Ухвала

від 25.01.2024 по справі 214/9376/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/9376/23

2/214/448/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ткаченка А.В.,

за участю секретаря судового засідання Сотнікової А.І.,

у відсутність учасників процесу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ткаченка Андрія Володимировича у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Житлосервіс-КР» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить суд стягнути з нього заборгованість за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що виникла по АДРЕСА_1 , за період з листопада 2020 року по листопад 2023 року у сумі 10382,86 грн., та за період з 21.12.2020 по 21.02.2022 інфляційні втрати у сумі 242,47 грн. і 3% річних у сумі 66,04 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по сплаті за вказані послуги.,

Ухвалою суду від 19 грудня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

До суду 25 січня 2024 року вдруге надійшла заява відповідача ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ткаченка А.В. на підставі пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України. Відвід мотивований тим, що він не згоден з ухвалою суду від 23.01.2024 про відмову у задоволенні його попередньої заяви про відвід суді ОСОБА_2 від розгляду цієї справи, оскільки в іншій справі № 214/9543/21, яку також розглядав суддя Ткаченко А.В., він допустив грубі порушення норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим йому, заявнику, довелося звернутися до Вищої ради правосуддя щодо вчинення цим суддею дисциплінарних проступків. Скаргу Вищою радою правосуддя отримано 06.11.2023 і на теперішній час вона знаходиться на розгляді. Крім того, разом з громадською організацією він підготував матеріали для звернення про викладені в скарзі порушення суддею Ткаченком А.В. в рамках справи № 214/9543/21 до Комітету з питань правової політики Верховної Ради України, тму однозначно суддя Ткаченко А.В. викликає у нього абсолютну недовіру щодо виконання ним покладених на нього завдань щодо здійснення правосуддя, тому заявляє відвід судді Ткаченку А.В.

Дослідивши вказану заяву, суд дійшов таких висновків.

За змістом частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підстави для відводу (самовідводу) судді закріплені у статті 36 ЦПК України, за змістом пункту п`ятого частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (частина 3 статті 39 ЦПК України).

Відвід ОСОБА_1 мотивований його незгодою із судовим рішення судді Ткаченка А.В. у справі № 214/9543/21 з розгляду його позову про оскарження відмови кредитора у проведенні ним обов`язкової реструктуризації кредитної заборгованості та численними, на його думку, порушеннями його процесуальних прав при розгляді вказаної справи.

Разом з тим, частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання, не може бути підставою для відводу.

Виходячи з наведених у заяві ОСОБА_1 підстав, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у "Справі Гаусшильдта" (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Щодо суб`єктивного критерію, то немає підстав стверджувати, що головуючий суддя Ткаченко А.В. виявляє особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного.

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Керуючись статями 36, 39, 40 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованим відвід, заявлений головуючому судді Ткаченку Андрію Володимировичу.

Вирішення питання про відвід судді Ткаченка Андрія Володимировича передати на розгляд іншого судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, визначення якого провести у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України.

Суддя А.В. Ткаченко