Ухвала

від 25.01.2024 по справі 636/1301/18

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1301/18 Провадження № 6/636/142/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2024 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі : головуючого судді Гуменного З.І.

секретаря судового засідання Селевко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, посилаючись на те, що ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 01.08.2019 подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених рішенням суду, задоволено. Однак на думку заявника об`єктивних даних про те, що він умисно ухиляється від виконання судового рішення матеріали справи не містять. Більш того заявник вказує, що судом звернуто стягнення на його майно в порядку виконання цього ж рішення. Також заявник вказує про те, що приватним виконавцем оголошений розшук його майна. Тобто заявник вважає, що приватним виконавцем вжиті усі можливі заходи направлені на виконання судового рішення, тому подальше існування тимчасового обмеження втрачає будь-який сенс і порушує принцип розумності строків виконавчого провадження, до того тимчасове обмеження позбавляє можливості виїхати за кордон для тимчасового працевлаштування та можливості виконати рішення суду у добровільному порядку.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, заява заявника про відкладення судового засідання не надходила.

Дослідивши заяву, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою від 01.09.2019 подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка О.В. про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України задоволено, ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчими листами № 636/1301/18 від 24.04.2019, № 636/4481/13-ц від 22.05.2014, № 636/3749/14-ц від 11.03.2015 та № 2036/3172/2012 від 21.08.2013.

У своїй заяві ОСОБА_1 посилається на те, що об`єктивних даних про те, що він умисно ухиляється від виконання судового рішення матеріали справи не містять, судом звернуте стягнення на його майно в порядку виконання цього ж рішення і приватним виконавцем оголошений розшук його майна. Заявник вказує, що приватним виконавцем вжиті усі можливі заходи направлені на виконання судового рішення, тому подальше існування тимчасового обмеження втрачає будь-який сенс і порушує принцип розумності строків виконавчого провадження, до того тимчасове обмеження позбавляє можливості виїхати за кордон для тимчасового працевлаштування та можливості виконати рішення суду у добровільному порядку.

Приватним виконавцем надано відзив на заяву про скасування тимчасового обмеження, в якому просить відмовити у задоволенні заяви. У відзиві він посилається на те, що рішення суду не виконані і будь-яких дій, спрямованих на його виконання боржником не здійснено, ухиляється від виконання судового рішення, декларацію про майно та доходи не надано, не вживає заходів щодо його виконання за рахунок належного йому майна і доходів, що і призвело до вжиття відносно нього заходів примусового виконання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, тому підстави для скасування тимчасового обмеження відсутні. Також у відзиві виконавець, вказав всі дії, які ним проведенні під час виконання судового рішення, дослідивши які судом встановлено, що заборгованість за судовим рішенням не погашена.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, встановлений розділом VІІ ЦПК України. Судовий контроль передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права чи свободи.

За змістом статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб),що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що обмеження у праві виїзду за межі України є тимчасовим заходом, спрямованим на обмеження фізичної особи - боржника у праві вільного перетинання державного кордону України, що має на меті забезпечення виконання зобов`язань, покладених на таку особу відповідним рішенням суду.

При цьому, як застосування такого заходу до фізичної особи - боржника, так і його скасування, - відноситься до компетенції суду.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» врегульовано порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначено випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлено порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, зокрема, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Протоколом № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, у статті 2 передбачено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Отже, втручання у право фізичної особи - боржника на свободу пересування, яке ґрунтується на статті 441 ЦПК України та статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» може мати легітимну мету тільки у тому випадку, якщо судом буде встановлено факт ухилення такої особи від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

За змістом ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», тимчасове обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи за межі України до виконання зобов`язання за рішенням суду встановлюється у процесі здійснення виконавчого провадження за поданням державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням.

В п.5 Розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України особи знімається у разі винесення виконавцем постанови, зокрема, про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 1-3, 5-7, 9-12, 14, 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд вважає слушними твердження приватного виконавця, що боржник будь-яких дій, спрямованих на виконання судового рішення не здійснено, він ухиляється від виконання судового рішення, декларацію про майно та доходи не надав, не вживає заходів щодо виконання рішення суду за рахунок належного йому майна і доходів, що і призвело до вжиття відносно нього заходів примусового виконання тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Також у відзиві виконавець вказав, що всі дії, які ним проведенні під час виконання судового рішення, не призвели до погашення заборгованості за судовим рішенням.

При цьому суд бере до уваги, що судове рішення виконується з 2019 року, боржник є засновником та керівником ТОВ «АГРОХОЛДІНГГ СХІД» і ТОВ «Ойл ІСТ АГРО», але боржник ухиляється від виконання судового рішення, що свідчить про небажання повертати борг.

Після виїзду за кордон України ОСОБА_1 матиме можливість не повернутись до України, відкрити банківські рахунки та придбати майно в інших країнах, що унеможливить виконання примусового стягнення.

Враховуючи, що боржник свідомо ухиляється від виконання боргових зобов`язань, в зв`язку з чим судові рішення до цього часу залишаються не виконаними, не дивлячись на те, що приватним виконавцем вчиняються передбачені законом виконавчі дії, суд не вбачає підстав для задоволення заяви боржника про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст. ст. 258-260, 441 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

В задоволенні заяви боржника ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, накладеного на підставі ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 01.08.2019, відмовити.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя