Ухвала

від 24.01.2024 по справі 927/1407/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

24 січня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1407/23 Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Ноувен М.П.,

здійснив за правилами загального позовного провадження розгляд справи №923/1407/23

за позовом: ОСОБА_1 , код НОМЕР_1

АДРЕСА_1 ;

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю ДІЯКО, код 44306929

вул. Андріївська,буд.18, кв.1. м. Чернігів, 14013;

до відповідача 2: Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, код 38271176

пр-т Левка Лукяненка, буд. 20-А, м. Чернігів, 14000;

про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії.

представники сторін у судове засідання не з`явились;

ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ДІЯКО та Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, відповідно до якого просить:

- визнати трудові відносини між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю ДІЯКО припиненими з 01.09.2023 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора товариства за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України;

- зобов`язати Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради внести зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю ДІЯКО, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, виключивши ОСОБА_1 із зазначеного реєстру як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю ДІЯКО, код 44306929, додавши трудові відносини припинено за рішенням суду.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.11.2023, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, письмових пояснень.

У підготовчому засіданні 30.11.2023 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження, про призначення справи до судового розгляду по суті на 20.12.2023.

Ухвалою суду від 18.12.2023 сторін повідомлено про те, що у зв`язку з перебуванням судді Ноувен М.П. у відпустці, судове засідання, призначене на 20.12.2023 не відбудеться, а також повідомлено про те, що судове засідання відбудеться 10.01.2024.

У судовому засіданні 10.01.2024 постановлена протокольна ухвала про відкладення судового засідання на 24.01.2024.

Позивачка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в суді. Що підтверджується наявними розписками та доказами направлення ухвал на електронну адресу позивачки, яка визначена нею у позовній заяві.

Відповідач 2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа.

Ухвали суду направлені відповідачу 1 на адресу місця реєстрації: АДРЕСА_2 повернуті відділенням зв`язку на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

В розумінні положень ст. 242 ГПК України відповідач 1 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді.

24.01.2024 у нарадчій кімнаті судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Позиція учасників справи. Заяви та клопотання учасників справи.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що у зв`язку з тим, що через єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "Діяко" Мораді Могасен Ґоламгоссейн, який уповноважений на звільнення директора, не відбулися загальні збори, які стосувалися питання про припинення обов`язків директора, було порушено її конституційні права та позбавлено її можливості припинити трудові правовідносини із товариством.

Відповідач 1 та відповідач 2 відзивів на позов не надали.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19, від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце як підготовчих засідань, так і судових засідань з розгляду справи по суті, однак у призначені, зокрема засідання 10.01.2024, 24.01.2024 не з`явилася, не повідомила суд про поважні причини своєї неявки та не надала належним чином оформлених заяв про розгляд справи за її відсутності.

З огляду на викладене суд вбачає наявність усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача за первісним позовом у судове засідання.

Крім того суд зазначає про те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч.4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З урахуванням того, що позов залишено без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям у судове засідання, сплачена при поданні позовної заяви сума судового збору поверненню не підлягає.

Керуючись ст.42, п.1 ч.2 ст. 185, 202, п.5 ч.1 ст.226, ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діяко», Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити дії, залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 24.01.2024.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, що передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 25.01.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Ноувен М.П.