Постанова

від 25.03.2024 по справі 923/1610/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року м. ОдесаСправа № 923/1610/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання, за дорученням головуючого судді: Іванов І.В.

за участю представників учасників судового процесу:

від Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, м. Херсон - не з`явився;

від Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління №1», м. Херсон - не з`явився;

від Херсонської міської ради, м. Херсон - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, м. Херсон

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 року про залишення позовної заяви без розгляду, м. Одеса, суддя першої інстанції Бездоля Д.О., повний текст складено та підписано 25.01.2024 року

у справі №923/1610/21

за позовом: Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, м. Херсон

до відповідачів: Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління №1», м. Херсон та Херсонської міської ради, м. Херсон

про встановлення земельного сервітуту

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та ухвали суду першої інстанції.

У грудні 2021 року Фізична особа-підприємець Зоря Ірина Анатоліївна, м. Херсон звернулася до місцевого господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління №1», м. Херсон та Херсонської міської ради, м. Херсон, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 25.01.2022 року (вх. №152/20) просила суд встановити постійний, платний сервітут для організації безпечного проїзду/проходу до земельної ділянки, кадастровий номер 6510136600:03:004:0126, з вулиці С. Параджанова (колишня Махарадзе) через земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Херсона в особі Херсонської міської ради, та перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління № 1» (на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 000648 від 31.01.2000) по вул. Фонтанна, 7- А в м. Херсон, згідно Додатку № 2 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 18 листопада 2021 року № 66 на наступних умовах: 1.1. сторони сервітуту: з однієї сторони: Херсонська міська рада, Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-Будівельне управління № 1»; з іншої сторони: користувачі (Сервітуарій) - Фізична особа-підприємець Зоря Ірина Анатоліївна; 1.2. Площа сервітуту складає 380 кв.м. (згідно варіанту № 2 схеми визначення розміру земельного сервітуту для проїзду по наявному шляху на земельній ділянці №7-А по вул. Фонтанній в м. Херсоні (додаток № 2 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 18 листопада 2021 року № 66); 1.3. Вартість сервітуту складає 1000 грн. 00 коп. за рік та має сплачуватись Фізичною особою-підприємцем Зорею Іриною Анатоліївною кожного року, в строк до 31 січня поточного року в рівних частинах: 500 грн - на рахунок Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління № 1», 500 грн - до місцевого бюджету, за реквізитами наданими Херсонською міською радою. У разі зміни реквізитів для оплати вартості сервітуту, Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-Будівельне управління №1» та/або Херсонська міська рада зобов`язані письмово повідомити ФОП Зорю Ірину Анатоліївну про нові реквізити; 1.4. Обсяг прав щодо користування земельною ділянкою: щоденний/цілодобовий безперешкодний прохід та проїзд на транспортних засобах, у т.ч. вантажних, Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, її працівників, службового персоналу, клієнтів, постачальників, орендарів дорогою, що розташована на земельній ділянці, що належить територіальній громаді м. Херсона в особі Херсонської міської ради та перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління №1» (на підставі Державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 000648 від 31.01.2000), площею 380 кв.м., до земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:03:004:0126, на якій розташовані приміщення, що належать ФОП Зоря І.А.; 1.5. Обов`язки користувача: здійснювати сервітут найменш шкідливим для земельної ділянки чином, нести відповідальність за завдані збитки у вигляді знищення або пошкодження майна власника земельної ділянки; 1.6. Херсонська міська рада та Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-Будівельне управління № 1» зобов`язані не чинити перешкоди в здійсненні сервітуту. 1.7. Інші умови: всі зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до умов сервітуту, є невід`ємною частиною сервітуту та мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами або їх уповноваженими представниками; у разі зміни юридичної адреси чи інших реквізитів, сторона в 5-денний термін зобов`язана письмово повідомити іншу сторону про такі зміни. У випадках, не передбачених сервітутом, сторони керуються чинним законодавством України;

встановити Фізичній особі-підприємцю Зорі Ірині Анатоліївні постійний, безоплатний сервітут для прокладання трубопроводів підземного зовнішнього водопроводу за робочим проектом підключення виробничої бази з виготовлення фігурних елементів мостіння по вул. Фонтанній, 7-А в м. Херсоні до мережі водопроводу та каналізації (шифр проекту: ЗВК) через земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Херсона в особі Херсонської міської ради та перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління №1» (на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС №000648 від 31.01.2000). Необхідна земельна ділянка площею 95 м.кв., яка знаходиться в межах земельної ділянки, яка потрібна для організації безпечного проїзду до земельної ділянки, кадастровий номер: 6510136600:03:004:0126, з вулиці С.Параджанова (колишня Махарадзе) через земельну ділянку ПРАТ «РБУ №1» у відповідності до схеми визначення розміру земельного сервітуту для прокладання трубопроводів підземного зовнішнього водопроводу додатку №3 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 18 листопада 2021 року №66.

Зокрема, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач наголосила, що вона є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер: 6510136600:03:004:0126, яка межує із земельною ділянкою, речовими правами власності і постійного користування на яку володіють відповідачі. Проте, за доводами Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, на орендованій земельній ділянці розташовані будівлі і споруди відповідача, прохід/проїзд та облаштування водопостачання/водовідведення до яких найменш обтяжливим способом можливий через земельну ділянку, речовими правами власності і постійного користування на яку володіють відповідачі. Але позивач та відповідачі не можуть досягти згоди в частині укладення договору сервітуту, предметом якого є визначення для позивача умов спірного сервітуту, який необхідний для здійснення останньою відповідної господарської діяльності на орендованій ним земельній ділянці комунальної власності.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 року (суддя Бездоля Д.О.) позовну заяву Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни у справі № 923/1610/21 залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач, яку належним чином було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 11.01.2024 року для розгляду справи по суті, у судове засідання не з`явилася, як і не з`явилися її представники, тобто не виконала свого процесуального обов`язку із забезпечення явки у судове засідання за викликом суду, у тому числі в режимі відеоконференції, а також не скористалася процесуальним правом на подання суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відтак, за висновками суду першої інстанції, у даному разі наявні підстави вважати, що Фізична особа-підприємець Зоря Ірина Анатоліївна, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяла вирішенню спору та не виконала процесуальний обов`язок з`явитись в засідання суду за викликом суду або повідомити суд про причини неявки, а тому клопотання відповідача-2 про залишення позовної заяви без розгляду слід задовольнити, а позов позивача залишити без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Фізична особа-підприємець Зоря Ірина Анатоліївна з ухвалою суду першої інстанції не погодилася, тому звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила суд ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 року у справі № 923/1610/21 скасувати, справу № 923/1610/21 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом вимог процесуального закону.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, скаржник щодо судових засідань, призначених судом на 14.07.2023 року та 01.09.2023 року вказала, що позивач не отримувала жодних повідомлень про виклик до суду у вказані вище судові засідання ані поштовим зв`язком, ані на адресу електронної пошти, з огляду на що інформація про неявку позивача та його представника без поважних причин у судові засідання на ці дати не відповідає дійсності.

Щодо неявки позивача у судове засідання, призначене судом на 23.10.2023 року, представник позивача вказав, що він - адвокат Данилов О.Ф. 23.10.2023 року подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою.

В той же час, в апеляційній скарзі апелянт також наголосив, що 08.12.2023 року засідання у даній справі місцевим господарським судом не відбулося у зв`язку із особливими умовами роботи установи суду, у зв`язку із чим сторони у судовому засіданні бути присутніми не могли. Проте, після 08.12.2023 року ані адвокат Данилов О.Ф., оскільки повноваження іншого представника було припинено, ані позивач не отримували жодних процесуальних документів про виклик на судове засідання поштовим зв`язком у паперовій формі, за поштовою адресою: м. Херсон, вул. Миру 35, №3, хоча саме вона була зазначена у позовній заяві.

Окрім зазначеного, скаржник зауважив, що він зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» та має відповідний кабінет, через який до суду 20.11.2023 року та 08.12.2023 року до суду було спрямовано процесуальні документи, проте суд, в порушення процесуальних вимог, не направив адвокату Данилову О.Ф. жодного процесуального документа.

Таким чином, на переконання представника позивача, ані позивач, ані його представник не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи про судове засідання, призначене судом на 11.01.2024 року, що унеможливлює застосування п. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 року за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, м. Херсон на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №923/1610/21 відкрито апеляційне провадження, справу призначено до судового розгляду.

13.03.2024 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління №1», м. Херсон надійшов відзив (вх. №412/24/Д1), у якому відповідач - 1 просив суд апеляційної інстанції відмовити позивачу у задоволенні її апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 року у справі №923/1610/21, оскаржувану ухвалу залишити без змін; розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі відповідача - 1. Відзив судовою колегією долучено до матеріалів господарської справи.

Зокрема, за доводами відзиву, Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-будівельне управління №1», посилаючись на висновки, викладені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, зазначило, що повністю погоджується з доводами, наведеними в ухвалі Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 року у даній справі про залишення позовної заяви без розгляду та вважає оскаржувану ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.

Херсонська міська рада, м. Херсон своїм правом згідно ч.1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалася, відзив на апеляційну скаргу, в строк визначений ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження у справі, не надала, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

В судове засідання представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи звіти про електронну відправку, поштові повідомлення про вручення ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для забезпечення законних прав та інтересів сторін щодо участі у розгляді справи, а також належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін та третіх осіб, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення представників сторін, які з`явилися до судового засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, м. Херсон не потребує задоволення, а ухвала Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 923/1610/21 відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України, і відсутні підстави для її скасування, виходячи з наступного.

Господарським судом Одеської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

У грудні 2021 року Фізична особа-підприємець Зоря Ірина Анатоліївна, м. Херсон звернулася до місцевого господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління №1», м. Херсон та Херсонської міської ради, м. Херсон, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 25.01.2022 року (вх. №152/20) просила суд:

встановити постійний, платний сервітут для організації безпечного проїзду/проходу до земельної ділянки, кадастровий номер 6510136600:03:004:0126, з вулиці С. Параджанова (колишня Махарадзе) через земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Херсона в особі Херсонської міської ради, та перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління № 1» (на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 000648 від 31.01.2000) по вул. Фонтанна, 7- А в м. Херсон, згідно Додатку № 2 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 18 листопада 2021 року № 66 на наступних умовах: 1.1. сторони сервітуту: з однієї сторони: Херсонська міська рада, Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-Будівельне управління № 1»; з іншої сторони: користувачі (Сервітуарій) - Фізична особа-підприємець Зоря Ірина Анатоліївна; 1.2. Площа сервітуту складає 380 кв.м. (згідно варіанту № 2 схеми визначення розміру земельного сервітуту для проїзду по наявному шляху на земельній ділянці №7-А по вул. Фонтанній в м. Херсоні (додаток № 2 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 18 листопада 2021 року № 66); 1.3. Вартість сервітуту складає 1000 грн. 00 коп. за рік та має сплачуватись Фізичною особою-підприємцем Зорею Іриною Анатоліївною кожного року, в строк до 31 січня поточного року в рівних частинах: 500 грн - на рахунок Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління № 1», 500 грн - до місцевого бюджету, за реквізитами наданими Херсонською міською радою. У разі зміни реквізитів для оплати вартості сервітуту, Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-Будівельне управління №1» та/або Херсонська міська рада зобов`язані письмово повідомити ФОП Зорю Ірину Анатоліївну про нові реквізити; 1.4. Обсяг прав щодо користування земельною ділянкою: щоденний/цілодобовий безперешкодний прохід та проїзд на транспортних засобах, у т.ч. вантажних, Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, її працівників, службового персоналу, клієнтів, постачальників, орендарів дорогою, що розташована на земельній ділянці, що належить територіальній громаді м. Херсона в особі Херсонської міської ради та перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління №1» (на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС № 000648 від 31.01.2000), площею 380 кв.м., до земельної ділянки кадастровий номер 6510136600:03:004:0126, на якій розташовані приміщення, що належать ФОП Зоря І.А.; 1.5. Обов`язки користувача: здійснювати сервітут найменш шкідливим для земельної ділянки чином, нести відповідальність за завдані збитки у вигляді знищення або пошкодження майна власника земельної ділянки; 1.6. Херсонська міська рада та Приватне акціонерне товариство «Ремонтно-Будівельне управління № 1» зобов`язані не чинити перешкоди в здійсненні сервітуту. 1.7. Інші умови: всі зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до умов сервітуту, є невід`ємною частиною сервітуту та мають юридичну силу у випадку, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами або їх уповноваженими представниками; у разі зміни юридичної адреси чи інших реквізитів, сторона в 5-денний термін зобов`язана письмово повідомити іншу сторону про такі зміни. У випадках, не передбачених сервітутом, сторони керуються чинним законодавством України;

встановити Фізичній особі-підприємцю Зорі Ірині Анатоліївні постійний, безоплатний сервітут для прокладання трубопроводів підземного зовнішнього водопроводу за робочим проектом підключення виробничої бази з виготовлення фігурних елементів мостіння по вул. Фонтанній, 7-А в м. Херсоні до мережі водопроводу та каналізації (шифр проекту: ЗВК) через земельну ділянку, що належить територіальній громаді м. Херсона в особі Херсонської міської ради та перебуває у постійному користуванні Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-Будівельне управління №1» (на підставі державного акту на право постійного користування землею серія І-ХС №000648 від 31.01.2000). Необхідна земельна ділянка площею 95 м.кв., яка знаходиться в межах земельної ділянки, яка потрібна для організації безпечного проїзду до земельної ділянки, кадастровий номер: 6510136600:03:004:0126, з вулиці С.Параджанова (колишня Махарадзе) через земельну ділянку ПРАТ «РБУ №1» у відповідності до схеми визначення розміру земельного сервітуту для прокладання трубопроводів підземного зовнішнього водопроводу додатку №3 до висновку судової земельно-технічної експертизи від 18 листопада 2021 року №66.

Зокрема, позовні вимоги позивача обґрунтовано тим, що вона є орендарем земельної ділянки, кадастровий номер: 6510136600:03:004:0126, яка межує із земельною ділянкою, речовими правами власності і постійного користування на яку володіють відповідачі.

Проте, за доводами Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, на орендованій земельній ділянці розташовані будівлі і споруди відповідача, прохід/проїзд та облаштування водопостачання/водовідведення до яких найменш обтяжливим способом можливий через земельну ділянку, речовими правами власності і постійного користування на яку володіють відповідачі.

Позивач та відповідачі не можуть досягти згоди в частині укладення договору сервітуту, предметом якого є визначення для позивача умов спірного сервітуту, який необхідний для здійснення останнім відповідної господарської діяльності на орендованій ним земельній ділянці комунальної власності, з огляду на що Фізична особа-підприємець Зоря Ірина Анатоліївна звернулася до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

На підтвердження своєї правової позиції позивачем до суду було подано копії наступних документів:

- паспорта громадянина України та картки фiзичної особи - платника податкiв Зорi I.A.;

- свiдоцтва про Державну реєстрацiю фiзичної особи - пiдприємця вiд 07.04.1998 року;

- детальної iнформацiї про юридичну особу з Єдиного державного реєстру юридичних осiб, фiзичних осiб-пiдприємцiв та громадських формувань;

- договору купiвлi - продажу вiд 22.01.2005 року;

- витягу про реєстрацiю права власностi на нерухоме майно вiд 10.05.2005 року;

- акту приймання-передачi вiд 27.01.2005 року;

- договору мiни вiд 14.07.2005 року;

- витягу з державного peєcтpy правочинiв вiд 14.07.2005 року;

- витягу про реєстрацiю права власностi на нерухоме майно вiд 26.07.2005 року;

- договору оренди земельної дiлянки вiд 29.04.2008 року;

- акту перенесення в натуру меж земельної дiлянки наданої в оренду вiд 25.01.2008 року;

- плану зовнiшнiх меж земельної дiлянки;

- кадастрового плану земельної дiлянки;

- плану земельної дiлянки;

- ситуацiйного плану земельної ділянки;

- акту про передачу та прийом земельної дiлянки в натурі вiд 26.06.2008 року;

- додаткової угоди до договору оренди земельної дiлянки вiд 11.04.2019 року;

- витягу з Державного peєcтpy речових прав на нерухоме майно про реєстрацiю iншого речового права вiд 22.04.2019 року;

- державного акту на право постiйного користування землею;

- листа Департаменту мiстобудування та землекористування Херсонської міської ради вiд 03.12.2019 року;

- листа Департаменту мiстобудування та землекористування Херсонської міської ради вiд 02.08.2019 року;

- листа міському головi Сальдо В.В. вiд директора ЗАТ «РБУ№1» Арав Ю.А.;

- ситуацiйного плану земельної ділянки;

- листа вих. №7 вiд 05.11.2019 року з квитанцією про вiдправлення та описом вкладення;

- листа вих. №21 юр. вiд 21.11.2019 року;

- листа вих. №10 вiд 16.12.2019 року з квитанцiєю про вiдправлення та описом вкладення;

- листа вiд ПрАТ «РБУ№1»;

- листа вiд 20.10.2021 року з квитанцiєю про вiдправлення;

- листа вiд 23.11.2021 року з квитанцiєю про вiдправлення;

- листа вiд 24.11.2021 року з квитанцiєю про вiдправлення;

- судової земельно-технiчної експертизи, справа №66;

- рахунку-фактури №88-108-71 вiд 25.10.2021 року з квитанцiєю про оплату вiд 29.10.2021 року;

- договору на виконання судової експертизи на замовлення учасника справи вiд 25.10.2021 року;

- акту №66 вiд 18.11.2021 року;

- робочого проекту пiдключення виробничої бази з виготовлення фігурних елементiв мостіння по вул. Фонтанна, 7-а в м. Херсон до мережi водопроводу та каналiзацiї;

- проекту землеустрою земельної дiлянки з кадастровим номером 6510136600:03:004:0126.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2021 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 923/1610/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено дату судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року до участі у справі за клопотанням позивача було залучено відповідача-2, прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову та призначено дату судового засідання.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)" змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 року справу №923/1610/21 було прийнято до провадження судді Бездолі Д.О.; постановлено здійснити розгляд справи спочатку та призначено підготовче засідання на 14.07.2023 року.

Також, вказаною ухвалою суд викликав учасників справи у підготовче засідання, про що свідчить відповідний список розсилки кореспонденції, розташований на звороті вказаної ухвали, штамп канцелярії Господарського суду Одеської області та роздруківка з витягу з журналу реєстрації телеграм, телефонограм, факсограм, електронної пошти, публікації в мережі - списку отримувачів кореспонденції - сторін по справі електронною поштою.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що ухвала Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 року про прийняття Господарським судом Одеської області до свого провадження справи №923/1610/21, призначення дати судового засідання (14.07.2023 року) направлялася поштовим зв`язком у паперовому вигляді на адресу позивача, проте таке повідомлення було повернуто за зворотньою адресою у зв`язку із тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (м. Херсон, вул. Миру, 35, №3).

З протоколу судового засідання в режимі відеоконференції від 14.07.2023 року у справі №923/1610/21 вбачається, що ані позивач, ані представник позивача участі у судовому засіданні не брали.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.07.2023 року у справі №923/1610/21 судом було, шляхом направлення повідомлення електронною поштою та поштовим повідомленням на офіційну юридичну адресу суб`єкта господарювання, викликано в наступне судове засідання на 01.09.2023 року Фізичну особу-підприємця Зорю Ірину Анатоліївну.

При цьому, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса електронної пошти позивача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційна юридична поштова адреса: АДРЕСА_2 .

З протоколу судового засідання в режимі відеоконференції від 01.09.2023 року у справі №923/1610/21 вбачається, що ані позивач, ані представник позивача участі у судовому засіданні не брали.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.09.2023 року у справі №923/1610/21 судом було, шляхом направлення повідомлення електронною поштою та поштовим повідомленням на офіційну юридичну адресу суб`єкта господарювання, викликано в наступне судове засідання на 18.09.2023 року Фізичну особу-підприємця Зорю Ірину Анатоліївну.

18.09.2023 року позивач подав до місцевого господарського суду клопотання про участь у судовому засіданні у цій справі в режимі відеоконференції. Ухвалою суду від 18.09.2023 року позивачу було забезпечено можливість приймати участь в засіданні суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

18.09.2023 року адвокат Данилов О.Ф. підтвердив прийняття ним телефонограми від Господарського суду Одеської області про задоволення його клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.

З протоколу судового засідання в режимі відеоконференції від 18.09.2023 року у справі №923/1610/21 вбачається, що представник позивача брав участь цього дня у судовому засіданні; протокольною ухвалою суд відклав підготовче засідання на 29.09.2023 року.

25.09.2023 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів господарської справи додаткових письмових доказів.

27.09.2023 року до суду першої інстанції від позивача надійшло клопотання, в якому останній просив суд здійснити розгляд справи у підготовчому засіданні 29.09.2023 без його участі, закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду справи по суті.

З протоколу судового засідання в режимі відеоконференції від 29.09.2023 року у справі №923/1610/21 вбачається, що ані позивач, ані представник позивача участі цього дня у судовому засіданні не брали, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 23.10.2023 року.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 року у справі №923/1610/21 судом було, шляхом направлення повідомлення електронною поштою та поштовим повідомленням на офіційну юридичну адресу суб`єкта господарювання, зокрема, викликано в наступне судове засідання на 23.10.2023 року Фізичну особу-підприємця Зорю Ірину Анатоліївну.

23.10.2023 року позивач в засідання суду не з`явився, водночас, представником позивача було подано клопотання від 23.10.2023 року, в якому останній просив суд відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість бути присутнім у судовому засіданні через хворобу.

За результатами розгляду цього клопотання судом у судовому засіданні 23.10.2023 року було постановлено протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні, враховуючи, що позивачем не додано доказів на підтвердження хвороби, а також не наведено підстав щодо неможливості залучення до участі у справі іншого представника.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2023 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 09.11.2023 року.

Про перерву у судовому засіданні позивача було повідомлено шляхом направлення на електронні адреси як представника, так і позивача відповідної ухвали в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, якою суд викликав позивача у засідання суду.

Документи в електронному вигляді доставлено до електронної скриньки Данилова О.Ф. 26.10.2023 року, до електронної скриньки Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни - 25.10.2023 року.

07.11.2023 року на електронну адресу місцевого господарського суду від представника позивача Данилова О.Ф. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване участю представника в інших судових засіданнях.

07.11.2023 року на електронну адресу від представника позивача Юрченко Н.С. надійшла заява, в якій остання просила суд забезпечити її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням сервісу "EASYCON".

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 08.11.2023 року вищевказані клопотання та заява були повернуті заявникам без розгляду на підставі ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України з одночасним роз`ясненням права подати відповідні клопотання повторно.

Водночас, на підставі ухвали суду від 18.09.2023 року представник позивача Юрченко Н.С. приймала участь у судовому засіданні 09.11.2023 року в режимі відеоконференції.

Протокольною ухвалою суду від 09.11.2023 року у засіданні суду було оголошено перерву до 20.11.2023 року, враховуючи заявлене новим представником позивача Юрченко Н.С. клопотання про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Крім того, 10.11.2023 року до Господарського суду Одеської області від представника позивача Данилова О.Ф. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження надання адвокатом правничої допомоги (вх. №40891/23).

20.11.2023 року місцевим господарським судом у судовому засіданні за участі представника позивача Данилова О.Ф. було постановлено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 08.12.2023 року.

08.12.2023 року представником позивача через систему «Електронний суд» було подано чергове клопотання про відкладення призначеного на 08.12.2023 року судового засідання, яке мотивоване участю представника позивача в слідчих діях в межах кримінального провадження.

Судове засідання 08.12.2023 року не відбулось у зв`язку з особливими умовами роботи установи суду, пов`язаними з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду.

Ухвалою суду першої інстанції від 12.12.2023 року судове засідання у цій справі було призначено на 11.01.2024 року, в яке викликано учасників справи. Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету представника позивача Юрченко Н.С. 13.12.2023 року о 21:51 та на електронну адресу представника позивача Данилова О.Ф. , повідомлену ним у поданих до суду заявах та клопотаннях, 19.12.2023 року, та які подавалися, зокрема, через підсистему «Електронний суд».

Окрім зазначеного, у матеріалах справи наявні довідки, сформовані ОСОБА_3 про те, що Данилов О.Ф. має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» з 04.11.2022 року, а Юрченко Наталя Сергіївна з 10.11.2021 року.

З протоколу судового засідання в режимі відеоконференції від 11.01.2024 року у справі №923/1610/21 вбачається, що ані позивач, ані представники позивача участі цього дня у судовому засіданні не брали, при цьому, відповідачем- 2 було заявлене усне клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Оскаржуваною ухвалою від 11.01.2024 року Господарський суд Одеської області у справі №923/1610/21 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни у справі № 923/1610/21 залишив без розгляду, з чим позивач не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою.

Предметом апеляційного перегляду у справі №923/1610/21 є ухвала Господарського суду Одеської області, якою позовну заяву Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни у справі № 923/1610/21 залишено без розгляду у зв`язку із неявкою позивача в судове засідання (п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

За вимогами п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява залишається без розгляду якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Правова позиція щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України викладена в постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 року у справі № 916/3616/15, від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19, від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19.

Так, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 13.09.2019 року у справі № 916/3616/15 зазначено таке.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

На відміну від п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній до 15.12.2017 року, яка як підставу залишення позовної заяви без розгляду передбачала неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, або неявку представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, наведені положення ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

У постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 року у справі № 910/16978/19 та від 16.10.2020 року у справі № 910/8816/19 викладено таку правову позицію щодо застосування п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Обов`язковими умовами для застосування передбачених ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст. 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Разом з тим ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Так, колегією суддів встановлено, що у грудні 2021 року Фізична особа-підприємець Зоря Ірина Анатоліївна, м. Херсон звернулася до місцевого господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління №1», м. Херсон та Херсонської міської ради, м. Херсон, у якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову від 25.01.2022 року (вх. №152/20) просила суд: встановити постійний, платний сервітут для організації безпечного проїзду/проходу до земельної ділянки, кадастровий номер 6510136600:03:004:0126, встановити Фізичній особі-підприємцю Зорі Ірині Анатоліївні постійний, безоплатний сервітут для прокладання трубопроводів підземного зовнішнього водопроводу за робочим проектом підключення виробничої бази з виготовлення фігурних елементів мостіння по вул. Фонтанній, 7-А в м. Херсоні.

В подальшому, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 13.12.2021 року позовну заяву Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 923/1610/21; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено дату судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.01.2022 року до участі у справі за клопотанням позивача було залучено відповідача-2, прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову та призначено дату судового засідання.

Розпорядженням Голови Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Харківської та Херсонської областей)" змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області з визначенням їх територіальної підсудності Господарському суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 року справу №923/1610/21 було прийнято до провадження судді Бездолі Д.О.; постановлено здійснити розгляд справи спочатку та призначено підготовче засідання на 14.07.2023 року.

При цьому, вказаною ухвалою суд викликав учасників справи у підготовче засідання, про що свідчить відповідний список розсилки кореспонденції, розташований на звороті вказаної ухвали, штамп канцелярії Господарського суду Одеської області та роздруківка з витягу з журналу реєстрації телеграм, телефонограм, факсограм, електронної пошти, публікації в мережі - списку отримувачів кореспонденції - сторін по справі електронною поштою.

Вказана ухвала Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 року про прийняття Господарським судом Одеської області до свого провадження справи №923/1610/21, призначення дати судового засідання (14.07.2023 року) направлялася поштовим зв`язком у паперовому вигляді на адресу позивача, проте таке повідомлення було повернуто за зворотньою адресою у зв`язку із тим, що адресат відсутній за вказаною адресою (м. Херсон, вул. Миру, 35, №3).

В подальшому, розгляд справи судом неодноразово відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва, в тому числі і за клопотанням представників позивачки.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса електронної пошти позивача: ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційна юридична поштова адреса: АДРЕСА_2.

Крім того, з матеріалів справи судова колегія встановила, що, зокрема, ухвали Господарського суду Одеської області від 17.07.2023 року, від 04.09.2023 року, від 02.10.2023 року, від 09.11.2023 року, від 12.12.2023 року у справі №923/1610/21 про виклик позивача в судове засідання, судом направлялися електронною поштою та поштовим повідомленням на офіційну юридичну адресу суб`єкта господарювання Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни.

Також апеляційним господарським судом встановлено, що представники позивача, і Данилов О.Ф., і Юрченко Н. С. мають зареєстровані Електронні кабінети у підсистемі «Електронний суд» з 04.11.2022 року та з 10.11.2021 року відповідно.

Оскаржуваною ухвалою від 11.01.2024 року Господарський суд Одеської області у справі №923/1610/21 позовну заяву Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни у справі №923/1610/21 залишив без розгляду з мотивів неявки позивача в судове засідання, з чим позивач не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою, яку позивач фактично мотивує відсутністю належного повідомлення її та її представників про дату, час та місце розгляду справи.

За твердженнями апеляційної скарги скаржник зауважує, що оскільки ані позивач, ані його представник не були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи про судове засідання, призначене судом на 11.01.2024 року, вказане унеможливлює застосування п. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України та, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду.

Судова колегія не погоджується із наведеними твердженнями скаржника, зважаючи на таке.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ч. 5, 6, 7 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України:

- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня;

- днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

- якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

При цьому у рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 14.02.2018 року у справі №910/33054/15.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Тобто, з наведеного випливає, що з моменту відкриття провадження у справі, яка переглядається, з огляду на прецедентну практику Європейського суду, позивач була зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, ст. 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 7 вказаної вище статті визначено, що особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом. (п. 8 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України).

За вимогами п. 10 вказаної статті, процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

За нормами ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи надсилати копії документів іншим учасникам справи, такі документи можуть направлятися вказаним особам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, крім випадків, коли інший учасник не має офіційної електронної адреси. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Крім того, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.

На сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Як передбачено в ч. 2 ст. 17 цього Закону, електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, у яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 18 Закону кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.

4 жовтня 2021 року Державна судова адміністрація України офіційним листом повідомила міністерства, центральні органи виконавчої влади, облдержадміністрації, місцеві та апеляційні суди, Національну асоціацію адвокатів України та територіальні управління ДСА України про початок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС.

Зокрема, рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Відповідно до п. 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення.

У газеті "Голос України" від 04.09.2021 року № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС - "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку.

Отже, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС почали офіційно функціонувати з 05.10.2021 року.

Отже, з 05.10.2021 року учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему у відповідній редакції.

Надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання позивачем сервісу «Електронний суд», з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Колегія суддів зазначає, що у даному випадку як альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет», так і є ознайомлення учасників справи з усіма процесуальними документами по справі.

Проте, незважаючи на те, що позивачка була ініціатором судового процесу, вважаючи, що її права були порушені, остання фактично свідомо нехтувала своїми процесуальними правами та обов`язками. Ані вона, ані її представники не з`являлися у судові засідання без належного підтвердження своєї неявки 14.07.2023 року, 01.09.2023 року, 23.10.2023 року та 11.01.2024 року, хоча були належним чином повідомлені судом про час, місце та дату проведення судових засідань.

В той же час, судова колегія дійшла висновку, що ані позивачка, ані її представники належним чином не реагували вчасно на прийняті судом процесуальні судові рішення щодо розгляду позову та, водночас, датою та змістом ухвалених судових рішень не цікавились, про що свідчить подання представниками відповідних клопотань про відкладення та перерву у судовому засіданні фактично перед самим судовим засіданням, з огляду на що судом першої інстанції правомірно постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду у зв`язку із неявкою останньої до суду для розгляду справи у дати, вказані судом.

Разом з тим, як висновано Верховним Судом у постанові від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20 відповідно до п. 17 гл. 1 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 п. 37 гл. 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Тобто, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі № 906/184/21, від 02.11.2022 року у справі № 910/14088/21.

Отже, зважаючи на те, що доводи представника позивача, зазначені ним в апеляційній скарзі викладених вище висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, а електронні кабінети представників позивачки у підсистемі «ЄСІТС» були зареєстровані ще у 2021 році, тобто у таких представників була наявною можливість моніторити хід судового розгляду череж підсистему ЄСІТС, позиція апелянта про його неналежне повідомлення про дату та час розгляду справи не приймається судовою колегією до уваги.

Між тим, низка ухвал суду першої інстанції про призначення дати, місця та часу судових засідань, в тому числі і на 11.01.2024 року, була направлена позивачці на її офіційну електронну адресу та офіційну поштову адресу, що свідчить про належне повідомлення судом учасника справи про дату та час наступного судового засідання, що, в свою чергу, також спростовує доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції у даному разі вимог процесуального закону щодо такого належного повідомлення сторони.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що звертаючись з апеляційною скаргою, представник позивачки не спростував наведених висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі та не довів суду апеляційної інстанції неправильного застосування місцевим господарським судом норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, м. Херсон залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, оскільки відсутні визначені процесуальним законом підстави для її скасування.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, м. Херсон необґрунтованою та такою, що не потребує задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №923/1610/21 такою, що відповідає обставинам справи та процесуальним вимогам і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Зорі Ірини Анатоліївни, м. Херсон на ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №923/1610/21 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.01.2024 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №923/1610/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25 березня 2024 року.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді Н.М. Принцевська А.І. Ярош