Ухвала

від 11.01.2024 по справі 923/1610/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"11" січня 2024 р. Справа № 923/1610/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.,

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни ( АДРЕСА_1 )

до відповідачів: 1) Приватного акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління № 1" (вул. Фонтанна, 7-А, м. Херсон, 73000) 2) Херсонської міської ради (просп. Ушакова, 37, м. Херсон, 73000)

про встановлення земельного сервітуту,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: Табакар В.С.

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом до відповідачів про:

- встановлення постійного, платного сервітуту для організації безпечного проїзду/проходу до земельної ділянки, кадастровий номер 6510136600:03:004:0126, з вулиці С. Параджанова (колишня Махарадзе) через земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Херсона в особі Херсонської міської ради, та перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління N 1» (на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 000648 від 31.01.2000) по вул. Фонтанна, 7- А в м. Херсон, згідно Додатку № 2 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 18 листопада 2021 року № 66 на наступних умовах: 1.1. сторони сервітуту: з однієї сторони: Херсонська міська рада, Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-Будівельне управління № 1»; з іншої сторони: користувачі (Сервітуарій) - Фізична особа-підприємець Зоря Ірина Анатоліївна; 1.2. Площа сервітуту складає 380 кв.м. (згідно варіанту № 2 схеми визначення розміру земельного сервітуту для проїзду по наявному шляху на земельній ділянці №7-А по вул. Фонтанній в м. Херсоні (додаток № 2 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 18 листопада 2021 року № 66); 1.3. Вартість сервітуту складає 1000 грн. 00 коп. за рік та має сплачуватись Фізичною особою-підприємцем Зорею Іриною Анатоліївною кожного року, в строк до 31 січня поточного року в рівних частинах: 500 грн - на рахунок Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління № 1», 500 грн до місцевого бюджету, за реквізитами наданими Херсонською міською радою. У разі зміни реквізитів для оплати вартості сервітуту, Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-Будівельне управління №1» та/або Херсонська міська рада зобов`язані письмово повідомити ФОП Зорю Ірину Анатоліївну про нові реквізити; 1.4. Обсяг прав щодо користування земельною ділянкою: щоденний/цілодобовий безперешкодний прохід та проїзд на транспортних засобах, у т.ч. вантажних, Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, її працівників, службового персоналу, клієнтів, постачальників, орендарів дорогою, що розташована на земельній ділянці, що належить територіальній громаді м. Херсона в особі Херсонської міської ради та перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління №1» (на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 000648 від 31.01.2000), площею 380 кв.м., до земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:03:004:0126, на якій розташовані приміщення, що належать ФОП Зоря І.А.; 1.5. Обов`язки користувача: здійснювати сервітут найменш шкідливим для земельної ділянки чином, нести відповідальність за завдані збитки у вигляді знищення або пошкодження майна власника земельної ділянки; 1.6. Херсонська міська рада та Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-Будівельне управління № 1» зобов`язані не чинити перешкоди в здійсненні сервітуту. 1.7. Інші умови: всі зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до умов сервітуту, є невід`ємною частиною сервітуту та мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами або їх уповноваженими представниками; у разі зміни юридичної адреси чи інших реквізитів, сторона в 5-денний термін зобов`язана письмово повідомити іншу сторону про такі зміни. У випадках, не передбачених сервітутом, сторони керуються чинним законодавством України;

- встановлення Фізичній особі-підприємцю Зорі Ірині Анатоліївні постійного, безоплатного сервітуту для прокладання трубопроводів підземного зовнішнього водопроводу за робочим проектом підключення виробничої бази з виготовлення фігурних елементів мостіння по вул. Фонтанній, 7-А в м. Херсоні до мережі водопроводу та каналізації (шифр проекту: ЗВК) через земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Херсона в особі Херсонської міської ради та перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління №1» (на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС №000648 від 31.01.2000). Необхідна земельна ділянка площею 95 м.кв., яка знаходиться в межах земельної ділянки, яка потрібна для організації безпечного проїзду до земельної ділянки, кадастровий номер: 6510136600:03:004:0126, з вулиці С.Параджанова (колишня Махарадзе) через земельну ділянку ПРАТ «РБУ №1» у відповідності до схеми визначення розміру земельного сервітуту для прокладання трубопроводів підземного зовнішнього водопроводу додатку №3 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 18 листопада 2021 року №66.

