Постанова
від 20.11.2007 по справі 9/154-07-4192
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          

 

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


 

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

"20" листопада 2007 р.

Справа № 9/154-07-4192

 

 Одеський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 

головуючого судді                    Разюк Г.П.

суддів:                                        Колоколова

С.І

                                                 

Петрова М.С.

 

при

секретарі судового засідання Бухтіяровій О.Г.

 

за участю представників сторін:

від позивача

-Калашник В.І. -голови,

від відповідача -ОСОБА_2,

довіреність № 1850, від 05.06.07р.     

та ОСОБА_1 -СПД-фізична особа,

 

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності

ОСОБА_1, с.Конопляне Іванівського р-ну Одеської області

на рішення господарського суду

Одеської області від 15 жовтня 2007р.

по справі

№ 9/154-07-4192

за позовом Коноплянського

сільського споживчого товариства

до скаржника

про стягнення 8405 грн. та виселення

 

В С Т А Н О В

И В :

 

У травні 2007р. Коноплянське

сільське споживче товариство /далі -Споживче товариство/ звернулося до

господарського суду Одеської області з позовом /з урахуванням його уточнень/ до

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 /далі -СПД ОСОБА_1/ про стягнення

збитків в сумі 8405 грн. та виселення з орендованого приміщення -бару

„Субмарина”, розташованого на другому поверсі магазину №14 по вул. 30-річчя

Перемоги, 68, що знаходиться в с. Конопляне Іванівського району Одеської

області.

Позовні вимоги обґрунтовувались

тим, що відповідач неналежно виконував свої зобов'язання по договору № 2 про

здачу в оренду основних засобів щодо своєчасного внесення орендної плати, з

правовим обґрунтуванням позовних вимог приписами ст.ст. 319,321,383,386,387,391

ЦК України.

Рішенням господарського суду

Одеської області від 15.10.2007 року (суддя Бакланова Н.В.) позов задоволено

повністю: виселено відповідача з займаного приміщення, а також стягнуто на

користь Споживчого товариство заборгованість по орендній платі в сумі 8405 грн.

і судові витрати.

Судове рішення обґрунтоване

положеннями ст.ст. 319, 321, 391, 529, 629, 782 ЦК України та вмотивовано тим,

що вищевказаний договір оренди припинив свою дію на підставі Постанови

правління Коноплянського сільського споживчого товариства від 20.09.2006р. „Про

дострокове розірвання договору оренди в однобічному порядку й оголошення

аукціону на здачу бара в оренду”, при цьому позивач надав відповідні докази, що

він неодноразово попереджав відповідача про необхідність погашення

заборгованості по орендній платі та надавав час для усунення порушень у

розумний термін, але відповідач не скористався цим.

Не погоджуючись з рішенням

господарського суду СПД ОСОБА_1, звернулася до Одеського апеляційного господарського

суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської

області скасувати та постановити нове, яким зобов'язати Споживче товариство не

перешкоджати в користуванні орендованим приміщенням.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної

інстанції на невірне застосування судом першої інстанції ст. 782 ЦК України.

Так, на думку скаржника, місцевий господарський суд помилково дійшов висновку

про розірвання договору оренди між відповідачем та позивачем внаслідок

винесення постанови правління останнього від 20.09.2006р. „Про дострокове

розірвання договору оренди в однобічному порядку й оголошення аукціону на здачу

бара в оренду”, оскільки в розумінні ч.2 ст. 782 ЦК України, повідомлення про

відмову від договору скаржником не отримувалось, інформація про надсилання

такого повідомлення Споживчим товариством в матеріалах справи відсутня, відтак

судом першої інстанції не прийнято до уваги вимоги ст. 651 ЦК України,

відповідно до яких зміна або розірвання договору допускається лише за згодою

сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розглянувши доводи апеляційної

скарги, заперечення на неї, матеріали справи та вислухавши пояснення

представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав

для скасування рішення, виходячи з такого.

Відповідно до свідоцтва про право

власності від 22.07.2007р., позивач є власником нежитлових будівель,

розташованих по вул. 30-річчя Перемоги, 68, в с. Конопляне Іванівського району

Одеської області.

