Рішення

від 24.01.2024 по справі 916/2243/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"24" січня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/2243/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.

секретар судового засідання Кафланова А.С.

розглянувши заяву відповідача2 товариства з обмеженою відповідальністю Рута Нова-К про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1939/23 від 29.12.2023/ у справі № 916/2243/23

за позовом: заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси /ЄДРПОУ 03528552, адреса 65091, м. Одеса, вул. Головківська, 1, e-mail: prokuratura2@od.gp.gov.ua/ в інтересах держави

до відповідачів: 1) Одеської міської ради /ЄДРПОУ 26597691, адреса 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1, e-mail: rada@omr.gov.ua/;

2) товариства з обмеженою відповідальністю Рута Нова-К /ЄДРПОУ 33757245, адреса 68302, Одеська обл., Ізмаїльський р., м. Кілія, вул. Кубишкіна, 20/;

3) товариства з обмеженою відповідальністю Рута Нова-К Плюс /ЄДРПОУ 42556421, м. Одеса, вул. Колонтаївська, 71/

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради /ЄДРПОУ 44162529, адреса 65011, м. Одеса, вул. Успенська, 83/85, е-mail: zem@omr.gov.ua/

про визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсними договорів оренди та повернення земельної ділянки

за участі представників учасників справи:

від прокурора: прокурор Дичко В.О., посвідчення № 073430 від 01.03.2023;

від відповідача1: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від відповідача2: адвокат Фатеєва Я.А., на підставі ордеру ВН № 1258518 від 19.06.2023;

від відповідача3: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі;

від третьої особи: не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 у справі № 916/2243/23 відмовлено у задоволенні вимог заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави до Одеської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю Рута Нова-К, товариства з обмеженою відповідальністю Рута Нова-К Плюс, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради визнання незаконним та скасування рішень, визнання недійсними договорів оренди та повернення земельної ділянки.

У ході розгляду справи 28.11.2023 на адресу суду від відповідача2 ТОВ Рута Нова-К надійшла заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу /вх. № 43492/23/, в якій відповідач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00.

29.12.2023 на адресу суду надійшла заява відповідача2 товариства з обмеженою відповідальністю Рута Нова-К про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1939/23/ у справі № 916/2243/23, в якій відповідач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00. Відповідач просить розглянути дану заяву додатково до заяви про стягнення судових витрать від 28.11.2023.

Ухвалою суду від 15.01.2024 прийнято до розгляду заяву відповідача2 товариства з обмеженою відповідальністю Рута Нова-К про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1939/23 від 29.12.2023/ у справі № 916/2243/23; розгляд заяви призначено на 24.01.2024 о 16:40 год.

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Представник ТОВ "Рута-Нова-К" у судовому засіданні підтримала заяву про ухвалення додаткового рішення та просила її задовольнити у повному обсязі.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явилися, повідомлені належним чином, причини неявки невідомі.

Дослідивши матеріали справи в частині заяви ТОВ "Рута-Нова-К" про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1939/23 від 29.12.2023/, вислухавши пояснення прокурора та заявника, господарський суд зазначає наступне.

За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Однак при ухваленні рішення Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 року у справі № 916/2243/23 судом не вирішено питання про судові витрати за проведення експертизи та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилами ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи /ч. 1 ст. 123 ГПК України/.

Згідно ч. 3 ст. 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вказаною статтею передбачено, якими доказами заявник повинен підтверджувати розмір витрат на професійну правничу допомогу. У разі недотримання заявником вимог частини 4 вказаної статті щодо співмірності розміру заявлених до відшкодування витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката лише за клопотанням сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Разом з цим, об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. У ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.

У постанові від 05.10.2021 в справі № 907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Судом встановлено, що з метою захисту порушених прав, 15.06.2023 між адвокатом Фатєєвою Я.А. та ТОВ Рута Нова-К /клієнт/ укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту професійну правничу допомогу з представництва інтересів у місцевому господарському суді, апеляційному та касаційному судах у справі № 916/2243/23 /п. 1 договору/.

Розмір гонорару адвоката визначається, виходячи з розрахунку: 1000,00 грн за одну годину робочого часу, який визначається за актом приймання-передачі наданих послуг /п. 2 договору/.

30.06.2023 між адвокатом Фатєєвою Я.А. та ТОВ Рута Нова-К /клієнт/ підписано акт приймання-передачі послуг за договором про надання правничої допомоги від 15.06.2023, згідно якого адвокатом надано послуги на суму 20 000,00 грн, загальний час надання послуг 20 годин, з яких: вивчення матеріалів позову та додаткових доказів, складання та подання відзиву 18 год, участь у судовому засіданні 28.06.2023 2 год.

28.12.2023 між адвокатом Фатєєвою Я.А. та ТОВ Рута Нова-К /клієнт/ підписано акт приймання-передачі послуг за договором про надання правничої допомоги від 15.06.2023, згідно якого адвокатом надано послуги на суму 5 000,00 грн, загальний час надання послуг 5 годин, з яких участь у судовому засіданні 29.08.2023 1 год, 27.09.2023 1 год, 08.11.2023 2 год, 27.12.2023 1 год.

Відповідно до платіжної інструкції № 6968 від 28.12.2023 клієнт перерахував адвокату грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн за надання професійної правничої допомоги.

Матеріали справи не містять доказів повної сплати відповідачем2 витрат на професійну правничу допомогу.

Суд зауважує, що у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, але за умовою підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (п.1 ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу Кодексу).

Судом встановлено, що представництво ТОВ Рута Нова-К в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатом Фатєєвою Я.А. на підставі ордеру ВН № 1258518 від 19.06.2023.

Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність відповідачем2 факту надання йому правничої допомоги та факту часткової оплати послуг адвокатом.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Дослідивши заяву відповідача2 про розподіл судових витрат, проаналізувавши зміст акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 30.06.2023 та від 28.12.2023 , застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд з урахуванням критерію реальності, дійсності, необхідності, розумності їх розміру, суд дійшов висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 25 000,00 грн., є необґрунтованими.

Суд вважає безпідставним включення до акту приймання-передачі наданої правової допомоги від 30.06.2023 такої послуги як «подання відзиву», оскільки технічне копіюванням документів у вигляді поліграфічних послуг, їх завіряння, направлення документів поштою не є різновидом правничої допомоги, та не вимагає застосування професійних знань адвоката, тому такі дії не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу. Більш того, жодних доказів, які б свідчили про сплачені поліграфічні послуги, які полягали саме в технічному копіюванні доданих до матеріалів справи документів відповідачем не надано. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №808/1849/18. При цьому суд враховує, що відзив відповідача2 сформований у системі «Електронний Суд», а відтак не потребував особливих та додаткових зусиль для подання його до суду та направлення учасникам справи, які мають електронні кабінети.

Суд зауважує, що адвокатом не надано значного обсяг доказів, не було підготовлено інших заяв по суті, окрім відзиву, до якого долучено фактично лише копію плану М 1_2000.

Суд зазначає, що адвокат Фатєєва Я.А. була присутня у наступних судових засіданнях:

- 28.06.2023 з 11:49 год по 12:21 год. Всього 32 хвилини;

- 29.08.2023 з 12:34 год по 13:08 год. Всього 34 хвилини;

- 27.09.2023 з 12:03 год по 12:29 год. Всього 26 хвилини;

- 08.11.2023 з 12:15 год по 13:34 год. Всього 79 хвилини;

- 27.12.2023 з 10:52 год по 11:59 год. Всього 67 хвилини.

Всього зайнятість 238 хвилин, що відповідає 3 годинам 58 хвилинам.

Разом із тим, адвокатом у актах приймання-передачі зазначено 7 годин на участь у судових засіданнях.

Суд зазначає, що навіть з урахуванням очікування початку судових засідань, участь представника відповідача2 у судових засіданнях не становить 7 годин, як зазначено адвокатом у актах приймання-передачі.

При цьому, суд господарський суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2022 року в справі № 911/2737/17 та від 21.10.2021 року в справі № 420/4820/19).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

З урахуванням вказаного, господарський суд приходить до висновку, що заявлений адвокатом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. не відповідає критеріям, що наведені у частині 4 статті 126 ГПК України, оскільки надані послуги охоплюються послугою зі здійснення підготовки заяви по суті спору (в межах якої і формується правова позиція сторони по суті спору) та участі у судових засіданнях. Зважаючи на складність справи, надані послуги, принципи співмірності та розумності судових витрат, господарський вважає за належне стягнути з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що заява відповідача2 про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1939/23 від 29.12.2023/ у справі № 916/2243/23 підлягає частковому задоволенню, так як частково обґрунтована та доведена.

Керуючись ст.ст. 244, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву відповідача2 товариства з обмеженою відповідальністю Рута Нова-К про ухвалення додаткового рішення /вх. № 2-1939/23 від 29.12.2023/ у справі № 916/2243/23 задовольнити частково.

2. Стягнути Одеської обласної прокуратури на користь товариства з обмеженою відповідальністю Рута Нова-К /ЄДРПОУ 33757245, адреса 68302, Одеська обл., Ізмаїльський р., м. Кілія, вул. Кубишкіна, 20/ судові витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн /п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок/.

3. В іншій частині - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення суду складено 25.01.2024.

Суддя Н.Д. Петренко