Ухвала

від 17.01.2024 по справі 752/22202/23

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/22202/23

Провадження № 1-кс/752/372/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві, клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000292 від 06.06.2023, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лісники Києво-Святошинського району Київської області, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42023100000000292 від 06.06.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Клопотання погодив прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_8 .

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023100000000292 від 06.06.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше березня 2023 року, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на організацію незаконного переправлення громадян України чоловічої статті віком від 18 до 60 років через державний кордон України під час воєнного стану, виїзд яким заборонений, шляхом безпідставного внесення відомостей про особу до бази «Шлях» за грошову винагороду.

На реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах правового режиму воєнного стану в Україні, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, розуміючи порядок перетину державного кордону України, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, вступив у злочинну змову з ОСОБА_9 та іншими особами, причетність яких на теперішній час встановлюється досудовим розслідуванням, організував незаконне переправлення осіб через державний кордон України, які є громадянами України та являється особами призовного віку, шляхом внесення недостовірних відомостей у систему «Шлях», адміністратором якої є Державна служба України безпеки на транспорті, яка надає право на перетин державного кордону особі, як водія транспортного засобу суб`єкта господарювання, що має ліцензію на міжнародні перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на організацію незаконного переміщення осіб через державний кордон України, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_6 , у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 20.03.2023, здійснив придбання Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Рейс» (ЄДРПОУ 45050109), яке має ліцензію на здійснення міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом.

З метою прикриття своєї незаконної діяльності, направленої на організацію незаконного переміщення осіб через державний кордон України, встановлення контроля над діяльністю ТОВ «Євро Рейс» та отримання безперешкодного доступу до електронної системи «Шлях», адміністратором якої є Державна служба України з безпеки на транспорті, ОСОБА_6 запропонував стати одноособовим засновником та директором ТОВ «Євро Рейс» громадянину України ОСОБА_10 , який будучи необізнаним про злочинний намір ОСОБА_6 та не маючи справжнього наміру здійснювати господарську та поточну діяльність товариства, яка передбачена його статутом, погодився на дану пропозицію.

У серпні 2023 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_11 , будучи особою якій на період дії воєнного стану виїзд за межі країни заборонений, від невстановленої в ході досудового розслідування особи, дізнався про можливість ОСОБА_6 організувати незаконний перетин державного кордону України за грошову винагороду. Під час телефонної розмови між ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , останній повідомив про намір законно виїхати за межі України, на що ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що виїзд за кордон України заборонений, повідомив, що за грошову винагороду може організувати йому незаконний перетин державного кордону України та запропонував зустрітися.

В подальшому ОСОБА_6 , діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, 13.09.2023 року приблизно о 18 годині 00 хвилин, перебуваючи біля закладу громадського харчування за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська 143/2, на виконання свого злочинного умислу направленого на отримання незаконного прибутку за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, під час особистої зустрічі із ОСОБА_11 , повідомив останньому про наявність можливості, за грошову винагороду у розмірі 7000 доларів США, організувати його незаконне переправлення через державний кордон України на підставі його фіктивного працевлаштування в якості водія міжнародних перевезень на підконтрольне ОСОБА_6 підприємство ТОВ «Євро Рейс» та надання у тимчасове користування транспортного засобу вказаного товариства. При цьому ОСОБА_6 зазначив, що в якості винагороди за організацію та сприяння у перетині державного кордону України, ОСОБА_11 повинен завчасно надати йому вказану суму грошових коштів, паспортні дані, а також повідомити орієнтовну дату незаконного перетину державного кордону України.

02.10.2023 у період часу з 15 год 13 хв по 15 год 18 хв, ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_9 та іншими особами, причетність яких на теперішній час встановлюється досудовим розслідуванням, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, за попередньою домовленістю зустрівся із ОСОБА_11 біля будівлі 143/2 по вул. Велика Васильківська у м. Києві , де отримав від ОСОБА_11 заздалегідь ідентифіковані грошові кошти у сумі 7000 доларів США, як грошову винагороду за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України, а також копії особистих документів ОСОБА_11 з метою фіктивного працевлаштування останнього в якості водія ТОВ «Євро Рейс» та подальшого внесення його особистих даних до електронної системи «Шлях». Під час зустрічі ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_11 , що перетин державного кордону України буде здійснюватися на транспортному засобі ТОВ «Євро Рейс» який він йому надасть та під контролем другого фіктивного водія на ім`я ОСОБА_12 , яка буде сприяти ОСОБА_11 під час перетину державного кордону України, шляхом надання порад та вказівок.

08.11.2023 приблизно о 17 год 30 хв ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_11 та повідомив про готовність всіх необхідних документів для незаконного перетину державного кордону України та наголосив про необхідність прибути 10.11.2023 о 09 годині до готелю «Галіція», розташованому за адресою: Львівська область, місто Львів, Кільцева дорога.

В подальшому ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та іншими особами, причетність яких на теперішній час встановлюється досудовим розслідуванням, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на організацію незаконного переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, не перебуваючи в трудових відносинах з останнім, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_11 не має на меті здійснювати міжнародні перевезення автомобільним транспортом, 09.11.2023 здійснив внесення анкетних даних останнього до системи «Шлях», як водія ТОВ «Євро Рейс», що в свою чергу створило можливість безперешкодного виїзду ОСОБА_11 за межі державного кордону України.

З метою реалізації злочинного умислу на організацію незаконного переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України, переслідуючи корисливий мотив, згідно попередньо розробленого плану ОСОБА_6 залучив до його виконання ОСОБА_9 , в обов`язки якої, згідно попередньої домовленості із ОСОБА_6 входило, підшукання та залучення осіб в якості фіктивних пасажирів під час незаконного переправлення ОСОБА_13 через державний кордон України, а також надання порад, вказівок та усунення перешкод під час незаконного переправлення останнього через державний кордону України на пункті пропуску.

10.11.2023 ОСОБА_11 , за вказівкою ОСОБА_6 , прибув у місто Львів, де приблизно о 10 год 45 хв перебуваючи біля готелю «Галіція» зустрівся із ОСОБА_6 на транспортному засобі «Mercedes Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 . З метою усунення перешкод під час незаконного переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України, ОСОБА_6 надіслав на мобільний телефон ОСОБА_11 смс-повідомлення із маршрутом руху останнього із міста Києва до міста Варшава, як водія ТОВ «Євро Рейс» та надав йому для підпису договір про його фіктивне працевлаштування водієм у ТОВ «Євро Рейс» від 10.05.2023.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу на організацію незаконного переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України, ОСОБА_6 разом із ОСОБА_11 , на транспортному засобі «Mercedes Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 , прибув за адресою: Львівська область, Яворівський район, с. Наконечне Друге, більш точний адрес у ході досудового розслідування не встановлено, де залучив для перетину державного кордону України, в якості пасажирів, ОСОБА_9 та двох підібраних нею осіб, причетність яких на теперішній час досудовим розслідуванням встановлюється.

10.11.2023 приблизно о 22 год 10 хв, перебуваючи на території автомобільної заправної станції «WOG», неподалік від міжнародного пункту пропуску «Рава-Руська-Хребенне», що у с. Річки, Львівського району Львівської області, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 та іншими особами, причетність яких на теперішній час встановлюється досудовим розслідуванням, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, надав доступ до керування транспортним засобом «Mercedes Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 та підготовлений пакет документів для перетину державного кордону України ОСОБА_11 .

Після цього ОСОБА_6 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_9 та іншими особами, причетність яких на теперішній час встановлюється досудовим розслідуванням, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді незаконного переправлення військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, надав ОСОБА_11 вказівки здійснити перетин державного кордону України у пункті пропуску «Рава-Руська-Хребенне», оскільки для реалізації злочинного умислу на організацію незаконного переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України, ОСОБА_6 залучив до своєї протиправної діяльності співробітника Державної прикордонної служби України, причетність якого на теперішній час досудовим розслідуванням встановлюється, який здійснював чергування на даному пункті пропуску. Згідно попередньо розробленого ОСОБА_6 злочинного плану, даний співробітник Державної прикордонної служби України, причетність якого на теперішній час досудовим розслідуванням встановлюється, повинен був здійснити формальну перевірку ОСОБА_11 та його документів, підготовлених для перетину державного кордону України, після чого надати дозвіл на виїзд останнього.

Виконуючи злочинний умисел ОСОБА_6 на організацію незаконного переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України, 10.11.2023 року ОСОБА_11 , перебуваючи за кермом транспортного засобу «Mercedes Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 в якості водія ТОВ «Євро Рейс», разом із ОСОБА_9 , та двома невстановленими особами, причетність яких на теперішній час досудовим розслідуванням встановлюється, залученими ОСОБА_9 за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , в якості пасажирів, виконуючи надані ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вказівки, перебуваючи у пункті пропуску «Рава-Руська-Хребенне» здійснив незаконний перетин державного кордону України з Республікою Польща.

Після перетину державного кордону України, ОСОБА_11 передав транспортний засіб «Mercedes Sprinter», державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_9 , яка 10.11.2023 року приблизно у період часу з 23 год 00 хв до 23 год 59 хв, за кермом даного автомобіля, разом із двома особами, причетність яких на теперішній час досудовим розслідуванням встановлюється, залученими ОСОБА_9 за попередньою домовленістю з ОСОБА_6 , в якості пасажирів, повернулись на територію України.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

03.01.2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

На обґрунтування необхідності застосування щодоОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий посилається на ризики, передбачені пунктами 1-4 частини 1 ст. 177 КПК України.

Зазначає, що інші, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування.

На підставі зазначеного слідчий просить застосувати щодо підозрюваногоОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням розміру застави в розмірі 1 500 000 (один мільйон п`ятсот тисяч) гривень, в разі внесення застави покласти на підозрюваного строком на 60 днів наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; не відлучатися із населеного пункту, де останній фактично проживає, а саме за межі міста Києва, без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; заборонити спілкуватись зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

В судовому засіданні прокурор уточнив клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 280 000,00 грн.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт в нічний час.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання, просив відмовити у його задоволенні, подав письмові заперечення в яких послався на необґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зазначив, що жодних доказів будь-якої причетності ОСОБА_6 до ТОВ «Євро-Рейс» органом досудового розслідування не надано. ОСОБА_6 не є учасником, директором чи кінцевим беніфіціаром ТОВ «Євро-Рейс», також не є представником цього товариства. Органом досудового розслідування жодним чином не описана об`єктивна сторона злочину, також не зазначено хто саме здійснив незаконне перетинання державного кордону України, коли таких осіб було притягуто до адміністративної відповідальності та на якій підставі. Також захисник у запереченнях послався на необґрунтованість ризиків, про існування яких вказано стороною обвинувачення у клопотанні. ОСОБА_6 жодного разу не переховувався від органу досудового розслідування та/або суду, під час затримання та обшуку жодного супротиву не проявляв, в добровільному порядку допомагав слідчому, тому доводи сторони обвинувачення про наявність ризику переховування, є безпідставними. Клопотання не містить обґрунтувань, які саме речі чи документи ОСОБА_6 може сховати чи знищити, не зазначено яким чином встановлюється істотне значення таких речей та документів. Виходячи зі змісту клопотання, докази у кримінальному провадженні вже зібрано, ОСОБА_6 не заважав діяльності органу досудового розслідування та не створював ніяких перешкод. ОСОБА_6 не може здійснювати вплив на свідків, оскільки не має службових чи інших засобів впливу, не перебуває із свідками у будь-яких відносинах. Крім того, захисник послався на безпідставність та необґрунтованість доводів сторони обвинувачення про неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Захисник просив врахувати, що ОСОБА_6 має дітей; на його утриманні перебуває непрацездатна мати ОСОБА_14 , 1957 р.н., яка є пенсіонеркою, а також його сестра ОСОБА_15 та троє її дітей, оскільки остання зайнята доглядом за дітьми, тому працювати не має змоги, чоловіка не має; вступив до добровольчого формулювання «Загін ТРО при Президентові України» Київської міської територіальної громади №9; має позитивні характеристики з зареєстрованого місця проживання та з фактичного місця проживання; активно приймає участь у гуманітарних проєктах; має ряд захворювань, які потребують постійної діагностики та лікування; проявляє належну процесуальну поведінку, виконує усі вимоги слідства.

Підозрюваний ОСОБА_6 покладався на розсуд суду.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Встановлено, що слідчим управлінням головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023100000000292 від 06.06.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

03.01.2024 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Отже, відповідно до вимог ст. 42 КПК України ОСОБА_6 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження встановлені ст. 132 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтована підозра», при оцінці цього питання слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», наголошується, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні слідчого обставини і додані до нього матеріали кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, щоОСОБА_6 міг вчинитизазначений вище злочин.

Підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_6 вчинив зазначене кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах кримінального провадження, серед яких: протокол допиту свідка, протокол про передачу грошових коштів, протокол огляду, протоколи НСРД, інші відомості, долучені до клопотання.

Слідчий суддя відхиляє аргументи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки матеріалами, доданими до клопотання, підтверджено, що висновки органу досудового розслідування щодо підозриОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчиненняОСОБА_6 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Заперечення захисника головним чином зводяться до оцінки обґрунтованості підозри та наявності у сторони обвинувачення доказів з точки зору їх достатності для висновку про остаточну винуватість підозрюваного, що виходить за межі повноважень слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Належну оцінку таким доказам і кінцевий висновок щодо винуватості особи має надати суд при розгляді справи по суті.

Щодо наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені пунктами 1-3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста та інших учасників кримінального провадження.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованим з таких підстав.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. У відповідності до положень ст. 12 КПК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, відноситься до категорії тяжкого, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Вказана обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Зазначене узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Слідчий суддя, враховуючи тяжкість та характер злочину у вчинені якого підозрюєтьсяОСОБА_6 , особу підозрюваного, не виключає, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності зможе здійснити дії з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Також прокурором доведено наявність підстав вважати, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Такий ризик є обґрунтованим, оскільки з огляду на стадію кримінального провадження, наразі органом досудового не віднайдені всі речі та документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, ОСОБА_6 може здійснити спроби вчинити дії, спрямовані на знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей, які можуть вказувати на його причетність до кримінального правопорушення, та які мають доказове значення для досудового розслідування.

Прокурором також обґрунтовано наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи обізнаністьОСОБА_6 про осіб, які давали показання у кримінальному провадженні, він може здійснити спроби впливу на них з метою зміни наданих показань, що в подальшому виключить надання ними правдивих і повних показань під час досудового розслідування і судового розгляду.

При оцінці зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.

Отже, на даний час існує загроза того, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою надання ними органу досудового розслідування недостовірних показань щодо участі та ролі ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення або відмови від надання показань для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Разом з тим, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони обвинувачення про існування ризику того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України, оскільки, окрім формального посилання у змісті клопотання на наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом, будь-яких доводів в обґрунтування можливості ОСОБА_6 вчинити зазначені дії в ході розгляду клопотання прокурором наведено не було. У зв`язку з цим слідчий суддя вважає недоведеним наявність ризику, передбаченого пунктом 4 частини 1 статті 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує такі обставини: вік підозрюваного, стан здоров`я, сімейний стан (одружений, має на утриманні малолітню дитину), не працюючий, раніше не судимий.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину та доведених стороною обвинувачення трьох ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів обставин, які б свідчили про недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, які доведені прокурором у судовому засіданні. У зв`язку із цим, у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 слід відмовити.

Оскільки при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не довів обставину, передбачену пунктом 3 ч. 1 цієї статті, то слідчий суддя, керуючись ч. 4 ст. 194 КПК України, враховуючи встановлені обставини, наведені вище, щодо вчинення кримінального правопорушення та особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покладання на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків, з передбаченого частиною п`ятою цієї статті переліку.

Слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним прокурором ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків, є необхідним та достатнім застосування щодо останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час у період з 22.00 год до 08.00 год наступної доби за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Також у відповідності до положень ч.5 ст. 194 КПК України, на підозрюваного слід покласти такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора; не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; заборонити спілкуватись зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При цьому слідчим у клопотанні не обґрунтовано, а прокурором в ході розгляду клопотання не доведено необхідності та доцільності покладення на підозрюваного обов`язку «носити електронний засіб контролю».

На переконання слідчого судді вищезазначені обов`язки, які покладено на підозрюваного ОСОБА_6 , в повній мірі забезпечать виконання ним процесуальних обов`язків та будуть достатніми для забезпечення його належної процесуальної поведінки.

При визначенні строку, на який на підозрюваного покладаються зазначені вище обов`язки, з передбаченого ч. 5 ст. 195 КПК України переліку, слідчий суддя враховує, що обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також те, що досудове розслідування відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Таким чином, зазначені вище обов`язки слід покласти на підозрюваного в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.03.2024 включно.

Керуючись статтями 132, 177, 178, 181, 183, 193, 194, 196, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - залишити без задоволення.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою проживання: АДРЕСА_1 , у період часу із 22 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. наступної доби, в межах строку досудового розслідування, тобто по 03.03.2024 року включно.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 03.03.2024 року включно, наступні обов`язки, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого або прокурора;

-не відлучатись із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-заборонити спілкуватись зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської міської прокуратури.

Строк дії ухвали до 03.03.2024 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1