Ухвала

від 23.01.2024 по справі 910/8003/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/8003/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуюча), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023

у справі № 910/8033/22

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво"

до Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД від імені та в інтересах якого діє Представництво "Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД"

про стягнення 25 000,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" (далі - ТОВзІІ "Віннер Будівництво") 29.12.2023, через підсистему "Електронний суд", звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 910/8003/22 в частині залишення позову без розгляду, справу передати на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Вказану касаційну скаргу передано судді Колос І.Б. (головуюча) 08.01.2024, після виходу судді з відпустки.

З матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ТОВзІІ "Віннер Будівництво" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД від імені та в інтересах якого діє представництво "Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД" (далі - Представництво "Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД") про стягнення частини заборгованості у розмірі 25 000,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що станом на 21.03.2022 між Представництвом "Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД" та ТОВзІІ "Віннер Будівництво" існують взаємні однорідні безспірні зустрічні зобов`язання, строк виконання яких настав; заявою про зарахування зустрічних однорідних безспірних вимог, з метою врегулювання наявних взаємних зобов`язань, час виконання яких настав, ТОВзІІ "Віннер Будівництво", заявивши про проведення зарахування суми в розмірі 32 492 457,70 грн в рахунок частково погашення заборгованості Представництва "Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД" перед ТОВзІІ "Віннер Будівництво" запропонувало боржнику в добровільному порядку провести сплату заборгованості Представництва "Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД" перед ТОВзІІ "Віннер Будівництво" в розмірі 100 599 666,95 грн. У зв`язку з несплатою відповідачем коштів на виконання вищезазначеного одностороннього правочину пред`явлено даний позов. У позовній заяві позивач, враховуючи положення воєнного стану та складну економічну ситуацію всіх суб`єктів господарської діяльності України, просить суд стягнути лише частину заборгованості в розмірі 25 000,00 грн, що не є відмовою позивача від стягнення іншої частини заборгованості в майбутньому.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними матеріалами.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/8003/22 про стягнення заборгованості у розмірі 25 000,00 грн задоволено у повному обсязі.

Ухвалюючи рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 910/8003/22: апеляційну скаргу Представництва "Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД" задоволено; рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2022 скасовано; позовну заяву ТОВзІІ "Віннер Будівництво" до Представництва "Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД" про стягнення 25 000,00 грн залишено без розгляду; стягнуто з ТОВзІІ "Віннер Будівництво" на користь Представництва "Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД" 3 721,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги; доручено господарському суду міста Києва видати наказ.

Ухвалюючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що, місцевий господарський суд здійснив розгляд справи за відсутності в матеріалах справи доказів про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, не звернув уваги на те, що право бути належним чином повідомленим про розгляд справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження; відповідач не був обізнаний про існування даного судового провадження. Колегія суддів дійшла висновку щодо наявності процесуальних підстав для залишення позову у справі без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), беручи до уваги наявність заперечення Представництва "Пауер Констракшн корпорейшн оф Чайна, ЛТД" проти вирішення спору в господарському суді.

Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВзІІ "Віннер Будівництво" у справі № 910/8003/22, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною другою статті 6 та частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ТОВзІІ "Віннер Будівництво" 30.06.2023 вже зверталося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 910/8003/22, а рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2022 залишити в силі.

У вперше поданій касаційній скарзі ТОВзІІ "Віннер Будівництво" зазначало, що рішення господарського суду міста Києва від 08.12.2022 має бути залишено в силі, а оскаржувана постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 910/8003/22 підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції помилково закрив апеляційне провадження, чим здійснив перешкоди у реалізації права на судовий захист; суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду, що узгоджується з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України; також із посиланням на пункти 1-4 частини другої статті 287 ГПК України вказує на порушення норм процесуального права, зокрема, на не дослідження зібраних у справі доказів та обставин для винесення об`єктивного рішення, надання неналежної оцінки підставам виникнення спірних правовідносин між сторонами у справі.

Водночас, ухвалою Верховного Суду від 11.07.2023 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВзІІ "Віннер Будівництво" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 910/8003/22 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню з тих підстав, що справа є малозначною, а ціна позову у цій справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а скаржник не навів виключних випадків передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України щодо необхідності відкриття касаційного провадження у справі.

Верховний Суд виходив з того, що скаржник просив залишити в силі рішення суду першої інстанції, тобто оскаржував рішення, як акт правосуддя, по суті, та, ураховуючи вимоги касаційної скарги, прагнув вирішити спір по суті, а саме залишити в силі рішення суду першої інстанції без змін, яким стягнуто 25 000,00 грн, втім мав розуміти, що ціна позову у цій справі є значно меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак застосування критерію малозначності було передбачуваним та свідчило про незгоду скаржника з оскаржуваним судовим рішенням. Разом з тим, Суд виходив з того, що можливість реалізувати свої процесуальні права та межі їх реалізації залежать від суб`єктивної оцінки скаржника.

Приписами статті 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги.

Законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у частині першій статті 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства. Водночас, Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї ж особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Суд звертає увагу скаржника на те, що приписами пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України імперативно визначено відмовляти у відкритті касаційного провадження, тобто процесуальне обмеження щодо повторної подачі касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження цієї особи на це саме судове рішення, яке є загальним для всіх суб`єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Разом з тим, Суд враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 щодо неприйнятності у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява №26293/18). Суд визнав, що заява є неприйнятною ratione materiae у сенсі пункт 3 (а) статті 35 Конвенції і має бути відхилена відповідно до пункту 4 цієї статті. Європейський суд з прав людини зазначив, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. В ухвалі також ідеться, що в контексті аналізу застосування критерію ratione valoris щодо доступу до вищих судових інстанцій Європейський суд з прав людини також брав до уваги наявність або відсутність питання щодо справедливості провадження, яке здійснювалося судами нижчих інстанцій. Однак у цій справі тією мірою, в якій заявниця ставила питання щодо справедливості провадження в судах першої і другої інстанцій, Європейський суд з прав людини не визнав, що мали місце порушення процесуальних гарантій пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури в такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов`язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.

З огляду на те, що ухвалою Верховного Суду від 11.07.2023 вже було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВзІІ "Віннер Будівництво" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 910/8003/22, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї ж особи на це саме судове рішення на підставі пункту 3 частини першої статті 293 ГПК України.

При цьому Верховний Суд, розглядаючи касаційну скаргу у справі № 910/8003/22 також урахував реалізацію права на доступ до правосуддя, передбачений частиною четвертою статті 226 ГПК України і звертає увагу, що позивач, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження додане до касаційної скарги клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.

Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Будівництво" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 910/8003/22.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова