Рішення

від 23.01.2024 по справі 140/19100/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року ЛуцькСправа № 140/19100/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Едванс Еліт до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Едванс Еліт (далі ТзОВ Едванс Еліт, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000012/2 від 09.01.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.01.2022 між позивачем ТзОВ Едванс Еліт (покупець) та іноземною компанією Vigour International s.r.o. (продавець) укладено контракт N03/01/2022, за умовами якого продавець передає або зобов`язується передати "Товар", у кількості, специфікації та на умовах, викладених у цьому контракті, у власність покупцю, а покупець приймає або зобов`язується прийняти товар та заплатити за нього певну грошову суму. Найменування, ціна, точний обсяг та специфікація товару, проданого згідно з цим контрактом, зазначені у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього контракту. Замовлення партії «товару» вказується у рахунку-фактурі та є дійсним після підписання «покупцем» та «продавцем». Ціна товару, проданого згідно з цим контрактом, зазначена у рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною цього контракту, та визначається у євро відповідно до цін, узгоджених на період поставки. Постачання товару здійснюється на умовах FCA-Україна згідно INCOTERMS 2020 (або на інших умовах, що будуть зазначені в рахунку-фактурі).

На виконання умов договору компанією-експортером Vigour International s.r.o. 20.12.2022 складено рахунок-фактуру №20122022 на товар «Обладнання лісогосподарське, призначене для подрібнення деревини (виготовлення тріски), з можливістю приєднання до сідельного тягача: подрібнювач деревини горизонтальний марки Precision HUSKY, модель PROGRINT H-3060, 2006 року випуску, бувший у користуванні, номер шасі - НОМЕР_1 ; торговельна марка - PRECISION HUSKY».

Для митного оформлення вказаного транспортного засобу позивач через уповноваженого декларанта подав на митний пост Волинської митниці митну декларацію (далі МД) та надав до митного оформлення документи, на підставі яких товар був куплений та доставлений до митного кордону України. Митну вартість вказаного товару визначено за основним методом - за ціною договору (контракту), на рівні 39 500,00 євро.

Проте, Волинська митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 09.01.2023 № UA205140/2023/000012/2 та визначено вартість вказаного товару за резервним методом на рівні 2,52 дол.США/кг, а також оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/000046. При цьому, митний орган дійшов висновку, що вартість товару, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана за вибраним декларантом методом з огляду на те, що документи, які було подано для підтвердження митної вартості, містять розбіжності.

Позивач вважає, що відповідачем протиправно, в порушення норм Митного кодексу України (далі МК України) та за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару та обраний метод його визначення, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним), при цьому, у митного органу відсутні підстави для витребування у додаткових документів, оскільки будь-які розбіжності у поданих митному органу документах відсутні.

З врахуванням наведеного просив позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 38).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 40-45) представник відповідача позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваного рішення.

При цьому, вказує, що під час опрацювання документів, які підтверджують митну вартість, встановлено розбіжності, а саме: 1) в інвойсі № 20122022 від 20.12.2022 вартість товару становить 39500 євро, а в експортній декларації країни відправлення № 22PL341010E0372529 від 23.12.2022 184545 злотих; 2) за даними сайту www.money.pl курс celny (митний) євро на дату складання декларації країни відправлення становив 4,6958 злотих. Тобто загальна вартість по декларації країни відправлення №22PL341010E0372529 від 23.12.2022 становить 39300 євро, що відрізняється від суми інвойсу; 3) оцінюваний товар придбано на підставі інвойсу № 20122022 від 20.12.2022 за 39500 євро в компанії Vigour International s.r.o., однак, в технічному паспорті № 0553109117 від 13.10.2022 в графі C.1.1 зазначений інший власник оцінюваного товару - STOEVELAAR Trading B.V; 4) у п.2.2 контракту №03/01/2022 від 03.01.2022 зазначено, що постачання товарів здійснюється на умовах FCA Україна, а в інвойсі № 20122022 від 20.12.2022 - на умовах DAP Острожець; 5) згідно п.3.1 Контракту №03/01/2022 від 03.01.2022 замовлення товару вказується в рахунку-фактурі та є дійсним після підписання покупцем і продавцем, проте в інвойсі відсутній підпис покупця; 6) п.6.2 та п.1.1 контракту №03/01/2022 від 03.01.2022 передбачена специфікація, яка не подана до митного оформлення; 7) згідно п.5.1 контракту №03/01/2022 від 03.01.2022 оплата за поставлений товар здійснюються в такому порядку: 100% від вартості товару зазначеного в рахунку-фактурі, оплаченого через 7 днів після отримання ВМД покупцем. В інвойсі № 20122022 від 20.12.2022 - 20% попередня оплата та 80% через 60 днів після отримання товару.

У зв`язку з виявленими розбіжностями, спрацюванням ризиків АСАУР, а також не наданням декларантом усіх додаткових документів митному органу, останнім прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є таким, що відповідає вимогам митного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.

У додаткових поясненнях, наданих суду 06.10.2023 позивач додатково зазначив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 09.01.2023 № UA205140/2023/000012/2 винесене з огляду на те, що 30.12.2022 Волинською митницею винесене рішення про визначення коду товару №КТ- UA205000-0039-2022. Вказане рішення позивачем оскаржено в судовому порядку до Волинського окружного адміністративного суду (справа № 140/17987/23). В ході судового розгляду справи № 140/17987/23 Волинська митниця повідомила, що 01.01.2023 вступив в дію Закон України від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про Митний тариф України», відповідно до якого набула чинності нова редакція УКТЗЕД (УКТЗЕД версії 2022 року). На виконання вимог п. 4 Протоколу наради керівництва Департаменту контролю та адміністрування митних платежів та керівників структурних підрозділів митниць Держмитслужби від 24.05.2023 № 15-04/ВН/744, УМПКМВ та МТР ЗЕД скасовано рішення про визначення коду товару, які були прийняті до набуття чинності Законом України від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про Митний тариф України», як такі, що не відповідають законодавству України з питань митної справи внаслідок змін у ньому, в тому числі рішення від 30.12.2022 №КТ- UA205000-0039-2022.

З огляду на те, що рішення, яке стало підставою для винесення оскаржуваного в цій справі рішення про коригування митної вартості товару №UA205140/2023/000012/2 від 09.01.2023 скасоване за рішенням митного органу, то і проведення коригування заявленої митної вартості ввезених на митну територію України товарів є неправомірним. З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 03.01.2022 між позивачем ТзОВ Едванс Еліт (покупець) та іноземною компанією Vigour International s.r.o. (продавець) укладено контракт N03/01/2022, за умовами якого продавець передає або зобов`язується передати "товар", у кількості, специфікації та на умовах, викладених у цьому контракті, у власність покупцю, а покупець приймає або зобов`язується прийняти товар та заплатити за нього певну грошову суму. Найменування, ціна, точний обсяг та специфікація товару, проданого згідно з цим контрактом, зазначені у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього контракту. Замовлення партії «товару» вказується у рахунку-фактурі та є дійсним після підписання «покупцем» та «продавцем». Загальна сума контракту становить приблизно 1000000 євро без зобов`язання покупця закупити товар на загальну суму контракту. Ціна товару, проданого згідно з цим контрактом, зазначена у рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною цього контракту, та визначається у євро відповідно до цін, узгоджених на період поставки. Постачання товару здійснюється на умовах FCA-Україна згідно INCOTERMS 2020 (або на інших умовах, що будуть зазначені в рахунку-фактурі) (п. 1.1. 2.2 контракту).

Платежі за поставлений товар за цим контрактом здійснюються у євро, у такому порядку: 100% від вартості товару зазначеного в рахунку-фактурі, оплачується через 7 днів після отримання ВМД покупцем (п. 5.1. контракту) (а.с. 19-20).

Крім цього, сторонами було укладено доповнення № 1 від 03/01/2022 до контракту від 03.01.2022 № 03/01/2022, відповідно до якого внесене зміни до пункту 5 контракту, а саме: платежі за поставлений товар здійснюються у євро. термін оплати товару зазначається у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього контракту. Комісії та збори, пов`язані з виконання цього контракту, що стягуються банком продавця, сплачує продавець. Комісії та збори, що стягуються банком покупця, сплачує продавець (п. 5.1 5.3) (а.с. 21).

На виконання умов вказаного контракту компанія Vigour International s.r.o. виставила позивачу рахунок-фактуру від 20.12.2022 № 20122022, згідно з яким вартість товару дробарка марки Precision HUSKY модель PROGRINT H-3060, номер шасі - НОМЕР_1 становить 39500,00 євро (а. с. 16 зворот, 36 переклад).

ТзОВ Едванс Еліт перерахувало на розрахунковий рахунок продавця - компанії Vigour International s.r.o. 21.12.2022 кошти у сумі 9900,00 євро та 17.01.2023 кошти в сумі 29600,00 євро, про що свідчать платіжні інструкції № 212JBKLMC та № 222 JBKLN1 відповідно (а. с. 17, 17 зворот).

05.01.2023 декларантом позивача подано до Волинської митниці з метою митного оформлення товару «Обладнання лісогосподарське, призначене для подрібнення деревини (виготовлення тріски), з можливістю приєднання до сідельного тягача: подрібнювач деревини горизонтальний марки Precision HUSKY, модель PROGRINT H-3060, 2006 року випуску, бувший у користуванні, номер шасі - НОМЕР_1 ; торговельна марка - PRECISION HUSKY» МД №23UA205140000890U5. У графі 42 якої зазначено фактурну вартість товару у сумі 39500 євро. Митна вартість становить 1536399,90 грн, яку визначено за першим методом за курсом валюти 38,8962 грн за 1 євро (а. с. 15). До вказаної МД було долучено такі документи: рахунок-фактура №20122022 від 20.12.2022; автотранспортна накладна від 23.12.2022; рішення про визначення коду товару №KT-UA205000-0039-2022 від 30.12.2022; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних, ручної поклажі та багажу від 27.12.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 13.10.2022; зовнішньоекономічний контракт №03/01/2022 від 03.01.2022; договір про надання послуг митного брокера №04/09від 01.09.2022; технічна характеристика товару від 27.12.2022; копія експортної митної декларації №22PL341010E0372529 від 23.12.2022.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронному повідомленні з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту запропоновано подати такі документи: виписку з бухгалтерської документації (документи бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару в середині країни, за попередні періоди); договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаний із виконанням умов договору (угоди, контракту); висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на Європейському ринку.

На електронне повідомлення митниці декларант подав 09.01.2023 повідомлення про надання додаткових документів та пояснень, до якого долучив доповнення № 1 до контракту №03/01/2022, відомості з сайту у Мінфіну про проведення конвертації та платіжний документ від 21.12.2022 № 212JBKLMC (а.с. 26 -27).

09.01.2023 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA 205140/2023/000012/2, а також сформувала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205140/2023/000046 (а.с. 13-14).

Як вбачається із рішення про коригування митної вартості товарів від 09.01.2023 № UA 205140/2023/000012/2, митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, такими розбіжностями митний орган визначив: 1) в інвойсі № 20122022 від 20.12.2022 вартість товару становить 39500 євро, а в експортній декларації країни відправлення № 22PL341010E0372529 від 23.12.2022 184545 злотих; 2) за даними сайту www.money.pl курс celny (митний) євро на дату складання декларації країни відправлення становив 4,6958 злотих. Тобто загальна вартість по декларації країни відправлення №22PL341010E0372529 від 23.12.2022 становить 39300 євро, що відрізняється від суми інвойсу; 3) оцінюваний товар придбано на підставі інвойсу № 20122022 від 20.12.2022 за 39500 євро в компанії Vigour International s.r.o., однак, в технічному паспорті № 0553109117 від 13.10.2022 в графі C.1.1 зазначений інший власник оцінюваного товару - STOEVELAAR Trading B.V; 4) у п.2.2 контракту №03/01/2022 від 03.01.2022 зазначено, що постачання товарів здійснюється на умовах FCA Україна, а в інвойсі № 20122022 від 20.12.2022 - на умовах DAP Острожець; 5) згідно п.3.1 Контракту №03/01/2022 від 03.01.2022 замовлення товару вказується в рахунку-фактурі та є дійсним після підписання покупцем і продавцем, проте в інвойсі відсутній підпис покупця; 6) п.6.2 та п.1.1 контракту №03/01/2022 від 03.01.2022 передбачена специфікація, яка не подана до митного оформлення; 7) згідно п.5.1 контракту №03/01/2022 від 03.01.2022 оплата за поставлений товар здійснюються в такому порядку: 100% від вартості товару зазначеного в рахунку-фактурі, оплаченого через 7 днів після отримання ВМД покупцем. В інвойсі № 20122022 від 20.12.2022 - 20% попередня оплата та 80% через 60 днів після отримання товару.

У спірному рішенні також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в митного органу на рівні на товар 2,52 дол.США/кг за МД UA205050/2021/76372 від 18.11.2021.

В подальшому, як вбачається із матеріалів справи, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД № 23UA205140001511U0 від 10.01.2023 (а. с. 15 зворот).

