Постанова

від 25.11.2020 по справі 636/1301/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

25 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 636/1301/18

провадження № 61-4525св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко Олександр Валентинович,

стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю Новаагро Україна ,

боржник - ОСОБА_1 ,

особи, які подали апеляційні скарги: ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю Дата Майнінг Груп ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 вересня 2019 року у складі судді Гуменного З. І. та постанову Харківського апеляційного суду від 06 лютого

2020 року у складі колегії суддів: Коваленко І. П., Овсяннікова А. І., Сащенка І. С.,

ВСТАНОВИВ:

,ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О. В. звернувся до суду із поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника.

Подання мотивовано тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленко О. В. перебуває зведене виконавче провадження № 59169323, до складу якого входять виконавчі провадження:

№ 59013898, № 59164976, № 59165059 та № 59163405 з примусового виконання: виконавчого листа № 636/1301/18, виданого 24 квітня 2019 року Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ТОВ Новаагро Україна за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19 травня 2012 року боргу у розмірі 348 850,91 грн; виконавчого листа № 636/4481/13-ц, виданого 22 травня 2014 року Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь

ТОВ Новаагро Україна штрафних та фінансових санкцій за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19 травня 2012 року у розмірі 211 407,31 грн та судового збору у сумі 2 114,08 грн; виконавчого листа № 636/3749/14-ц, виданого 11 березня 2015 року Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна фінансових санкцій за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19 травня 2012 року у розмірі 118 574,62 грн та судового збору у сумі 1 185,75 грн; виконавчого листа № 2036/3172/2012, виданого 21 серпня 2013 року Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаарго Україна боргу в сумі 530 000,00 грн за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19 травня

2012 року та судового збору у сумі 3 219,00 грн. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконані, декларації не надані. За весь період примусового виконання виконавчих документів будь-яких дій, спрямованих на їх виконання, не здійснювалось. Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області

від 13 січня 2014 року по справі № 2036/3172/2012 визначено частку майна боржника ОСОБА_1 у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яким він спільно володіє з ОСОБА_2 , визначивши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вищевказаного будинку, але будинок не був належним чином зареєстрований в установленому законом порядку, оскільки, згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 27 серпня 2019 року власником 1/1 житлового будинку АДРЕСА_1 значиться

ОСОБА_2 , до того ж, згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, даний житловий будинок знаходиться в іпотеці, де іпотекодавцем є ОСОБА_2 , а іпотекодержателем - ТОВ Дата Майнінг груп . У зв`язку із чим приватний виконавець звернувся до суду з даним поданням.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 03 вересня

2019 року подання задоволено.

Здійснено звернення стягнення в рамках зведеного виконавчого провадження

№ 5919323 на майно, а саме: 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 338,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 30761032, що належить боржнику ОСОБА_1 , на підставі ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 13 січня 2014 року по справі

№ 2036/3172/2012, який зареєстрований як приватна власність ОСОБА_2 .

Задовольняючи подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Ярмоленка О. В. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості.

Постановою Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , ТОВ Дата Майніннг Груп залишено без задоволення.

Ухвалу Чугуївського міського суду харківської області від 03 вересня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи без задоволення апеляційні скарги ОСОБА_2 , ТОВ Дата Майнінг Груп , апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

06 березня 2020 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, з урахуванням уточненої редакції, просить скасувати ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області

від 03 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду

від 06 лютого 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні подання відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було винесено ухвалу, якою порушено права заявника, як законного власника всього будинку та і іпотекодержателя спірного будинку, які не були залучені до участі у справі.

Відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про проведення державної реєстрації права власності боржника не може бути підставою для висновку про наявність у ОСОБА_1 права власності на майно.

Ухвалюючи судові рішення по справі, судами порушено черговість звернення стягнення на майно боржника, переважне право яке має іпотекодержатель.

Судами не було враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 липня

2018 року у справі № 717/1140/15-ц, постанові Верховного Суду від 15 січня

2020 року у справі № 910/7221/17, постанові Верховного Суду України

від 17 жовтня 2018 року у справі № 6-13цс14.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2020 року , касаційну скаргу призначено судді-доповідачу

Сердюку В. В., та визначено суддів, які входять до складу колегії: Фаловська І. М., Грушицький А. І.

Розпорядженням про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи від 04 червня 2020 року № 1454/0/226-20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 61-4525ск20.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2020 року , касаційну скаргу призначено судді-доповідачу Коротуну В. М., та визначено суддів, які входять до складу колегії: Бурлаков С. Ю., Червинська М. Є.

Ухвалою Верховного Суду від 11 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2020 рокуу даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Чугуївського міського суду Харківської області.

Зупинено дію ухвали Чугуївського міського суду Харківської області

від 03 вересня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду

від 06 лютого 2020 року, до закінчення їх перегляду в касаційному порядку .

