Постанова

від 16.01.2024 по справі 911/1708/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2024 р. Справа№ 911/1708/18 (911/450/22)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Сотнікова С.В.

Копитової О.С.

за участю секретаря судового засідання Карпової М.О.

у присутності представників сторін:

від ФОП Волкодав І.В.: Боднар М.М. - ордер серії АІ №1436100 від 03.08.2023

від ФОП Волкодав Д.Е.: Боднар М.М. - ордер серії АІ №1195733 від 12.01.2022

від третьої особи-7: Лівак А.П. - ордер серії АА №1355448 від 22.09.2023

розглянувши апеляційну скаргу ліквідатора Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" Загороднього Олексія Михайловича, Фізичної особи-підприємця Волкодав Ірини Віталіївни (як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур"), Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича на рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2023 року

у справі №911/1708/18(911/450/22) (суддя Янюк О.С.)

за спільною заявою ліквідатора Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" Загороднього Олексія Михайловича,

Фізичної особи-підприємця Волкодав Ірини Віталіївни (як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур"),

Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича

до Вчорайшенської сільської ради

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ,

ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30

про визнання недійсним рішення та визнання права постійного

користування земельною ділянкою

у межах справи №911/1708/18

про банкрутство Селянсько-фермерського господарства "Аграрник"

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.05.2023 року у справі №911/1708/18(911/450/22) спільну заяву ліквідатора СФГ "Аграрник" Загороднього О.М., ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодава Д.Е. залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ліквідатор Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" Загородній О.М., ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодав Д.Е. звернулись до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2023 у справі №911/1708/18 (911/450/22) та прийняти нове, яким спільну заяву позивачів до відповідача задовольнити в повному обсязі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.06.2023 вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Доманська М.Л., Сотніков С.В.

Ухвалою суду від 26.06.2023 вищевказаною колегією суддів відкладено вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ліквідатора СФГ "Аграрник" Загороднього О.М., ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодава Д.Е. на рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2023 у справі №911/1708/18 (911/450/22), повернення даної апеляційної скарги або залишення її без руху до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду та витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи №911/1708/18(911/450/22).

06.07.2023 року супровідним листом Господарського суду Київської області №02-04/911/1708/18(911/450/22) від 05.07.2023 витребувані матеріали даної справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Слід зазначити, що головуючий суддя Остапенко О.М. з 10.07.2023 по 28.07.2023 року перебував у відпустці, а тому справу передано головуючому судді фактично 31.07.2023 року.

У зв`язку з перебуванням суддів Сотнікова С.В. та Доманської М.Л. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2023 року для розгляду справи №911/1708/18 (911/450/22) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Копитова О.С., Поляков Б.М.

Ухвалою суду від 07.08.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ліквідатора СФГ "Аграрник" Загороднього О.М., ТОВ "Шакур", ФОП Волкодава Д.Е. на рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2023 у справі №911/1708/18(911/450/22), встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 05.09.2023 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі.

14.08.2023 року через відділ документального забезпечення суду засобами електронного зв`язку від представника скаржників адвоката Боднара М.М. надійшла заява про проведення судового засідання 05.09.2023 року в режимі відеоконференції, проведення якого просить забезпечити поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon, за наслідками розгляду якої ухвалою суду від 15.08.2023 вказану заяву задоволено та призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

До дати судового засідання від представника заявників надійшло клопотання про розгляд спільної заяви ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодав І.В. щодо заміни сторони її правонаступником у відокремленому провадженні №911/450/22, а від ліквідатора СФГ "Аграрник" Загороднього О.М.- клопотання про проведення судового засідання 05.09.2023 за відсутності представника.

У зв`язку з перебуванням судді Копитової О.С. у відпустці витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023 року для розгляду справи №911/1708/18(911/450/22) сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М.,судді:Сотніков С.В., Поляков Б.М.

Ухвалою суду від 05.09.2023 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №911/1708/18(911/450/22) за апеляційною скаргою ліквідатора СФГ "Аграрник" Загороднього О.М., ТОВ "Шакур", ФОП Волкодава Д.Е. на рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2023 року.

В судовому засіданні 05.09.2023 ухвалою суду задоволено спільну заяву ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодав І.В. про заміну сторони її правонаступником та замінено позивача у справі №911/1708/18(911/450/22) - ТОВ "Шакур" на його правонаступника - ФОП Волкодав І.В.

Іншою ухвалою суду від 05.09.2023 року розгляд справи в режимі відеоконференції відкладено на 03.10.2023 року на підставі ст.216 ГПК України.

До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника Гаврилюк Т.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Ухвалою суду від 03.10.2023 розгляд справи в режимі відеоконференції відкладено на 14.11.2023 року на підставі ст.216 ГПК України.

До дати судового засідання від ліквідатора Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" Загороднього О.М. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

У зв`язку з участю судді Полякова Б.М. у підготовці для підтримання кваліфікації у НШСУ з 13.11.2023 по 17.11.2023 витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023 року для розгляду справи №911/1708/18(911/450/22) сформовано колегію суддів у складі:головуючий суддя Остапенко О.М.,судді: Сотніков С.В., Копитова О.С.

Ухвалою суду від 13.11.2023 вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу №911/1708/18(911/450/22) за апеляційною скаргою ліквідатора СФГ "Аграрник" Загороднього О.М., ФОП Волкодав І.В. (як правонаступника ТОВ "Шакур"), ФОП Волкодава Д.Е. на рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2023 року.

Ухвалою суду від 14.11.2023 розгляд справи в режимі відеоконференції відкладено на 12.12.2023 року на підставі ст.216 ГПК України.

До дати судового засідання від ліквідатора Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" Загороднього О.М. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Ухвалою суду від 12.12.2023 року відкладено розгляд справи на 16.01.2024 року на підставі положень ст. 216 ГПК України.

До дати судового засідання від ліквідатора Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" Загороднього О.М. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник ФОП Волкодава Д.Е. та ФОП Волкодав І.В. в судовому засіданні 16.01.2024 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2023 у справі №911/1708/18 (911/450/22) та прийняти нове, яким спільну заяву позивачів до відповідача задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи-7 в судовому засіданні проти доводів скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники відповідача та інших третіх осіб в судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

16.01.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2023 року у даній справі - залишити без змін, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/1708/18 про банкрутство СФГ "Аграрник", провадження в якій відкрито ухвалою суду від 20.08.2018 року за заявою ТОВ "Шакур".

Постановою суду від 04.03.2019 СФГ "Аграрник" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Загороднього О.М.

У лютому 2022 року боржник в особі ліквідатора Загороднього О.М., ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодав Д.Е. звернулись до Господарського суду Київської області із спільною заявою до Вчорайшенської сільської ради про визнання недійсним рішення та визнання права постійного користування земельною ділянкою, в якому просили суд:

- визнати недійсним рішення Вчорайшенської сільради 24 сесії VII скликання від 23.07.2020 про припинення права постійного користування земельною ділянкою у зв`язку із смертю ОСОБА_31 на земельну ділянку площею 46,9710га для ведення селянського (фермерського) господарства із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144, що знаходиться на території Бистриївського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради, яка належала йому на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ 05-02 №000106 від 05.09.2001 та постійним користувачем якої з 06.01.2002 дня його створення (реєстрації) стало СФГ "Аграрник".

- визнати за СФГ "Аграрник" з дня (06.01.2002) створення (реєстрації) право постійного користування земельною ділянкою площею 46,9710га для ведення селянського (фермерського) господарства із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144, що знаходиться на території Бистриївського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ 05-02 №000106 від 05.09.2001 виданого засновнику та одночасно голові господарства ОСОБА_32 , яка перебувала у державній власності та перейшла у комунальну власність Вчорайшенської сільської ради.

- відновити у Державному земельному кадастрі за СФГ "Аграрник" державну реєстрацію земельної ділянки площею 46,9710га для ведення селянського (фермерського) господарства із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144, що знаходиться на території Бистриївського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради на підставі Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ 05-02 №000106 від 05.09.2001 виданого засновнику та одночасно голові господарства ОСОБА_32 .

- вилучити в кадастровій карті із шару "Архівний" земельну ділянку площею 46,9710га для ведення селянського (фермерського) господарства із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144, що знаходиться на території Бистриївського старостинського округу Вчорайшенської сільської ради та відобразити у шарі "Кадастровий поділ".

В обґрунтування даного позову позивачі, посилаючись на ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", ст.ст. 12, 120, 140, 152, 155 Земельного кодексу України, п. 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, зазначають, що з 06.01.2002 СФГ "Аграрник" є постійним користувачем спірної земельної ділянки на підставі рішення Ружинської районної ради від 05.09.2001 та державного акта на право постійного користування землею, виданого ОСОБА_33 , як засновнику та одночасно голові господарства; у зв`язку із смертю ОСОБА_34 рішенням Вчорайшенської сільради припинено право постійного користування СФГ "Аграрник" відповідною земельною ділянкою, чим порушено права банкрута; смерть засновника не припиняє право постійного користування земельною ділянкою та залишається за господарством до його припинення у порядку чинного законодавства; для ефективності захисту недостатньо лише застосування такого способу захисту як визнання недійним рішення сільської ради та визнання права постійного користування земельною ділянкою, а тому враховуючи те, що вказана земельна ділянка перенесена в Публічний кадастровій карті України до архівного шару, то необхідно застосувати наслідки визнання недійсним рішення сільської ради та, у порядку п.4 ч.2 ст.16 ЦК України, потрібно відновити становище, яке існувало до порушення шляхом відновлення в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію даної земельної ділянки, у тому числі й вилучення на кадастровій карті із шару "Архівний" та відображення у шарі "Кадастровий поділ".

За наслідками розгляду заявлених позовних вимог рішенням Господарського суду Київської області від 11.05.2023 року у справі №911/1708/18(911/450/22) спільну заяву позивачів залишено без задоволення.

Дане рішення суду обґрунтовано відсутністю у банкрута на час прийняття спірного відповідачем рішення (23.07.2020) права постійного користування земельною ділянкою, як наслідок недоведеністю порушення права СФГ "Аграрник" та його кредиторів.

Позивачі з даним рішення суду не погоджуються та в поданій апеляційній скарзі зазначають, що смерть засновника не припиняє право постійного користування земельною ділянкою та залишається за фермерським господарством до його припинення у порядку чинного законодавства, водночас, за їх твердженням, поняття "припинення діяльності юридичної особи" та "припинення юридичної особи" є тотожним, а тому припинення права постійного користування земельною ділянкою можливо лише після припинення СФГ "Аграрник" із внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Представник ОСОБА_6 у поданому суду апеляційної інстанції відзиві зазначає, що до ліквідаційної маси не може бути включено майно, яке безпосередньо не належить банкруту на праві власності або господарського відання; з моменту прийняття постанови про визнання боржника банкрутом, останній припиняє свою господарську діяльність; визнання недійсним оскаржуваного рішення не призведе до відновлення начебто порушеного права СФГ "Аграрник", оскільки останній не має ні можливості, ні права використовувати земельну ділянку на праві постійного користування; позивачами вибраний неефективний спосіб захисту начебто порушених прав в частині внесення відповідних змін до Державного земельного кадастру; станом на сьогодні земельної ділянки не існує, оскільки її поділено на 31 частину та розподілено між фізичними особами; ліквідатором не заявлено вимоги про витребування земельних ділянок у їх власників.

Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення вказаного судового рішення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Ружинської районної ради XV сесії XXIII скликання від 05.09.2001 надано ОСОБА_33 земельну ділянку площею 46,9710га для ведення селянського (фермерського) господарства земель запасу Бистріївської сільської ради. У п.3 рішення вказано, що після одержання державного акта на право постійного користування землею у 30-денний термін провести реєстрацію селянського (фермерського) господарства.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_33 видано Державний акт на право постійного користування землею від 27.09.2001 серія ЖТ 05-02№000106, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №106.

Відповідно до п.2.4 статуту СФГ "Аграрник", зареєстрованого Ружинською районною державною адміністрацією (розпорядження №29 від 25.01.2002, р/н 04053430100010124) засновником господарства є громадянин України ОСОБА_35 , який діє на підставі Державного акта на право постійного користування землею (державний акт серія ЖТ 05-02№000106 від 27.09.2001).