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

За приписами частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визнається правильність визначення митної вартості декларантом, якщо не доведено інше.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.

Факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостоїстатті 54 МК Українидекларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертійстатті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану у вказаній вище МД митну вартість товару: рахунок-фактура №20122022 від 20.12.2022; автотранспортна накладна від 23.12.2022; рішення про визначення коду товару №KT-UA205000-0039-2022 від 30.12.2022; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних, ручної поклажі та багажу від 27.12.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 13.10.2022; зовнішньоекономічний контракт №03/01/2022 від 03.01.2022; договір про надання послуг митного брокера №04/09від 01.09.2022; технічна характеристика товару від 27.12.2022; копія експортної митної декларації №22PL341010E0372529 від 23.12.2022.

Так, контрактом №03/01/2022 від 03.01.2022 визначено, що найменування, ціна, точний обсяг та специфікація товару, проданого згідно з цим контрактом, зазначені у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

Відповідно до рахунку-фактури №20122022 від 20.12.2022 вартість товару дробарка марки Precision HUSKY модель PROGRINT H-3060, номер шасі - НОМЕР_1 становить 39500,00 євро (а.с. 16 зворот, 36 переклад). Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.

Ціна товару в рахунку-фактурі №20122022 від 20.12.2022 39500 євро відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205140000890U5 від 05.01.2023 (графа 22) (а.с. 15).

Суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс) згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.

Крім того, на підтвердження оплати за товар у відповідності до умов поставки, визначених у контракті №03/01/2022 від 03.01.2022 та рахунку-фактурі № 20122022 від 20.12.2022 було надано митному органу та долучено до матеріалів справи платіжні інструкції № 212JBKLMC від 21.12.2022 про сплату коштів 9900,00 грн в якості попередньої оплати (20 % від ціни товару) та № 222 JBKLN1 від 17.01.2023 про оплату на адресу іноземного контрагента Vigour International s.r.o. коштів в сумі 29600,00 євро (80 % від ціни протягом 60 днів після отримання товару), всього в сумі 39500 євро. Тобто, сплачена сума коштів відповідає вартості товару за рахунком-фактурою (інвойсом) № 20122022 від 20.12.2022.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Щодо виявлених митним органом розбіжностей, а саме, що вартість товару в інвойсі № 20122022 від 20.12.2022 (39500 євро) відрізняється від вартості, зазначеної в експортній декларації країни відправлення № 22PL341010E0372529 від 23.12.2022 (184545 злотих), то суд зазначає, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару. Вказана в МД №23UA205140000890U5 від 05.01.2023 ціна оцінюваного товару відповідає тій, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі) № 20122022 від 20.12.2022 та становить 39500,00 євро.

Також з цього приводу суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість.

Твердження відповідача про наявність розбіжностей у зазначенні числового значення ціни товару в декларації країни відправлення та рахунку-фактурі не може бути самостійною підставою для невизнання визначеної позивачем митної вартості, оскільки частиною 2статті 53 МК Українитакі документи не віднесені до обов`язкових.

Щодо доводів митниці про те, що у технічному паспорті вказаний інший продавець, то суд зазначає, що продавець та власник товару не повинен обов`язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов`язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (контракту від 03.01.2022 №03/001/2022) зрозуміло, що продавцем є компанія Vigour International s.r.o. Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.

Також чинним законодавством не передбачено обов`язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.

Більше того, суд зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.

Щодо виявлених відповідачем розбіжностей в інвойсі та в контракті, у яких вказано різні умови поставки, то суд зазначає наступне.

Пунктом 2.2 контракту №03/01/2022 від 03.01.2022 передбачено, що постачання товару здійснюється на умовах FCA-Україна згідно Інкотермс-2020, або на інших умовах, що будуть визначені в рахунку-фактурі, що є невід`ємною частиною контракту. В рахунку-фактурі (інвойсі) № 20122022 від 20.12.2022 визначено умови поставки, DAP - Острожець. Вказане пояснює чому згідно інвойсу товар поставляється на умовах DAP - Острожець.

Умови поставки DAP Інкотермс-2010 (Delivered at Place - постачання в місці призначення) означають, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Щодо зауваження відповідача про відсутність підпису покупця в інвойсі, то суд зазначає, що вказана обставина не впливає на розрахунок митної вартості. Крім того, відсутній підпис покупця в інвойсі по суті не є розбіжностями, оскільки даний документ не носить суперечностей з іншими поданими документами та відсутність підпису не впливає на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

Крім того, рахунок-фактура (інвойс) № 20122022 від 20.12.2022 засвідчений підписом та печаткою продавця товару - Vigour International s.r.o.

