Постанова

від 24.01.2024 по справі 707/1284/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року

м. Черкаси

Справа № 707/1284/23Провадження № 22-ц/821/98/24категорія: 302090000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

секретаря: Ярошенко Б.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі»

розглянув у спрощеному позовному провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» про розірвання договору оренди землі.

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернулася до Черкаського районного суду Черкаської області через свого представника - адвоката Лисенка І.А. з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» про розірвання договору оренди землі. Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником земельної ділянки, площею 1,1252 га, кадастровий номер 7124989000:03:001:0289, що розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 18.03.2010 року.

Дана земельна ділянка передана в оренду відповідачу за договором оренди землі № 965 від 23.10.2020 року. п. 9 договору оренди землі передбачено, що щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки або на аналогічну суму натуральній - шляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконання робіт). Форма орендної плати визначається за взаємною згодою сторін.

Згідно п. 10 Договору - обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Відповідно до п. 11 Договору, орендна плата вноситься не пізніше 31 грудня за поточний рік.

Орендна плата за 2021 та 2022 роки позивачу сплачена не була, а також за весь час дії договору не враховувався індекс інфляцій, хоча позивач звертався в усній формі до відповідача, але питання до цього часу так і залишилося не вирішеним, орендна плата не виплачена.

02.03.2023 року представником позивача було направлено відповідачу заяву-вимогу про добровільне розірвання договору оренди землі у зв`язку з істотним порушенням виконання його умов. Відповідачем вимога була проігнорована, відповідно до трекінгу Укрпошти, лист був вручений за довіреністю представнику 08.03.2023 року.

У своєму позові ОСОБА_1 посилається на норми ст.526, ст.651 ЦК України, норми ст.1, ст.13, ст.21, ст.24, ст.32 ЗУ «Про оренду землі», положення ст.96, ст.141 Земельного Кодексу Українита практику Верховного Суду, згідно якої факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.

Зважаючи на вищевикладене позивач просила розірвати договір оренди землі №965 від 23.10.2020 року, кадастровий номер 7124989000:03:001:0289, площею 1,1252 га, укладений між ТОВ «Грін Ленд Індастрі» та ОСОБА_1 , і стягнути судові витрати з відповідача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 01 червня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» про розірвання договору оренди землі відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що судом встановлена несвоєчасна сплата орендної плати ТОВ «Грін Ленд Індастрі» на користь ОСОБА_1 за 2021 рік, яку позивач отримала 15 січня 2022 року, тобто з несуттєвим порушенням строку, передбаченого договором оренди. Однак, в даній ситуації відсутня систематичність несплати орендної плати ТОВ «Грін Ленд Індастрі», оскільки один випадок невиплати орендної плати відповідачем за 2022 рік не передбачає систематичності, а тому відсутні підстави для розірвання вказаного договору оренди.

Пропущення орендарем строку сплати орендної плати у п`ятнадцятиденний термін не позбавило орендодавцязначноюмірою на те, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Більш того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 14 договору оренди землі №965 від 23.10.2020 року - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 10% річного розміру орендної плати.

Отже, сторони не визначили можливість розірвання договору оренди орендодавцем в односторонньому порядку, з підстав невнесення орендної плати орендарем у строки, визначені договором, а лише встановили штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язання, шляхом сплати пені, і фактично допускали, що несвоєчасна сплата орендної плати не буде істотним порушенням умов договору оренди землі, і як наслідок не стане підставою для його розірвання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом 1 інстанції норм матеріального права, ігнорування наявності системної несплати орендної плати, просить скасувати рішення суду 1 інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд 1 інстанції фактично ігнорує в оскаржуваному рішенні наявність систематичної несплати орендної плати. Позивач, як сторона правочину, очікує, що інша сторона буде належним чином виконувати свої зобов`язання відповідно до умов договору та саме в період, погоджений в договорі, а не в будь-який інший на розсуд відповідача. Сторони жодним чином не погоджували інший ніж передбачено в договорі строк. Стверджує, що суд 1 інстанції фактично сам собі суперечить: визнає наявність порушення істотних умов договору двічі поспіль, але при цьому не вважає це порушення істотним. Вказує, що часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

09 листопада 2023 року до Черкаського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 01 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» про розірвання договору оренди землі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Бородійчук В.Г., судді Василенко Л.І., Карпенко О.В.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 грудня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про її розгляд та з викликом сторін в судове засідання.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Судом 1 інстанції встановлено, що 23 жовтня 2020 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» укладено договір оренди землі №965. Предметом договору визначено - земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) з кадастровим номером 7124989000:03:001:0289, яка розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Згідно п. 2 Договору - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1252 га сільськогосподарських угідь - рілля, право власності на яку посвідчено державним актом серії ЯИ 516763 від 18.03.2010 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2-1329 від 28.04.2009.

П. 8 Договору визначено, що договір укладено строком на 15 років.

Згідно п. 9 Договору, щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або на аналогічну суму натуральній - шляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконання робіт). Форма орендної плати визначається за взаємною згодою сторін. Орендодавець не менш ніж в тижневий строк, шляхом подачі письмової заяви або в інший доступний спосіб попереджає орендаря про бажану дату, форму і розмір проведення розрахунків по орендній платі та надає орендодавцю необхідну вихідну інформацію (номер банківського рахунку тощо). Орендар нараховує, утримує та сплачує до бюджету ПДФО та інші обовязкові внески/платежі із суми орендної плати та всіх інших виплат, здійснених за цим Договором на користь орендодавця, використовуючи ставку податку в розмірі та порядку, визначеному законодавством. Орендна плата виплачується за вирахуванням усіх належних податків та зборів. Орендна плата сплачується щорічно з 01 серпня по 31 грудня, або за погодженням сторін в будь-який інший строк протягом року. Орендна плата за письмовою заявою орендодавця та згодою орендаря може бути виплачена орендодавцю у вигляді попередньої оплати наперед, у тому числі за весь строк оренди.

Згідно п. 14 Договору - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 10% річного розміру орендної плати. Орендар не несе відповідальності за прострочення виплати орендної плати у випадку, якщо таке прострочення виникло з вини орендодавця.

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо інше не встановлено законом (п. 20 Договору).

Відповідно до п. 21 Договору - об`єкт за договором оренди землі вважається повернений орендарем орендодавцю з моменту державної реєстрації припинення права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо інше не встановлено законом.

П. 38 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 44 Договору, договір є укладеним в момент його підписання сторонами. Право оренди за цим договором підлягає державній реєстрації та виникає з моменту реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та діє до закінчення строку дії Договору.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що розташована на території Червонослобідської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, площею 1,13 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124989000:03:001:0289, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, Серії ЯИ №516763 від 18.03.2010 року.

01.03.2023 року представником позивача направлено лист відповідачу щодо розірвання договору оренди. Дані про отримання даного листа відповідачем - у матеріалах відсутні.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 15.01.2022 року, ОСОБА_1 отримала від СПП «РВД-АГРО» кошти в сумі 622,94 грн. за договором пайовки 272 га «1-18 від 18.12.2010. В ордері міститься також підпис одержувача.

Суд не приймає даний доказ як належний, оскільки він не стосується предмету спору, і пов`язаний з правовідносинами, які склалися між орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем СПП «РВД - АГРО» щодо договору оренди землі від 18.12.2010 року.

Згідно видаткового касового ордеру від 15.01.2022 року, ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ГРІН ЛЕНД ІНДАСТРІ» кошти в сумі - 9877,05 грн. за договором оренди землі №967 від 23.10.2020 року, за договором оренди землі №965 від 23.10.2020 року.

Відповідачем надана копія відомості про орендну плату, з якої вбачається що ОСОБА_1 нараховано - 622,94, відраховано виданий раніше аванс - 9877,05, до видачі - 10500 грн. В графі «розписка про одержання» проставлено підпис ОСОБА_1 . Дана відомість підтверджує отримання ОСОБА_1 коштів від ТОВ "РВД -АГРО" в сумі 622,94 грн. та від ТОВ "ГРІН ЛЕНД ІНДАСТРІ" в сумі 9877,05 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Перевіривши доводиапеляційної скарги,Черкаський апеляційнийсуд дійшоввисновку,що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьоюстатті 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другоїстатті 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятоюстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду 1 інстанції не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст.15, ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України,кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 651ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2Закону України«Про орендуземлі» в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі,регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі»,договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про оренду землі»у редакції,чинній на момент укладання договору,істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Положеннями статей 21, 22 зазначеної редакціїЗакону України «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата заземлю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір,умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюютьсяза згодою сторін у договорі оренди(крім строків внесення орендної платизаземельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

За правилами ч. 1статті 32 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 24 ЗУ «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, орендодавець має право вимагати у орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі і несплату орендної плати.

Відповідно до ч. 3ст.12, ч. 1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 77 ЦПК України, визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 1 інстанції, що 23 жовтня 2020 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» укладено договір оренди землі №965. Предметом договору визначено - земельну ділянку сільськогосподарського призначення (пай) з кадастровим номером 7124989000:03:001:0289, яка розташована в адміністративних межах Червонослобідської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту.

Згідно п. 2 Договору - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,1252 га сільськогосподарських угідь - рілля, право власності на яку посвідчено державним актом серії ЯИ 516763 від 18.03.2010 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №2-1329 від 28.04.2009.

П. 8 Договору визначено, що договір укладено строком на 15 років.

Згідно п. 9 Договору, щорічна орендна плата виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, або на аналогічну суму натуральній - шляхом надання сільськогосподарської продукції (в тому числі шляхом надання послуг та виконання робіт). Форма орендної плати визначається за взаємною згодою сторін. Орендодавець не менш ніж в тижневий строк, шляхом подачі письмової заяви або в інший доступний спосіб попереджає орендаря про бажану дату, форму і розмір проведення розрахунків по орендній платі та надає орендодавцю необхідну вихідну інформацію (номер банківського рахунку тощо). Орендар нараховує, утримує та сплачує до бюджету ПДФО та інші обовязкові внески/платежі із суми орендної плати та всіх інших виплат, здійснених за цим Договором на користь орендодавця, використовуючи ставку податку в розмірі та порядку, визначеному законодавством. Орендна плата виплачується за вирахуванням усіх належних податків та зборів. Орендна плата сплачується щорічно з 01 серпня по 31 грудня, або за погодженням сторін в будь-який інший строк протягом року. Орендна плата за письмовою заявою орендодавця та згодою орендаря може бути виплачена орендодавцю у вигляді попередньої оплати наперед, у тому числі за весь строк оренди.

Згідно п. 14 Договору - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 10% річного розміру орендної плати. Орендар не несе відповідальності за прострочення виплати орендної плати у випадку, якщо таке прострочення виникло з вини орендодавця.

Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо інше не встановлено законом (п. 20 Договору).

Відповідно до п. 21 Договору - об`єкт за договором оренди землі вважається повернений орендарем орендодавцю з моменту державної реєстрації припинення права оренди в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, якщо інше не встановлено законом.

П. 38 Договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 44 Договору, договір є укладеним в момент його підписання сторонами. Право оренди за цим договором підлягає державній реєстрації та виникає з моменту реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та діє до закінчення строку дії Договору.

ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, що розташована на території Червонослобідської сільської ради, Черкаського району, Черкаської області, площею 1,13 га, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 7124989000:03:001:0289, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, Серії ЯИ №516763 від 18.03.2010 року.

01.03.2023 року представником позивача направлено лист відповідачу щодо розірвання договору оренди. Дані про отримання даного листа відповідачем - у матеріалах відсутні.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 15.01.2022 року, ОСОБА_1 отримала від СПП «РВД-АГРО» кошти в сумі 622,94 грн. за договором пайовки 272 га «1-18 від 18.12.2010. В ордері міститься також підпис одержувача.

Суд не приймає даний доказ як належний, оскільки він не стосується предмету спору, і пов`язаний з правовідносинами, які склалися між орендарем ОСОБА_1 та орендодавцем СПП «РВД - АГРО» щодо договору оренди землі від 18.12.2010 року.

Згідно видаткового касового ордеру від 15.01.2022 року, ОСОБА_1 отримала від ТОВ «ГРІН ЛЕНД ІНДАСТРІ» кошти в сумі - 9877,05 грн. за договором оренди землі №967 від 23.10.2020 року, за договором оренди землі №965 від 23.10.2020 року.

Відповідачем надана копія відомості про орендну плату, з якої вбачається що ОСОБА_1 нараховано - 622,94, відраховано виданий раніше аванс - 9877,05, до видачі - 10500 грн. В графі «розписка про одержання» проставлено підпис ОСОБА_1 . Дана відомість підтверджує отримання ОСОБА_1 коштів від ТОВ "РВД -АГРО" в сумі 622,94 грн. та від ТОВ "ГРІН ЛЕНД ІНДАСТРІ" в сумі 9877,05 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд 1 інстанції виходив з того, що судом встановлена несвоєчасна сплата орендної плати ТОВ «Грін Ленд Індастрі» на користь ОСОБА_1 за 2021 рік, яку позивач отримала 15 січня 2022 року, тобто з несуттєвим порушенням строку, передбаченого договором оренди. Однак, в даній ситуації відсутня систематичність несплати орендної плати ТОВ «Грін Ленд Індастрі», оскільки один випадок невиплати орендної плати відповідачем за 2022 рік не передбачає систематичності, а тому відсутні підстави для розірвання вказаного договору оренди.

