Ухвала

від 24.01.2024 по справі 607/179/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2024 Справа №607/179/24 Провадження №2/607/38/2024

Суддя Тернопільськогоміськрайонного судуТернопільської областіДзюбич В.Л.,розглянувши позовнузаяву ОСОБА_1 до Тернопільськоїфілії Тернопільськогообласного центрузайнятості прозобов`язання вчинитидії, -

в с т а н о в и в :

03.01.2024 позивач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Тернопільської філії Тернопільського обласного центру зайнятості про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.01.2024 позовну заяву позивача ОСОБА_1 залишено без руху.

15.01.2024 позивачем ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 08.01.2024 через підсистему «Електронний суд» надіслано суду додаткові пояснення у справі. Зі змісту вказаних пояснень вбачається, що в позовній заяві міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, а також, що відповідач по законодавству вже зобов`язаний мати зареєстрований електронний кабінет (юридичні особи, органи державної влади всі зобов`язані) де надсилаються автоматично усі подані документи.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.01.2024 позовну заяву позивача ОСОБА_1 повторно залишено без руху. Відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України позивачу надано п`ятиденний термін з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у сумі 1 211, 20 грн. та подати суду оригінал платіжних документів про сплату судового збору.

22.01.2024 позивачем ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 18.01.2024 через підсистему «Електронний суд» надіслано суду додаткові пояснення у справі. Зі змісту вказаних пояснень вбачається, що: «його важкий майновий стан описаний у позовній заяві і підтверджується доказами, а саме: укладення договору №1901/215-19 від 21.05.2019; важкі обставини по договору №1901/215-19, спір про факт прибуття 21.05.19 (підтверджено доказами); важкі обставини по ненадання робочого місця після навчання в закладі освіти перериванню строку по ст.197 КЗпП».

Однак, ознайомившись зі змістом додаткових пояснень та доданих до них документів, вбачається, що позивачем ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2024, направлено суду повторно клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Відмовляючи позивачу в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору, Суд виходив із того, що останнім не надано доказів про його важких майновий стан.

У п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland), було зазначено, що «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

ЄСПЛ стосовно сплати судового збору аналогічна: судовий збір не повинен обмежувати право заявників на доступ до правосуддя та має бути «розумним». Разом з тим, на думку ЄСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів.

Таким чином, станом на 24.01.2024 вимоги ухвали судді від 18.01.2024 не виконані та недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.

Обґрунтованих та переконливих доказів важкого матеріального стану та неспроможності сплатити мінімальну суму судового збору, на думку суду, позивачем не подано.

Відтак, станом на 24.01.2024 у суду відсутні дані щодо виконання позивачем ОСОБА_1 вимог згідно із ухвалою суду шляхом усунення вказаних недоліків. Також, від позивача не надходило жодної інформації про наявність об`єктивних причин, які унеможливлюють виконати ухвалу судді від 18.01.2024 про залишення заяви без руху.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом заява вважається неподаною та повертається позивачеві.

За таких обставин, суддя приходить до висновку, що оскільки позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.185, 258, 260, 261, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

п о с т а н о в и в :

Повторне клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відхилити.

Позовну заяву ОСОБА_1 доТернопільської філіїТернопільського обласногоцентру зайнятостіпро зобов`язаннявчинити дії- повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Копію ухвали направити ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя В. Л. Дзюбич