Постанова

від 13.11.2007 по справі 30/223-06-7257

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

  ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"13" листопада 2007 р.

Справа № 30/223-06-7257

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів:

Головуючого :                Михайлова М.В.,

Суддів:                             Тофана В.М.,

Журавльова О.О.

При секретарі:               Бритавській Ю.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Попов

В.Б., за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_1,

за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Приватного малого підприємства "Еліпс"

на рішення  господарського

суду Одеської області від  09 липня 2007

року

у справі № 30/223-06-7257

за позовом Приватного малого підприємства

"Еліпс", м. Одеса, вул. Гастело, 90

до Фізичної  особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про визання договору розірваним,

виселення та стягнення 11557,99 грн.

та за зустрічним позовом Фізичної  особи - підприємця ОСОБА_2,  АДРЕСА_1

до Приватного малого підприємства

"Еліпс", м. Одеса, вул. Гастело, 90

про стягнення

17785,93 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

          18.07.2006 року Приватне мале

підприємство  "Еліпс",

звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи

-підприємця  ОСОБА_2 про розірвання

договору оренди від 31.05.2005р., укладеного між сторонами по справі,  виселення відповідача з нежитлового  приміщення , розташованого за адресою: м.

Одеса, вул. Гастело, 90  та стягнення з

відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 5 400 грн.

В ході розгляду справи,

21.05.2007р.  до суду надійшла  змінена позовна заява Приватного малого

підприємства "Еліпс", згідно якої 

позивач просив суд вважати розірваним договір оренди від 31.05.2005р.,

укладений між сторонами по справі з 16.12.2006р., виселити підприємця ОСОБА_2 з

нежитлового  приміщення, розташованого за

адресою: м. Одеса, вул. Гастело, 90, зобов'язати  підприємця ОСОБА_2 скласти акт

приймання-передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса,

вул. Гастело, 90, та стягнути з підприємця ОСОБА_2 на користь позивача

заборгованість по орендній платі у сумі 8 325 грн., пеню у сумі 1 575 грн. 16

коп., заборгованість за електроенергію у сумі 25 грн., заборгованість за

користування телефоном у сумі 77 грн. 83 коп.

Свої вимоги позивач мотивував тим,

що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не виконував належним чином прийняті на

себе зобов'язання щодо оплати орендної плати та плати за користування

електроенергією та телефоном  у період з

31.05.2005р. по 15.12.2006р., у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість

по оплаті орендної плати у сумі 8 325 грн., по оплаті електроенергії у сумі 25

грн., по оплаті за користування телефоном НОМЕР_1 у сумі 77 грн. 83 коп. За

несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті орендної плати  Підприємцю ОСОБА_2 нараховано пеню у сумі 1

575 грн. 16 коп. 

Відповідач проти позову

заперечував, в ході розгляду справи подав зустрічну позовну заяву про стягнення

з ПМП "Еліпс" матеріальних збитків у сумі 7 497 грн., упущеної вигоди

у сумі 9 996 грн. Свої вимоги відповідач мотивував тим, що оплата орендної

плати за умовами договору мала здійснюватися на підставі виставлених рахунків.

Але, Орендодавець - позивач по справі, не надав доказів того, що такі рахунки

направлялися на адресу Орендаря або отримувалися представником Орендаря, у

зв'язку з чим не можна вважати, що Орендар припустив порушення умов договору

щодо оплати орендної плати та плати за комунальні платежі. На даний час

Підприємець ОСОБА_2 повністю розрахувався за оренду приміщення по вул. Гастело,

90, сплатив пеню за прострочення платежів, тому не має підстав для розірвання  Договору оренди від 31.05.2005р.

Відповідач за зустрічним позовом -

ПМП "Еліпс" проти позову заперечував, посилаючись на наявність у

Підприємця ОСОБА_2  виробничої бази у м.

Білгород - Дністровський, на якій, у випадку укладення договору, він міг  виконувати замовлення.

Рішенням господарського суду

Одеської області від  09 липня 2007 року

по справі № 30/223-06-7257 (суддя Рога Н.В.) у частині вимоги Приватного малого

підприємства "Еліпс" щодо стягнення орендної плати у сумі 8 325 грн.

та пені у сумі 1 575 грн. 16 коп. провадження у справі припинено; у задоволенні

позову Приватного малого підприємства "Еліпс" щодо визнання

розірваним Договору оренди від 31.05.2005р., укладеного між Приватним малим

підприємством "Еліпс" та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 з

16.12.2006р., щодо виселення Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 з нежитлового

приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Гастело, 90 та

зобов'язання  скласти акт

приймання-передачі зазначеного приміщення, та щодо стягнення з  Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь

Приватного малого підприємства "Еліпс" заборгованості за використану

електричну енергію у сумі 25 грн.  та

заборгованості за користування телефоном у сумі 77 грн. 83 коп. -відмовлено;

зустрічну позовну заяву Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 - задоволено

частково; стягнуто з Приватного малого підприємства "Еліпс" (м.

Одеса, вул. Гастело, 90, код 22471349, р\р26001670220521 у ООФ АКБ УСБ м.

Одеса, МФО 328016) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1,

код НОМЕР_2, р\р НОМЕР_3) збитки у сумі 7 497 грн., витрати по сплаті

державного мита у сумі 102 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 59 грн;

у задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим

рішенням суду першої інстанції, Приватне мале підприємство "Еліпс"

подало апеляційну скаргу, в якій просить 

рішення господарського суду Одеської області від  09 липня 2007 року по справі № 30/223-06-7257

скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Приватного

малого підприємства "Еліпс" -вважати розірваним договір від 31 травня

2005 року оренди нежитлового приміщення за адресою м. Одеса, вул. Гастело, 90 з

16 грудня 2006 року.

Свої вимоги скаржник мотивує тим,

що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив

норми матеріального права.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК

України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду

апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у

судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги, наявні матеріали

справи та обставини на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання

та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний

господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню

з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи

та було встановлено судом першої інстанції, 31 травня 2005р. між ПМП

"Еліпс" (Орендодавець) та Підприємцем ОСОБА_2  (Орендар) 

був укладений  договір оренди,

згідно якого Орендодавець   передає,

а  Орендар приймає  у тимчасове 

платне користування  об'єкт

нерухомості, який включає в себе нежитлові приміщення  загальною площею 186 кв.м, обладнання та інше

майно, що  розташовані за адресою:  м. Одеса, вул. Гастело, 90, з метою

здійснення підприємницької діяльності по виготовленню виробів з металопластику.  У той же день сторони підписали Акт

прийому-передачі нежитлового приміщення. Термін дії договору - з дати

підписання (31.05.2005р.)  по

31.05.2010р.

За умовами розділу 3 Договору  оренди, Орендар зобов'язався щомісячно до 07

числа поточного місяця перераховувати на розрахунковий рахунок Орендодавця, на

підставі виставленого рахунку,  орендну

плату за користування орендованим 

майном, яка складає 450 грн. в місяць (без ПДВ). Крім того, Орендар

зобов'язався сплачувати послуги за користування електроенергією, водою,

теплопостачанням з урахуванням показань приладів контролю, а також здійснювати

оплату за користування телефоном на підставі виставлених рахунків.

13.12.2006р. ПМП "Еліпс"

направило на адресу Підприємця ОСОБА_2 претензію  про невиконання договірних зобов'язань, якою

повідомило про припинення доступу Орендаря в орендоване приміщення, розірвання

договору оренди, та необхідність оплати протягом місяця заборгованості по

орендній платі у сумі 8 100 грн., заборгованості за використану

електроенергію  у сумі 29 грн. 88 коп.,

оплати до бухгалтерії КП "Міжнародний аеропорт" 54 грн. 23 коп. за

користування телефоном НОМЕР_1 (сума уточнюється) . 

ПМП "Еліпс"  вважає, що Підприємець ОСОБА_2 не виконував

належним чином прийняті на себе зобов'язання щодо оплати орендної плати та

плати за користування електроенергією та телефоном  у період з 31.05.2005р. по 15.12.2006р., у

зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість по оплаті орендної плати у сумі

8 325 грн., по оплаті електроенергії у сумі 25 грн., по оплаті за користування

телефоном НОМЕР_1 у сумі 77 грн. 83 коп. За несвоєчасне виконання зобов'язання

по оплаті орендної плати  Підприємцю

ОСОБА_2 нараховано пеню у сумі 1 575 грн. 16 коп.  Підприємець ОСОБА_2 отримав претензію

16.12.2006р., про що свідчить повідомлення про вручення.

Позивач у суді першої інстанції

зазначив, що відповідно до п.7.4. Договору невиконання або неналежне виконання

зобов'язань є підставою для дострокового розірвання договору в односторонньому

порядку.  Претензію від 13.12 2006р.

позивач вважає відмовою від договору, у зв'язку з чим вважає, що з 16.12.2006р.

договір є розірваним  на підставі ч.2

ст.782 Цивільного кодексу України.

Позивач також зазначив, що

відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від

зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності  за порушення зобов'язання.

Підприємець ОСОБА_2 проти позову

заперечував, посилаючись на те, що Договір оренди від 31.05.2005р. є дійсним

згідно рішення господарського суду Одеської області від 04.09.2006р. по справі

№29\279-06-7094, яке набрало законної сили.

Крім того, як зазначив відповідач,

то на його  думку даний договір не

розірваний у встановленому порядку, а одностороння відмова ПМП

"Еліпс" від  прийнятих на себе

за договором зобов'язань та розірвання договору в односторонньому порядку  є незаконними

Представник Підприємця ОСОБА_2

також зазначив, що оплата орендної плати за умовами договору мала здійснюватися

на підставі виставлених рахунків. Але, Орендодавець - позивач по справі, не

надав доказів того, що такі рахунки направлялися на адресу Орендаря або

отримувалися представником Орендаря, у зв'язку з чим не можна вважати, що

Орендар припустив порушення умов договору щодо оплати орендної плати та плати

за комунальні платежі. Підприємець ОСОБА_2 на момент розгляду даної справи у

суді першої інстанції повністю розрахувався за оренду приміщення по вул.

Гастело, 90, сплатив пеню за прострочення платежів, тому не має підстав для

розірвання  Договору оренди від

31.05.2005р.

Підприємець ОСОБА_2 також зазначив,

що нежитлове приміщення площею 186 кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, вул.

Гастело, 90, він взяв в орендне користування з метою здійснення підприємницької

діяльності -виготовлення виробів з металопластику. Роботи по виготовленню таких

виробів мають здійснювати наймані працівники, що не заборонено чинним законодавством.

Ніяких договорів суборенди з третіми особами не укладалося. В орендованих

приміщеннях знаходилося деяке обладнання та матеріали, необхідні для

виготовлення метало-пластикових вікон.

Під час дії Договору, 12.10.2006р.,

представниками ПМП "Еліпс", СШ №31 та менеджера агентства нерухомості

"Служба оренди", без повідомлення Орендаря, самочинно було

здійснено  проникнення в орендоване

приміщення, що підтверджується відповідним актом. В результаті цього, Орендодавець

змінив замки на вхідних дверях об'єкту оренди та опломбував об'єкт оренди

своїми печатками, отже, в односторонньому порядку припинив доступ Орендаря до

об'єкту оренди, що є порушенням умов договору та вимог чинного законодавства.

02 жовтня 2006р. між Підприємцем

ОСОБА_2  (Виконавець) та ПП "Виробничо-комерційна

фірма "Океан" (Замовник) був укладений Договір №71, згідно якого

Виконавець зобов'язався виготовити та доставити , а Замовник оплатити

металопластикові конструкції  у

кількості: вікна - 42 шт., підвіконники -42 шт. на загальну суму  49 980 грн. (без ПДВ) з урахуванням

установки.   За умовами п.6.1. Договору

№71  строк виконання замовлення -30

робочих днів.