10 липня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

27 липня 2020 року матеріали цивільної справи передано судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За правилами частини третьої статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи

У справі, яка переглядається, встановлено, що на виконанні у приватного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 59169323, до складу якого входять виконавчі провадження № 59013898, № 59164976, № 59165059 та № 59163405 з примусового виконання: виконавчого листа № 636/1301/18, виданого 24 квітня 2019 року Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19 травня 2012 року боргу у розмірі 348 850,91 грн; виконавчого листа № 636/4481/13-ц, виданого 22 травня 2014 року Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна штрафних та фінансових санкцій за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги

від 19 травня 2012 у розмірі 211 407,31 грн та судового збору у сумі 2 114,08 грн; виконавчого листа № 636/3749/14-ц, виданого 11 березня 2015 року Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаагро Україна фінансових санкцій за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19 травня 2012 року у розмірі

118 574,62 грн та судового збору у сумі 1 185,75 грн; виконавчого листа

№ 2036/3172/2012, виданого 21 серпня 2013 року Чугуївським міським судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Новаарго Україна боргу в сумі 530 000,00 грн за договором поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 19 травня 2012 року та судового збору у сумі

3 219,00 грн.

21 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О. В. винесено постанову про відкриття виконавчих проваджень № 59013898, № 59164976, № 59165059 та № 59163405 і постанову про об`єднання вищевказаних виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження.

02 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О. В. винесено постанову про арешт майна боржника, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику на праві власності.

02 травня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Ярмоленком О. В. винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на всі грошові кошти, що містяться на рахунках боржника.

Проте, рішення суду боржником добровільно не виконані.

В ході проведення виконавчих дій за виконавчим провадженням приватним виконавцем були проведені дії, направлені на виявлення майна боржника у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження , а саме: надісланий запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України. Так, інформація стосовно сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в ДРФО щодо боржника - відсутня, інформація про місце роботи боржника - відсутня, боржник пенсію в органах УПФУ не отримує, за боржником право власності на нерухоме майно не зареєстроване.

Згідно відповіді з МВС України № 5801770 від 28 травня 2019 року за боржником зареєстровані транспортні засоби: марка ТЗ - TRAILER , модель - STANDART , категорія ТЗ - причіп, рік виробництва - 2000, VIN - НОМЕР_1 , номер шасі - НОМЕР_1 , номерний знак - НОМЕР_2 , колір - сірий;

марка ТЗ - KNOTT , модель ТЗ - TRAILERFA VA2001A , категорія ТЗ - причіп, рік виробництва - 2009, VIN - НОМЕР_3 , номер шасі - НОМЕР_3 , номерний знак - НОМЕР_4 , колір ТЗ сірий; марка ТЗ - АЗЛК, модель ТЗ - 2140, категорія ТЗ - легковий, рік виробництва 1983, VIN - НОМЕР_5 , номер кузова - НОМЕР_5 , номерний знак - НОМЕР_6 , колір ТЗ - жовтий.

06 червня 2019 року приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук вищевказані транспортні засоби боржника. На момент подачі подання транспортні засоби не знайдені, боржник не повідомляє їх місцезнаходження.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 13 січня 2014 року по справі № 2036/3172/2012 визначено частку майна ОСОБА_1 у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яким він спільно володіє з ОСОБА_2 , визначивши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вищевказаного будинку.

Згідно інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 27 серпня 2019 року власником 1/1 житлового будинку АДРЕСА_1 значиться ОСОБА_2 .

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, даний житловий будинок знаходиться в іпотеці, де іпотекодавцем є ОСОБА_2 , а іпотекодержателем - ТОВ Дата Майнінг груп .

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що рішення судів, які набрали законної сили, боржником не виконано, а приватний виконавець зобов`язаний вживати всіх можливих заходів, передбачених Законом України Про виконавче провадження , для виконання цих рішень судів, тому наявні підстави для задоволення його подання, оскільки 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 13 січня 2014 року належить ОСОБА_1 і не зареєстроване за ним в установленому законом порядку

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погоджується і Верховний Суд.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини першої статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Статтею 10 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом України Про виконавче провадження ; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 50 Закону України Про виконавче провадження у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Згідно із Законом України Про виконавче провадження державний виконавець передає на реалізацію предмет іпотеки під час примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань, за таких умов: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем.

Відповідно до статті 54 Закону України Про виконавче провадження примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України Про іпотеку .

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини десятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Судом установлено, що боржником у добровільному порядку вимоги стягувача не задоволені, борг не повернуто, а приватним виконавцем проведені усі можливі заходи за виконавчим провадженням, у тому числі надіслано інформаційні запити до відповідних установ, згідно з відповідями на які у боржника відсутнє зареєстроване за ним майно. Проте ці дії не призвели до задоволення вимог стягувача.

Право власності на 1/2 частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Разом з тим, судами установлено, що ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 13 січня 2014 року по справі № 2036/3172/2012 визначено частку майна ОСОБА_1 у будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яким він спільно володіє з ОСОБА_2 , визначивши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вищевказаного будинку.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Задовольняючи подання приватного виконавця, суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок про те, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частину житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 , однак це право боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, що перешкоджає виконанню судового рішення.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня

2020 року у справі № 757/48266/19 (провадження № 61-2139св20).

У частині першій статті 446 ЦПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України врегульовує розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Отже, розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обов`язковості судового рішення.

Така правова позиція висловлена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц (провадження

№ 61-17011сво19).

Доводи касаційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду попередньої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який обґрунтовано їх спростував.

У силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain , серія A, № 303-A, §§ 29-30)). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому їх відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює дію ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 03 вересня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення .

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 03 вересня 2019 року та постанову Харківського апеляційного суду від 06 лютого 2020 року залишити без змін.

Поновити дію ухвали Чугуївського міського суду Харківської області

від 03 вересня 2019 року та постанови Харківського апеляційного суду

від 06 лютого 2020 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун