Рішення

від 24.01.2024 по справі 380/21832/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2024 рокусправа № 380/21832/23

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Бумеранг" до Львівської митниці про визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Бумеранг" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Львівської митниці (далі - відповідач), в якому просить

- визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 29.05.2023 №UA209000/2023/900392/2 та від 28.08.2023 №UA209000/2023/000204/2.

Ухвалою суду від 19.09.2023 відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.11.2022 між компанією Przedsiebiorstwo Handlowo-Produkcyjne «Mieczyslaw Kowalczyk» (Республіка Польща) та покупцем - Приватним підприємством «БУМЕРАНГ» (Україна) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 70 за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Позивач - прийняти та сплатити продукцію зі скла та пластику та іншу продукцію. На виконання вказаного контракту на митну територію України на адресу Позивача 26.05.2023 надійшов товар: скляні підсвічники в кількості 34 074 штук, а також 23.08.2023 товари: скляні підсвічники в кількості 34 996 штук та контейнери для свічок в кількості 10 000 штук.

З метою митного оформлення товарів Львівській митниці уповноваженими представниками ТОВ було подано митні декларації від 29.05.2023 № 23UA209170041537U1 та від 24.08.2023 № 23UA209110007563U7. Для підтвердження заявлених митних вартостей надано передбачені законодавством документи, а саме: зовнішньоекономічний контракт про поставку товару від 07.11.2022 № 70, додаток № 1 від 01.02.2023 до зовнішньоекономічного контракту, рахунок-проформу від 17.05.2023 № 6/05/2023, платіжну інструкцію в іноземній валюті від 17.05.2023 № 5, рахунок-фактуру (інвойс) (Faktura VAT) від 25.05.2023 № 12/2023/05, заявку на перевезення від 22.05.2023 № 1, договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.05.2023 № 22/05-23, товарно- транспортну накладну № 1/05/2023 від 25.05.2023, довідку про транспортні витрати від 25.05.2023 № 38, рахунок на оплату транспортних послуг від 25.05.2023 № 43, митну декларацію країни відправлення від 25.05.2023 № 23PL351020E0425657, проформу (Faktura pro forma) від 14.08.2023 № 6/08/2023, платіжну інструкцію від 16.08.2023 № 7, рахунок-фактуру (інвойс) (Faktura VAT) від 22.08.2023 № 20/2023/08, заявку на перевезення від 18.08.2023 № 2, товарно-транспортну накладну № 0002144 від 22.08.2023, довідку про транспортні витрати від 22.08.2023 № 54, рахунок на оплату транспортних послуг від 22.08.2023 № 81, копія митної декларації країни відправлення від 25.05.2023 № 23PL351020E0680069.

Проте надані декларантом документи щодо контрактної ціни товару Відповідач не визнав достатніми для підтвердження митної вартості товару, і в електронних повідомленнях декларанту з посиланням на статтю 53 Митного кодексу України (далі - МК України) попросив надати додаткові документи. У відповідь на вимоги Відповідача про надання документів Позивачем повідомлено про надання всіх документів. Однак Відповідачем 29.05.2023 було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900392/2, а 28.08.2023 - рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000204/2, обґрунтування яких викладено в графі 33 оскаржуваних рішень.

Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Окрім цього, вказує, що оскаржуване рішення відповідача не містить передбачених ст.55 Митного кодексу України відомостей про підстави невизнання заявленої митної вартості, конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтування необхідності перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Наголошує, що обставини на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні, жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Позивач вважає спірне рішення про коригування митної вартості товарів протиправними та просить суд задовольнити позов.

03.10.2023 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було встановлено ряд невідповідностей. Зокрема, Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900392/2 (МД №UA209170041537 від 29.05.2023) визначено: - у контракті п.4.2 зазначено, що в ціні контракту враховано вартість отримання ліцензій, дозволів, сертифікатів, а також тари та маркування. Проте, у рахунку фактурі відсутні відомості щодо зазначених складових; - у експортній декларації країни відправника вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у рахунку-фактурі. Крім того на вимогу митного органу декларантом надано: прайс-лист ( за суттю- комерційна пропозиція); виписку з каталогу. Інших документів згідно вимоги митного органу а також документів які спростовують виявлені попередньо розбіжності декларантом не надано.

З приводу Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000204/2 (МД №UA209110007563 від 28.08.2023), відповідач зазначає, що митним органом будо встановлено: - у п. 3.5 контракту №70 від 07.11.2022 (далі - Контракт), визначено, що Продавець зобов`язаний надати товар в розпорядження перевізника, з яким у Покупця укладений договір на перевезення, якщо Покупець сплатив 100% вартості товару. До митного оформлення не надано документ про здійснення такої оплати; - відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.06.2012 №984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Такі документи до митного оформлення не подавались. До митного оформлення подано довідку про вартість транспортних послуг. Крім того, на вимогу митного органу декларантом надано: - рахунок-проформу №6/08/2023 від 14.08.2023 та платіжну інструкцію №7 від 16.08.2023 на суму 84369,74 пол.злотих. Тобто, на момент відвантаження товару не було здійснено оплату 100% вартості товару, чим не дотримано умови Контракту (п.3.5. Контракту); - подана комерційна пропозиція не містить не тільки інформації про одиниці виміру за які встановлено ціни, а також і валюти в якій встановлена ціна. - рахунок про вартість транспортних послуг та заявка на транспортне перевезення; - лист виробника (електронний каталог). Інших документів згідно вимоги митного органу а також документів які спростовують виявлені попередньо розбіжності декларантом не надано.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі- продажу товару.

Відповідач переконаний, що вищенаведене, відповідно до ч. 6 ст. 54 МКУ, є підставою для відмови у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю.

Зважаючи на викладене, Львівська митниця вважає, що спірні рішення прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши наявні у справі документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.

07.11.2022 між компанією Przedsiebiorstwo Handlowo-Produkcyjne «Mieczyslaw Kowalczyk» (Республіка Польща) та покупцем - Приватним підприємством «БУМЕРАНГ» (Україна) було укладено зовнішньоекономічний контракт № 70.

Відповідно до п.1.1 Контракту продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти та сплатити продукцію зі скла та пластику та іншу продукцію.

Кількість Товару, який повинен бути поставлений по цьому Контракту зазначається в інвойсах (п.2.1 Контракту).

На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №70 від 07.11.2022, згідно Рахунку- фактури (інвойсу) №12/2023/05 від 25.05.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 38151,41 PLN.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ 29.05.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209170041537U1, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (товар №1 вироби скляні: контейнери для свічок (34074 шт).

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170041537U1 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: - пакувальний лист специфікація б/н від 25.05.2023; - рахуноку-проформу № 6/05/2023 від 17.05.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Faktura VAT) № 12/2023/05 від 25.05.2023; автотранспортна накладна №1/05/2023 від 25.05.2023; сертифікат проходження товару EUR 1 №PL/MF/AБ0474327 від 25.05.2023; платіжну інструкцію в іноземній валюті № 5 від 17.05.2023; рахунок на оплату транспортних послуг № 43 від 25.05.2023; довідку про транспортні витрати від 25.05.2023 № 38; зовнішньоекономічний контракт про поставку товару від 07.11.2022 № 70; додаток № 1 від 01.02.2023 до зовнішньоекономічного контракту; заявку на перевезення від 22.05.2023 № 1; договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 22.05.2023 № 22/05-23; митну декларацію країни відправлення від 25.05.2023 № 23PL351020E0425657.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст.53 МКУ, а саме: - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У свою чергу, Декларант на вимогу надав додаткові документи: - виписку з каталогу виробника від 29.05.2023; - прайс-лист виробника від 01.05.2023 та комерційну пропозицію від 01.05.2023.