03.05.2003р. між Споживчим товариством

/Орендодавець/ та СПД ОСОБА_1 /Орендар/ укладено договір оренди, згідно умов

якого Орендодавець передає, а Орендар приймає дві торгові зали, загальною

площею 190 кв. м., які розміщені в 2-поверховому приміщенні на 2-му поверсі і

знаходиться за адресою: с. Конопляне, вул. 30-річчя Перемоги, 68.

Відповідно до умов п. 5 цього

договору, Орендар вносить орендні платежі відповідно розрахунку в загальній

сумі 500 грн. в місяць. Оплата здійснюється щомісячно з каси Орендаря не

пізніше 5-го числа поточного місяця, починаючи з першого місяця оренди /п.

5.4/. За кожен день прострочення сплати орендної плати нараховується пеня в

розмірі 1,5 % від суми заборгованості /п.5.5/.

Пунктом 6.1 означеного договору

сторони узгодили, що строк оренди встановлюється з 3 травня 2003р. по 3 травня

2008р.

Згідно п. 6.2 зміна умов договору,

його розірвання і припинення допускається за погодженням сторін. Зміни та

доповнення, що вносяться, розглядаються сторонами в місячний строк і

оформлюються додатковою угодою.

Відповідно до п. 6.3, договір

оренди підлягає достроковому розірванню за вимогою Орендодавця, а Орендар -

виселенню:

- при використанні орендованого

приміщення в цілому або його частин не у відповідності з договором оренди /

п.6.3.1/,

- якщо Орендар умисно або по

необережності погіршує орендоване приміщення /п.6.3.2/,

- якщо Орендар не здійснює ремонт,

передбачений договором оренди /п.6.3.3/,

- якщо Орендар не вносить орендну

плату на протязі трьох місяців /п.6.3.4/.

Колегія вважає, що дострокове

розірвання договору сторони повинні теж здійснювати в порядку , встановленому

п.6.2 договору, тобто за згодою сторін.

В зв'язку з неналежним виконанням

СПД ОСОБА_1 свого зобов'язання по договору щодо своєчасного внесення орендної

плати, позивач прийняв постанову правління Коноплянського сільського споживчого

товариства від 20.09.2006р. „Про дострокове розірвання договору оренди в

однобічному порядку й оголошення аукціону на здачу бара в оренду”.

Внаслідок відмови СПД ОСОБА_1

звільнити орендоване приміщення, не сплати орендної плати з вересня 2006 р. по

теперішній час, Споживче товариство звернулось з вищезазначеним позовом про

стягнення з відповідача збитків та виселення.

Приймаючи рішення та задовольняючи

позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що договір оренди є

розірваним з моменту винесення Споживчим товариством своєї постанови від

20.09.2006р., позивачем належним чином доведено факт заборгованості відповідача

по орендній платі, а відповідачем не надано суду доказів належного виконання

умов договору, відтак у СПД ОСОБА_1 відсутні правові підстави для його

знаходження в орендованому приміщенні.

Однак, колегія суддів Одеського

апеляційного господарського суду не може погодитись з таким висновком з огляду

на таке.

Як вбачається з позову Споживчого

товариства, останнє просило суд стягнути з відповідача збитки в сумі 8405 грн.

При цьому, позивач обґрунтував правову підставу заявленої вимоги ст.ст. 319,

321, 386, 387, 391 ЦК України, що врегульовують загальні положення про право

власності.

При цьому, відповідно до ст. 224

Господарського кодексу /далі - ГК/ України, учасник господарських відносин,

який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення

господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту,

права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати,

зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не

одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного

виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської

діяльності другою стороною.

Колегія суддів зазначає, що суд

першої інстанції не дослідив правову природу заявленого позову, оскільки

фактично як вбачається з вимог позивача та матеріалів справи, Споживче

товариство просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та

розмір пені, тобто вимагає належного виконання умов договору, а не збитки,

якими порушується право власності.

Приймаючи рішення господарський суд

задовольнив позов за нормами права, на які позивач не посилався, тобто самостійно

змінив правові підстави заявлених вимог, що не допустимо.

Таким чином, судова колегія вважає

помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо

стягнення з СПД ОСОБА_1 збитків в сумі 8405 грн. з тих мотивів, що означена

сума не є збитком, а позивач не вірно визначив законодавство, на підставі якого

подав позов, з чим помилково погодився місцевий господарський суд, та зазначає,

що господарський суд позбавлений процесуальної можливості змінювати правові

підстави заявленого позову, при цьому, позивач має право звернутись до

господарського суду з позовом про стягнення спірної суми з відповідним правовим

обґрунтуванням своєї вимоги.

Безпідставним є висновок місцевого

господарського суду про те, що договір оренди між сторонами припинив свою дію

на підставі Постанови правління Коноплянського сільського споживчого товариства

від 20.09.2006р. „Про дострокове розірвання договору оренди в однобічному

порядку й оголошення аукціону на здачу бара в оренду”, оскільки по-перше,

позивач не звертався до суду з вимогою про розірвання договору оренди, так як у

відповідності до вимог п. 4 ст. 188 ГК України сторони не дійшли згоди щодо

розірвання цього договору, по-друге, у відповідності до вимог ст. 291 ГК

України, одностороння відмова від договору оренди не допускається, а

положеннями п. 6.2 вказаного договору оренди сторонами узгоджено, що зміна умов

договору, його розірвання і припинення допускається лише за погодженням сторін,

розглядаються сторонами в місячний строк і оформлюється додатковою угодою, що

не було зроблено сторонами.

Виходячи з вищенаведеного, судова

колегія приходить до висновку про те, що договір оренди від 03.05.2003р. не

розірваний у встановленому законодавством порядку та продовжує діяти до 3

травня 2008р., що підтверджує і сам позивач у постанові правління №35 від

04.09.2007р., тобто прийнятій під час розгляду означеного спору /а.с.66/,

згідно якої Споживче товариство надає можливість відповідачу провести

реконструкцію орендованого приміщення в разі погашення орендної плати.

До того ж, колегія відзначає, що

місцевий господарський суд, задовольняючи позов про стягнення з СПД ОСОБА_1

збитків в сумі 8405 грн., не перевірив обґрунтованість розрахунків позивача,

які зроблені всупереч п.п. 5.4, 5.5 договору оренди від 03.05.2003р.

Враховуючи, що договір є чинним не

можуть бути задоволені вимоги позивача щодо виселення СПД ОСОБА_1 з

орендованого приміщення.

З огляду на викладене, колегія

суддів прийшла до висновку про те, що господарський суд Одеської області

ретельно не з'ясував всіх обставин справи, давши помилкову оцінку заявленим

позовним вимогам, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого

рішення.

Вимоги апеляційної скарги про

зобов'язання Споживчого товариства не перешкоджати в користуванні скаржнику

орендованим приміщенням судом не можуть бути розглянуті, так як такі вимоги не

заявлялись в суді першої інстанції, а також заявлення таких вимоги до суду

апеляційної інстанції не узгоджуються з приписами статті 103 ГПК України, що

визначають повноваження апеляційної інстанції.

З огляду на вищезазначене, судова

колегія вважає, що апеляційна скарга СПД ОСОБА_1 підлягає частковому

задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області 15.10.2007р.

-скасуванню з інших підстав, ніж зазначених в скарзі.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати

скаржника по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги відшкодовуються за

рахунок іншої сторони.

 

Керуючись ст.

ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

 

П О С Т А Н О

В И Л А:

 

1.Апеляційну скаргу суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення

господарського суду Одеської області від 15 жовтня 2007 року по справі №

9/154-07-4192 скасувати.

У позові Коноплянського сільського

споживчого товариства відмовити.

2. Стягнути з Коноплянського

сільського споживчого товариства (67200 Одеська область Іванівський район с.

Конопляне вул. 30-річчя Перемоги, 68, код 01761646, р/р 26009300010404 в

Іванівському Ощадбанку МФО 3888119) на користь суб'єкта підприємницької

діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 85 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги та

118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3.Доручити господарському суду

Одеської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК

України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції

може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду

України.

 

Головуючий суддя                                                            

Г.П.Разюк

 

Суддя                                                                     

             С.І.Колоколов

 

       Суддя                                                                                  

М.С. Петров

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення20.11.2007
Оприлюднено03.12.2007
Номер документу1165301
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —9/154-07-4192

Постанова від 20.11.2007

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Разюк Г.П.

Рішення від 15.10.2007

Господарське

Господарський суд Одеської області

Бакланова Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні