від суб`єктного складу), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав у зв`язку з оскарженням заінтересованою особою не самої реєстраційної дії (рішення), а підстав її проведення, таких як правочин, свідоцтво тощо.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Таким чином, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постановах, зокрема, від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, від 22 серпня 2018 року у справі №813/1159/17, від 30 січня 2019 року у справі №809/66/14, відступати від яких немає підстав.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що спір у цій справі не має публічно-правового характеру та не відповідає нормативному визначенню адміністративної справи, а тому не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Також судом враховано, що ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12 травня 2020 року зі справи №925/1040/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР до публічного акціонерного товариства БГ БАНК про визнання недійсним іпотечного договору, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є., зареєстрований в реєстрі за №1730, на об`єкт, розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 173/1, загальною площею 3518,2 кв.м. - адміністративно-складська будівлю з підвалом, Д-3, Д-2 (окрім приміщення 1-го поверху №21), п/д, Д'-3 (окрім приміщень ІІІ-го поверху № 16, 17, 18) клопотання зацікавленої особи ТОВ Мані Флоу про заміну відповідача ПАТ БГ Банк правонаступником відхилено за необґрунтованістю.

У вказаній ухвалі суд вказав, що від ТОВ МАНІ ФЛОУ надійшла заява №29/11-01 від 21 листопада 2019 року про залучення його до участі у справі в якості правонаступника відповідача ПАТ БГ Банк.

В той же час заявник не доводить набуття прав та обов`язків цього банку як банківської установи з отриманням відповідної банківської ліцензії, з приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог спеціального банківського законодавства на ринку банківських послуг.

Заявник не надав доказів отримання банківської ліцензії та підписання з відповідачем передавального балансу активів та пасивів банку БГ Банк.

Натомість відповідач як банківська установа був ліквідований без правонаступництва за спеціальною процедурою НБУ за участі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Рішення та дії НБУ та ФГВФО в цій частині ніким не оскаржені.

Тому на підставі викладеного, заяву ТОВ Мані Флоу про правонаступництво ПАТ БГ Банк належить відхилити за необґрунтованістю, недоведеністю та безпідставністю вимог.

Водночас, ухвалою суду від 17 серпня 2021 року зі справи №925/1691/17 було замінено позивача публічне акціонерне товариство БГ-БАНК на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ.

Ухвала суду від 17 серпня 2021 року чинна та у встановленому законом порядку не скасована.

У своїй постанові від 15 червня 2021 року зі справи №925/2416/17 Велика Палата Верховного Суду відступила шляхом конкретизації від правового висновку Верховного Суду та Верховного Суду України щодо наслідків скасування судового рішення, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, визначивши, що виключення відомостей про право іпотеки з відповідного Державного реєстру, зокрема, на підставі судового рішення не впливає на чинність іпотеки.

Тому скасування такого судового рішення, що мало наслідком внесення до Державного реєстру іпотек запису про припинення іпотеки, не відновлює дію останньої, оскільки іпотека зберігає чинність незалежно від відсутності певний час відомостей про неї у відповідному державному реєстрі.

Запис про іпотеку не може бути відновлений з моменту вчинення первинного запису, а вчиняється державним реєстратором повторно за наявності для цього підстав, передбачених законом, зокрема договору іпотеки, а також судового рішення про визнання права іпотекодержателя.

Належним способом захисту іпотекодержателя, відомості про право іпотеки якого було виключено з Державного реєстру іпотек і який вважає, що іпотека є і залишилася чинною, є вимога про визнання права іпотекодержателя щодо іпотечного майна.

При вирішенні такого спору суд має враховувати наявність/відсутність обставин, які можуть свідчити про недобросовісність набувача майна, придбаного за відсутності в державному реєстрі відомостей про обтяження.

Судом встановлено, що за наслідками проведення публічних електронних торгів з лоту №GL21N212255 відповідно до протоколу електронних торгів №UА-ЕА-2019-10-01-000088-b від 24 жовтня 2019 року щодо реалізації активів публічного акціонерного товариства БГ-БАНК 28 листопада 2019 року між публічним акціонерним товариством БГ-БАНК (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ (новий кредитор) було укладено договір №11/2019-24 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.

Відповідно до п. 2.1 договору про відступлення прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальників та заставодавців та/або іпотекодавців, поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитним договором та договорами іпотеки, застави, поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.2. вказаного договору про відступлення прав вимоги, за цим договором новий кредитор в день укладення цього договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1 цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами, включаючи, проте не обмежуючись: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за основними договорами, сплати боржниками грошових коштів, сплати процентів, сплати штрафних санкцій, неустойок у розмірах, визначених договорами (документами, що мають силу договору), сплати інфляційних втрат та 3% річних, передбачених ст. 625 ЦК України вказаних у Додатку №1 до цього договору, передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань. Розмір прав вимоги, які переходять до нового кредитора, вказаний у Додатку №1 до цього Договору.

Права кредитора за основними договорами переходять до нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків боржників, що надане банку відповідно до умов основних договорів.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони домовилися, що за відступлення прав вимогами за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти в сумі 372 918 грн. 44 коп.

Згідно протоколу №UА-ЕА-2019 -10-01-000088-b від 24 жовтня 2019 року ціна продажу лоту №GL21N212255 складає 34 789 611 грн. 06 коп., в тому числі ПДВ 8 755 грн. 71 коп.

На підставі платіжного доручення від 11 листопада 2019 року №12 товариством з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ було сплачено банку 34 789 611 грн. 06 коп.

В даному випадку за результатами торгів банк визначив переможного покупця та продав йому майнове право вимоги виконання боржниками зобов`язань за кредитними та забезпечувальними договорами.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що банк уклав договір під час розпродажу активів у процедурі ліквідації з метою розрахунку зі своїми кредиторами і даний договір є чинним, суд здійснив заміну позивача публічного акціонерного товариства БГ-БАНК на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ (ухвала суду від 17 серпня 2021 року).

Також судом враховано, що 27 квітня 2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ та товариством з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС було укладено договір №01/2023-04 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки (з усіма змінами та доповненнями), на підставі яких товариство з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ відступило право вимоги товариству з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС по наступним договорам:

- кредитний договір №12 від 22 лютого 2007 року, укладений між ВАТ Універсальний Банк Розвитку та Партнерства (правонаступником якого є ПАТ БГ Банк) та ТОВ БМБ Маргарин;

- договір іпотеки від 29 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Соколовим О. Є., зареєстрований в реєстрі № 1730 (з усіма змінами та доповненнями);

- договір застави №38 від 28 лютого 2007 року;

- договір застави №170 від 20 липня 2007 року;

- договір про заставу майнових прав №246 від 29 грудня 2011 року;

- договір №11/2019-24 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 28 листопада 2019 року, укладений між ПАТ БГ Банк та ТОВ МАНІ ФЛОУ.

Відповідно до договору №01/2023-04 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27 квітня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ відступило, шляхом продажу товариству з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС належні йому права вимоги, а товариство з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС набуває у обсязі та на умовах, визначених даним договором, прав вимоги товариства з обмеженою відповідальністю МАНІ ФЛОУ до позичальника та заставодавців та/або іпотекодавців, поручителів зазначених у Додатку №1 до цього договору, надалі за текстом боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржника або, які зобов`язані виконати обов`язки боржника, за кредитним договором та договорами іпотеки, застави, поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС є новим кредитором та правонаступником всіх прав та обов`язків за кредитним договором №12 від 22 лютого 2007 року, укладеного між ВАТ Універсальний Банк Розвитку та Партнерства (правонаступником якого є первісний позивач - ПАТ БГ Банк) та ТОВ БМБ Маргарин, за іпотечним договором від 29 серпня 2007 року (з усіма змінами та доповненнями), укладеного між ВАТ Універсальний Банк Розвитку та Партнерства (правонаступником якого є ПАТ БГ Банк) та ТОВ БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР.

Іпотечний договір від 29 серпня 2007 року є чинним.

Як вже зазначалося вище, ОСОБА_1 з 27 травня 2019 року є власником нерухомого майна, що раніше було передано в іпотеку.

Зокрема, з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що згідно договору купівлі-продажу, серія та номер: 1252, виданий 27 травня 2019 року, видавник: приватний нотаріус Войтовський В.С. за Довбишем Володимиром Михайловичем зареєстровано право власності на адміністративно-складську будівлю, об`єкт житлової нерухомості: Ні, загальною площею 3 518, 2 кв.м. Опис: загальна площа по літ. Д-3, Д-2, п/д, Д'-3 змінилась внаслідок влаштування перегородок, що не потребують погодження з архітектурою, з 3 649,6 кв.м. на 3 649,6 кв.м. за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1.

Від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-М.

Як вже зазначалося вище, рішенням Господарського суду Черкаської області від 05 жовтня 2018 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР було задоволено повністю та витребувано від товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-М на користь товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР адміністративно-складську будівлю з підвалом літ. Д-3, Д-2 (окрім приміщень першого поверху № 21), п/д, Д'-3 (окрім приміщень ІІІ поверху №№ 16, 17, 18) за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1, загальною площею 3 518,2 кв.м.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Суд вважає, що в даному випадку заява позивача підлягає задоволенню, а позов в частині вимог до товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс-М залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Крім того, як зазначалося вище, перший та третій відповідачі позов визнали повністю.

Згідно ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи положення ст. 23 Закону України Про іпотеку підстав для відмови у прийнятті визнання першим та третім відповідачами позову суд не вбачає.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 129, п. 5 ч. 1 ст. 226, ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС до товариства з обмеженою відповідальністю БЕАРС ЛОГІСТИК ЦЕНТР та ОСОБА_1 задовольнити.

2.Визнати товариство з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 52, м. Київ, ідентифікаційний код 40866784 іпотекодержателем нерухомого майна: адміністративно-складської будівлі, загальною площею 3 518,2 кв.м, що розташована за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1.

3.Позов товариства з обмеженою відповідальністю ІНВІКТОС в частині вимог до товариства з обмеженою відповідальністю Маргарин-комплекс- М - залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 24 січня 2024 року.

Суддя А.В.Васянович