Підставою позову позивач визначив такі обставини: позивач є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер: 6510136600:03:004:0126, яка межує з земельною ділянкою, речовими правами власності і постійного користування на яку володіють відповідачі; на орендованій земельній ділянці розташовані будівлі і споруди відповідача, прохід/проїзд та облаштування водопостачання/водовідведення до яких найменш обтяжливим способом можливий через земельну ділянку, речовими правами власності і постійного користування на яку володіють відповідачі; сторони не досягли згоди і не уклали договір сервітуту, предметом якого є визначення для позивача умов спірного сервітуту, який необхідний для здійснення позивачем господарської діяльності на орендованій земельній ділянці.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2021 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 923/1610/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання на 25.01.2022.

Ухвалою суду від 25.01.2022 до участі у справі за клопотанням позивача було залучено відповідача-2, прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову та відкладено підготовче засідання на 10.02.2022.

Ухвалою суду від 07.02.2022 відповідачу-1 було забезпечено можливість приймати участь в засіданні суду в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.02.2022 строк підготовчого провадження був продовжений, а підготовче засідання відкладено на 03.03.2022.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей) змінено територіальну підсудність судових справи Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 справу було прийнято до провадження судді Бездолі Д.О.; постановлено здійснити розгляд справи спочатку та призначено підготовче засідання на 14.07.2023. Вказаною ухвалою суд також викликав учасників справи у підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.07.2023 відповідачу-2 було забезпечено можливість приймати участь в засіданні суду в режимі відеоконференції.

Позивач у підготовче засідання, призначене судом на 14.07.2023, не з`явився, про поважність причин неявки суд не сповістив, будь-яких заяв чи клопотань суду не подав.

Протокольною ухвалою суду від 14.07.2023 строк підготовчого провадження був продовжений, а підготовче засідання відкладено на 01.09.2023, в яке позивача було викликано шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду в порядку ст. 120 ГПК України.

У підготовче засідання 01.09.2023 позивач знову не з`явився, про поважність причин неявки суд не сповістив, будь-яких заяв чи клопотань суду не подав.

Протокольною ухвалою суду від 01.09.2023 підготовче засідання було відкладено на 18.09.2023, в яке позивача було викликано шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду в порядку ст. 120 ГПК України.

18.09.2023 позивач подав суду клопотання про участь у судовому засіданні по цій справі в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 18.09.2023 позивачу було забезпечено можливість приймати участь в засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Протокольною ухвалою суду від 18.09.2023 підготовче засідання було відкладено на 29.09.2023.

27.09.2023 до суду від позивача надійшло клопотання (а.с.66-69, т.2), в якому останній просив суд здійснити розгляд справи у підготовчому засіданні 29.09.2023 без його участі, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду справи по суті.

Протокольною ухвалою суду від 29.09.2023 підготовче провадження було закрито з призначенням справи до розгляду по суті в засіданні на 23.10.2023, в яке позивача було викликано шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду в порядку ст. 120 ГПК України.

23.10.2023 позивач в засідання суду не з`явився, водночас, представником позивача було подано клопотання (а.с. 75-76, т.2), в якому останній просив суд відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість бути присутнім у судовому засіданні через хворобу. За результати розгляду цього клопотання судом у судовому засіданні 23.10.2023 було постановлено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні, враховуючи, що позивачем не додано доказів на підтвердження хвороби, а також не наведено підстав щодо неможливості залучення до участі у справі іншого представника.

Протокольною ухвалою суду від 23.10.2023 у засіданні суду було оголошено перерву до 09.11.2023. Про перерву у судовому засіданні позивача було повідомлено шляхом направлення на електронні адреси представників позивача відповідної ухвали в порядку ст. 120 ГПК України, якою суд викликав позивача у засідання суду.

07.11.2023 на електронну адресу суду від представника позивача Данилова О.Ф. знов надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване участю представника в інших судових засіданнях. Крім цього, 07.11.2023 на електронну адресу від представника позивача Юрченко Н.С. надійшла заява, в якій останній просив суд забезпечити його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням сервісу "EASYCON".

Ухвалами суду від 08.11.2023 вищевказані клопотання та заява були повернуті заявникам без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України з одночасним роз`ясненням права подати відповідні клопотання повторно.

Водночас, на підставі ухвали суду від 18.09.2023 представник позивача Юрченко Н.С. приймала участь у судовому засіданні 09.11.2023 в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 09.11.2023 у засіданні суду було оголошено перерву до 20.11.2023, враховуючи заявлене новим представником позивача Юрченко Н.С. клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

20.11.2023 судом у судовому засіданні за участі представника позивача Данилова О.Ф. було постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 08.12.2023.

08.12.2023 представником позивача через систему електронний суд було подано чергове клопотання про відкладення призначеного на 08.12.2023 судового засідання, яке мотивоване участю представника позивача в слідчих діях в межах кримінального провадження.

Водночас, судове засідання 08.12.2023 не відбулось, у зв`язку з особливими умовами роботи установи суду, пов`язаними з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду.

Ухвалою суду від 12.12.2023 судове засідання у цій справі було призначено на 11.01.2024, в яке викликано учасників справи. Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету представника позивача Юрченко Н.С. 13.12.2023 о 21:51 та на електронну адресу представника позивача Данилова О.Ф., повідомлену ним у поданих до суду заявах та клопотаннях, 19.12.2023.

У судове засідання 11.01.2024 ані позивач, ані його представники не з`явились, про поважні причини неявки суд не повідомили. З метою з`ясування обставин щодо явки позивача у засідання суду, секретарем судового засідання було здійснено телефонограми представникам позивача. Так, представник позивача Данилов О.Ф. телефонограму не прийняв, а представник Юрченко Н.С. повідомила, що ані позивачка, ані її представники у засідання суду не з`являться, про що було подане відповідне клопотання. Разом з цим, як встановлено судом згідно даних КП «Діловодство спеціалізованого суду», жодних клопотань від позивача, його представників до суду не надходило.

Водночас, у судовому засіданні 11.01.2024 представник відповідача-2 заявив суду клопотання про залишення позову Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни у цій справі без розгляду, враховуючи систематичну неявку позивача/представників позивача у засідання суду без поважних причин. При цьому представник відповідача-2 наголосив, що неявка позивача у засідання суду призводить до тривалого розгляду справи, адже позивач має двох представників і жоден не з`явився.

Отже, вирішуючи питання щодо подальшого розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про таке.

Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Крім цього, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17 жовтня 2023 року у справі № 910/25456/15).

У постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою. Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова може, має право, за власної ініціативи та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи імперативна заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду..

Отже, ч. 1 ст. 226 ГПК України визначає перелік рівнозначних підстав, за наявності будь-якої з них у суду виникає імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду. Однією із таких підстав є нез`явлення позивача (його представника) у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки, крім випадку якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому суд наголошує, що ГПК України максимально забезпечує можливість для учасників справи добросовісно і ефективно реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, зокрема, учасники судового процесу завчасно повідомляються судом про час і місце судового засідання (мінімум за 5 днів); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в паперовій формі через установи зв`язку (Укрпошта, кур`єрські служби тощо); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в електронній формі у будь-який час за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля); учасники справи можуть залучити до представництва декількох представників або приймати участь у справі в порядку самопредставництва; учасники справи мають право дистанційно приймати участь в судовому засіданні поза межами суду або в приміщенні іншого суду в режимі відеоконференції.

Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм законодавства та висновків Верховного Суду, у разі нез`явлення позивача (його представника) у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки та неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду, адже іншого процесуальним законом не передбачено.

Так, станом на 11.01.2024, Господарським судом Одеської області у справі № 923/1610/21 було призначено 9 засідань, з яких позивач (його представник) не з`явився без підтвердження поважності причин у 4 засідання (14.07.2023, 01.09.2023, 23.10.2023 і 11.01.2024). Суд зауважує, що позивач заяву про розгляд справи за його відсутності подавав лише щодо підготовчого засідання, призначеного на 29.09.2023, в цей же час, останнім не було подано суду аналогічного клопотання щодо призначеного судом судового засідання на 11.01.2024, в якому відповідач-2 заявив клопотання про залишення позову позивача без розгляду, а також позивачем не було повідомлено суду про поважність причин неявки у це засідання.

Отже, будучі належним чином та завчасно повідомленим (майже за місяць) про дату і час судового засідання 11.01.2024, позивач, представництво інтересів якого при розгляді справи здійснювали два представники, не виконав свого процесуального обов`язку із забезпечення явки у судове засідання за викликом суду, у тому числі в режимі відеоконференції, а також не скористався процесуальним правом на подання суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що Фізична особа-підприємець Зоря Ірина Анатоліївна, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяла вирішенню спору та не виконала процесуальний обов`язок з`явитись в засідання суду за викликом суду або повідомити суд про причини неявки, а тому клопотання відповідача-2 слід задовольнити, а позов позивача залишити без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

В цей же час, суд роз`яснює позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи підстави залишення позову позивача без розгляду, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст.ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни у справі № 923/1610/21 - залишити без розгляду.

2. Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, покласти на позивача.

У зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, повну ухвалу складено 25.01.2024.

Ухвала набрала законної сили 11.01.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля