Ухвала

від 23.01.2024 по справі 752/11870/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/11870/21

Провадження №2/752/453/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери», до ОСОБА_1 , треті особи Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Молодіжний-15», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості за надані послуги,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.

14.12.2023 відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 звернулись до суду з клопотаннями:

- про поновлення абсолютно усіх процесуальних строків для подання процесуальних документів під час великої війни у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України;

- про усунення недоліків позовної заяви, в якому просили застосувати до вимог позивача строків позовної давності;

- про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

- про залучення до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України».

29.12.2023 відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 повторно звернулись до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс», незаконним правонаступником якого, на їх думку, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради «київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго», Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Публічне акціонерне товариство «Київводоканал», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний-15» про визнання протиправною, незаконною та недійсною господарської діяльності, нарахування будь-якої плати з надання житлово-комунальних послуг.

10.01.2024 відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 звернулись до суду з клопотанням про витребування доказів, в якому просили витребувати у:

1) позивача та його правонаступника:

- копії ліцензій, виданих на здійснення господарської діяльності з надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, теплопостачання та гарячого теплопостачання,

- докази наявності у вказаних юридичних осіб відкритих банківських рахунків, які призначені для зарахування коштів споживачем теплової енергії для виробництва якої використовується природний газ,

2) у позивача:

- докази правомірності отримання персональних даних відповідача ОСОБА_1 від Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Молодіжний-15»,

- докази законності господарської діяльності щодо надання житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення після набрання законної сили Закону України від 10.04.2014 №1198-VII,

- копії договорів, угод тощо, укладених з виробниками житлово-комунальних послуг у м. Києві;

- докази правомірності господарської діяльності щодо надання житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, теплопостачання та гарячого теплопостачання згідно КВЕД, задекларованих у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

3) третіх осіб копії договорів, укладених ними з позивачем та його правонаступником з надання послуг централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, з теплопостачання та гарячого теплопостачання;

4) Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Молодіжний-15» копію протоколу загальних зборів від 13.10.2011 щодо проведення необхідної підготовчої роботи з ПАТ «Київенерго» та ПАТ «АК «Київводоканал» щодо переходу на прямі розрахунки на послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, з теплопостачання та гарячого теплопостачання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери», до ОСОБА_1 , треті особи Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Молодіжний-15», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості за надані послуги.

08.11.2023 за результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу розподілено судді Кордюковій Ж.І.

13.11.2023 судом постановлено ухвалу про прийняття цивільної справи до провадження та здійснення її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши клопотання про поновлення абсолютно усіх процесуальних строків для подання процесуальних документів під час великої війни у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в якому заявники посилаються на ст.ст. 2, 127 ЦПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, введення воєнного стану в Україні з 05-30 годин 24.02.2022, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3-8 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи зміст клопотання про поновлення абсолютно усіх процесуальних строків для подання процесуальних документів під час великої війни у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, суд відзначає, що відповідачем одночасно із поданням клопотання про поновлення процесуального строку не була вчинена конкретна процесуальна дія, щодо якої пропущено строк.

Суд також відзначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з відповідним процесуальним документом.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом неодноразово продовжувався.

При цьому суд враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 10 листопада 2022 року по справі № 990/115/22, згідно з яким факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду відповідачем у встановлені строки з конкретним клопотанням або заявою, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу абсолютно усіх процесуальних строків для подання процесуальних документів під час великої війни у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Розглянувши клопотання про усунення недоліків позовної заяви, суд відзначає наступне.

Вимоги до позовної заяви та документів, що додаються до неї, викладені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 186 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про відкриття провадження у справі від 14.05.2021 судом встановлено, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги подано та оформлено з додержанням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

За таких обставин, відсутні підстави для залишення позову без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.

Розглянувши клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, яке обґрунтоване тим, що стороні відповідача є незрозумілим, чому суддею визначено розглядати справу за правилами спрощеного, а не загального позовного провадження, оскільки зазначені питання вирішуються судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, що слід враховувати ціну позову у цій справі, значення справи для сторін, категорію та складність справи, чи становить ця справа значний суспільний інтерес, а також подання зустрічного позову, суд відзначає наступне.

13.11.2023 судом постановлено ухвалу про прийняття цивільної справи до провадження та здійснення її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

Статтею 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Суд відмовляє у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження або постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, якщо після прийняття судом до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову відповідна справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 ст. 277 ЦПК України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Аналізуючи клопотання із запереченнями проти розгляду цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд відзначає, що предметом спору у цій справі є вимога про стягнення з відповідача заборгованості по комунальним послугам в сумі 106592,27 грн., що станом на 13.11.2023 не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому є малозначною, не має значного суспільного інтересу.

Проте суд, враховучи позицію сторони позивача, а також ту обставину, що первісно справа була призначена суддею Колдіною О.О. до розгляду в порядку загального позовного провадження, вважає доцільним її розгляд за правилами загального позовного провадження.

За таких обставин суд вважає необхідним здійснити перехід розгляду цієї справи від спрощеного провадження до загального позовного провадження, призначити підготовче засідання, що має наслідком задоволення клопотання в цій частині.

Розглянувши клопотання про залучення до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», яке є гарантованим постачальником природного газу на час виникнення спірних правовідносин, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частинами 1, 3, 5 ст. 53 ЦПК України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Пунктом 1 постанови КМУ від 25 липня 2012 р. № 705 «Про визначення гарантованих постачальників природного газу» (з наступними змінами) встановлено, що гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії, є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", що в установленому порядку отримала ліцензію на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом.

Враховуючи наведене, а також предмет спору, суд не вбачає підстав для залучення до участі в цій справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», оскільки рішення по цій справі про стягнення боргу по комунальним послугам з центрального опалення, водопостачання холодної та гарячої води та водовідведення, жодним чином не вплине на його права та обов`язки щодо однієї зі сторін цієї справи. Доказів, які б спростовували зазначений висновок суду, клопотання не містить.

Вирішуючи питання про прийняття до спільного розгляду з первісним позовом поданого повторно 29.12.2023 відповідачем ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 зустрічного позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс», незаконним правонаступником якого, на їх думку, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради «київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго», Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Публічне акціонерне товариство «Київводоканал», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний-15» про визнання протиправною, незаконною та недійсною господарської діяльності, нарахування будь-якої плати з надання житлово-комунальних послуг, суд відзначає наступне.

Відповідно до приписів ст. ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, у цьому випадку норм ЦПК України.

Право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, 2, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч.1 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України одним із спеціальних прав відповідача є право подати зустрічний позов.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічний позов - це позов, який подається відповідачем до позивача у тому самому судовому процесі задля захисту проти первісних позовних вимог.

Метою пред`явлення зустрічного позову є спільний розгляд позовів в інтересах процесуальної економії, а в ряді випадків - уникнення постановлення суперечливих судових рішень.

Судом встановлено, що відповідач та її представник звернулись до суду з зустрічним позовом з порушенням порядку та строків його подання, оскільки відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.05.2021 судом було встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позовну заяву, впродовж якого міг бути пред`явлений зустрічний позов, про що зазначено в ухвалі.

04.08.2021 відповідач отримала позовну заяву разом з ухвалою про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач повторно подала зустрічний позов 29.12.2023, тобто більше ніж через два роки з дня отримання позову та з порушенням строку, встановлено в ухвалі від 14.05.2021 та з порушенням приписів ч. 4 ст. 127 ЦПК України.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в об`єднанні в одне провадження вимог за зустрічним позовом з первісним позовом, що має наслідком повернення зустрічного позову відповідачу.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд відзначає наступне.

Частинами 1-3 ст.77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Аналізуючи вищенаведене, враховуючи предмет позову та доводи, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, а також обставини, які підлягають доказуванню, суд приходить до висновку, що у клопотанні відповідачем та його представником не наведені обставини, які можуть підтвердити запитувані від позивача, його правонаступника та третіх осіб докази, або аргументи, які вони можуть спростувати, а також відповідачем та його представником не надано доказів на підтвердження вжиття ними самостійних заходів для отримання запитуваних доказів, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання запитуваних доказів.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.

Керуючись ст.ст. 19, 53, 175, 177, 187, 193, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про поновлення абсолютно усіх процесуальних строків для подання процесуальних документів під час великої війни у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України залишити без задоволення.

Клопотання про усунення недоліків позовної заяви залишити без задоволення.

Клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задовольнити.

Призначити зазначену цивільну справу до розгляду у підготовчому засіданні на 3 червня 2024 року о 14-00 год. в Голосіївському районному суду міста Києва, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Виставкова, буд. 14-А.

В підготовче засідання викликати учасників справи.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://gl.ki.court.gov.ua/sud2601/.

Клопотання про залучення до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», залишити без задоволення.

Клопотання про витребування доказів залишити без задоволення.

Відмовити в прийнятті та об`єднанні в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери», до ОСОБА_1 , треті особи Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «Молодіжний-15», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення заборгованості за надані послуги зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Водоканал-сервіс», незаконним правонаступником якого, на їх думку, є Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Коваль і партнери», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Київенерго», Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради «київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго», Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», Публічне акціонерне товариство «Київводоканал», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Молодіжний-15» про визнання протиправною, незаконною та недійсною господарської діяльності, нарахування будь-якої плати з надання житлово-комунальних послуг.

Повернути відповідачу ОСОБА_1 зустрічну позовну заяву.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_1 , що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, вона може звернутися до суду для самостійного розгляду.

Ухвала в частині відмови в поновленні відповідачу абсолютно усіх процесуальних строків для подання процесуальних документів під час великої війни у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та в частині повернення зустрічного позову може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В іншій частині ухвала окремо від рішення суду не підлягає апеляційному оскарженню, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Ж. І. Кордюкова