Ухвала

від 15.01.2024 по справі 752/11116/14-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11116/14-ц

Провадження №: 4-с/752/42/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2024 року Голосіївський районний суд міста Києва,

у складі: головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.,

за участю секретаря - Процюка Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту, стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк», -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2022 року ОСОБА_1 , звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва зі скаргою на дії та бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту, стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк».

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 06.03.2023, скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2023 скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві постановлено вважати неподаною та повернути заявнику.

Постановою Київського апеляційного суду від 20.10.2023 апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 08.06.2023 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Скарга обґрунтована тим, що 15.11.2019 ОСОБА_1 отримала підписану старшим державним виконавцем Шевченко М.О. постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_7 від 27.09.2019 на підставі виконавчого листа № 752/11116/14-ц,виданого 28.02.2017 Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості в розмірі 163318 доларів США 71 цент та 309780,55 грн. 09.02.2023 за вказаним в постанові ідентифікатором доступу, ОСОБА_1 на сайті Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень отримала постанову про арешт коштів боржника від 30.01.2023, якою накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на відкритих рахунках, що належить боржнику. ОСОБА_1 зауважує, що у зазначеній постанові не вказано, на які саме банківські рахунки накладено арешт, тому всі її банківські рахунки, включаючи картковий рахунок у «Приватбанку», на який надходять пенсійні виплати від Пенсійного фонду України, - були заарештовані.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить негайно зняти арешт з її пенсійної картки № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 у «Приватбанку»), на яку надходять пенсійні виплати від Пенсійного фонду України; заборонити накладати арешт на її банківський рахунок, на який надходять пенсійні виплати від Пенсійного фонду України.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена в установленому законом порядку, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення скарги по суті, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.09.2016 позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 163318 доларів США 71 цент та 309780,55 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 3654 грн судового збору.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.01.2017 апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06.09.2016 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 25.07.2018 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06.09.2016 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 25.01.2017 залишено без змін. Постановлено поновити виконання рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06.09.2016.

27.09.2019 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Шевченком М.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_7 на виконання виконавчого листа № 752/11116/14-ц, виданого 28.02.2017 Голосіївським районним судом м. Києва щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості в розмірі 163318 доларів США 71 цент та 309780,55 грн.

30.01.2023 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Морозом Г.Ю. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 4674125,91 грн.

Як вбачається із заяви про виплату пенсії або грошової допомоги наданої в АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 , остання просила належні їй суми пенсії перераховувати на її поточний рахунок, який відкрито у АТ КБ «Приватбанк», поточний рахунок НОМЕР_3 , МФО 14360570.

Згідно заяви від 21.04.2022, поданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, остання зазначила в заяві пенсію виплачувати через банк № НОМЕР_4 - ПАТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до довідки, виданої АТ «Приватбанк» від 19.11.2019, заявник отримує пенсійні виплати з Пенсійного фонду на картковий рахунок № НОМЕР_5 ( НОМЕР_3 ), на яку отримує пенсійні виплати.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цимЗакономзаходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

На сьогодні скаржник має намір розпорядитися належними йому пенсійними коштами, проте через наявність арештів позбавлений можливості це зробити. Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності скаржника.

Так, приписами ч.ч. 1, 3 статті 68 Закону «Про виконавче провадження» визначено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Частиною 1 ст. 69 Закону «Про виконавче провадження» встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника встановленийстаттею 70 Закону України «Про виконавче провадження» і становить 20 відсотків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.09.2018 у справі № 344/12102/16-ц.

Відповідно ч. 3 ст. 52 Закон України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Пунктом 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 визначено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженою постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, визначено право клієнта - юридичної особи для здійснення деяких видів виплат, зокрема, заробітної плати, відкрити поточні рахунки фізичним особам, уклавши з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб. У разі неукладення такого договору використовується звичайний поточний рахунок юридичної особи. Для здійснення виплат заробітної плати, пенсії тощо з будь-якого рахунку юридичної особи фізичній особі банк відкриває спеціальний рахунок (підпункти 6.7, 6.9).

Тобто, рахунок, відкритий у АТ «Приватбанк», є рахунком зі спеціальним режимом призначення, на який законом заборонено накладення арешту.

При цьому, банк, в якому арештовано кошти боржника, відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не повідомив державного виконавця про цільове призначення рахунку та не повернув постанову державного виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на такому рахунку.

Статтею 43 Конституції Українигарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, з огляду на наведені доводи, суд вважає, що внаслідок спірного обтяження ОСОБА_1 без законних підстав обмежений у розпорядженні грошовими коштами на рахунку для отримання пенсії, на які за законом не може бути накладений арешт у виконавчому провадженні, а тому порушене право ОСОБА_1 стосовно спірного обтяження підлягає поновленню.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду України від 09.08.2019 № 913/958/16.

Разом з цим, відповідно до п. 18 ППВССУ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» та п.7 постанови ВСУ №14 від 26 грудня 2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Суд не вправі перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції державного виконавця вказуючи на те, яке саме рішення він має прийняти, а відтак у даному випадку відсутні належні процесуальні підстави для заборони накладати арешт на банківський рахунок ОСОБА_1 , на який надходять пенсійні виплати від Пенсійного Фонду України. Державний виконавець зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії щодо примусового виконання рішень в силу закону, а не внаслідок його зобов`язання судом.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги скарги обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині зняття арешту з пенсійної картки ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 у «Приватбанку»), на яку надходять пенсійні виплати від Пенсійного фонду України.

Керуючись ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про зняття арешту, стягувач: Акціонерне товариство «УкрСиббанк» - задовольнити частково.

Зняти арешт з грошових коштів, що знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 (рахунок НОМЕР_2 у «Приватбанку»), на яку надходять пенсійні виплати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) від Пенсійного фонду України.

В решті вимог скарги - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.Ю. Мазур