Рішення

від 16.01.2024 по справі 195/1152/23

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1152/23

2/195/13/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

(заочне)

16.01.2024 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Скрипченка Д.М., за участю секретаря судового засідання - Левкович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Томаківка, без фіксуваннясудового процесуза допомогоюзвукозаписувального технічногозасобу відповіднодо положеньч.2ст.247ЦПК України,цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Рибаков Віталій Олексійович, до ОСОБА_2 , про розірвання договорів оренди землі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач у справі, ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представника, адвоката Рибакова В.О., з позовом до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання договорів оренди землі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що 06.05.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір оренди землі №1/06/05/19. Відповідно до предмету договору, ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Томаківської селищної ради кадастровий номер 1225455100:02:002:0231 площею 4,80 га.

13.05.2019 року проведено державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди за договором оренди землі №1/06/05/19 від 06.05.2019р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Також, 06.05.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір оренди землі №2/06/05/19. Відповідно до предмету договору ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Томаківської селищної ради кадастровий номер 1225455100:02:002:0048 площею 12,42 га.

13.05.2019 року проведено державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди за договором оренди землі №2/06/05/19 від 06.05.2019р. укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

03.07.2023р. між приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим Ігорем В`ячеславовичем та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1225455100:02:002:0231 площею 4,80 га.

Також, 03.07.2023р. між приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим Ігорем В`ячеславовичем та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1225455100:02:002:0048 площею 12,42 га.

07.07.2023р. у відповідності до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» та ст. 148-1 Земельного кодексу України, на адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення про перехід права власності на земельні ділянки. Та запропоновано укласти спільні угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 1225455100:02:002:004 та 1225455100:02:002:0231.

При особистому огляді придбаних земельних ділянок ОСОБА_1 , встановлено що земельні ділянки кадастровий номер 1225455100:02:002:004 та 1225455100:02:002:0231 за цільовим призначенням не використовуються.

14.07.2023р. було надіслано адвокатський запит на адресу Фермерського господарства «БЕРКУТ-ДЛ». Згідно відповіді ФГ «БЕРКУТ-ДЛ» вбачається, що земельні ділянки кадастрові номери 1225455100:02:002:0048 та 1225455100:02:002:0231, що знаходяться в оренді ОСОБА_2 ніколи останнім не оброблялись, земельні ділянки за цільовим призначенням не використовуються та знаходяться в занедбаному стані.

Згідно Акту про встановлення фактів від 20.07.2023р. складеного депутатом Томаківської селищної ради Бардуковою Тетяною Михайлівною, встановлено що земельні ділянки кадастрові номери 1225455100:02:002:0048 та 1225455100:02:002:0231 заросли бур`яном та за цільовим призначенням не використовуються.

Згідно договорів оренди №1/06/05/19 від 06.05.2019р. та №2/06/05/19 від 06.05.2019р. визначені умови використання земельних ділянок. Земельні ділянки передаються в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції (пункт 15 договорів).

Пунктом 31 договорів оренди землі передбачено, що орендар зобов`язаний приступити до використання земельних ділянок після державної реєстрації договору оренди. Орендар зобов`язаний використовувати орендовану земельну ділянку, відповідно до мети, визначеної цим договором, дотримуватись при цьому вимог земельного і екологічного законодавства, норм і правил використання землі.

Отже, з огляду на те, що орендар - ОСОБА_2 не використовує передані йому в оренду земельні ділянки кадастрові номери 1225455100:02:002:004 та 1225455100:02:002:0231 за цільовим призначенням, та не прийняв пропозиції щодо розірвання зазначених договорів за згодою сторін, ОСОБА_1 вимушений звертатися до суду з відповідною позовною заявою про розірвання договорів оренди землі.

Представник позивача у справі, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, при цьому наполягає на позовних вимогах та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у справі, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до вимог ст.280-281 ЦПК України, з урахуванням особливостей, встановлених для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження , суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування в провадженні суду даної справи, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи з викликом сторін - не подав, крім того, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом були встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідност. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правовідносини.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 06.05.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір оренди землі №1/06/05/19. Відповідно до предмету договору, ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Томаківської селищної ради кадастровий номер 1225455100:02:002:0231 площею 4,80 га.

13.05.2019 року проведено державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди за договором оренди землі №1/06/05/19 від 06.05.2019р., укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Також, 06.05.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір оренди землі №2/06/05/19. Відповідно до предмету договору ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Томаківської селищної ради кадастровий номер 1225455100:02:002:0048 площею 12,42 га.

13.05.2019 року проведено державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди за договором оренди землі №2/06/05/19 від 06.05.2019р. укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

03.07.2023р. між приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим Ігорем В`ячеславовичем та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1225455100:02:002:0231 площею 4,80 га.

Також, 03.07.2023р. між приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим Ігорем В`ячеславовичем та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1225455100:02:002:0048 площею 12,42 га.

07.07.2023р. у відповідності до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» та ст. 148-1 Земельного кодексу України, на адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення про перехід права власності на земельні ділянки. Та запропоновано укласти спільні угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 1225455100:02:002:004 та 1225455100:02:002:0231.