Пропущення орендарем строку сплати орендної плати у п`ятнадцятиденний термін не позбавило орендодавцязначноюмірою на те, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Більш того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 14 договору оренди землі №965 від 23.10.2020 року - у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення, але в будь-якому випадку не більше 10% річного розміру орендної плати.

Отже, сторони не визначили можливість розірвання договору оренди орендодавцем в односторонньому порядку, з підстав невнесення орендної плати орендарем у строки, визначені договором, а лише встановили штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язання, шляхом сплати пені, і фактично допускали, що несвоєчасна сплата орендної плати не буде істотним порушенням умов договору оренди землі, і як наслідок не стане підставою для його розірвання.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду 1 інстанції з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є вимоги про дострокове розірвання договорів оренди, у зв?язку з істотним порушенням їх умов, а саме систематичною несплатою орендної плати, а також повернення земельних ділянок.

За змістом статті 1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Положеннями частини першої статті 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно доч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідностатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами у відповідності до статті 629 ЦК України.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 651 ЦК Українизміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі»в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов?язані з орендою землі,регулюютьсяЗК України,ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакціїЗакону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов?язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов?язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є:об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди;орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Положеннями статей 21, 22 зазначеної редакціїЗакону України «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі.За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

За правилами ч. 1статті 32 Закону України «Про оренду землі»у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об?єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, орендодавець має право вимагати у орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно до пункту «д» частини першоїстатті 141 ЗК Українипідставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Таким чином, законодавство передбачає як необхідну умову для розірвання договору оренди землі - систематичне невиконання умов договору, в тому числі, і несплату орендної плати.

Зазначений правовий висновок, викладений у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18), від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 року у справі № 479/210/21 дійшов до висновку, що систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої договором, є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання такого договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Як вбачається безпосередньо з матеріалів позовної заяви, в обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що ТОВ «Грін Ленд Індастрі» орендну плату за 2021 та 2022 роки в строки та в порядку, передбаченому умовами договору, не сплачено. Порушення строків виплати орендної плати за користування земельними ділянками у 2021-2022, а також обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку без урахування індексу інфляції , вважає порушенням статті 526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання мають виконуватися належним чином, у передбачений договором термін та спосіб.

Крім цього, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначила, що вона як сторона правочину очікувала, що інша сторона буде належним чином виконувати зобов`язання, взяті за умовами договору.

Позивач, підписуючи договори оренди землі очікувала отримувати кошти саме в період, погоджений в договорах, де чітко зазначено (п. 11) з 01 серпня по 31 грудня, а не в будь-який інший на розсуд відповідача термін. Сторонами жодним чином не погоджувався інший ніж передбачено договорами строк.

Колегія суддів апеляційного суду враховує, що доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору. Докази мають бути належними, допустимими, достовірними. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Згідно частин 1, 5, 6ст. 81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано копію видаткового касового ордеру від 15 січня 2022 року, копію відомості на видачу орендної плати від 22.02.2023 року.

У відзиві відповідач вказує, що орендну плату по 2021 рік включно позивачу було сплачено в повному обсязі 15.01.2022 року, тобто в строки, передбачені Договором оренди. Разом з тим, дійсно орендну плату за всі земельні ділянки за 2022 рік було сплачено на користь позивача 22.02.2023 і з незначним затриманням виплати коштів, але в строки, передбачені договором оренди для іншого строку виплати орендної плати річного терміну, що виключає факт істотного порушення свої договірних зобов`язань з боку відповідача.

З копії видаткового касового ордеру від 15 січня 2022 року вбачається, що ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Грін Ленд Індастрі» кошти в сумі 9877,05грн., тобто орендну плату за 2021 рік. З копії відомості на видачу орендної плати від 22.02.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 отримала від ТОВ «Грін Ленд Індастрі» кошти в сумі 10500грн., тобто орендну плату за 2022 рік.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що відповідно до правового висновку Верховного Суду від 04.11.2022 року у справі № 131/891/19, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки позивач ОСОБА_1 обгрунтовувала позовні вимоги тим, що відповідачем у порушення умов договорів невчасно сплачувалась орендна плата за 2021 рік та за 2022 рік, то відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про відсутність систематичної затримки зі сплати орендної плати.

Разом з тим, відповідач вказані доводи не спростував, а навпаки, надав на підтвердження систематичної затримки з виплати орендної плати копію видаткового касового ордеру від 15 січня 2022 року про сплату орендної плати за 2021 рік, тобто з порушенням на 15 календарних днів, копію відомості на видачу орендної плати від 22.02.2023 року про сплату орендної плати за 2022 рік, тобто, з порушенням на 53 календарних дні, підтвердивши порушення строків виплати позивачу орендної плати.

В даному випадку всі ризики неналежного виконання умов договору покладаються на орендаря.

Посилання ТОВ «Грін Ленд Індастрі» на ту обставину, що затримка із виплатою орендної плати сталася з підстав повномасштабного вторгнення російських військ на територію України не може бути підставою для визнання обґрунтованих доводів про несвоєчасну виплату орендної плати, оскільки в даному випадку (враховуючи, що всі ризики щодо недобросовісного виконання умов договору оренди покладаються на орендаря), оскільки саме відповідач мав би звернутися до позивача з пропозицією про внесення змін в пункти договору оренди щодо строків виплати орендної плати, однак відповідач не надав суду доказів про своє звернення до позивача з такою пропозицією.

Згідно з пунктом 14 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,01 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення, але, в будь-якому випадку, не більше 10 % річного розміру орендної плати. Орендар не несе відповідальності за прострочення виплати орендної плати у випадку, якщо таке прострочення виникло з вини орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, орендодавець не вжив ніяких заходів щодо сплати пені, як компенсації за несвоєчасну виплату на користь позивача за прострочення сплати орендної плати за 2021 рік на 15 календарних дні та за 2022 рік на 53 календарних днів.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження № 14-53цс21) у кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто, критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір.

За наслідками розгляду справи судом апеляційної інстанції було достовірно встановлено, що позивач розраховував отримувати орендну плату щорічно у строк встановлений в договорах оренди землі (п. 11), проте відповідач сплатив орендну плату із порушенням строку, при цьому орендні відносини між сторонами тривають лише з 2020 року. В зв`язку з цим позивач не може очікувати, що в подальшому відповідач належно виконуватиме обов`язки за умовами договорів.

Систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати є істотним порушенням умов договору оренди землі та є підставою для розірвання такого договору, оскільки значною мірою позбавляє орендодавця можливості отримати гарантовані договором грошові кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа. Аналогічна думка висвітлена в постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року за наслідками розгляду справи № 479/210/21 (номер провадження 61-8008ск22).

Крім того, як зазначено вище в постанові апеляційного суду, відповідно до позиції Верховного Суду від 04 листопада 2022 року у справі № 131/891/19 часткове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що відповідно до правового висновку Верховного Суду від 04.11.2022 року у справі № 131/891/19, сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 року у справі № 479/210/21 дійшов до висновку, що систематична (два та більше випадків) несплата орендної плати, передбаченої договором, є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання такого договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 дійшов висновку, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів палати Касаційного господарського суду від 02 травня 2018 року у справі № 925/549/17. При цьому систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість. Той факт, що відповідач сплатив усю суму заборгованості з орендної плати за землю, не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки судами встановлений факт її систематичної несплати протягом періоду дії договору оренди землі.

Враховуючи вище викладені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, як в підтвердження позовних вимог, так і в їх заперечення, суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог неповно з`ясував обставини, що мають суттєве значення для справи, а саме: систематичну затримку відповідачем виплати орендної плати за 2021 рік та за 2022 рік, яка призвела до істотного негативного впливу на інтереси позивача, позбавивши її законних сподівань отримати очікуване в строки та на умовах укладених договорів оренди земельних ділянок, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору та безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є обґрунтованими, спростовують висновки суду першої інстанції щодо безпідставності відмови у задоволенні позовних вимог, а тому приймаються до уваги та підлягають задоволенню колегією суддів апеляційного суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно зіст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з ч. 13ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача за розгляд справи в суді 1 інстанції в розмірі 1073,60 грн. та судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 1610,40грн., а всього судовий збір в загальному розмірі 2684,00грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Тому, з урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, з врахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що обгрунтування вимог апеляційної скарги є доведеними і дають підстави для скасування судового рішення з постановленням нового висновку суду про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Черкаськогорайонного судуЧеркаської областівід 01червня 2023року скасувати, прийняти нову постанову.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №965 від 23 жовтня 2020 року, кадастровий номер 7124989000:03:001:0289, площею 1,1252га, укладений між нею, ОСОБА_1 , та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі».

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Ленд Індастрі» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2684,00грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2024 року.

Головуючий: В.Г. Бородійчук

Судді: О.В. Карпенко

Л.І. Василенко