Рішення

від 22.01.2024 по справі 160/28254/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 рокуСправа №160/28254/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №160/28254/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Триплекс Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування ППР,-

УСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

30.10.2023р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Триплекс Плюс" звернулися з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просять суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення видане ГУ ДПС у Дніпропетровській області Форми «В4» від 19.09.2023 року №0265510702 про завищення від`ємного значення на суму 2053532 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення видане ГУ ДПС у Дніпропетровській області Форми "ПН" від 19.09.2023 року №0265520702 про нібито необхідність сплати штрафу в розмірі 3 400 грн. за не зареєстровані податкові накладні на суму 2 053 532 гривень.

Ухвалою суду від 02.11.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/28254/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Триплекс Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування ППР. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 24 листопада 2023 року.

Також ухвалою суду від 02.11.2023 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, а саме:

- акт перевірки;

- накази, повідомлення, тощо про призначення перевірки;

- податкове повідомлення-рішення видане ГУ ДПС у Дніпропетровській області Форми «В4» від 19.09.2023 року №0265510702 про завищення від`ємного значення на суму 2 053 532 грн.;

- податкове повідомлення-рішення видане ГУ ДПС у Дніпропетровській області Форми "ПН" від 19.09.2023 року №0265520702 про нібито необхідність сплати штрафу в розмірі 3 400 грн. за не зареєстровані податкові накладні на суму 2 053 532 грн.;

- розрахунок штрафних санкцій, згідно спірних рішень;

- всі наявні докази щодо суті спору.

24.11.2023 року оголошено перерву у підготовчому засіданні, наступне підготовче засідання призначено на 18.12.2023 року.

27.11.2023 року відповідачем подано клопотання про продовження строку для подання відзиву по справі №160/28254/23.

29.11.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву позивача. Долучені додаткові докази по справі.

18.12.2023 року товариством подано письмову відповідь на відзив по справі №160/28254/23. Долучені додаткові докази по справі.

18.12.2023 року по справі оголошено перерву у підготовчому засіданні, наступне підготовче засідання призначено на 10.01.2024 року.

08.01.2024 року товариством через підсистему Електронний суд подані додаткові пояснення у справі. Долучені додаткові докази по справі.

09.01.2024 року податковим органом через підсистему Електронний суд подані додаткові письмові пояснення по справі.

10.01.2024 року товариством подані додаткові пояснення у справі.

10.01.2024 року в судовому на розгляд ставилося питання щодо продовження строку підготовчого провадження у цій справі.

Ухвалою суду від 10.01.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №160/28254/23 на 30 днів. Відкладено розгляд справи та призначити підготовче засідання на 22.01.2024 року.

22.01.2024 року товариством через підсистему Електронний суд подані додаткові пояснення у справі.

22.01.2024 року податковим органом до канцелярії суду подані додаткові пояснення по справі № 160/28254/23.

22.01.2024 року відповідачем подано заяву про вихід зі спрощеного провадження по справі № 160/28254/23.

Щодо вказаної заяви відповідача про вихід зі спрощеного провадження по справі №160/28254/23, суд зазначає, що справа №160/28254/23 розглядається судом в порядку загального провадження з призначення підготовчого засідання. Враховуючи наведені обставини, подане клопотання податкового органу є неналежним.

22.01.2024 року судом на розгляд ставилося питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

22.01.2024 року закрито підготовче провадження. Суд вирішив перейти до розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

22.01.2024 року фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 243 КАС встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені з порушенням норм законодавства та без врахування фактичних обставин здійснення господарської діяльності.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

До суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зазначають, що оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті внаслідок встановлення порушень позивачем вимог законодавства.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.

Згідно матеріалів справи, у період з 12.06.2023 року по 23.06.2023 року посадовими особами відповідача була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТРИПЛЕКС ПЛЮС», код ЄДРПОУ 44684506 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

За результатами такої перевірки складено акт від 30.06.2023 року №2437/04-36-07-02/44684506 про виявлення порушення ТОВ "ТРИПЛЕКС ПЛЮС" п.188.1 ст.188, п. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було встановлено про завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, в квітні 2023 року у сумі 3 897 044 гривень.

На цей акт перевірки товариством були направлені письмові заперечення за результатами розгляду, яких посадовими особами відповідача на адресу товариства направлено наказ №3877 від 17.08.2023 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатом повторного розгляду було складено акт 33187/04-36-07-02/44684506 від 12 вересня 2023 року,

На підставі Акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

форми «В4» від 19.09.2023 року №0265510702 щодо завищення від`ємного значення на суму 2053532 грн.;

форми "ПН" від 19.09.2023 року №0265520702 щодо здійснення сплати штрафу в розмірі 3 400 грн. за незареєстровані податкові накладні на суму 2053532 гривень.

Порушення визначені в податковій накладній форми В4 на загальну суму 2 053 532 грн. складаються з:

нестачі готової продукції на суму 6 520 881,65 грн., з них ПДВ (20%) 1304 176,33 грн.;

наявності розбіжності між оприбуткованою соєю та переданою на виробництво в сумі 1 925 660,61 грн., з них ПДВ (14%) - 269 592,49 грн.;

відсутність обліку залишків насіння у період грудень-квітень 2023 року на суму 365 753,82 грн., з них ПДВ 73 150,76 грн.;

непідтвердження документально списання сировини на суму ПДВ 406612,82 гривень.

Не погоджуючись з винесеним податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з цим адміністравтинмим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Частини друга статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (стаття 55 Конституції України).

Пункт 14.1.36. статті 14 ПК України визначає господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, що є власністю одного суб`єкта господарювання (замовника) і передаються іншому суб`єкту господарювання (виробнику) для виробництва готової продукції, з подальшим переданням або поверненням такої продукції або її частини їх власникові або за його дорученням іншій особі (п. 14.1.41 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 14.1.134 статті 14 ПК України операція з давальницькою сировиною - операція з переробки (обробки, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників і виконавців, а також етапів (операцій)) з метою одержання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною належать операції, в яких сировина замовника на конкретному етапі її переробки становить не менш як 20 відсотків загальної вартості готової продукції.

Звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу (п.14.1.71 статті 14 ПК України).

Стаття 44 ПК України встановлює вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи:

44.1. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

44.3. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статей 39 та 39-2 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, та документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

44.6. у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно із пунктом 187.1. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

Стаття 188 ПК України встановлює особливості визначення бази оподаткування. Так, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 198.1. статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 198.6. статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв`язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Стаття 200 ПК України встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків:

Пункт 200.1 цієї статті вказує, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4. цієї статті при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу п`ятого ч.1 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон України №996-ХІV) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Пунктом 2 ст.3 Закон України №996-ХІV передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. ст.9 Закону України №996-ХІV визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Абзацом 11 ст.1 Закону України №996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Отже, платник податку, має право на включення сум ПДВ, сплачених у вартості товарів, робіт чи послуг, до складу податкового кредиту з податку на додану вартість відповідного податкового (звітного) періоду і, як наслідок, на його врахування при визначенні різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту такого періоду, лише за умови фактичного здійснення господарських операцій з придбання у контрагента товарів, робіт чи послуг, що підтверджується первинними та іншими документами, а також податковими накладними, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Надаючи оцінку аргументам сторін та застосуванні норм права у спірних правовідносинах суд виходить з наступних мотивів.

Досліджуючи факт реальності господарських операцій, суд зазначає про таке.

ТОВ "ТРИПЛЕКС ПЛЮС" здійснювало зберігання товару, а саме шрот соєвий протягом грудня 2022 року по квітень 2023 року у кількості 372 170 кг на суму 6 520 881,65 грн., з них ПДВ (20%) 1304176,33 грн. на складі ТОВ "РІВ.А.Холдінг" на підставі Договору №45/ЗК від 12.10.2022 року.

Товар передавався на зберігання та повертався Поклажодавцю (Позивачу) постійно в поточному режимі, оскільки склад ТОВ "РГВЛ.Холдінг" використовувався як транзитний пункт перед відвантаженням на експорт.

Отже, на підставі договору №45/ЗК від 12.10.2022р. ТО«вВ.А.Холдінг» здійснювало зберігання товару, а саме шрот соєвий кормовий тостований негранульований та шрот соєвий кормовий тостований гранульований.

У період грудень 2022 - квітень 2023 року позивачем було передано на зберігання 341,72 т (відображено в акті здачі-приймання робіт за місяць) та відвантажено на авто (тобто повернуто зі зберігання) 1 1776,32 тони, з урахуванням раніше покладеного на зберігання товару. Загалом у період грудень 2022 року - квітень 2023 року ТОВ "РІВ.АХолдінг" зберігало товар Позивача в кількості від 11 393,072 т. 750,62 тон.

У травні 2023 року товариством було довантажено товару в кількості 333450 кг. та 06.05.2023 року весь товар, що зберігався на складі ТОВ "РІВ.А.Холдінг" у кількості 705 620 кг. було відвантажено контрагенту позивача - ТОВ фірма «Триплекс», що також підтверджується видатковою накладною №00000306 від 06 травня 2023 року підписаною за допомогою ЕЦП та оприбутковано за Податковою декларацією №1 від 06.05.2023 року.

Слід вказати, що у Додатку № 1 до Податкової декларації, що сформувало від`ємне значення за квітень 2023 року не має індивідуального податкового номеру ТОВ "РІВ.А.Холдінг" (258293515021) за рахунок якого було сформовано податковий кредит за квітень 2023 року.

ТОВ «РІВ.А.Холдінг» в період квітень 2023 року знаходилось на єдиному податку, без сплати ПДВ та відповідно не могло сформувати податковий кредит позивачеві.

Згідно матеріалів справи, встановлено, що протягом перевіряємого періоду товариством було передано на зберігання ТОВ «РІВ.А.Холдінг» товар у кількості 372 170 кг., які зберігались:

170 530 кг. на складі ТОВ «РІВ.А.Холдінг» за адрсеою Одеська обл., м.Ізмаїл, вул. Судноремонтників,1 та

201 640 кг. на складі ТОВ «РІВ.А.Холдінг» біля Одеського порту за адресою Одеська обл., смт Суворове, вул. БесарабськаД.

Вказані обставини підтверджується такими документами, зокрема: актом наданих послуг № 50 від 01 травня 2023р., товарно-транспортною накладною № 66 від 26.04.2023 року, товарно-транспортною накладною № 66 (2) від 26.04.2023 року, товарно-транспортною накладною № 68 від 26.04.2023 року, товарно-транспортною накладною № 47263 від 27.04.2023 року, товарно-транспортною накладною № 26 від 28.04.2023 року, товарно-транспортною накладною № 47382 від 28.04.2023 року, товарно-транспортною накладною №71 від 28.04.2023 року, товарно-транспортною накладною № 47448 від 29.04.2023 року; актом наданих послуг № 51 від 03 травня 2023р., товарно-транспортною накладною № 6 від 30.04.2023 року; актом наданих послуг № 57 від 03 травня 2023р., товарно-транспортною накладною №63 від 30.04.2023 року, товарно-транспортною накладною № 62 від 30.04.2023 року; актом наданих послуг № 58 від 03 травня 2023р., товарно-транспортною накладною №66 від 30.04.2023 року, товарно-транспортною накладною № 69 від 30.04.2023 року, товарно-транспортною накладною № 64 від 30.04.2023 року, товарно-транспортною накладною №70 від 01.05.2023 року.

01.05.2023 року позивачем було придбано товар (шрот соєвий) в кількості 330 040 кг, що були передані на зберігання ТОВ «РІВ.А.Холдінг» за адрсеою Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників,1.

Вказані обставини підтверджуються, такими документами, зокрема: актом наданих послуг № 51 від 03 травня 2023р., товарно-транспортною накладною № 32 від 01.05.2023 року, товарно-транспортною накладною №73 від 01.05.2023 року, товарно-транспортною накладною № 33 від 01.05.2023 року; актом наданих послуг № 57 від 03 травня 2023р., товарно-транспортною накладною №12 від 01.05.2023 року, товарно-транспортною накладною №28 від 01.05.2023 року, товарно-транспортною накладною №29 від 01.05.2023 року; актом наданих послуг № 58 від 03 травня 2023р., товарно-транспортною накладною №1 від 01.05.2023 р., товарно-транспортною накладною №777 від 01.05.2023 р., товарно-транспортною накладною №25 від 01.05.2023 р., товарно-транспортною накладною №24 від 01.05.2023 р., товарно-транспортною накладною №01 від 01.05.2023 р., товарно-транспортною накладною №27 від 01.05.2023 р., товарно-транспортною накладною №31 від 01.05.2023 р., товарно-транспортною накладною №30 від 01.05.2023 року.

Окрім цього, Товариством суду до справи також було долучено акт звірки зберігання соєвого шроту на складі, зокрема ТОВ «РІВ.А.Холдінг».

З цього акту виходить, що ТОВ «РІВ.А.Холдінг» зберігало на користь Позивача: 170 530 кг. на складі ТОВ «РІВ.А.Холдінг» за адрсеою Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників,1 та 201 640 кг. на складі ТОВ «РІВ.А.Холдінг» біля Одеського порту за адресою Одеська обл., смт Суворове, вул. Бесарабська,1.

Перевезення товару здійснювалось ФОП ОСОБА_1 на підставі договору №14042023-2Е від 14.04.2023 року.

У подальшому весь товар, що перебував у позивача станом на 01.05.2023 року (що складало 372 179 кг.) та товар, який було придбано саме 01.05.2023 року (що складало 330 040 кг.) позивачем реалізовано на ТОВ фірма «Триплекс», що підтверджується видатковою накладною №о00000306 від 06 травня 2023 та весь цей товар було оподатковано за ставкою 20%, що становить 2 681 256 гривень.

Отже, згідно матеріалів справи товар було відвантажено на ТОВ фірма «Триплекс», які експортували його закордон, що також підтверджується CMR.

Податок (ПДВ) за товар, який зберігався на складі ТОВ «РІВ.А.Холдінг» в розмірі 20% було сплачено у повному обсязі.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов до передчасних висновків, щодо порушення позивачем податкового законодавства.

Щодо наявності розбіжності між оприбуткованою соєю та переданою на виробництво в сумі, слід зазначити про таке.

Згідно матеріалів справи, у акті перевірки (стр. 25-29) зазначено, що в Договорі між Позивачем та ТОВ "ФАЛЬКОН АГРО ГРУП" (НІН 431628226595) № 01-0922/01Е від 01.09.2022 року встановлено, що кількість Давальницької сировини визначається згідно кількості, вказаної в товарно-транспортнїй накладній на Сировину при розвантаженні на Складі Виконавця. Сторони дійшли згоди, що при виникненні розбіжностей щодо кількості Давальницької сировини, вказаної в товарно-транспортній накладній при завантаженні Сировини і фактичній кількості Сировини при її розвантаженні, остаточною буде вважатися кількість, визначена на вагах на складі Виконавця.

У зв`язку з чим податковий орган дійшов до висновку, що по взаємовідносинам з ТОВ «ФАЛЬКОН АГРО ГРУП» за період з 01.12.2022 року по 30.04.2023 року щодо надходження сої наявна розбіжність у кількості 127,125 тон.

Так, згідно матеріалів справи, між ТОВ «Триплекс плюс» та ТОВ «Фалькон агро груп» був укладений Договір переробки давальницької сировини №01 -0922/01 від 01.09.2022 року.

Згідно п. 4.9. Приймання Давальницької сировини по кількості - Кількість давальницької сировини визначається згідно кількості, вказаної в товарно-транспортній накладній на сировину при розвантаженні на складі Виконавця. Сторони дійшли згоди, що при виникненні розбіжностей щодо кількості Давальницької сировини вказаної і фактичній кількості Сировини при ї розвантаженні, остаточною буде вважатися кількість визначена на вагах на складі Виконавця.

Податковий орган у акті перевірки та у відзиві податкова зазначає про виявлені розбіжності між товаром який заїхав на склад ТОВ «Фалькон агро груп» та тим, що оприбуткований в обліку ТОВ «Триплекс плюс».

Під час розгляду справи, позивач пояснив, що така розбіжність виникла за рахунок машин, які прибули до складу заводу-переробника в період з 22 по 30 листопада 2022 року. Вказують, що такі машини були відображені в обліку товариства в листопаді, оскільки видаткова накладна саме за листопад 2022 року, а ТОВ «Фалькон агро груп» були передані в грудні 2022 року, тому ці машини наявні в журналі ТОВ «Фалькон агро груп», але відсутні в обліку позивача, оскільки були надані за період з 1 грудня 2022 року по квітень 2023 року.

Отже, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що вказані обставини/розбіжності були пов`язані з тим, що є ряд поставок, які відповідно до видаткової накладної відвантажені позивачеві - 22-30.11.2022 року, а передані ТОВ «Фалькон агро груп» вже - 01.12.2022 року.

Оскільки журнал ТОВ «Фалькон агро груп» наданий за період з 01.12.2022 року, такі поставки не увійшли до нього то на думку податкового органу виявлено розбіжність.

На підтвердження вказаних обставин товариством до суду були договори на поставку, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні, копії яких долучено до матеріалі справи.

Окрім того, згідно долучених до суду матеріалів, згідно акту звірки між позивачем та ТОВ «ФАЛЬКОН АГРО ГРУП», остання співпраця між позивачем та ТОВ «ФАЛЬКОН АГРО ГРУП» була 31.03.2023 року.

У квітні 2023 року позивач не взаємодіяв з ТОВ «ФАЛЬКОН АГРО ГРУП» та на формування податкового кредиту за квітень 2023 року (на перевіряємий період) ТОВ «ФАЛЬКОН АГРО ГРУП» - не вплинуло, шо також підтверджується додатком 1 до Податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2023 року у пункт 12.1.

Таким чином, посилання податкового органу на розбіжність між оприбуткованою соєю та переданою на виробництво на заводі ТОВ «ФАЛЬКОН АГРО ГРУП» є передчасними, та спростовані наведеними вище обставинами.

Щодо відсутності обліку залишків насіння у період грудень-квітень 2023 року на суму 365753,82 грн., з них ПДВ 73150,76 гривень.

Згідно акту перевірки, відповідачем було встановлено, що за Договором між позивачем та ТОВ «Фалькон агро груп» останні передають позивачу олію, шрот, насіння оболонки та відходи за результатом переробки, в той час, як вказаний контрагент-переробник ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» не передає позивачеві насіння оболонки та відходи.

Вказане обумовлене технічними особливостями обладнання ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ», який на відміну від та ТОВ «Фалькон агро груп» не може виокремлювати такий товар та передавати позивачеві.

Крім того, такий товар не може бути реалізований на момент квітня 2023 року, оскільки це є унікальна група товарів та з даних бухглатерського обліку позивача вбачається, що такий товар, як оболонка сої поставляли лише ТОВ «Фалькон агро груп» (тобто саме тому заводу, який його виготовляв), оскільки його обладнання було налаштоване на використання такої оболонки як паливо.

На момент квітня 2023 року сам ТОВ «Фалькон агро груп» не працював та позивач з ним не співпрацював.

Інших доказів матеріали справи не місять.

Таким чином, отримані відходи відповідно не могли бути реалізовані.

У спорах правомірності рішень чи діянь тягар доказування покладається саме на суб`єкта владних повноважень, а не на позивача.

Відповідно, в цій справі на відповідача покладено тягар доказування правомірності свого рішення, при цьому застосовується стандарт доказування «поза розумним сумнівом».

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.04.2023 року у справі №809/1879/16,29.03.2023 року у справі №620/19132/21.

Щодо виходу за межі предмету перевірки.

Згідно наказу №3877 від 17.08.2023 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТРИПЛЕКС ПЛЮС», код ЄДРПОУ 44684506 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Саме декларування від`ємного значення (податкового кредиту за квітень 2023 року) є підставою проведення позапланової перевірки.

Як зазначено вище, перелік контрагентів, які сформували податковий кредит в квітні 2023 року зазначений в Додатку №1 до податкової декларації за квітень 2023 року.

Згідно матеріалів справи, за фактично при проведені двох перевірок у Товариства не запитувались документи щодо контрагентів, які саме сформували податковий кредит за квітень 2023 року, крім ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ».

Вказане податковим органом в судовому порядку не спростовано.

Податковим органом зазначає, як порушення по взаємовідносинам з ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ», - відмінність щодо находження сировини між даними позивача та даними контрагента ТОВ «ТРАНЗПОСТАЧ» в кількості 11 тон, що складає 0,5% (навіть менше одного відсотка) від загальної кількості переданої сировини.

Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з 14 контрагентів, якими сформовано податковий кредит запитано документи лише по 1, це свідчить про передчасність висновків податкового органу, здійснених у актах перевірки.

Щодо відсутності оприбуткування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку залишків відходів сировини при переробці сої.

Між Позивачем та ТОВ «Фалькон агро груп» укладено договір № 01-0922/01 від 01.09.2022 р. відповідно до якого ТОВ «Фалькон агро груп» передавав Позивачу олію соєву, шроту соєвий, оболонки насіння сої, сировинних втрат і відходів.

ТОВ «Триплекс плюс» уклало договір переробки сировини №01062202/1 від 01.06.2022 року з ТОВ «Транзпостач», відповідно до якого ТОВ «Транзпостач» передає олію соєву та шрот соєвий.

Відповідно до п. 5.7. Договору з ТОВ «Транзпостач» в результаті переробки Давальницької Сировини Виконавець передає Замовнику Готову

Згідно до п. 6.1. Договору № 01062202/1 від 01.06.2022 року з ТОВ «Транзпостач», Виконавець має технічні можливості для виготовлення з Давальницької Сировини наступних видів Продукції:

олія соєва нерафінована екстракційна;

олія соєва гідратована

олія соєва рафінована дезодорована (наливом/фасована)

шрот соєвий кормовий тостований гранульований/негранульований.

Тобто, фактично виконавець не має технічної можливості для виготовлення оболонки соєвої.

Враховуючи наведене, відповідач дійшов передчасного висновку про донарахування позивачу ПДВ на суму 73 150,76 гривень.

Щодо непідтвердження документального списання сировини на суму ПДВ 406 612,82 грн.

ТОВ Триплекс плюс» під час розгляду справи не заперечували проти списання товару на загальну 2904 377,30 грн., що становить 406 612,82 грн., однак станом на день розгляду цієї справи позивачем були зареєстровані податкові накладні на загальну суму ПДВ 406612,82 грн.

Копії податкових накладних товариством долучено до матеріалів справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про передчасність здійснених висновків у актах перевірки, та відповідно протиправність прийнятих рішень, та про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З приводу доцільності спростування чи підтвердження усіх аргументів сторін, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. З огляду на зазначену практику ЄСПЛ, судом надано правову оцінку ключовим аргументам у спірних правовідносинах.

Суд зважає на положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Триплекс Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування ППР.

Щодо розплоду судових витрат.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 26840,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 205, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Триплекс Плюс" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування ППР задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області Форми «В4» від 19.09.2023 року №0265510702 про завищення від`ємного значення на суму 2053532 гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення видане Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області форми "ПН" від 19.09.2023 року №0265520702 про сплату штрафу в розмірі 3 400 грн. за незареєстровані податкові накладні на суму 2 053 532 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Триплекс Плюс" за рахунок бюджетних асигнуваньГоловного управління ДПС у Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 26840,00 гривень.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Триплекс Плюс" (49038, м.Дніпро, пр. Д. Яворницького, 107А, код ЄДРПОУ 44684506).

Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 22.01.2024 року.

Суддя В.В. Ільков