29.05.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900392/2, в графі 33 якого було вказано:

…Під час розгляду документів було виявлено наступне: У контракті п.4.2 зазначено, що в ціні контракту враховано вартість отримання ліцензій, дозволів, сертифікатів, а також тари та маркування. Проте, у рахунку фактурі відсутні відомості щодо зазначених складових;

у експортній декларації країни відправника вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у рахунку-фактурі.

Таким чином Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обгрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначені за основним методом.

Декларанту була скерована вимога наступного змісту: «Необхідне подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларантом надіслано:

- прайс-лист ( за суттю- комерційна пропозиція);

- виписку з каталогу.

Інших документів згідно вимоги не надано…

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причин відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VII розділ ІІІ. Джерелом інформації для коригування митної вартості товарів слугувала МД №UA209190/2023/021122 від 30.04.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Крім того, На виконання вимог зовнішньоекономічного Контракту №70 від 07.11.2022, згідно Рахунку- фактури (інвойсу) №20/2023/08 від 22.08.2023 покупець придбав у продавця товар, загальною вартістю товару 84489,26 PLN.

З метою митного оформлення вказаного товару ТОВ 24.08.2023 подало до Львівської митниці електронну митну декларацію №23UA209110007563U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (товар №1 вироби скляні: контейнери для свічок, товар №2 вироби пластмасові: контейнери для свічок)

Одночасно, декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209110007563U7 в якості підстави для застосування основного методу було надано наступні документи, які місять відомості щодо ціни товару та дають можливість обчислити її, зазначені у графі 44 митної декларації: - пакувальний лист специфікація б/н від 22.08.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Faktura VAT) №20/2023/08 від 22.08.2023; автотранспортна накладна А№0002144 від 22.08.2023; сертифікат проходження товару EUR 1 №PL/MF/AS0045869 від 22.08.2023; калькуляція транспортних витрат №54 від 22.08.2023; зовнішньоекономічний контракт про поставку товару від 07.11.2022 № 70; додаток № 1 від 01.02.2023 до зовнішньоекономічного контракту; договір про перевезення від 22.05.2023 № 22/05-23; митну декларацію країни відправлення від 22.08.2023 № 23PL351020E0680069.

За наслідками опрацювання наданих документів Львівська митниця надіслала наступне повідомлення: Прошу відповідно до статті 53 митного кодексу України надати документи, що підтверджують митну вартість: 1) договір (угоду, котракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам, на користь продавця, якщо такі плаежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якість та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 9) якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо є взаємозв`язок між продавцем і покупцем прошу надати: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У свою чергу, Декларант на вимогу надав додаткові документи: - фактуру-проформу №6/08/2023 від 14.08.2023; - платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах №7 від 16.08.2023; - рахунок-фактуру №81 від 22.08.2023 за перевезення товару; - прайс-лист виробника від 01.08.2023 до 31.08.2023; - заявка №2 до Договору транспортного перевезення №22/05-23 від 18.08.2023;- комерційна пропозиція від 01.08.2023; - лист виробника від 22.08.2023.

28.08.2023 Львівською митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/000204/2, в графі 33 якого було вказано:

…За результатами встановлено наступне: - У п. 3.5 контракту №70 від 07.11.2022 (далі - Контракт), визначено, що Продавець зобов`язаний надати товар в розпорядження перевізника, з яким у Покупця укладений договір на перевезення, якщо Покупець сплатив 100% вартості товару. До митного оформлення не надано документ про здійснення такої оплати; - відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 "Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 18.06.2012 №984/21296) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Такі документи до митного оформлення не подавались. До митного оформлення подано довідку про вартість транспортних послуг.