У п.5.1 зазначеного статуту визначено, що для реалізації мети та предмету своєї діяльності СФГ володіє та користується землею сільськогосподарського призначення, яка передається йому на умовах оренди та землею наданою СФГ в постійне користування або у приватну власність.

У разі ліквідації СФГ, у зв`язку з визнанням його банкрутом рішення щодо земельних ділянок, які є у власності СФГ, надані йому у постійне чи тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, приймається відповідно до ЗК України (п. 5.4 статуту).

Діяльність господарства припиняється у разі, зокрема: припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених Земельного Кодексу України; визнання господарства неплатоспроможним - банкрутом (п. 12.1 статуту).

Аналогічні правила внутрішнього управління СФГ "Аграрник" містяться і в статуті останнього у редакції 2018 року, затвердженого протоколом загальних зборів засновників від 25.01.2018 №1 та нотаріально посвідченого 31.01.2018, зареєстровано в реєстрі за №81.

Про наявне право постійного користування СФГ "Аграрник" земельною ділянкою згадується у листах ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 14.12.2017, від 08.06.2018 та від 20.06.2018. Аналогічна інформація щодо користувача земельної ділянки міститься і в листі Вчорайшенської сільради від 12.08.2019.

Водночас, у листі ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 13.08.2019 зазначається, що земельна ділянка із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144 станом на 01.01.2016 обліковується за ОСОБА_36 .

Із змісту листа Ружинського РВ державної реєстрації актів цивільного стану від 30.01.2020 №107/21.15 вбачається, що по відділу виявлено актовий запис про смерть №125 від 23.08.2019, складений відділом на ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 18.06.2019 №6-1766/14-19-СГ передано Вчорайшенській сільраді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 2815,4794 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Вчорайшенської сільської об`єднаної територіальної громади Ружинського району Житомирської області, згідно з актом приймання-передачі, у тому числі земельну ділянку кадастровим номером 1825281200:04:000:0144.

Із змісту Інформації з Державного реєстру речових права на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 04.02.2022, а саме спірної земельної ділянки вбачається, що: форма власності - комунальна; власники - Вчорайшенська сільрада.

Водночас, СФГ "Аграрник" перебуває в процесі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури з 04.03.2019 року.

Рішенням Вчорайшенської сільради 24 сесії VII скликання від 23.07.2020 припинено право постійного користування земельною ділянкою комунальної власності ОСОБА_34 на земельну ділянку площею 46,971 га, яка належала ОСОБА_33 на праві постійного користування відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ЖТ 05-02№000106 від 27.09.2001 та знаходиться на території Бистріївського старостиного округу Вчорайшенської сільради з кадастровим номером 1825281200:04:000:0144 у зв`язку зі смертю ОСОБА_37 .

Копію вказаного рішення надано Вчорайшенською сільрадою ліквідатору на його запит від 07.06.2021 №02-31/124 (лист від 30.06.2021 №1258).

Окрім цього, рішеннями Вчорайшенської сільради:

24 сесії VII скликання від 23.07.2020 надані дозволи третім особам на виготовлення технічної документації щодо поділу земельної ділянки комунальної власності за кадастровим номером 1825281200:04:000:0144 та на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтованою площею 1,5000га;

26 сесії VII скликання від 19.10.2020 затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною площею 1,5000га для ведення особистого селянського господарства та передано у приватну власність, а саме:

ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0163 (рішення №1528 та №1955);

ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0162 (рішення №1529 та №1954);

ОСОБА_3 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0161 (рішення №1555 та №1953);

ОСОБА_4 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0160 (рішення №1556 та №1952);

ОСОБА_5 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0159 (рішення №1530 та №1950);

ОСОБА_6 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0158 (рішення №1554 та №1949);

ОСОБА_7 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0157 (рішення №1553 та №1948);

ОСОБА_8 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0156 (рішення №1551 та №1951);

ОСОБА_9 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0155 (рішення №1535 та №1943);

ОСОБА_10 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0154 (рішення №1534 та №1942);

ОСОБА_11 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0153 (рішення №1533 та №1947);

ОСОБА_12 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0152 (рішення №1531 та №1946);

ОСОБА_13 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0151 (рішення №1550 та №1944);

ОСОБА_14 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0150 (рішення №1548 та №1936);

ОСОБА_15 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0149 (рішення №1558 та №1933);

ОСОБА_16 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0148 (рішення №1549 та №1945);

ОСОБА_17 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0178 (рішення №1532 та №1941);

ОСОБА_18 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0177 (рішення №1547 та №1940);

ОСОБА_19 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0176 (рішення №1557 та №1939);

ОСОБА_20 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0175 (рішення №1546 та №1938);

ОСОБА_21 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0174 (рішення №1545 та №1937);

ОСОБА_21 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0173 (рішення №1544 та №1935);

ОСОБА_22 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0172 (рішення №1543 та №1934);

ОСОБА_23 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0171 (рішення №1542 та №1932);

ОСОБА_24 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0170 (рішення №1552 та №1931);

ОСОБА_25 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0169 (рішення №1541 та №1930);

ОСОБА_26 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0168 (рішення №1540 та №1929);

ОСОБА_27 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0167 (рішення №1539 та №1928);

ОСОБА_28 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0166 (рішення №1538 та №1927);

ОСОБА_29 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0165 (рішення №1536 та №1926);

ОСОБА_38 земельну ділянку з кадастровим номером 1825281200:04:000:0179 (рішення №1537 та №1925).

Відповідні записи щодо наявного права власності у деяких зазначених осіб на новостворені земельні ділянки міститься у витягах з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності станом на 11.11.2020 та 24.04.2023.

23.11.2021 ліквідатор звернувся до Вчорайшенської сільради з листом №03-31/144 про надання копій відповідних проектів землеустрою (технічної документації із землеустрою) щодо відведення власникам - третім особам земельних ділянок із відповідними кадастровими номерами та, інформації щодо адрес проживання (реєстрації) зазначених власників земельних ділянок. Указаний лист отриманий сільрадою 29.11.2021, що підтверджується вхідним штампом останньої. Доказів реагування на цей запит учасниками справи суду першої інстанції надано не було та матеріали справи не містять.

Досліджуючи в апеляційному порядку матеріали справи, судом встановлено, що на час прийняття рішення районною Радою народних депутатів про надання засновнику права постійного користування спірною земельною ділянкою діяв Земельний кодекс України від 18.12.1990 року (у редакції 2000 року) та передбачав таке регулювання відносин щодо права постійного користування земельною ділянкою.

Так, постійним визнавалося землекористування без заздалегідь установленого строку (ч.2 ст.7 ЗК України від 18.12.1990). Право постійного користування землею посвідчували державні акти. Їх видавали та реєстрували сільські, селищні, міські, районні Ради народних депутатів (ч.1 ст. 23 ЗК України від 18.12.1990).

Громадянам України, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство, земельні ділянки передавалися у власність або надавалися в користування, в тому числі на умовах оренди, включаючи присадибний наділ (ч.1 ст.50 ЗК України від 18.12.1990).

Як передбачалось ч. 1 ст.7 ЗК України від 18.12.1990 року у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздив з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подавали до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписував голова створюваного селянського (фермерського) господарства (ч.1 ст.51 ЗК України від 18.12.1990).

На час заснування СФГ "Аграрник" відносини, пов`язані зі створенням і діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулював Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 року №2009-XII.

Так, ч.ч.1, 2, 4, 5 ст. 2 вищевказаного Закону передбачалось, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником. Інтереси селянського (фермерського) господарства перед підприємствами, установами та організаціями, окремими громадянами представляв голова господарства. На його ім`я видавався Державний акт на право приватної власності на землю або Державний акт на право постійного користування землею; з головою селянського (фермерського) господарства укладався договір на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, складалися інші документи відповідно до законодавства України.

Після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягало у 30-денний строк державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку (ч.1 ст.9 Закону №2009-ХІІ).

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) й одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи, одержувало печатку з його найменуванням і адресою, відкривало розрахунковий та інші рахунки в установах банку, вступало у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнавалося державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону (ч.2 ст.9 Закону №2009-XII).

Як зазначалось у п.2 ч.1 ст.29 Закону №2009-XII діяльність селянського (фермерського) господарства припиняється у разі припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених ст.ст. 27 і 28 ЗК України.

Із змісту наведених приписів можна зробити висновок, що можливість реалізації права на створення селянського (фермерського) господарства була підпорядкована фактичному одержанню громадянином, зокрема, права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства. Наявність у засновника визначеного законом права на земельну ділянку була однією з умов державної реєстрації селянського (фермерського) господарства як юридичної особи. Більше того, право користування земельною ділянкою мало припинятися з припиненням діяльності селянського (фермерського) господарства (п.3 ч.1 ст. 27 ЗК України від 18.12.1990), а припинення права користування земельною ділянкою мало наслідком припинення діяльності цього господарства (п.2 ч.1 ст. 29 Закону №2009-XII).

Враховуючи законодавчі обмеження у використанні земельної ділянки інакше, ніж за її цільовим призначенням (п.1 ч.1 ст. 40 ЗК України від 18.12.1990), а також юридичні наслідки її використання не за цільовим призначенням (п.7 ч.1 ст.27, ч.2 ст.29, ч.1 ст.88 ЗК України від 18.12.1990), надана громадянину у встановленому порядку для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка за її правовим режимом була та є такою, яку слід використовувати виключно для здійснення підприємницької діяльності, а не для задоволення особистих потреб цього громадянина.

Передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції (ч.1 ст.2 Закону №2009-XII). Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник. Отже, після набуття засновником селянського (фермерського) господарства права постійного користування земельною ділянкою для ведення такого господарства та проведення державної реєстрації останнього постійним користувачем зазначеної ділянки стає селянське (фермерське) господарство (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду, у тому числі у постанові від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц, неодноразово звертала увагу, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки. У відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

Відтак, одержання громадянином-засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Отже, у разі смерті громадянина - засновника СФГ відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2022 у справі №922/2448/21).

Будь-яких обставин, які б давали підстави вважати, що спірна земельні ділянка знаходилась у постійному користуванні ОСОБА_34 як фізичної особи та не пов`язана зі створенням СФГ, судом не встановлено, оскільки відповідних доказів учасниками справи суду надано не було.

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У постанові від 05.11.2019 у справі №906/392/18 ВП ВС зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст.141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Так, ст.141 ЗК України від 25.10.2001 (у редакції від 16.07.2020 року) визначено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.06.2020 у справі №922/989/18, підставою для припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство). У земельному законодавстві така підстава припинення права постійного користування фермерським господарством земельною ділянкою свого засновника, як смерть громадянина - засновника селянського фермерського господарства відсутня. Адже правове становище селянського (фермерського) господарства як юридичної особи та суб`єкта господарювання, в тому числі його майнова основа, повинні залишатися стабільними незалежно від припинення участі в його діяльності засновника такого господарства як в силу об`єктивних причин (смерті, хвороби тощо), так і на підставі вільного волевиявлення при виході зі складу фермерського господарства. У разі смерті громадянина - засновника селянського (фермерського) господарства відповідні правомочності та юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, яка була надана засновнику саме для ведення фермерського господарства, зберігаються за цією юридичною особою до часу припинення діяльності фермерського господарства у встановленому порядку.

Отже, право постійного користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку до 01.01.2002, не втрачається ані через зміни у земельному законодавстві, ані через смерть засновника (аналогічні правові висновки містяться, у тому числі і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №912/2831/21).

Так, із змісту спільної заяви вбачається, що предметом даного спору є рішення Вчорайшенської сільради про припинення права постійного користування земельної ділянки саме у зв`язку із смертю ОСОБА_37 . Інших обставин, які стали підставою для прийняття спірного рішення, в останньому не зазначено.

За наведених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками Господарського суду Київської області та вважає, що дії відповідача щодо припинення право постійного користування спірною земельною ділянкою, наданою для ведення фермерського господарства, яке припинилось у зв`язку зі смертю особи, яка таке право отримала, є такими, що не відповідають нормам права, що регулюють спірні правовідносини. У зв`язку з чим оспорюване рішення відповідача не може вважатися таким, що видано на підставі закону.

Разом з тим, під час розгляду справи судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 61 Кодексу ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Частиною 9 ст. 95 Кодексу передбачено, що у разі визнання господарським судом фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включаються нерухоме майно, яке перебуває у спільній власності членів фермерського господарства, у тому числі насадження, господарські та інші будівлі, меліоративні та інші споруди, продуктивна і робоча худоба, птиця, сільськогосподарська та інша техніка і обладнання, транспортні засоби, інвентар, та інше майно, набуте для фермерського господарства на загальні кошти його членів, а також право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.

Отже, з метою здійснення ліквідатором всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів банкрута, останнім ініційовано відповідне звернення до суду.

Водночас, згідно приписів чинного законодавства, підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство (фермерське господарство).

Відповідно до п.3 ст.35 Закону України "Про фермерське господарства" від 19.06.2003 №973-IV діяльність фермерського господарства припиняється у разі визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом).

Як зазначалось вище, постановою суду від 04.03.2019 року у справі №911/1708/18, зокрема, визнано СФГ "Аграрник" банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

Так, ч.13 ст.95 КУзПБ встановлено, що з дня прийняття постанови про визнання фермерського господарства банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури діяльність фермерського господарства припиняється.

Таким чином, аналіз положень ч. 13 ст. 95 КУзПБ та п. 3 ст. 35 Закону України "Про фермерське господарства" свідчить, що з моменту прийняття постанови господарським судом Київської області у справі №911/1708/18 про визнання СФГ "Аграрник" банкрутом діяльність фермерського господарства та, як наслідок, право постійного користування земельною ділянкою припиняється.

Враховуючи викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що з моменту визнання СФГ "Аграрник" банкрутом право постійного користування земельною ділянкою, у тому числі із кадастровим номером 1825281200:04:000:0144, припинилось. При цьому, умов/підстав для поновлення відповідного права, яке припинено у зв`язку із банкрутством фермерського господарства, чинним законодавством не передбачено.

Разом з тим, саме на такій підставі припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, як припинення діяльності селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) йдеться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №922/989/18.

Наведені обставини, встановлені судом, спростовують доводи скаржників про те, що припинення права постійного користування земельною ділянкою можливо лише після припинення СФГ "Аграрник" із внесенням відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки такі доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів судом є: визнання права; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та факт порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача. Тому на позивача покладено обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту. Тобто наслідком задоволення позовних вимог має бути відновлення порушених, невизнаних чи оспорюваних прав позивача, на користь якого приймається відповідне рішення суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2022 у справі №907/166/21).

Водночас, підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/5201/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №909/1067/19, від 12.07.2022 у справі №924/707/19).

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №916/3307/16).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, станом на дату прийняття відповідачем спірного рішення (23.07.2020 року) право постійного користування, зокрема, земельною ділянкою 1825281200:04:000:0144 у СФГ "Аграрник" вже припинилось у зв`язку із визнанням його банкрутом 04.03.2019, а тому в даному випадку у суду відсутні підстави стверджувати, що відповідне рішення відповідача порушує права банкрута (скасування рішення відповідача), та, як наслідок, потребує захисту та відновленню (визнання права, зобов`язати вчинити дії).

Встановлені судом та не спростовані апелянтами обставини відсутності порушеного права як юридичної особи-банкрута (СФГ "Аграрник"), так і його кредиторів, є самостійною підставою для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Таким чином, судом апеляційної інстанції в повній мірі досліджено та надано оцінку всім наявним у справі доказам та обставинам справи, а доводи апелянтів щодо неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Інші доводи сторін судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що не впливають на суть прийнятого судового рішення і не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення місцевого господарського суду прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржників, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані та недоведені, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Кодексом України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ліквідатора Селянсько-фермерського господарства "Аграрник" Загороднього Олексія Михайловича, Фізичної особи-підприємця Волкодав Ірини Віталіївни (як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур"), Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича на рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2023 року у справі №911/1708/18(911/450/22) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.05.2023 року у справі №911/1708/18(911/450/22) залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати сторонам у справі.

4. Матеріали справи повернути до господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повний текст постанови підписано 23.01.2024 року після виходу судді Копитової О.С. з відпустки.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді С.В. Сотніков

О.С. Копитова