У постанові від 16.04.2019 у справі №815/6698/17 Верховний Суд вказав, що відсутність на специфікаціях до контракту печатки фірми-відправника, відсутності печатки та підпису відповідальної особи на інвойсі, за наявності інших належних та достатніх доказів, не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Отже, суд зазначає, що відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (іnvoice), складеному нерезидентом, не є невідповідністю в поданих до митного оформлення документах, а відтак не є підставою для відмови в митному оформленні товарів за першим методом.

Щодо твердження митного органу про те, що п.6.2 та п.1.1 контракту №03/01/2022 від 03.01.2022 передбачена специфікація, однак така не подана до митного оформлення, то суд його до уваги не приймає та зазначає, що у зазначених пунктах контракту термін «специфікація» вжито не як окремий документ, а як характеристика/опис товару. З цього приводу позивач надавав письмові пояснення митному органу листом від 09.01.2023 (а.с. 26-27).

Однією з розбіжностей, якою митний орган обґрунтовує оскаржуване рішення є те, що згідно з умовами контракту №03/01/2022 від 03.01.2022 оплата за поставлений товар здійснюються в такому порядку: 100% від вартості товару зазначеного в рахунку-фактурі, оплаченого через 7 днів після отримання ВМД покупцем, проте в інвойсі № 20122022 від 20.12.2022 зазначено, що 20% - попередня оплата та 80% через 60 днів після отримання товару.

Щодо зазначеної розбіжності, то суд зауважує, що 03.01.2022 сторонами було укладено доповнення до контракту №03/01/2022 від 03.01.2022, відповідно до якого внесено зміни до пункту 5 контракту, а саме щодо терміну оплати та визначено, що термін оплати товару зазначається у рахунках-фактурах, які є невід`ємною частиною цього контракту (а.с. 21). Тому з урахуванням доповнення до контракту, позивачем 21.12.2022 сплачено 20 % попередньої оплати за товар в сумі 9900,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 212JBKLMC від 21.12.2022. Про вказані обставини відповідач був повідомлений листом від 09.01.2023.

Судом встановлено, що основні документи надані позивачем, що віднесені до переліку документів, визначених частиною 2 статті 53 МК України, містили об`єктивні відомості про митну вартість задекларованого товару, тобто такі документи можна вважати належними.

Об`єктивна можливість застосування першого методу не була спростована відповідачем.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості самого товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Суд зазначає, що вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частинах третій-четвертій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту може мати місце лише тоді, коли документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не довів наявність таких розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем), а сумніви відповідача ґрунтуються виключно на його необґрунтованих припущеннях, а не на достовірних відомостях.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що безпідставною є вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином такий висновок надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновку про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є рахунок-фактура (інвойс).

Щодо витребуваної виписки з бухгалтерської документації, то відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

На думку суду, сама по собі виписка з бухгалтерської документації, угода із третіми особами, не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунки-фактури (інвойси). Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату МД, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митної декларації МД UA205050/2021/76372 від 18.11.2021 рівень митної вартості 2,52 дол.США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те,що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.

Стосовно спрацювання системи управління ризиками, то суд зазначає, що це є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.06.2022 по справі №280/1824/19, які в силу положень частини 5 статті 242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 09.01.2023 № UA 205140/2023/000012/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 3117,58 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №995 від 06.07.2023 (а.с. 12).

Натомість відповідно до положень пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір позивачу необхідно було сплатити за пред`явлення цього адміністративного позову судовий збір у сумі 2494,05 грн (1,5% від суми митних платежів, обчисленої згідно з митною вартістю товару, визначеною митницею, тобто, від 207837,76 грн із застосуванням коефіцієнта пониження розміру ставки судового збору 0,8 при поданні до суду позову в електронній формі).

З урахуванням наведеного на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 2494,05 грн. Решта суми судового збору може бути повернута позивачу за його клопотанням відповідно до статті 7 Закону України Про судовий збір.

Керуючись статтями 139, 243 - 246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 09.01.2023 № UA 205140/2023/000012/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Едванс Еліт судовий збір в сумі 2494,05 грн (дві тисячі чотириста дев`яносто чотири гривні 05 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Едванс Еліт (35113, Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Острожець, вул. Незалежності, 10, код ЄДРПОУ 39613615).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Р.С. Денисюк