Рішення

від 15.01.2024 по справі 461/2099/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/2099/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2024 року м. Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого судді Юрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засідання Пахолко Д.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представниці відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи - Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Свої вимоги мотивує тим, що з 23.07.2016 р. по 17.05.2021 р., позивач ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.05.2021 р. їх шлюб було розірвано у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин. В період шлюбу у позивача разом з відповідачем народилася спільна донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка зазначає, що на початку 2020 року, коли їх спільній доньці було 3 роки, ОСОБА_4 з відповідачем припинили шлюбні відносини та стали проживати окремо. ОСОБА_4 зазначає, що з початку 2020 року відповідач повністю перестав цікавитись життям доньки та жодного часу не бачив її, не приїжджав, не цікавився її життям і не надавав жодної матеріальної допомоги на її утримання. Позивачка стверджує, що під час спільного проживання, відповідач неодноразово дозволяв собі протиправну поведінку по відношенню до доньки, що завдавало дитині серйозних психологічних травм, про що свідчать матеріали психологічної діагностики дитини та історія розвитку дитини, які долучені до позовної заяви. ОСОБА_4 зазначає, що неодноразово намагалася долучити відповідача до виховання дитини: дзвонила йому по мобільному, намагалася зв`язатися через соціальні мережі. В ході телефонних розмов відповідач відмовлявся приймати будь-яку участь у житті та вихованні своєї доньки та повністю відмовився надавати будь-яку матеріальну допомогу. Позивачка зазначає, що 07.08.2021 року вона уклала шлюб з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повністю замінив ОСОБА_5 рідного батька. ОСОБА_4 зазначає, що відповідач в доволі ранньому віці доньки будь-яке з нею спілкування та участь в її житті припинив, а ОСОБА_6 повністю перебрав роль батька, донька позивачки має стійке усвідомлення, що її фактичним батьком є теперішній чоловік позивачки, який надає їй усю батьківську турботу замість відповідача. Наразі ОСОБА_6 , будучи військовослужбовцем, бранцем «Азовсталі» тривалий час перебуває у російському полоні та після полону бажав би возз`єднатися з родиною та провести процес удочеріння доньки позивачки.

Позивачка вважає, що всі вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, що є підставою для позбавлення відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 зазначає, що позбавлення батьківських прав буде у повній мірі відповідати інтересам дитини та її подальшому емоційному розвитку. Враховуючи наведене просить позов задовольнити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.03.2023 року відкрито загальне судове провадження у справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06.06.2023 року зобов`язано Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради як орган опіки та піклування забезпечити подання суду письмового висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 11.07.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

17.07.2023 року до суду надійшов висновок Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_5

25.07.2023 року надійшов відзив на позов від представниці відповідача.

Позивачка у останнє судове засідання не з`явилася, однак у попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви, та просила позов задовольнити. Додатково зазначила, що телефонувала відповідачу та просила про допомогу, однак ОСОБА_2 відмовив.

Представник позивачки у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у мотивах позовної заяви, та просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги заперечив частково, просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав. Зазначив, що позивачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дочкою. Стверджує, що він намагався спілкуватися з дитиною, пересилав кошти, цікавився здоров`ям доньки. ОСОБА_2 зазначає, що позивачка проявляла агресію відносно нього, він приїжджав, однак не міг знайти позивачку та доньку. Стверджує, що бажає приймати участь у вихованні дитини, щодо стягнення з нього аліментів на утримання доньки не заперечує, оскільки він самостійно надає постійно матеріальну допомогу.

Представниця відповідача у судовому засіданні вимоги позивача заперечила частково, зазначила, що позовну вимогу позивачки щодо стягнення аліментів на дитину не заперечує, оскільки відповідач добровільно постійно надавав матеріальну допомогу своїй дитині та не заперечує проти стягнення з нього аліментів у судовому порядку, хоча пропонував позивачці укласти відповідну угоду без суду. Щодо позбавлення батьківських прав відповідача відносно доньки, цілком заперечує, оскільки ОСОБА_2 любить свою доньку, хоче реалізовувати свої батьківські права щодо неї, але після того, як позивачка змінила адресу свого з донькою проживання та номер свого телефону, він фактично був позбавлений позивачкою бачитись з донькою, проводити з нею час, займатись її вихованням. Стверджує, що відповідач намагався розшукати доньку та її матір, щоб бачитись з дитиною через знайомих та друзів, через соціальні мережі Інтернет, але йому так і не вдалось з ними зустрітись. Після розірвання шлюбу ОСОБА_4 декілька разів змінювала адресу проживання. Відповідач вимушений був розшукувати позивачку зі своєю дитиною, оскільки добровільно вона йому свою адресу не повідомляла. В 2021 році ОСОБА_4 знову змінила адресу проживання та змінила номер телефону, не повідомила нову адресу та новий номер, або заблокувала всі телефони, з яких відповідач намагався їй додзвонитись, в зв`язку з чим ОСОБА_2 повністю втратив зв`язок із нею та не міг зустрічатись зі своєю дитиною. В зв`язку з цим, відповідач був вимушений звернутись до служби у справах дітей Галицького району із заявою про встановлення графіку спілкування з дитиною, коли дізнався, де проживає позивачка. Відповідач цікавився життям своєї доньки та бачився з нею, поки позивачка не стала чинити в цьому перешкоди. Добровільну матеріальну допомогу відповідач надавав позивачці на утримання доньки через свою матір ОСОБА_7 поки позивачка погоджувалась її отримувати. Заперечила викладену у позові обставину, що відповідач дозволяв протиправну поведінку відносно доньки за час спільного проживання. Ствердила, що відповідач жодного разу не вчинив нічого поганого щодо своєї доньки. Викладена позивачкою дана обставина не підтверджена належним та допустимим доказом, відсутнє кримінальне провадження щодо відповідача та відповідні результати даного провадження. Представниця відповідача вважає, що та обставина, що позивачка штучно замінила дитині батька не може бути підставою для позбавлення батьківських прав біологічного батька дитини, який хоче і буде піклуватись про свою доньку, займатись її вихованням за умови відсутності перешкод з боку матері.

Представниця третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, при ухваленні рішення просять врахувати висновок Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як орган опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 .

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час та місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви, тому за таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву у їх відсутність оскільки у матеріалах справи є достатньо необхідних доказів про права та обов`язки сторін, їх взаємовідносини для постановлення судом законного та об`єктивного рішення.

Заслухавши пояснення учасників, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Судом встановлено, що 23 липня 2016 року між ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище ОСОБА_9 ) та ОСОБА_2 було зареєстровано Миргородським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області шлюб про що зроблено відповідний актовий запис № 170.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.11.2016 року у позивачки та відповідача народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.70/.

З рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.05.2021 року вбачається, що шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 розірвано /а. с. 71-73/.

07.08.2021 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 зареєстровано шлюб. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка « ОСОБА_10 »; дружини « ОСОБА_10 » / а. с. 69/.

З висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини від 22.11.2021 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має порушення мовленнєвого розвитку та їй рекомендована програма корекційно-розвиткової роботи з дітьми із загальним та фонематичним недорозвиненням мовлення /а. с. 8-11/.

З відповіді на адвокатський запит від 05.05.2023 року вбачається, що ОСОБА_5 , відвідувала дошкільний навчальний заклад №93. Батько ОСОБА_2 в період її перебування в садочку участі у вихованні дитини не брав. Вихователі батька не бачили /а. с. 94/.

З листа Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та дошкільної освіти с. Пикуловичі Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області №01-12/34 від 16.05.2023 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відвідує дошкільну групу ЗЗСО І-ІІІ ст. та ДО с. Пикуловичі Новояричівської селищної ради з 01.09.2023 р., згідно заяви матері ОСОБА_4 . За поданою інформацією вихователем групи, батько ОСОБА_2 в період перебування ОСОБА_5 у вказаному закладі, не брав будь-якої участі у її вихованні. Протягом навчального періоду, батько ОСОБА_2 ні разу не забирав дитину з дошкільної групи і не цікавився її успіхами. Адміністрації навчального закладу відсутня будь-яка інформація про батька ОСОБА_11 /а. с. 95/.

Згідно з психолого-педагогічною характеристикою ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_5 навчається у підготовчій групі ЗЗСО І - ІІІ ст. та ДО с. Пикуловичі Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області. Її фізичний розвиток відповідає нормі вікового розвитку, координація рухів в нормі вікового розвитку. Провідною є ліва рука. Адаптаційний період протікав довше ніж у інших дітей у зв`язку зі зміною місця проживання, але на даний час дівчинка почуває себе комфортно серед однолітків. Спочатку в дівчинки спостерігалися певні труднощі з адаптацією до навчання ( мало контактувала з іншими дітьми, не хотіла ділитися іграшками, іноді плакала за мамою, особливо нервувала і плакала перші декілька разів під час перебування в бомбосховищі). Найбільш виражені ці ознаки були в перші три тижні, далі дитина адаптувалася, проте певні труднощі в спілкуванні з однолітками та підвищений рівень тривожності спостерігався впродовж трьох місяців. За методикою ОСОБА_12 на оцінювання психосоціальної зрілості (проведеною 03.05.2023), ОСОБА_13 показала високий рівень розумової та мотиваційної готовності до навчання в школі. У Мілани добре сформовані культурно - гігієнічні навички, акуратна. Дитина має широкий кругозір, любить точність, рахує до 50, знає геометричні фігури, кольори, пише цифри до 10, завдання на логіку даються легко та швидко. Хороша фантазія та уява. Мовлення не достатньо виразне, але дівчинка відвідує логопеда, тому помітний прогрес. Проявляє великий інтерес до малювання, конструювання, складання пазлів, у її малюнках переважають теплі, світлі кольори. У дівчинки гарно розвинена зорова пам`ять, знає алфавіт, трішки важко дається вивчення віршів та запам`ятовування імен, вміє висловлювати власну думку, доброзичлива, ввічлива. В ігровій діяльності любить активні ігри, може самостійно ставити ігрові завдання. Вміє ділитися з дітьми, розуміє, що таке "погано", намагається втішити іншу сумну дитину, розвеселити її, любить природу, рослини. Вдома має свої обов`язки: полив квітів, викидання сміття витирає пил. Дівчинка завжди приходить усміхнена та життєрадісна, завжди з усмішкою та турботою розповідає про маму. Це засвідчує те, що мати, ОСОБА_4 , займається дитиною і піклується про її благополуччя. ОСОБА_13 відвідує логопеда, займається плаванням, спортом. ОСОБА_4 завжди підтримує захопися ОСОБА_13 чимось новим та не обмежує у виборі. Також, дівчинка часто згадує та розповідає про свого (вітчима) ОСОБА_6 , він служить у лавах ЗСУ, вона хвилюється за нього і чекає його швидкого повернення, сумує за спільним читанням казок та заняттями спортом. Під час виконання проективної методики «Малюнок сім`ї» дівчинка зобразила себе, маму, тата ОСОБА_14 ( ОСОБА_15 ), бабусю Віру і татового брата ОСОБА_16 (який живе з бабусею). Що говорить про те, що саме з цими людьми в дитини склалися найближчі найтепліші стосунки. На даний час всі питання щодо виховання та навчання вирішує ОСОБА_4 самостійно, без участі та підтримки з сторони батька ОСОБА_2 . Дитина знаходиться на повному утриманні матері. Біологічний батько не бере участі у житті дитини, не піклується про неї, не цікавиться успіхами ОСОБА_5 . Він ніколи не приходив у підготовчу групу ЗЗСО І - ІІІ ст. та ДО с. Пикуловичі Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області. Також зі слів матері відомо, що батько від народження дитини не брав у її житті участі /а. с.96/.

З довідки виданої сімейним лікарем від 28.04.2023 року вбачається, що за медичною допомогою та на профілактичні щеплення ОСОБА_5 з`являлася з матір`ю. Батька на прийомі з дитиною не було /а. с. 97/.

З договору найму (ореди) житла від 28.01.2023 року вбачається, що ОСОБА_4 винаймає квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживає дочка /а. с. 116-118/.

Згідно з висновком Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 вбачається, що питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 розглядалося на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради 29.06.2023 (протокол № 11) та 13.07.2023 (протокол № 12). 29.06.2023 ОСОБА_2 на засідання комісій з питань захисту прав дитини не з`явився, хоч і був завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи листом від 20.06.2023 № 260001-вих-74987, який відправлений рекомендованим поштовим повідомленням № 7900517104414. На засіданні комісії 29.06.2023 була присутня ОСОБА_4 , яка повідомлена про час і місце розгляду справи особисто під розписку 20.06.2023 року. ОСОБА_4 пояснила, що з колишнім чоловіком прожили майже чотири роки. Проблеми у сім`ї розпочалися ще до народження доньки, а після - посилилися. Колишній чоловік нервував коли дитина плаче, звертав увагу на збільшення ваги мого тіла, коштів не вистачало. Окрім того, після пологів у мене були проблеми зі здоров`ям, необхідне було оперативне втручання. Батько ОСОБА_13 самоусунувся від виконання батьківських обов`язків, через це я повернулася жити до батьків. Про розлучення в той час я не думала, але після того, як колишній чоловік знайшов собі іншу жінку і прожив з нею більше року, я подала відповідний позов. Зараз вихованням доньки займаюся я. Мій теперішній чоловік приділяв багато часу вихованню ОСОБА_13 , але зараз перебуває у полоні. У ході розгляду заяви встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 , виданого Миргородським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 16.11.2016, батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_8 . Відповідно до рішення суду від 17.05.2021 у справі № 541/401/21, розірвано шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 . Згідно з свідоцтвом про шлюб від 07.08.2021, серія НОМЕР_3 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає з матір`ю - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору оренди від 28.01.2023 (орендар - ОСОБА_17 ). Відповідно до акту обстеження умов проживання від 22.06.2023, складеного відділом «Служба у справах дітей» Галицького району управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, квартира АДРЕСА_2 , двокімнатна, загальною площею 43,7 кв. м., житловою площею 27,8 кв. м. Санітарно-гігієнічні норми дотримуються належним чином. Для дитини облаштовано окрему кімнату, де є місце для сну і відпочинку, ігор та навчання. Дитина забезпечена одягом і взуттям відповідно до віку та сезону, раціональним харчуванням. Відповідно до довідки від 18.11.2016 № 02-08/567, відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Миргородської міської ради, ОСОБА_5 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Дитина знята з реєстрації за вказаною адресою з 16.09.2019, що підтверджується довідкою цього ж відділу № 06-28/464 від 16.09.2019 у зв`язку з вибуттям до нового місця проживання: АДРЕСА_4 . Відповідно до витягу з реєстру Новояричівської територіальної громади від 25.05.2023 № 2023/003992233, ОСОБА_4 зареєстрована на АДРЕСА_5 . Згідно з листом від 05.05.2023 № 68, Дошкільного навчального закладу № 93 управління освіти Миколаївської міської ради, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідувала заклад. Батько ОСОБА_2 в період її перебування в садочку участі у вихованні дитини не брав. Вихователі батька не бачили. Відповідно до листа Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та дошкільної освіти с. Пикуловичі Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відвідує дошкільну групу з 01.09.2022, на підставі заяви матері. Батько, ОСОБА_2 не брав будь-якої участі у вихованні доньки. Протягом навчального періоду, батько ОСОБА_2 ні разу не забирав дитину з дошкільної групи і не цікавився її успіхами. Згідно з психолого-педагогічною характеристикою закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів та дошкільної освіти с. Пикуловичі Новояричівської селищної ради Львівського району Львівської області від 04.05.2023, ОСОБА_5 навчається у підготовчій групі, її фізичний розвиток відповідає нормі вікового розвитку, координація рухів в нормі вікового розвитку, провідною є ліва рука. Адаптаційний період протікав довше ніж у інших дітей у зв`язку з зміною місця проживання, але на даний час дівчинка почуває себе комфортно серед однолітків. Спочатку в дівчинки спостерігалися певні труднощі з адаптацією до навчання (мало контактувала з іншими дітьми, не хотіла ділитися іграшками, іноді плакала за мамою, особливо нервувала і плакала перші декілька разів під час перебування в бомбосховищі). Найбільш виражені ці ознаки були в перші три тижні, далі дитина адаптувалася, проте певні труднощі в спілкуванні з однолітками та підвищений рівень тривожності спростерігався впродовж трьох місяців. У Мілани добре сформовані культурно-гігієнічні навички, акуратна. Дитина має широкий кругозір, любить точність, рахує до 50, знає геометричні фігури, кольори, пише цифри до 10, завдання на логіку даються легко та швидко. Хороша фантазія та уява. Мовлення не достатньо виразне, але дівчинка відвідує логопеда, тому помітний прогрес. Проявляє великий інтерес до малювання, конструювання, складання пазлів, у її малюнках переважають теплі, світлі кольори. У дівчинки гарно розвинена зорова пам`ять, знає алфавіт, трішки важко дається вивчення віршів та запам`ятовування імен, вміє висловлювати власну думку, доброзичлива, ввічлива. В ігровій діяльності любить активні ігри, може самостійно ставити ігрові завдання. Вміє ділитися з дітьми, розуміє, що таке «погано», намагається втішити іншу сумну дитину, розвеселити її, любить природу, рослини. Вдома має свої обов`язки: полив квітів, викидання сміття, витирає пил. Дівчинка завжди приходить усміхнена та життєрадісна, завжди з усмішкою та турботою розповідає про маму. Це засвідчує, що мати займається дитиною і піклується про її благополуччя. Біологічний батько не бере участі у житті дитини, не піклується про неї, не цікавиться успіхами, ніколи не приходив у заклад. Відповідно до довідки від 28.04.2023, виданої Амбулаторією загальної практики сімейної медицини села Борщовичі, за медичною допомогою, на профілактичні огляди та щеплення дитина з`являється з матір`ю ОСОБА_4 . Батька на прийомі з дитиною не було. ОСОБА_4 долучено до матеріалів справи письмові свідчення ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які стверджують, що ОСОБА_2 не здійснює жодних заходів щодо виховання та піклування щодо своєї доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 впродовж чотирьох років. Також батько не надає жодної матеріальної допомоги для дитини, не цікавиться нею. На засіданні комісії 29.06.2023 ОСОБА_4 долучено лист від 26.06.2023 № 26048, Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, щодо відсутності виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки. Відділом «Служба у справах дітей» Галицького району 30.06.2023 скеровано лист № 260001-вих-79913 до відділу «Служба у справах дітей» Миргородської міської ради щодо обстеження умов проживання гр. ОСОБА_2 та з`ясування його думки про доцільність позбавлення батьківських прав відносно доньки. Листом від 11.07.2023 № 200/15-1-15 відділом «Служба у справах дітей» Миргородської міської ради скеровано акт обстеження умов проживання та заяву - заперечення про позбавлення гр. ОСОБА_2 батьківських прав. Згідно з актом обстеження умов проживання від 10.07.2023, у будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_2 проживає разом з дружиною ОСОБА_21 . Будинок складається з трьох житлових кімнат, кухні, коридору. В оселі чисто, затишно, наявний косметичний ремонт, всі кімнати облаштовані необхідними меблями та побутовою технікою. Є окрема дитяча кімната з диваном, шафою, столом та деякими дитячими речами. Батько дитини ОСОБА_2 заперечує щодо позбавлення його батьківських прав. На засідання комісії 13.07.2023 ОСОБА_2 не з`явився, хоч і був завчасно повідомлений про час і місце розгляду справи листом від 30.06.2023 № 260001-вих-79669, який відправлений рекомендованим поштовим повідомленням № 7900517129840. ОСОБА_4 повідомлена про час і місце розгляду справи особисто під розписку 29.06.2023 на засіданні комісії (розписка в матеріалах справи). ОСОБА_4 підтримала пояснення надані 29.06.2023. Додатково пояснила, що, батько дитини не спілкувався з донькою більше чотирьох років, хоча має її номер мобільного телефону, також йому відомі номера телефонів бабусі і дідуся дівчинки (зі сторони матері), які також не змінювалися впродовж останніх чотирьох років. Враховуючи наведене, керуючись статтями 150,152, 155,164,180 Сімейного кодексу України, беручи до уваги рекомендації комісії з питань захисту прав дитини при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради від 13.07.2023 протокол №12, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських/прав ОСОБА_2 (проживає: АДРЕСА_3 ) відносно малолітньої доньки ОСОБА_5 /а. с. 140-143/.

З дублікатів чеків вбачається, що ОСОБА_7 , яка є бабусею ОСОБА_5 поповнювала картку/рахунок ОСОБА_4 /а. с. 156, 157, 162-164, 166/.

Крім цього в судовому засіданні допитані свідки: ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .

Свідок ОСОБА_22 показала суду, що відповідач не надає допомоги і не виховує доньку, не цікавився її здоров`ям та навчанням, від народження дитини. Зазначила, що ОСОБА_2 не працює офіційно, залежний від комп`ютера та лінивий.

Свідок ОСОБА_18 , яка є подругою позивачки, показала суду, що вона не бачила відповідача три роки. ОСОБА_2 не приймав участі у вихованні дитини, погано відносився до неї. Зі слів позивачки знає, що підіймав на доньку руку. Матеріальної допомоги позивачці та доньці не надавав. Дитина не розрізняє понять батька та вітчима, оскільки батька не знає.

Свідок ОСОБА_20 , який є батьком позивачки, показав суду, що він два рази приїздив до позивачки в гості. Стверджує, що ОСОБА_2 останні чотири роки не зв`язувався з сім`єю, телефон змінив та йому не дзвонив. ОСОБА_4 дзвонила до матері відповідача та зверталась за допомогою. ОСОБА_2 не надавав матеріальної допомоги, участі у навчанні не приймав. Два рази свідок бачив ОСОБА_2 у м. Миргороді.

Свідок ОСОБА_7 , яка є матір`ю відповідача, показала суду, що ОСОБА_2 приймає участь у вихованні доньки, цікавився нею, надавав кошти. Позивачка не давала можливості спілкуватися з дитиною. ОСОБА_2 надавав кошти їй для того, щоб вона переслала позивачці.

Свідок ОСОБА_21 , яка є дружиною відповідача, показала суду, що ОСОБА_2 любить дитину та добре відноситься до дочки. З відповідачем вона знайома три роки. Про дитину знає зі слів ОСОБА_2 , але її не бачила. Зазначила, що ОСОБА_2 не спілкується з донькою у зв`язку з тим, що позивачка чинить перешкоди у спілкуванні, зокрема блокує телефон. ОСОБА_2 допомагає позивачці грошима. Відповідач передавав кошти своїй матері, а вона пересилала позивачці. Їздив у Миколаїв, щоб побачитись з донькою. Позивачка відмовлялась розмовляти по телефону, кричала в слухавку. Поговорити з дитиною по телефону позивачка не надала можливості.

Свідок ОСОБА_23 , яка є подругою сім`ї, показала суду, що ОСОБА_2 відноситься до дитини добре. Висилав гроші і подарунки для доньки. Стверджує, що позивачка перешкоджала у спілкуванні з дитиною. Чи звертася відповідач в органи опіки ОСОБА_2 не знає.

Свідок ОСОБА_24 , яка є сусідкою ОСОБА_2 та подругою матері відповідача, показала суду, що зі слів ОСОБА_7 знає, що відповідач цікавився дитиною та пересилав через неї кошти позивачці для утримання дитини. Позивачка блокувала телефони, тому відповідач не міг їй дозвонитися.

Згідно до ст.165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ч.1,3 ст. 5 СК України, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї. Держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ч.8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 ст.3, ч.1 ст.9 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ч.4 cт.155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав поряд з іншими обставинами, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, а тому суд зобов`язаний при вирішенні спору у кожному конкретному випадку виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати в майбутньому.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВС України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначено, що позбавлення батьківських прав, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Поряд з цим, суд вважає, що оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, то допускається лише при наявності вини в діях батьків і належить до обов`язкових умов.

Саме з цих підстав посилання позивача на фактори, які можна розцінювати як ухилення відповідача від виховання дитини самі по собі не дають підстав для висновку щодо свідомого нехтування відповідачем своїх обов`язків.

Органом опіки та піклування, який надав висновок щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, не доведено та не надано суду доказів, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її батька по відношенню до неї батьківських прав. У висновку не наведено мотивів чи відповідатиме у даному випадку застосування такого крайнього заходу вирішення сімейних питань, як позбавлення батьківських прав, інтересам самої дитини, з урахуванням того, що, як національне так міжнародне законодавство закріплює основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини, про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни та при позбавленні батьківських справ. З огляду на отримані у справі докази слід констатувати, що відповідач не виконує всіх необхідних батьківських обов`язків щодо своєї доньки. Наразі, суд переконаний, що цьому сприяли певні об`єктивні та суб`єктивні причини і що в певній мірі це є наслідком особистих відносин сторін спору.

З огляду на наведене суд, враховуючи наявність певних перешкод у спілкуванні з дитиною, а також що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який повинен відповідати інтересам дитини, дійшов висновку щодо відсутності підстав для позбавлення відповідача батьківських прав в розумінні ст. 164 СК України на даний час і така вимога є передчасною.

Згідно з п. 18 Постанови Пленуму ВС України № 3 від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, то суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача змінити ставлення до виховання дитини і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Суд вважає, що виходячи з такого засобу його недоцільно застосовувати, коли це не виключно необхідно.

Як вбачається з висновку органу опіки та піклування відповідача доцільно позбавити батьківських прав.

Суд не може погодитись з таким висновком, оскільки такий висновок прийнятий, на переконання суду, передчасно, без достатніх правових підстав, не в повній мірі мотивований та не містить однозначного обґрунтування доцільності такого рішення з точки зору позитивного впливу на малолітню доньку і захисту її інтересів, що не суперечить вимогам ч. 6 ст. 19 СК України.

Крім того суд не приймає до уваги покази свідків: ОСОБА_22 , ОСОБА_18 , ОСОБА_20 , оскільки вони в судовому засіданні не вказали обставин, які доводять ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.

Суд також враховує, що у відповідності до ч. 3 ст. 9 «Конвенції про права дитини» дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

При вирішенні даного спору суд враховує також положення Конвенції про права дитини. У преамбулі до Конвенції зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

За приписами частин першої та другої статті 9 Конвенції Держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не довела та не надала суду доказів того, в чому полягає захист інтересів дитини шляхом позбавлення її батька по відношенню до неї батьківських прав, а тому позбавлення батьківських прав у даному випадку є недоцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують та ухиляються від виконання батьківських обов`язків. Тому у задоволенні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав слід відмовити.

Окрім цього, статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У відповідності до ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач визнає позовну вимогу про стягнення з нього на користь позивачки аліментів на утримання його доньки, оскільки він і до того надавав позивачці грошові кошти для забезпечення дитини.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан сторін та вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, та те що позивач не заперечує щодо стягнення з нього аліментів, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та присудити з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини, від дня пред`явлення позову до досягнення нею повноліття, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Згідно з ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

На підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1073, 60 коп.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, у зв`язку із відмовою у задоволенні позовної вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав, в даній частині слід залишити за позивачкою.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 56 ЦК України, ст.ст. 141, 150-157,164, 165, 166, 180, 183, 191 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24.03.2023 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 ) в дохід держави, в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1073, 60 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Повний текст рішення проголошено 24.01.2024 року о 16 год. 45 хв.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.Р.Юрків.