Рішення

від 21.12.2023 по справі 910/12384/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2023Справа № 910/12384/23Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., за участю секретаря судового засідання Демидової А.А., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломегабуд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мбс-Буд"

про стягнення 2 892 226,88 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Пікуль Д.С.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житломегабуд" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мбс-Буд" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 2 892 226,88 грн., у тому числі 2 040 930,62 грн. основного боргу, 180 622,36 грн. пені, 584 619,32 грн. інфляційних втрат, 86 054,58 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором будівельного підряду № 6-15/06/2020 від 15.06.2020 в частині здійснення повної та своєчасної оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 відкрито провадження у справі № 910/12384/23, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.09.2023.

Разом з позовною заявою представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломегабуд" було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд:

-накласти арешт на грошові кошти у сумі 2 892 226,88 грн., що знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Мбс-Буд", відкритих в будь-яких фінансових установах, що будуть виявлені виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломегабуд" про забезпечення позову.

04.09.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач заперечував проти заявлених позовних, посилаючись на те, що роботи виконані з недоліками, внаслідок чого відповідач не має можливості здійснити оплату до повного усунення недоліків.

12.09.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач зазначає, що Акти приймання виконаних будівельних робіт підписані без зауважень, а останній Акт частково оплачений відповідачем, що вказує на відсутність недоліків під час приймання будівельних робіт.

12.09.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 14.09.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 12.10.2023.

18.09.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, зміст якої є ідентичним відповіді на відзив, поданої до суду 12.09.2023.

Судове засідання, призначене до розгляду на 12.10.2023 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2023 учасників справи було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 16.11.2023.

У судовому засіданні 16.11.2023 розгляд справи відкладено на 21.12.2023.

У судовому засіданні 21.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.06.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житломегабуд" (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мбс-Буд" (замовник) укладено Договір будівельного підряду № 6-15/06/2020 (далі - Договір).

Відповідно до п. 2.1. Договору замовник доручає, а підрядник зобов`язується на власний ризик, власними силами, засобами, матеріалами (за виключенням бетону та металопрокату, які поставляються замовником) якісно та у відповідності до будівельних норм виконати та здати замовнику відповідно до умов цього Договору комплекс робіт по влаштуванню монолітного каркасу житлового будинку на об`єкті, здати замовнику такі роботи у встановлений Договором строк, а замовник здійснити приймання якісно виконаних робіт та сплатити їх вартість у розмірі, визначеному в Договірній ціні, відповідно до умов Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору склад, вартість, об`єми робіт, вартість та кількість матеріалів, необхідних для виконання робіт, та інші додаткові умови визначаються в Договірній ціні та інших підписаних сторонами угодах, що є Додатками до цього Договору та являються його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору становить вартість робіт, є твердою і визначається на основі Договірної ціни, що є додатком до Договору.

Згідно з п. 3.5. Договору оплата фактично виконаних робіт за розрахунковий місяць здійснюється замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з дати підписання сторонами пакету документів, а саме: проміжного Акту виконаних робіт ф. КБ-2в. Довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, звіту про цільове використання будівельних матеріалів замовника та Акту звірки взаєморозрахунків за звітний місяць. При цьому, сторони погодили, що розрахунок за виконані роботи проводиться в розмірі 90 % від вартості виконаних робіт в розрахунковому місяці, а інші 10 % залишаються в розпорядженні замовника в якості гарантійної суми на випадок виявлення дефектів, недоробок, неякісних робіт, чи інших порушень, які підрядник відмовиться усунути власними силами відповідно до умов договору. При цьому, фактичний розмір, що підлягає оплаті замовником на користь підрядника, визначається за мінусом сум, що стягуються замовником на підставі п. 8.11. Договору, з врахуванням умов, передбачених Додатком № 3 та Додатком № 4 до Договору, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 3.6. Договору після закінчення повного комплексу робіт, передбаченого відповідною Договірною ціною, та підписання останнього Акта приймання передачі виконаних за відповідною Договірною ціною, замовник зобов`язується протягом 10 банківських днів перерахувати підряднику увесь розмір грошових коштів, що був залишений в розпорядженні замовника в якості гарантійної суми, якщо відповідні грошові кошти не були використані на компенсацію витрат замовника пов`язаних з виправленням дефектів та недоробок, що не були усунені підрядником власними силами. Крім того, замовник має право утримувати з відповідної гарантійної суми розмір неустойки (штрафу чи пені), якщо така мала місце при порушенні підрядником умов Договору.

Згідно з п. 5.3. Договору сторони домовились про застосування наступної процедури усунення підрядником. недоліків, виявлених під час приймання-передачі робіт за відповідним Актом приймання виконаних робіт за Договором (ф. КБ-2в):

-5.3.1 у випадку виявлення недоліків під час приймання-передачі робіт за відповідним Актом приймання виконаних робіт (ф. КБ-2в) за Договором, протягом 3 (трьох) робочих днів з дня направлення мотивованої відмови про такі недоліки замовником, сторони складають та підписують дефектний акт із зазначенням виявлених недоліків і строків їх усунення;

-5.3.2 у випадку необґрунтованої відмови підрядника від підписання дефектного акта, замовник складає односторонній дефектний акт на підставі висновку (акту) організації, що здійснює технічний нагляд. Замовник має право залучити до складання і підписання Дефектного акта організацію (особу), що здійснює технічний нагляд. В такому разі недоліки, визначені у висновку (акті) організації (особи), що здійснює технічний нагляд, є обов`язковими до виконання підрядником.

У подальшому, Додатковими угодами до Договору сторони вносили зміни щодо видів та договірної ціни робіт.

На виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 12 625 930,62 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами приймання виконаних будівельних робіт та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Відповідачем здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт на суму 10 585 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

Позивачем надсилалася на адресу відповідача вимога від 01.06.2023 щодо сплати заборгованості за Договором.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на зазначену вимогу.

Позивач зазначає, що відповідач за виконані роботи розрахувався частково, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 2 040 930,62 грн., що і стало підставою для звернення до суду.

Крім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 180 622,36 грн. пені, 584 619,32 грн. інфляційних втрат, 86 054,58 грн. 3 % річних.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1 та 3 ст. 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято роботи на загальну суму 12 625 930,62 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи Актами приймання виконаних будівельних робіт та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Відповідачем здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт на суму 10 585 000,00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками з рахунку позивача.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем виконаних позивачем робіт у повному обсязі, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість у розмірі 2 040 930,62 грн. основного боргу.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 040 930,62 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом відхиляються твердження відповідача щодо наявності дефектів у виконаних роботах, оскільки матеріали справи не містять дефектного акту із зазначенням виявлених недоліків і строків їх усунення, як і не містять висновку (акту) організації, що здійснює технічний нагляд, відповідно до п. 5.3. Договору.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 180 622,36 грн. пені, 584 619,32 грн. інфляційних втрат, 86 054,58 грн. 3 % річних.

За приписами ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 8.2. Договору за порушення строків оплати замовник сплачує пеню в розмірі 0,05% за кожен день прострочення, нараховану на суму простроченого платежу.

Перевіривши заявлений до стягнення позивачем розмір пені, суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, тому заявлені позовні вимоги про стягнення 180 622,36 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки в частині 3% річних і втрат від інфляції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі 584 619,32 грн. інфляційних втрат та 86 054,58 грн. 3 % річних за розрахунком позивача.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломегабуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мбс-Буд" про стягнення 2 040 930,62 грн. основного боргу, 180 622,36 грн. пені, 584 619,32 грн. інфляційних втрат, 86 054,58 грн. 3 % річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломегабуд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мбс-Буд" про стягнення 2 892 226,88 грн. - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мбс-Буд" (03150, місто Київ, вулиця Ямська, будинок 41, офіс 7, ідентифікаційний код 39926195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житломегабуд" (03134, місто Київ, вулиця Перемоги, будинок 9, офіс 1/7, ідентифікаційний код 42957396) 2 040 930 (два мільйони сорок тисяч дев`ятсот тридцять) грн. 62 коп. основного боргу, 180 622 (сто вісімдесят тисяч шістсот двадцять дві) грн. 36 коп. пені, 584 619 (п`ятсот вісімдесят чотири тисячі шістсот дев`ятнадцять) грн. 32 коп. інфляційних втрат, 86 054 (вісімдесят шість тисяч п`ятдесят чотири) грн. 58 коп. 3 % річних, 43 383 (сорок три тисячі триста вісімдесят три) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24.01.2024.

Суддя С. В. Стасюк