Ухвала

від 23.01.2024 по справі 910/10548/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/10548/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,

представників учасників справи:

позивача - комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" - Алмаза В.В. (у порядку самопредставництва),

відповідача-1 - державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" - Поліщук Н.В. (у порядку самопредставництва),

відповідача-2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" - не з`яв.,

третьої особи - громадської організації "Смарт Сіті Хаб" - не з`яв.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" (далі - Товариство) і громадської організації "Смарт Сіті Хаб" (далі - Організація)

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023

(головуючий - суддя Поляков Б.М., судді: Доманська М.Л. і Сітайло Л.Г.) та

матеріали касаційної скарги Товариства на

додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023

(головуючий - суддя Поляков Б.М., судді: Сітайло Л.Г. і Остапенко О.М.)

у справі № 910/10548/22

за позовом комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - КП "ГІОЦ")

до: державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій";

Товариства

про визнання недійсним свідоцтва України №325675 на комбіновану торговельну марку "KYIV SMART CITY" та зобов`язання вчинити дії,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Організація,

ВСТАНОВИВ:

КП "ГІОЦ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недійсним свідоцтва України №325675 на торговельну марку "KYIV SMART CITY", володільцем якого є Товариство;

- зобов`язання державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (далі - Укрпатент) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки стосовно визнання недійсним свідоцтва України № 325675 на торговельну марку "KYIV SMART CITY".

Позовні вимоги мотивовані порушенням прав КП "ГІОЦ" на спірне комбіноване позначення.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023, у задоволенні позову відмовлено.

Зазначені судові рішення мотивовані відсутністю порушення прав КП "ГІОЦ" на спірне комбіноване позначення.

Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2023 (суддя Марченко О.В.): стягнуто з КП "ГІОЦ" на користь Товариства 70 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу; стягнуто з КП "ГІОЦ" на користь Організації 30 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення мотивоване тим, що адвокатом Купайгородським Е.О. надано достатньо доказів на підтвердження понесення Товариством та Організацією судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023: апеляційну скаргу КП "ГІОЦ" на додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2023 задоволено; додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2023 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено Товариству та Організації у стягненні з КП "ГІОЦ" витрат на професійну правничу допомогу.

Постанову мотивовано недоведеністю обставин понесення Товариством та Організацією судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у задоволенні заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення до постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2023 відмовлено.

Додаткову постанову мотивовано недоведеністю обставин понесення Товариством судових витрат на правничу допомогу адвоката.

У спільній касаційній скарзі Товариство та Організація просять: скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023, а додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у цій справі залишити в силі; всі судові витрати по справі у Верховному Суді за розгляд цієї касаційної скарги покласти на позивача, у тому числі стягнути з позивача на користь Товариства витрати останнього на професійну правничу допомогу адвоката у Верховному Суді у загальному розмірі 92 000 грн.

Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржники зазначають, що суд апеляційної інстанції здійснив розгляд справи без урахування висновків Верховного Суду, які містяться в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, у пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Товариство у касаційній скарзі просить: скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 та ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу в Північному апеляційному господарському суді задовольнити; всі судові витрати по справі у Верховному Суді за розгляд цієї касаційної скарги покласти на позивача, у тому числі стягнути з позивача на користь Товариства витрати останнього на професійну правничу допомогу адвоката у Верховному Суді у загальному розмірі 80 000 грн.

Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції здійснив розгляд справи без урахування висновків Верховного Суду, які містяться в постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.11.2023 у справі № 910/3658/23, від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21, у пункті 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та пункті 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Ухвалою Верховного Суду від 18.12.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства та Організації на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та касаційною скаргою Товариства на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 зі справи № 910/10548/22 та призначено їх до розгляду у судовому засіданні на 23.01.2024.

КП "ГІОЦ" у відзиві на касаційну скаргу Товариства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 заперечує проти доводів скаржника, зазначає, що обставини справи встановлені у справі у повному обсязі, норми законодавства застосовано судом апеляційної інстанції відповідно до обставин справи та рішень Верховного Суду, просить відмовити Товариству у задоволенні касаційної скарги.

КП "ГІОЦ" у відзиві на касаційну скаргу Товариства на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 не погоджується з даною касаційною скаргою, вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить відмовити Товариству у задоволенні касаційної скарги.

22.01.2024 від КП "ГІОЦ" до Верховного Суду надійшли клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства та Організації на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та за касаційною скаргою Товариства на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 на підставі пункту 2 частини першої статті 296 ГПК України, оскільки касаційні скарги підписані адвокатом без належного підтвердження права на їх підписання/подання (без повноважень), а доданий до них ордер, у вигляді не підписаної скан-копії, не відповідає вимогам статей 62, 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", пунктам 9, 12 Положення про ордер, де визначено, що обов`язковим реквізитом ордера є підпис адвоката.

Заявник також посилається на ухвалу Верховного Суду від 11.12.2023 у справі №638/9660/19, згідно з якої скріплення касаційної скарги електронним цифровим підписом, зокрема скріплення електронним цифровим підписом скан-копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги, а також подання касаційної скарги із застосуванням системи "Електронний суд" із доданням до останньої не підписаної скан-копії ордеру не підтверджує дотримання форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема на підписання касаційної скарги, як того вимагають норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.03.2023 (провадження № К/990/33704/22).

Представником Товариства та Організації адвокатом Купайгородським Е.О. подано заяву (електронною поштою) в якій повідомляється про неможливість прибуття в судове засідання 23.01.2024 у зв`язку з одержаною травмою рук та просить відкласти розгляд даної справи на іншу дату.

Розглянувши зазначену заяву, Суд дійшов висновку про залишення її без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Згідно з частинами шостою, восьмою статті 6 ГПК України, зокрема, адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Враховуючи положення статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє особу права на подання документів до суду в паперовій формі, проте подання процесуальних та інших документів, вчинення інших процесуальних дій в електронній формі здійснюється виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, якщо інше не передбачено положеннями ГПК України.

Отже, адвокатом Купайгородським Е.О. при поданні до Суду заяви про відкладення розгляду справи не було дотримано вимог щодо форми клопотання/заяви та порядку його подання.

Статтею 170 ГПК України передбачені загальні вимоги до форми і змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, згідно з частиною другої якої письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Отже, заява адвоката Товариства та Організації - Купайгородського Е.О. не може вважатися такою, що підписана у встановленому законом порядку та підлягає залишенню без розгляду на підставі частини четвертої статті 170 ГПК України.

Розглянувши подані клопотання КП "ГІОЦ" про закриття касаційного провадження та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників справи, Суд дійшов висновку про їх задоволення з огляду на таке.

У частині третій статті 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 60 ГПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Згідно з частиною першою статті 61 ГПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Підписання та/або подання скарг, заяв чи клопотань є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.

У постанові Великої Палати Верховного Суд від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 зазначено, що звернення до суду, в тому числі до Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України, що забезпечує сталість та єдність судової практики з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга).

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), з подальшими змінами, ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Пунктом 9 Положення передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Змістом пункту 11 Положення встановлено, що ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Пунктом 12 Положення передбачено перелік реквізитів, які має містити ордер.

Згідно зі змістом пункту 12.10 Положення ордер має містити підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі "Адвокат").

На підтвердження своїх повноважень представляти інтереси Товариства та Організації у суді касаційної інстанції, адвокатом Купайгородським Е.О. до матеріалів касаційної скарги додано скан-копію ордеру від 01 грудня 2023 року серія АІ № 1410394 та від 01 грудня 2023 року серія АІ № 1410395, які згенеровані через веб-сайт Національної асоціації адвокатів України.

Зі змісту доданих до касаційної скарги ордерів, як документів на підтвердження повноважень, вбачається, що вони не містять всі обов`язкові реквізити, передбачені змістом пункту 12 Положення, зокрема, в графі "Адвокат" відсутній підпис адвоката Купайгородського Е.О.

Отже, ордери не містить реквізитів, який повинен містити ордер, а тому Верховний Суд дійшов висновку про те, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, документи, додані адвокатом Купайгородським Е.О. до касаційних скарг, як доказ на підтвердження повноважень, не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнтів, зокрема на звернення до Верховного Суду з касаційними скаргами з огляду на частину третю статті 290 ГПК України, частину четверту статті 60 ГПК України та статті 76, 77 ГПК України. Крім того, в матеріалах справи відсутній інший ордер на підтвердження правомочності адвоката, зокрема, на звернення до Верховного Суду, який би містив всі обов`язкові реквізити, передбачені пунктом 12 Положення.

Верховний Суд звертає увагу на те, що скріплення касаційної скарги електронним цифровим підписом, зокрема скріплення електронним цифровим підписом скан-копії ордеру про надання правничої (правової) допомоги, а також подання касаційної скарги із застосуванням системи "Електронний суд" із доданням до останньої не підписаної скан-копії ордеру не підтверджує дотримання форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема на підписання касаційної скарги, як того вимагають норми Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Положення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.03.2023 №466/893/22 (провадження № К/990/33704/22).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно з частиною четвертою статті 11 ГПК України застосовується при розгляді справ як джерело права, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (див. рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява № 35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Враховуючи принцип рівності усіх учасників судового процесу, а також те, що ГПК України містить пряму норму щодо особи, яка має право підписувати касаційну скаргу, Суд дійшов висновку про те, що закриття касаційного провадження у даному випадку не є проявом надмірного формалізму, натомість неврахування зазначеного, було б свідченням надмірної гнучкості, що в свою чергу могло б призвести до нівелювання процедурних вимог, встановлених пунктом 2 частини першої статті 296 ГПК України.

Керуючись частиною четвертою статті 60, статтями 234, 235, пунктом 2 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

У Х В А Л И В:

1. Клопотання комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" про закриття касаційного провадження задовольнити.

2. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" і громадської організації "Смарт Сіті Хаб" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/10548/22, відкриті згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.12.2023.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Малашенкова