Ухвала

від 24.01.2024 по справі 524/8942/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа № 524/8942/23

Провадження № 2-др/524/4/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Суддя Автозаводського районного суду м Кременчука Предоляк О.С. , розглянувши заяву ОСОБА_1 в порядку статті 220 ЦПК України -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2023 року за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 17 «А» виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу встановлення індивідуального теплового пункту в будинку в розмірі 9504 грн. та судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору в сумі 248,10 грн.

Ухвалою судді від 27.12.2023 року, судовий наказ Автозаводського районного суду м. Кременчука від 29.11.2023 року по справі № 524/8942/23, виданий за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку 17 «А» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості скасовано.

Ухвалою судді від 15.01.2024 року постановлена ухвала про виправлення описки в описовій частині ухвали.

22 січня 2024 року на адресу суду від ОСОБА_1 , надійшла заява про стягнення з ОСББ 17 «А» на її користь у повернення сплачених судових витрат: на професійну правничу допомогу у розмірі 700 грн., а також судового збору 134,20 грн. Також, просить поновити строк на подання вказаної заяви, оскільки копію ухвали суду про скасування судового наказу з виправленням описки отримала лише 16.01.2024 року.

На підтвердження своїх витрат заявник надала суду витяг з угоди на представництво інтересів у цивільній справі за № 149813 від 26.12.2023 про надання правничої допомоги, укладеного з адвокатом Гонсевич Н.С, копію свідоцтва адвоката Гонсевич Н.С. та квитанції за №539 від 26.12.2023 на суму 500 грн., квитанцію № 339 від 19.01.2024 на суму 200 грн.

При зверненні до суду із заявою про скасування судового наказу ОСОБА_2 , сплатила судовий збір у сумі 134,20 грн.

Розглянувши заяву про розподіл судових витрат, перевіривши матеріали справи, вважаю наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 270 Цивільно процесуального кодексу Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3)судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

.Згідно з частиною 1 ст. 258 Українисудовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

У випадках, передбачених цим Кодексом судовий розгляд закінчуєтьсяпостановленням ухвали, чивидачею судового наказу.

Порядок розподілу судових витрат у наказному провадженні визначенийст. 164 ЦПК України, відповідно до вказаної норми за подання заяви про видачу судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Проте,ЦПК України, зокремаглава 8 «Судові витрати» розділу І ЦПК України, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на стягувача за судовим наказом покладався би обов`язок відшкодування боржнику судових витрат.

Порядок розподілу судових витрат визначений статтями141,142 ЦПК України, які регулюють порядок розподілу судових витрат, понесених сторонами при розгляді справ в порядку позовного провадження, проте не містить норм про розподіл між сторонами судових витрат, понесених в порядку наказного провадження, оскільки, як визначено ч. 1ст. 160 ЦПК України, судовий наказ єособливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161 цього Кодексу.

Крім того, скасуванням судового наказу спір по суті не вирішується.

Відповідно до ч. 5ст. 270 ЦПК Українидодаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Враховуючи наведене, оскільки стягнення із стягувача на користь заявника (боржника) сплачених ним судового збору та витрат на професійну правничу допомогу при подачі заяви про скасування судового наказу нормамиЦПК Українине передбачено, необхідно відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 220 ЦПК України.

Керуючисьстаттею 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 220 ЦПК України -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.С. Предоляк