У зв'язку із відсутністю доступу до

орендованого за Договором оренди від 31.05.2005р. приміщення, та у зв'язку із

відсутністю інших виробничих площ для виготовлення металопластикових виробів ,

Підприємцем ОСОБА_2 не було виконано у встановлений Договором №71 строк

замовлення ПП "Виробничо-комерційна фірма "Океан", у зв'язку з

чим Замовник відмовився від Договору №71 від 02.10.2006р. та пред'явив

претензію на суму 7 497 грн. - штрафні санкції за період прострочення

зобов'язань, встановлених п.5.3. Договору №71.  

В порядку досудового врегулювання спору Підприємець ОСОБА_2 задовольнив

претензію у добровільному порядку та сплатив 7 497 грн. на рахунок ПП

"Виробничо-комерційна фірма "Океан", що підтверджується

платіжним дорученням №136 від 20.04.2007р.

Позивач за зустрічним позовом

вважав, що дана сума - 7 497 грн., є його збитками, які він поніс за вини ПМП

"Еліпс" у зв'язку із неможливістю користування орендованим

приміщенням, у зв'язку з чим, на підставі ст.ст.147, 224, 225  Господарського кодексу  України, він просив стягнути цю суму з

відповідача за зустрічним позовом. 

Крім того, Підприємець ОСОБА_2

просив стягнути з ПМП "Еліпс" 9 996 грн. упущеної вигоди -неотриманий

доход, який він міг би отримати у випадку, якщо б Договір №71 від

02.10.2006р.  був би виконаний. В

обґрунтування цієї вимоги позивач за зустрічним позовом посилається на ст.225

Господарського кодексу України.

Відповідач зауважив, що після зміни

ним замків, Підприємець ОСОБА_2 або його працівники не зверталися до ПМП

"Еліпс" з приводу доступу до 

орендованого приміщення, що, на думку відповідача, ставить під сумнів

наявність Договору №71. 

Крім того, відповідач повідомив, що

03 січня 2007р. він уклав Договір оренди приміщення по вул. Гастело, 90  з Приватним малим підприємством Фірма

"Мірта".    

Згідно ст.626 Цивільного кодексу

України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови,

визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими

відповідно до актів   цивільного

законодавства (ст.628 ЦК України). 

Договір є  обов'язковим для

виконання сторонами ( ст.629 ЦК України).

Як було правильно встановлено судом

першої інстанції та  вбачається з тексту

Договору оренди, укладеного 31.05.2005р. між сторонами по справі  він є господарським договором, на підставі

якого у сторін за цим Договором виникли певні майново-господарські

зобов'язання. Зокрема, Орендодавець -ПМП "Еліпс"  передає, а 

Орендар приймає  у тимчасове  платне користування  об'єкт нерухомості, який включає в себе

нежитлові приміщення  загальною площею

186 кв.м, обладнання та інше майно, що 

розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Гастело, 90, з метою здійснення

підприємницької діяльності по виготовленню виробів з металопластику. 

За умовами розділу 3 Договору  оренди, Орендар зобов'язався щомісячно до 07

числа поточного місяця   перераховувати

на розрахунковий рахунок Орендодавця, на підставі виставленого рахунку,  орендну плату за користування

орендованим  майном, яка складає 450 грн.

в місяць (без ПДВ). Крім того, Орендар зобов'язався сплачувати послуги за

користування електроенергією, водою, теплопостачанням з урахуванням показань

приладів контролю, а також здійснювати оплату за користування телефоном на

підставі виставлених рахунків. Отже, підставою для  здійснення оплати Орендарем орендної плати та

комунальних послуг, крім договору, є виставлені Орендодавцем рахунки. Але, як

вбачається з матеріалів справи, своїх зобов'язань щодо направлення Орендарю

рахунків на плату орендної плати та комунальних послуг ПМП "Еліпс" не

виконувало, у зв'язку з чим у Орендаря - Підприємця ОСОБА_2 утворилася

заборгованість по оплаті. За таких обставин, заборгованість утворилася з вини

Орендодавця, у зв'язку з чим не має підстав для застосування п.7.4. Договору

щодо дострокового розірвання Договору у односторонньому порядку у зв'язку із

невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за Договором.

Крім того, слід зауважити, що

ст.188 Господарського кодексу України передбачений порядок зміни та розірвання

договору, який сторонами у справі не був дотриманий. За таких обставин, судова

колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що  не має підстав вважати розірваним Договір

оренди від 31.05.2005р. , укладений між сторонами по справі.

Що стосується посилання позивача за

первісним позовом на відмову від Договору оренди від 31.05.2005р.  на підставі ст.782 Цивільного кодексу

України  у зв'язку із неоплатою орендарем

орендної плати протягом трьох місяців 

підряд, то судова колегія вважає правильним висновок господарського

суду, що Орендар -Підприємець ОСОБА_2, не здійснював оплату орендної плати у

зв'язку з невиставленням Орендодавцем рахунків для оплати. Отже, у ПМП

"Еліпс" не було правових підстав для відмови від договору. Крім того,

у претензії  від 13.12 2006р. (яка була

подана вже в ході розгляду справи) мова йде не про відмову від договору, а про

розірвання договору.

Таким чином судова колегія дійшла

до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив, що у зв'язку із

відмовою у задоволенні вимоги позивача за первісним позовом щодо визнання

розірваним договору оренди від 31.05.2005р., укладеного між сторонами по

справі, у господарського суду не має підстав для задоволення вимоги щодо

виселення Підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення площею 186 кв. м,

розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Гастело, 90, яке він орендує за цим

Договором.

Що стосується вимоги позивача за

первісним позовом щодо стягнення з відповідача орендної плати у сумі 8 325 грн.

за період з 31.05.2005р. по 15.12.2006р. 

та пені у сумі 1576 грн. 16 коп., то суд першої інстанції правильно

встановив, що  у цій частині провадження

у справі підлягає припиненню у зв'язку із оплатою відповідачем цієї суми, що

підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.32 ГПК України,

доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд  

у  визначеному  законом 

порядку  встановлює наявність  чи 

відсутність  обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України,

кожна сторона повинна  довести  ті 

обставини,  на  які 

вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Що стосується вимоги позивача за

первісним позовом щодо стягнення з відповідача заборгованості за використану

електроенергію у сумі 25 грн. та заборгованості за користування телефоном у

сумі 77 грн. 83 коп., то судова колегія вважає, що  у цій частині у задоволенні позову було

правильно відмовлено, в зв'язку із відсутністю будь -яких доказів, що

підтвердили б наявність такої заборгованості, які не надавалися ні до суду

першої ні до суду апеляційної інстанції.

Що стосується зустрічного позову

Фізичної  особи - підприємця ОСОБА_2, то

слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 15 Цивільного

кодексу України  кожна особа має право на

захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або

оспорювання. Згідно ст.16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до

суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та

інтересу. 

Як було правильно встановлено судом

першої інстанції, 02 жовтня 2006р. між Підприємцем ОСОБА_2  (Виконавець) та ПП "Виробничо-комерційна

фірма "Океан" (Замовник) був укладений Договір №71, згідно якого

Виконавець зобов'язався виготовити та доставити, а Замовник оплатити

металопластикові конструкції  у

кількості: вікна - 42 шт., підвіконники -42 шт. на загальну суму  49 980 грн. (без ПДВ) з урахуванням

установки.   За умовами п.6.1. Договору

№71  строк виконання замовлення -30

робочих днів.

У зв'язку із відсутністю доступу до

орендованого за Договором оренди від 31.05.2005р. приміщення, та у зв'язку із

відсутністю інших виробничих площ для виготовлення металопластикових виробів,

Підприємцем ОСОБА_2 не було виконано у встановлений Договором №71 строк

замовлення ПП"Виробничо-комерційна фірма "Океан" у зв'язку з чим

Замовник відмовився від Договору №71 від 02.10.2006р. та пред'явив претензію на

суму 7 497 грн.- штрафні санкції за період прострочення зобов'язань,

встановлених п.5.3. Договору №71.   В

порядку досудового врегулювання спору Підприємець ОСОБА_2 задовольнив претензію

у добровільному порядку та сплатив 7 497 грн. на рахунок ПП

"Виробничо-комерційна фірма "Океан", що підтверджується

платіжним дорученням №136 від 20.04.2007р. та не суперечить нормам чинного

законодавства.

Відповідно до ч.3 ст.147

Господарського кодексу України збитки, завдані суб'єкту господарювання

порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами,

відшкодовуються йому відповідно до закону.

Згідно ст.224 цього ж Кодексу

учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення

господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту,

права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати,

зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані

нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання

зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою

стороною.

Відповідно до ст.225 Господарського

кодексу України  до складу збитків, що

підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення,

включаються, зокрема, додаткові витрати( штрафні санкції, сплачені іншим

суб'єктам), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення

зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який

сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати  в разі належного виконання  зобов'язання другою стороною.

Як було встановлено судом першої

інстанції та досліджено судовою колегією, підтвердженими є збитки Підприємця

ОСОБА_2 у сумі 7 497 грн. -  штрафні

санкції за період прострочення зобов'язань, встановлених п.5.3. Договору №71,

сплачені підприємцем ОСОБА_2 на рахунок ПП "Виробничо-комерційна фірма

"Океан", що підтверджується платіжним дорученням №136 від

20.04.2007р. Тому у цій частині зустрічна позовна заява підлягає задоволенню.

Що стосується посилання відповідача

за зустрічним позовом на наявність у Підприємця ОСОБА_2інших виробничих площ,

на яких замовлення ПП 

"Виробничо-комерційна фірма "Океан" могло б бути виконане

у встановлений договором строк, то з цього приводу суд першої інстанції

правильно встановив, і судова колегія погоджується з даним висновком, що

суб'єкт господарської діяльності здійснює свою діяльність на свій розсуд,

будь-яке втручання у господарську діяльність суб'єктів господарської діяльності

є неприпустимим. Згідно Довідки та пояснень представника Підприємця ОСОБА_2у

судовому засіданні першої інстанції, у Підприємця ОСОБА_2 дійсно існує ще один

виробничий об'єкт - виробнича база у м. Білгород-Дністровський , але, по

-перше, нежитлове приміщення по вул. Гастело, 90 і було взято в оренду з метою

виготовлення метало-пластикових виробів на території м. Одеси, по - друге, на

момент укладення договору з  ПП  "Виробничо-комерційна фірма

"Океан" цех у м. Білгород-Дністровський знаходився на реконструкції.

За таких обставин, укладаючи договір з ПП 

"Виробничо-комерційна фірма "Океан" Підприємець ОСОБА_2

розраховував на виготовлення замовлення саме в орендованому приміщенні.

У частині стягнення упущеної вигоди

у сумі 9 996 грн., на думку судової колегії, 

зустрічний позов задоволенню не підлягає, виходячи з того, що у даному

випадку позивач за зустрічним позовом не довів того, що за результатом

виконання сторонами Договору №71 від 02.10.2006р. він одержав би прибуток  саме у цій сумі, та не надав жодного доказу

цього ні у суді першої ні апеляційної інстанції.

Всі 

інші  зауваження,  викладені 

у  апеляційній  скарзі, 

колегія  суддів  не 

приймає  до  уваги 

з  підстав  викладених 

вище.

Відповідно до роз'яснень Пленуму

Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11

"Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши

всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,

вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до

даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в

якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи,

висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають

дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому

засіданні.

З 

урахуванням наведеного 

колегія  суддів  вважає , 

що  рішення  господарського  суду 

є  законним  та 

обґрунтованим,  судом  не порушені 

норми  матеріального  та 

процесуального  права,  тому 

апеляційна  скарга  не підлягає 

задоволенню, а рішення 

господарського  суду  слід 

залишити  без  змін. 

Керуючись  ст.ст.99, 101, 103,105 ГПК України,  апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного малого

підприємства "Еліпс", м. Одеса, на рішення господарського суду

Одеської області від  09 липня 2007 року

по справі № 30/223-06-7257 залишити без задоволення, а рішення  господарського  суду 

-без змін.

Постанова набирає законної сили з

дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого

господарського суду України.

           Головуючий суддя:                                                                              М.В.

Михайлов

           Суддя:                                                                                                 

В.М. Тофан

           Суддя:                                                                                       О.О.

Журавльов