Постанова

від 23.01.2024 по справі 160/3947/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/3947/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ретинської В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хешт»

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року (суддя Царікова О.В.) у справі №160/3947/23 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хешт» про арешт коштів,-

в с т а н о в и В :

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом, в якому просило застосувати арешт коштів на рахунках платника податків ТОВ Хешт.

В обґрунтування заявлених вимог контролюючий орган посилався на те, що застосування арешту коштів платника податків є необхідним, як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань, оскільки останнім здійснено не допуск працівників контролюючого органу до перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року позов задоволено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що арешт коштів, як винятковий спосіб забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань, можливий за дотримання таких умов: відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки; вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

У спірному випадку судом встановлено, що відповідачем не було допущено до перевірки посадових осіб контролюючого органу, при цьому, вказана перевірка проводилася за наявності законних підстав.

Такі висновки суд обгрунтував тим, що факт не допуску до проведення перевірки документально підтверджений та не заперечувався відповідачем, а законність підстав для проведення перевірки підтверджена судовим рішенням в іншій справі.

З цих підстав судом першої інстанції позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно відкрив провадження у справі та розглянув справу по суті, оскільки між сторонами існував спір про право, а саме про право контролюючого органу на проведення перевірки. З цього приводу відповідач вказує на те, що ним було подано позов до

суду, в якому порушено питання щодо неправомірності призначення та проведення перевірки, і рішення суду, яким було відмовлено в задоволенні позову, не набрало законної сили на момент розгляду цієї справи. Також відповідач вказує на те, що суд першої інстанції, у разі відкриття провадження у справі, повинен був відмовити в задоволенні позову, оскільки на момент розгляду цієї справи були вичерпані строки, передбачені п.94.10 ст.94 ПК України, а обгрунтованість рішення контролюючого органу щодо накладення арешту на майно, не була перевірена протягом 96 годин в судовому порядку, у зв`язку з чим, у відповідності до вимог пп.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України, адміністративний арешт є припиненим.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обгрунтованість.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8, п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82, п. 69.2 п. 69 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.02.2023 №941-п призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Хешт (код ЄДРПОУ 40180408) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 5208141,00 грн, з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

З метою вручення наказу від 27.02.2023 №941-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Хешт (код ЄДРПОУ 40180408) та пред`явлення направлень від 27.02.2023 №1134 та №1135 головним державним інспектором відділу перевірок у сфері обслуговування добувної промисловості та металургійного виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Тетяною Кравцовою та головним державним інспектором відділу позапланових перевірок з інших податків управління податкового аудиту ТУ ДПС у Дніпропетровській області Тетяною Прокопенко 27.02.2023 здійснено вихід за податковою адресою підприємства: 50027, м. Кривий Ріг, пр-т Металургів, буд. 36.

Директору ТОВ Хешт (код ЄДРПОУ 40180408) Клевакіній Тетяні Володимирівні пред`явлено наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 27.02.2023 №941-п, направлення від 27.02.2023 №1134 та №1135, службові посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 20.12.2022 ОСОБА_1 , та ОН №001301, видане 02.12.2021 Кравцовій Т.Л

Проте, представником ТОВ Хешт Клевакіною Тетяною Володимирівною 27.02.2023 було відмовлено в допуску до проведення перевірки з причин відсутності законних підстав для проведення перевірки.

У результаті зазначеного представниками контролюючого органу складено акт від 27.02.2023 №559/04-36-07-14-04/40180408 недопуску до проведення перевірки ТОВ Хешт (код ЄДРПОУ 40180408) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 5208141 грн, з урахуванням періодів формування від`ємного значення.

Представником відповідача зазначений акт підписано із зауваженнями.

Рішенням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 28.02.2023 застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ Хешт.

Листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №12870/6/04-36-07-14-10 від 28.02.2023 Про направлення рішення про застосування адміністративного арешту майна рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна направлено платнику податків ТОВ Хешт за податковою адресою засобами поштового зв`язку.

08.03.2023 ТОВ Хешт звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, повідомлення, зобов`язання вчинити певні дії, в якому ТОВ Хешт просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №941-п від 27.02.2023 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ХЕШТ (код ЄДРПОУ 40180408);

- визнати протиправним та скасувати повідомлення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.02.2023 №11964/6/04-36-04-12-14 про відмову у прийнятті податкової звітності;

- визнати протиправними не прийняття Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) податкової звітності ТОВ Хешт та зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітній період 2023, період, що уточнюється 01.2023, Уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітній період 2023, період, що уточнюється 12.2022, поданих ТОВ Хешт (ідентифікаційний код юридичної особи 44118658) 21.02.2023 датою (днем) їх фактичного подання.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №160/4489/23 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. У казаному рішенні, зокрема, судом зроблено висновок про правомірність призначення перевірки з підстав, передбачених підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Не допуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки стало підставою для звернення позивачем з позовом до суду про арешт коштів на рахунках платника податків.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Так, суд першої інстанції правильно виходив з того, що арешт коштів є одним із способів забезпечення виконання обов`язків платником податків, який прямо передбачений Податковим кодексом України.

Правильними є і висновки суду першої інстанції про те, що арешт коштів платника податків може бути застосований за наявності підстав, передбачених п.94.2 ст.94 ПК України і такими підставами є:

1) відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки;

2) вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

Правильно визначившись з законодавчо визначеними підставами для застосування арешту коштів платника податків, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив про те, що за умови встановленого факту не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а також встановлення законності підстав для проведення перевірки, у спірному випадку наявні підстави для застосування арешту коштів відповідача, які знаходяться на банківських рахунках.

Не заперечуючи висновки суду першої інстанції, як щодо визначених законодавчих підстав для застосування арешту коштів платника податків так і щодо не допуску у спірному випадку посадових осіб контролюючого органу до перевірки, відповідач наводить свою позицію, суть якої зводиться до неможливості задоволення заявленого позову.

Так, за позицією відповідача у суду першої інстанції не існувало правових підстав для відкриття провадження у справі, оскільки між сторонами існував спір про право, а саме про право контролюючого органу на проведення перевірки. Таку позицію відповідач обгрунтовує посиланням на положення п.2 ч.4 ст.283 КАС України, яким передбачено те, що суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

З приводу такої позиції відповідача слід зазначити те, що у спірному випадку заявлені контролюючим органом вимоги розглядалися судом в порядку позовного провадження, а не в порядку, передбаченому ст.283 КАС України.

Крім цього, з приводу аргументів відповідача про наявність спору про право слід звернути увагу і на правові висновки, які зроблені Верховним Судом у справі №640/17091/21 (постанова від 23.02.2023) та суть яких зводиться до того, що подання до суду адміністративного позову про протиправність рішення/дій щодо проведення перевірки, не може розглядатися як підстава для відмови у відкритті провадження у справі у розумінні п.2 ч.4 ст.283 КАС України.

Отже, позицію відповідача щодо безпідставності відкриття судом першої інстанції провадження у цій справі, суд апеляційної інстанції визнає необгрунтованою.

При цьому, судом апеляційної враховується те, що відповідачем оскаржувався наказ контролюючого органу про призначення перевірки від 27.02.2023 №941-п.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.04.2023 у справі №160/4489/23, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.09.2023, в задоволенні адміністративного позову відмовлено. За наслідками розгляду справи суду дійшли висновку про правомірність призначення контролюючим органом перевірки.

Тобто, встановлені обставини у цій справі та справі №160/4489/23 дають підстави стверджувати про те, що відповідачем не було допущено посадових осіб контролюючого органу до перевірки, яка проводилася на законних підставах.

Стосовно аргументів відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через недотримання вимог п.94.10 ст.94 ПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, за позицією відповідача, оскільки на момент розгляду цієї справи були вичерпані строки, передбачені п.94.10 ст.94 ПК України, а обгрунтованість рішення контролюючого органу щодо накладення арешту на майно, не була перевірена протягом 96 годин в судовому порядку, у зв`язку з чим, у відповідності до вимог пп.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України, адміністративний арешт є припиненим, то наявні підстави для відмови в задоволенні позову щодо накладення арешту на кошти.

З огляду на такі аргументи відповідача очевидним є те, що останній пов`язує можливість застосування арешту коштів з наявністю рішення контролюючого органу про арешт майна платника податків. Тобто, за позицією відповідача, арешт коштів є похідним від арешту майна платника податків.

З приводу такої позиції відповідача суд першої інстанції надав належну правову оцінку, з якою погоджується суд апеляційної інстанції та суть якої зводиться до того, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються за наявності однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника контролюючого органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). При цьому, системний аналіз положень ст. 94 ПК України не дає підстав для висновку, що адміністративний арешт коштів платника податків є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №640/20759/8 (постанова від 23.04.2021).

З цих підстав суд апеляційної інстанції не погоджується з аргументами відповідача щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, аргументи відповідача, з якими останній пов`язує незаконність та необґрунтованість прийнятого судом першої інстанції рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хешт» залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року у справі №160/3947/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 23.01.2024

Повне судове рішення складено 24.01.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк