Рішення

від 12.02.2024 по справі 461/2099/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/2099/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2024 року м.Львів.

Галицький районний суд міста Львова

в складі:

головуючого суддіЮрківа О.Р.,

за участю:

секретаря судового засіданняПахолко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву представниці відповідача ОСОБА_1 адвокатеси Долженко Оксани Миколаївни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2024 року до суду надійшла заява представниці відповідача ОСОБА_1 адвокатеси Долженко О.М. про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, мотивуючи її тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 15.01.2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але неменше50%прожитковогомінімумудля дитинивідповідноговіку, щомісячно, починаючи з 24.03.2023 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави, в особі Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1073, 60 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю. Питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Представниця відповідача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 зазнав витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 800 грн., що підтверджується квитанціями, договором, розрахунком та актом виконаних робіт. При поданні відзиву на позовну заяву відповідач зазначав орієнтовний розрахунок судових витрат, в якому на правничу допомогу було заплановано 20 000 грн. З урахуванням часу розгляду справи та кількості судових засідань, дана сума збільшилась. Зазначає, що в судових дебатах нею як представницею відповідача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, було зроблено відповідну заяву про стягнення з позивача судових витрат, понесених відповідачем. 15.01.2024 р. Галицьким районним судом м. Львова було винесено рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог позивачки щодо позбавлення батьківських прав відповідача було відмовлено, а в частині стягнення аліментів - задоволено. Однак, зазначена позовна вимога могла бути пред`явлена позивачкою в наказному провадженні і отримати рішення суду у вигляді судового наказу без проведення судового засідання. Позовна вимога щодо стягнення аліментів взагалі не заперечувалась відповідачем, а всі процесуальні дії у справі та проведення великої кількості засідань були обумовлені запереченнями відповідача вимоги щодо позбавлення його батьківських прав. З огляду на це, представниця відповідача вважає, що всі судові витрати, понесені відповідачем на правничу допомогу мають бути стягнути з позивачки.

Згідно з п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

За ч. ч. 3, 4ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Учасники справи в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомленні про час та місце розгляду справи, що стверджується матеріалами справи.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його та позивача відсутності вимоги заяви підтримує та просить задовольнити.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі.

Згідно зст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За п. 3 ч. ч. 1, 2ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 8ст. 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.1 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Встановлено, що до матеріалів справи долучено копію договору-доручення про надання правової допомоги від 11.07.2023 року, остаточний розрахунок вартості послуг адвоката від 16.01.2024 року з якого вбачається, що сукупна вартість наданих послуг становить 25800, 00 грн., акт приймання виконаних послуг від 16.01.2024 року, квитанції від 11.07.2023 року та від 15.01.2024 року згідно з яких вбачається, що ОСОБА_1 сплатив на користь ОСОБА_4 25800, 00 грн. за надану правничу допомогу.

Однак, суд вважає, що така вартість наданих адвокатських послуг зазначена в остаточному розрахунку вартості є завищеною, оскільки надання таких послуг, не зайняло в адвоката значного часу, про що свідчить кількість аркушів на яких викладено відзив, заяви і клопотання, та характер наданих послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачу було надано професійну правничу допомогу, однак заявлені витрати в розмірі 25800,00 грн. є несумірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності витрат, розумності їх розміру.

Із врахуванням наведеного, суд вважає, що слід ухвалити у справі додаткове рішення, яким заяву представниці відповідача про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково та стягнути з позивачки на користь відповідача 15 000, 00 грн., тобто суму яка є сумірною зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг.

Керуючись ст.ст.259,263,264,265,270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Ухвалити додаткове рішення у справі № 461/2099/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи Галицької районної адміністрації Львівської міської ради як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 ) 15 000, 00 грн. понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Р.Юрків.