До митного оформлення подано довідку про вартість транспортних послуг. Таким чином митницею встановлено відсутність основних документів, що підтверджують митну вартість товару (банківські платіжні документи щодо здійснення попередньої оплати), відсутність належно оформлених документів, що підтверджують вартість транспортних послуг…

Додатково декларантом надано: - рахунок-проформу №6/08/2023 від 14.08.2023 та платіжну інструкцію №7 від 16.08.2023 на суму 84369,74 пол.злотих. Тобто, на момент відвантаження товару не було здійснено оплату 100% вартості товару, чим не дотримано умови Контракту (п.3.5. Контракту); - подана комерційна пропозиція не містить не тільки інформації про одиниці виміру за які встановлено ціни, а також і валюти в якій встановлена ціна. - рахунок про вартість транспортних послуг та заявка на транспортне перевезення. - лист виробника (електронний каталог). Митна вартість, визначена декларантом за основним методом, не може бути визнана відповідно до ч.6 ст.54 МКУ у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині другій третій статті 53 цього Кодексу (банківські платіжні документи). Для визначення митної вартості товарів неможливо застосувати на ступні методи визначення митної вартості, а саме метод 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Використано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД UA209190/2023/030022 від 22.06.2023, де вартість товарів з схожими характеристиками становила 2,71 дол.США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач з спірними рішеннями про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечить поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Указана норма основного закону означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Частиною 1 ст. 246 МК України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (ч. 1 ст. 248 МК України).

Згідно з ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом подання за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні.

Слід зауважити, що митним законодавством передбачена ціла система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим.

Пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові по справі №826/17509/16 від 09.02.2021.

Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи, закріплені приписами п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.58 МК України, основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Основний метод, не застосовується в конкретних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до ч. 2 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу.

За правилами ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Тобто, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

За змістом ст. 53 МК України законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказане узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Судом встановлено, що при митному оформленні товару позивач надав наявні у нього документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та зазначені судом вище.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідно зазначити, що витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.04.2021 у справі № 810/3397/16 та від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд зазначає, що згідно протоколів обробки №1998764 від 29.05.2023 та №207472 від 24.08.2023 відповідачем витребувані додаткові документи, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, відповідні протоколи не містять.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм згаданого Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 згаданого Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 згаданого Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 згаданого Кодексу.

Частиною другою статті 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2)наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд бере до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17, згідно з яким декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість.

Щодо зазначених відповідачем в оскаржуваних рішеннях порушень, суд зазначає таке.

Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900392/2 від 29.05.2023.

Щодо твердження митного органу «у контракті п.4.2 зазначено, що в ціні контракту враховано вартість отримання ліцензій, дозволів, сертифікатів, а також тари та маркування. Проте, у рахунку фактурі відсутні відомості щодо зазначених складових» суд зазначає таке.

Відповідно до п.4 Контракту ціна Товару вказується в інвойсах та на кожну поставку Товару. В ціну включено вартість тари, маркування, отримання всіх експортних ліцензій, дозволів і сертифікатів.

Суд звертає увагу, що оскільки пакування входить до ціни товару, тому не оплачується окремо. Разом з тим за змістом частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості понесені покупцем витрати на вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; ліцензії та дозволи додаються до ціни, що були фактично сплачені або підлягають сплаті за оцінювані товари, лише у випадку якщо вони не включалися до такої ціни.

Отже, за умовами Контракту пакування, маркування та отримання відповідних дозволів та ліцензій здійснюється за рахунок продавця, а надані позивачем документи підтверджують той факт, що узгоджена сторонами Контракту ціна товару включає в себе також і вартість упаковки, маркування товару, і окремо ця вартість не визначається та не відображається в первинних документах, а тому є безпідставним послання відповідача на те, що відсутність таких відомостей у рахунку-фактурі впливає на митну вартість ввезеного позивачем товару.

Крім того, суд не погоджується із посиланням відповідача на те, що .. у експортній декларації країни відправника вартість товару не відповідає вартості товару, що зазначена у рахунку-фактурі…, як на підставу для коригування митної вартості, оскільки, експортна декларація - це митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну- імпортер. Декларантом було надано митну декларацію країни відправлення 23РL351020Е0425657 від 25.05.2023, яка давала змогу ідентифікувати імпортований товар та підтвердити факт постачання товару. При цьому, покупець не несе відповідальності за правильність внесення відомостей в декларації країни відправлення.

Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/000204/2 від 28.08.2023.

Що твердження митного органу про те, що «…У п. 3.5 контракту №70 від 07.11.2022 (далі - Контракт), визначено, що Продавець зобов`язаний надати товар в розпорядження перевізника, з яким у Покупця укладений договір на перевезення, якщо Покупець сплатив 100% вартості товару. До митного оформлення не надано документ про здійснення такої оплати».

Згідно п.5.1 Контракту умовами оплати є 100% передоплата на банківський рахунок Продавця, якщо інше не обумовлено інвойсом та на кожну поставку Товару.

Крім того, продавець зобов`язаний надати Товар в розпорядження перевізника, з яким у Покупця укладений договір на перевезення, якщо Покупець сплатив 100% вартості Товару.

Із поданих позивачем документів судом встановлено, що 14.08.2023 компанією Przedsiebiorstwo Handlowo-Produkcyjne «Mieczyslaw Kowalczyk» виставлено рахунок проформу (Faktura pro forma) 6/08/2023, згідно якого вартість товару становить 84369,74 PLN.

Саме згідно вказаного рахунку-проформи позивачем була проведена оплата за поставлений товар, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №7 від 16.08.2023, яка була надана позивачем під час витребування митним органом додаткових документів.

Поряд з цим, згідно рахунку-фактури 20/2023/08 від 22.08.2023 загальна вартість товарів складає 84489,26 PLN.

У вказаному рахунку відображено інформацію про те, що сума заборгованості за поставлений товар становить 119,52 PLN. Більше того, постачальником самостійно визначено, що вказаний борг має бути сплачений до 29.08.2023.

При цьому митне оформлення товару відбувалось 28.08.2023, що передувало граничному строку для оплати заборгованості за товар.

В постанові від 17 квітня 2018 року по справі№ 815/329/17,Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

При цьому, в постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості проумови оплати товару не повинні братися митним органом до увагипри контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суд зазначає, що у поданій позивачем митній декларації №23UA209110007563U7 позивачем визначено митну вартість товару 84489,26 PLN, що повністю відповідає ціні товару за рахунком-фактурою 20/2023/08 від 22.08.2023.

Таким чином, суд не бере до уваги посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості товару на те, що декларантом не подано до митного оформлення документів, які підтверджують оплату товару, оскільки такий платіжний документ був поданий на вимогу митного органу, що не заперечується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

З приводу твердження митного органу про не надання транспортно-експедиційних документів суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Судом встановлено, що на підтвердження вартості перевезення декларантом позивача надано наступні документи:

- Договір транспортного перевезення №22/05-23 від 18.08.2023;

- Заявка №2 до Договору транспортного перевезення №22/05-23 від 18.08.2023;

- Рахунок-фактура №81 від 22.08.2023 відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 надає позивачу наступні послуги: 1) міжнародні транспортні послуги вантажним автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом Tarnow (PL)- м/п Шегині (Україна) 19000,00 грн; 2) автотранспортні послуги вантажним автомобілем НОМЕР_1 / НОМЕР_2 за маршрутом м/п Шегині м.Кременчук (Україна) 16000,00 грн;

- Довідку про вартість перевезення ватажу №54 від 22.08.2023.

При цьому, зазначена в митній декларації №23UA209110007563U7 митна вартість імпортованого позивачем товару 764947,23 грн., крім загальної вартості товару за контрактом 84489,26 PLN, включає в себе вартість транспортних та експедиторських послуг 19000,00 грн.

Декларантом надано достатньо документів, які відображають вартість послуг з перевезення, в той час як митним органом помилково зазначено про не подання до митного оформлення документів щодо транспортування товару.

Суд зауважує, що оцінка підставі для коригування митної вартості товару щодо не проведення 100% оплати за товар надана судом вище, та не потребує повторення.

Щодо зауважень митниці до змісту комерційної пропозиції суд наголошує, що подання такого документу не передбачено ч. 2 ст. 53 МК України як основного документа, на підставі якого визначається митна вартість товару, враховуючи подання декларантом інших обов`язкових документів, що підтверджують заявлену митну вартість та не містять розбіжностей.

З урахуванням наведеного, а також відсутність будь-яких належних доказів на підтвердження позиції митного органу, суд вважає, що позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованих товарів, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Частиною 2 стаття 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1)обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 згаданого Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Зазначені висновки випливають, зокрема, з приписів пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, за яким у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 18.08.2021 у справі № 160/4944/19 та у постанові від 04.11.2021 у справі №120/2634/19-а.

Як вбачається зі змісту граф 33 спірних рішень про коригування митної вартості, то за результатами проведеної консультації, митну вартість:

- за рішення № UA209000/2023/900392/2 товар №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 30.04.2023 №UA209190/2023/021122, однак по декларації яка бралась відповідачем товар №1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром;

- за рішення № UA209000/2023/000204/2 товар №1 скориговано та визначено за резервним методом на підставі митної декларації від 22.06.2023 №UA209190/2023/030022, однак по декларації яка бралась відповідачем товар №1 оформлявся по 6 (резервному) методу (гр.43), що свідчить про здійснення коригування митної вартості товарів, за даним товаром.

Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15, висловив позицію, згідно з якою у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

У всіх випадках, де посадові особи митниці брали за основу попередньо оформлені митні декларації, партії товарів не були співмірні з тими, що імпортувались нами, умови поставок були різними, однак жодного коригування проведено не було.

Таким чином суд вважає, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованих товарів всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товарів та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржувані рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Стосовно стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, то суд ураховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5ст. 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7ст. 134 КАС України).

Згідно ч.1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав договір про надання професійної правничої допомоги №09/22/32860683 від 01.09.2023, ордер серії АІ №1265483, платіжну інструкцію №217 від 11.09.2023 та рахунок на оплату №09-09 від 09.09.2023, згідно якого наданими послугами є: складання процесуальних документів та представництво у Львівському окружному адміністративному суді з питань оскарження рішень Львівської митниці про коригування митної вартості №UA209000/2023/900392/2 від 29.05.2023 та №UA209000/2023/000204/2 від 28.08.2023. Загальна вартість наданих послуг становить 12500,00 грн.

Відповідач заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу до суду не надав.

При вирішенні питання щодо розміру витрат на правову допомогу суд ураховує, що справа даної категорії є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників сторін в письмовому провадженні; порушення є очевидними; витрати пов`язані з підготовкою, поданням позовної заяви та провадженням справи в суді становлять 5000 грн., тоді як справа є типовою, а правова позиція з даного питання є усталеною та незмінною.

Суд вважає, що обґрунтованим, пропорційним до предмета спору та співмірним ціні позову розміром витрат на правничу допомогу є сума 2000,00 грн.

Згідно ч. 1ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/900392/2 від 29.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA209000/2023/000204/2 від 28.08.2023.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь Приватного підприємства "Бумеранг (код ЄДРПОУ 32860683, 39623, Полтавська область, м.Кременчук, проспект Свободи, 75) сплачений судовий збір у сумі 3788 (три тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 06 коп.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343, 79000, м.Львів, вул.Костюшка,1) на користь Приватного підприємства "Бумеранг (код ЄДРПОУ 32860683, 39623, Полтавська область, м.Кременчук, проспект Свободи, 75) витрати на правничу допомогу у сумі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяМорська Галина Михайлівна