При особистому огляді придбаних земельних ділянок ОСОБА_1 , встановлено що земельні ділянки кадастровий номер 1225455100:02:002:004 та 1225455100:02:002:0231 за цільовим призначенням не використовуються.

14.07.2023р. було надіслано адвокатський запит на адресу Фермерського господарства «БЕРКУТ-ДЛ». Згідно відповіді ФГ «БЕРКУТ-ДЛ» вбачається, що земельні ділянки кадастрові номери 1225455100:02:002:0048 та 1225455100:02:002:0231, що знаходяться в оренді ОСОБА_2 ніколи останнім не оброблялись, земельні ділянки за цільовим призначенням не використовуються та знаходяться в занедбаному стані.

Згідно Акту про встановлення фактів від 20.07.2023р. складеного депутатом Томаківської селищної ради Бардуковою Тетяною Михайлівною, встановлено що земельні ділянки кадастрові номери 1225455100:02:002:0048 та 1225455100:02:002:0231 заросли бур`яном та за цільовим призначенням не використовуються.

Окрім того відповідний факт не використання земельних ділянок кадастрові номери 1225455100:02:002:004 та 1225455100:02:002:0231, що знаходяться в оренді ОСОБА_2 буде підтверджений показами свідка ОСОБА_4 , місцевого мешканця, який в силу своїх професійних обов`язків обізнаний про долю зазначених земельних ділянок.

Згідно договорів оренди №1/06/05/19 від 06.05.2019р. та №2/06/05/19 від 06.05.2019р. визначені умови використання земельних ділянок. Земельні ділянки передаються в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції (пункт 15 договорів).

Пунктом 31 договорів оренди землі передбачено, що орендар зобов`язаний приступити до використання земельних ділянок після державної реєстрації договору оренди. Орендар зобов`язаний використовувати орендовану земельну ділянку, відповідно до мети, визначеної цим договором, дотримуватись при цьому вимог земельного і екологічного законодавства, норм і правил використання землі.

Отже, з огляду на те, що орендар - ОСОБА_2 не використовує передані йому в оренду земельні ділянки кадастрові номери 1225455100:02:002:004 та 1225455100:02:002:0231 за цільовим призначенням, та не прийняв пропозиції щодо розірвання зазначених договорів за згодою сторін, позивач у справі вимушений звертатися до суду з відповідною позовною заявою про розірвання договорів оренди землі.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 1статті 16 Цивільного кодексу України(надаліЦК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1статті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Частиною восьмоюстатті 93 ЗК Українипередбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до частини першоїстатті 93 ЗК Україниправо оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

03.07.2023р. між приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим Ігорем В`ячеславовичем та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1225455100:02:002:0231 площею 4,80 га.

Також, 03.07.2023р. між приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцевим Ігорем В`ячеславовичем та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення кадастровий номер 1225455100:02:002:0048 площею 12,42 га.

07.07.2023р. у відповідності до ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» та ст. 148-1 Земельного кодексу України, на адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення про перехід права власності на земельні ділянки. Та запропоновано укласти спільні угоди про розірвання договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер 1225455100:02:002:004 та 1225455100:02:002:0231.

При особистому огляді придбаних земельних ділянок ОСОБА_1 , встановлено що земельні ділянки кадастровий номер 1225455100:02:002:004 та 1225455100:02:002:0231 за цільовим призначенням не використовуються.

14.07.2023р. було надіслано адвокатський запит на адресу Фермерського господарства «БЕРКУТ-ДЛ». Згідно відповіді ФГ «БЕРКУТ-ДЛ» вбачається, що земельні ділянки кадастрові номери 1225455100:02:002:0048 та 1225455100:02:002:0231, що знаходяться в оренді ОСОБА_2 ніколи останнім не оброблялись, земельні ділянки за цільовим призначенням не використовуються та знаходяться в занедбаному стані.

Згідно Акту про встановлення фактів від 20.07.2023р. складеного депутатом Томаківської селищної ради Бардуковою Тетяною Михайлівною, встановлено що земельні ділянки кадастрові номери 1225455100:02:002:0048 та 1225455100:02:002:0231 заросли бур`яном та за цільовим призначенням не використовуються.

Відповідно дост. 13 Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із положеннямистатті 15Закону України«Про орендуземлі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 96ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки.

Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (частина перша стаття 25 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини другої статті 25Закону України«Про орендуземлі» орендар земельної ділянки зобов`язаний виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про землеустрій»цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Зі змісту наведених вище норм слідує, що за договором оренди землі (зобов`язанням з визначеним строком виконання (дії) обов`язку з цільового використання земельної ділянки) орендар зобов`язаний утриматись від певної дії (використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням).

Обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства повинен виконуватись ним безперервно, протягом усього строку дії договору оренди землі.

Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Відповідно до вимог ст.24ЗаконуУкраїни «Прооренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно договору.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про землеустрій»цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотною умовою договору оренди землі є умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Статтею 19Земельного кодексуУкраїни визначено наступні категорії земель: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно- заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною 5статті 20 Земельного кодексу Українивстановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статями31,33-37 Земельного кодексу України.

Згідно ізстаттею 22 Земельного кодексу Україниземлями сільськогосподарського призначення є землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19).

Відповідно до частини 1статті 35 Закону України «Про охорону земель»власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.

Відповідно до пункту 15 Договору оренди земельна ділянка передається в оренду для вирощування товарної сільськогосподарської продукції. Пунктом 17 Договору оренди встановлено обов`язок орендаря по збереженню стану об`єкта оренди, зокрема, дотримання вимог протиерозійної організації території. Згідно з пунктом 28 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим Договором.

Відповідно до статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629ЦКУкраїни договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651ЦКУкраїни зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У постанові Верховного Суду від 06.03.2019 (справа №183/262/17) зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 (справа № 383/708/16-ц), від 30.06.2020 (справа № 484/3514/17).

При вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення ч.2ст.651 Цивільного кодексу Українищодо підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін з підстав істотного порушення договору другою стороною (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/138617). При цьому, в постанові Верховного Суду від 22.06.2020 (справа № 922/2216/19) зроблено висновок щодо критеріїв істотності порушення умов договору, як підстави дострокового розірвання договору на вимогу сторони в розумінні ст.651 Цивільного кодексу України, як необхідної передумови розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї сторони.

Аналогічний правовий висновок міститься у Верховного Суду від 31.07.2020 по справі №479/1073/18. Зазначено, що істотним є таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Сплата орендної плати є істотною умовою договору оренди, а позивач не отримав того, на що він розраховував при укладанні договору. Невиплата орендної плати є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Статтею 2Закону України«Про орендуземлі» в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюютьсяЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакціїЗакону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до частини першої статті 32ЗаконуУкраїни«Про орендуземлі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме використання земельних ділянок не за цільовим призначенням. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється.

Зі змісту наведених вище норм слідує, що за договором оренди землі (зобов`язанням з визначеним строком виконання (дії) обов`язку з цільового використання земельної ділянки) орендар зобов`язаний утриматись від певної дії (використовувати земельну ділянку не за цільовим призначенням), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням).

Обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням відповідно до умов договору оренди землі та вимог земельного законодавства.

Зазначені положення закону вимагають усунути нецільове використання земельної ділянки, зокрема і шляхом розірвання договору оренди землі.

Згідно зі статтею 610ЦКУкраїни порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме використання земельної ділянки не за цільовим призначенням також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526ЦКУкраїни зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України, та ч.1 ст.321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до 6ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Встановлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК Українипокладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов`язання (постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 13.02.2013 р. у справі № 6-170цс12).

Отже, саме відповідач у справі має доводити у суді відсутність своєї вини у невиконанні зобов`язання за договорами оренди з приводу виконання умов договору або ж довести факт виконання ним даного зобов`язання.

Будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача з приводу використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Отже, зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення на іншу категорію цільового призначення здійснюється за погодженими проектами землеустрою щодо їх відведення. При цьому такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки, зокрема на землі фермерського господарства, без зміни її категорії цільового призначення (землі сільськогосподарського призначення) чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в Постанові Великої Палати від 01.06.2021 у справі № 925/929/19.

При цьому Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2013 року у справі № 21-417а12, від 08 квітня 2015 року у справі № 6-32цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 712/10864/16-а та постановах Касаційного цивільного суду від 26 червня 2019 року у справі № 701/902/17-ц, від 03 червня 2019 року у справі № 708/933/17, від 24 лютого 2020 року у справі № 701/473/17, про те, що зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися в порядку, встановленому для зміни цільового призначення такої землі.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм закону, дає суду підстави для розірвання Договорів оренди, в тому числі, в зв`язку з використовуванням земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст.141ЦПК України - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає до задоволення у повному обсязі, відтак відповідно ст.141ЦПК України з відповідача на корить позивача також в повному обсязі підлягають стягненню витрати понесені позивачем у загальному розмірі 2147,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 76-80, 83, 141, 229, 235, 258, 259, 265, 268, 274-275, 280-284 ЦПК України, суд -

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Рибаков Віталій Олексійович, до ОСОБА_2 , про розірвання договорів оренди землі, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 , - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №1/06/05/19 від 06 травня 2019 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.05.2019 року за №31588079, предметом якого є земельна ділянка площею 4,8 га в адміністративних межах території Томаківської селищної ради кадастровий номер 1225455100:02:002:0231.

Розірвати договір оренди землі №2/06/05/19 від 06 травня 2019 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 13.05.2019 року за №31585313, предметом якого є земельна ділянка площею 12,42 га в адміністративних межах території Томаківської селищної ради кадастровий номер 1225455100:02:002:0048.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , (адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , (адреса: АДРЕСА_2 ), витрати із сплати останнім судового збору у загальному розмірі 2 147,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст рішення складено та підписано 25.01.2024 року.

Суддя: Д. М. Скрипченко