Ухвала

від 24.01.2024 по справі 947/36027/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 січня 2024 року

м. Київ

справа № 947/36027/21

провадження № 61-12849ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шаркової Наталії Робертівни, про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., у справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Транс» про визнання бездіяльності Другого Приморського відділу державної виконавчої служби

у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) незаконною, зобов`язання вчинити дії щодо зняття арештів, суб`єкт оскарження - другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), інші учасники справи: ОСОБА_2 , яка є правонаступником акціонерного товариства «Укрсиббанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Ільїної Дар`ї Валеріївни на ухвалу Київського районного суду м. Одеси

від 20 жовтня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 травня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сігма Транс» (далі - ТзОВ «Сігма Транс») звернулося до суду із вказаною вище скаргою.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, скаргу ТзОВ «Сігма Транс» про визнання бездіяльності другого Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) незаконною та зобов`язання вчинити дії щодо зняття арештів, задоволено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями представник ОСОБА_2 - адвокат Ільїна Д. В., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила зазначені судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд.

Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано справу № 947/36027/21 із Київського районного суду м. Одеси, роз`яснено іншим учасникам справи право на подачу відзиву на касаційну скаргу.

У грудні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шаркова Н. Р., звернулася до Верховного Суду із клопотанням, в якому просила продовжити встановлений судом строк для подачі відзиву до 16 січня 2024 року.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 січня

2024 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Шаркової Н. Р., про продовження встановленого судом строку на подачу відзиву відмовлено.

У січні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Шаркової Н. Р., про відвід суддів Верховного Суду Осіяна О. М.,

Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., яка обґрунтована тим, що існують обставини, які на переконання заявника викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості вказаних суддів, оскільки, на переконання адвоката Шаркової Н. Р., вказаними суддями порушено норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Цивільного процесуального кодексу України, оскільки безпідставно постановлено ухвалу про відмову у продовженні встановленого судом строку на подачу відзиву.

Адвокат Шаркова Н. Р. зазначала, що продовження процесуального строку - це збільшення тривалості встановленого строку. Збільшення строку відбувається шляхом приєднання до основного строку додаткового, визначеного судом. Виходячи із наведених підстав вчинення особою, яка порушує питання про продовження процесуального строку, процесуальної дії одночасно із поданням клопотання про продовження строку, законом не передбачено. Процесуальний закон встановлює такі вимоги виключно у разі звернення особи із клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку, але представник

ОСОБА_1 - адвокат Шаркова Н. Р., із таким клопотанням до суду не зверталась.

Крім того, на переконання заявника, судді Касаційного цивільного суду Осіян О. М., Білоконь О. В., Сакара Н. Ю. неодноразово задовольняли аналогічні клопотання про продовження строку для подачі відзиву, зокрема вказаними суддями представнику ОСОБА_2 - адвокату Ільїної Д. В., продовжено строк на касаційне оскарження при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2024 року заяву представника

ОСОБА_1 - адвоката Шаркової Н. Р., про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. визнано необґрунтованою та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді.

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу,

і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 23 січня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Шаркової Н. Р., про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. призначено судді Верховного Суду

Луспенику Д. Д.

Вважаю, що підстав для задоволення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Шаркової Н. Р., про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. немає.

Відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу

у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

За змістом частини восьмої статті 40 ЦПК України передбачено, що суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Згідно з частиною одинадцятою статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року

і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52,

від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстав для задоволення заяви про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. немає, оскільки доводи заявника обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, відповідно не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності суддів.

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку

в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, §48).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що судді Верховного Суду Осіян О. М., Білоконь О. В., Сакара Н. Ю. виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів заявником не надано.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Доводи заявника, які обґрунтовані виключно припущеннями і нічим не доведені, не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів.

При цьому Верховний Суд звертає увагу заявника на те, що заявлення завідомо безпідставного відводу є зловживанням процесуальними правами (пункт 1 частини другої статті 44 ЦПК України)

Вбачається, що доводи заявника зводяться до незгоди із прийнятими суддями процесуальними судовими рішеннями у справі, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу, а є виключно реалізацією суддями своїх процесуальних повноважень, передбачених нормами ЦПК України.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Шаркової Наталії Робертівни, про відвід суддів Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду: Осіяна О. М., Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. у справі за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сігма Транс» про визнання бездіяльності Другого Приморського відділу державної виконавчої служби

у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) незаконною, зобов`язання вчинити дії щодо зняття арештів, суб`єкт оскарження - другий Приморський відділ державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), інші учасники справи: ОСОБА_2 , яка є правонаступником акціонерного товариства «Укрсиббанк», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Ільїної Дар`ї Валеріївни на ухвалу Київського районного суду м. Одеси

від 20 жовтня 2022 року та постанову Одеського апеляційного суду від 23 травня 2023 року,відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник