Рішення

від 25.01.2024 по справі 400/11599/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2024 р. № 400/11599/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "БЛАГО", вул. Суворова, 104, м.Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область,57300, до відповідача:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,м. Миколаїв,54001, про:визнання протиправним та скасування рішення від 01.03.2023 року № 3531/6/14-29-07-09-02; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «БЛАГО» (далі позивач) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач), про:

визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №3531/6/14-29-07-09-02 від 01.03.2023 про відмову у застосувані норм пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України);

зобов`язати Головного управління ДПС у Миколаївській області застосувати до позивача норми пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення №3531/6/14-29-07-09-02 від 01.03.2023, яким позивачу було відмовлено у застосуванні спеціальних правил для підтвердження втрати первинних документів передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, прийнято відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи, зокрема, обставин знищення первинних документів позивача та неможливості їх вивезення внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації проти України, окупації території Снігурівської громади та періодів, за які втрачено первинні документи. Одночасно з цим позивач зазначає, що контролюючому органу було складено та направлено повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та втрату первинних документів з вичерпними поясненнями та документами, що підтверджують реальність доводів позивача з проханням застосування до нього спеціальних правил для підтвердження даних, визначених у податковій звітності, передбачених пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, натомість відповідач за результатами розгляду вказаного повідомлення прийняв спірне рішення № 3531/6/14-29-07-09-02 від 01.03.2023 року, яке позивач вважає незаконним та таким, що порушує його права та законні інтереси. Також позивач зазначає, що єдиною підставою для відмови у застосуванні норм пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України є втрата документів, не пов`язана з проведенням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територія, тимчасово окупованизх збройними силами формуваннями російської федерації, бойових дій.

21.09.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.10.2023 року до суду від відповідача надійшов відзив, у якому він заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що:

позиція Міністерства фінансів України щодо застосування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, викладена в листі від 09.02.2023 № 11230-09-62/3885, яка доведена листом ДПС України від 14.02.2023 № 2809/7/99-00-04-01-02-07. Так, перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, розроблений на виконання Постанови № 1364 та затверджений наказом Мінреінтеграції, не може застосовуватися для цілей оподаткування;

у повідомленні ТОВ «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «БЛАГО» про втрату первинних документів від 23.01.2023 №23/01-2023 надано перелік, у якому вказано 190 суб`єктів господарювання, як юридичних, так і фізичних осіб. Загальний перелік первинних документів, які втрачені для усіх суб`єктів є єдиним, як і податкові (звітні) періоди, за які вони були втрачені (з 12.12.2005 по 18.03.2022). Але за даними ІКС «Податковий блок» підсистеми «Реєстрація ПП» дати державної реєстрації окремих суб`єктів господарювання, набагато пізніше, ніж дати втрачених документів, які зазначені у повідомленні. Крім того, Товариством не надано до повідомлення актів проведених інвентаризацій втрачених первинних документів в розрізі 190 суб`єктів господарювання;

документальні перевірки ТОВ «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «БЛАГО» не призначались, запити на отримання копій документів контролюючим органом платнику не направлялись. З урахуванням вищенаведеного, неможливість пред`явлення первинних документів податковим агентом/платником податків та застосування норм підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України здійснюється після отримання платником податків запиту контролюючого органу згідно вимог статтей 44, 73 ПК України або під час проведення документальної перевірки;

щодо судових витрат відповідач зазанчив, що позивач не надав доказів, які підтверджували б факт надання цих послуг.

10.10.2023 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазаначено, що:

позивач подав позов відносно виключно свого підприємства і просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного Управління ДПС у Миколаївській області № 3531/6/14-29-07-09-02 від 01.03.2023 про відмову у застосуванні до Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «БЛАГО» норм пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та зобов`язати Головне Управління ДПС у Миколаївській області застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «БЛАГО» норми пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України;

постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі Постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що Постанова № 1364 може вважатися такою, що встановлює порядок визначення Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. А тому, перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2.2022 за № 1668/39004 (далі Перелік № 309), може застосовуватися при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених Податковим кодексом України;

між клієнтом і адвокатом укладено договір на суму 15000,00 грн, до суду надано копія договору, що доводить домовленість сторін. Докази сплати гонорару надано, що свідчить про реальність витрат. Витрати є співмірними та підлягають відшкодуванню.

13.10.2023 до суду надійшли заперечення проти відповіді на відзиві від представника відповідача, де він вказав на те, що в платіжній інструкції P24AP24A1665967157D3741 від 08.09.2023 зазаначено, що платник ОСОБА_1 з особового рахунку здійснює платіж за призначенням «переказ власних коштів» у сумі 15050 грн без комісії. Оскільки платник ОСОБА_1 за вказаною платіжною інструкцією жодного відношення до позивача та його адвоката згідно з договором від 07.09.2023 не має, а кошти в сумі яка перевищує суму гаданого договору направляє невстановленій особі як звичайний переказ коштів без згадки будь яких правовідносин з адвокатом чи позивачем. Відповідач наполягає, що до суду не надано доказів, що підтверджують правомірність стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, та просить суд відмовити у відшкодуванні таких витрат, а також у позовних вимогах в цілому.

Розглянувши заяви по суті, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до повідомлення про втрату первинних документів від 23.01.2023 № 2301-2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «БЛАГО» повідомило контролюючий орган про те, що у зв`язку із військовою агресією, веденням активних бойових дій на території України, у тому числі на території Снігурівської територіальної громади, під час окупації офіс Товариства був розграбований військовослужбовцями збройних формувань російської федерації, внаслідок чого всі первинні бухгалтерські та кадрові документи Товариства та клісптів-замовників. які знаходилися в ньому, були викрадені. На даний час перебування вказаної документації є невідомою, тому Товариство звернулося із заявою про вчинення кримінального правопорушення до органів поліції України.

За наслідками злочинних діянь російських загарбників, правоохоронними органами України порушено кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України (далі КК України). Даний факт підтверджується Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.01.2023 (кримінальне провадження № 22022150000002090 дата реєстрації провадження (виділення матеріалів досудового розслідування) 20.12.2022. Податкові (звітні) періоди, документи за якими втрачено: з 12.12.2005 по 18.03.2022. Наведено загальний перелік втрачених первинних документів.

До повідомлення додано: Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 листопада 2022 року, затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу від 30.11.2022 року № 280); копія витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.01.2023 (кримінальне провадження № 22022150000002090, дата реєстрації провадження (виділення матеріалів, досудового розслідування) 20.12.2022; доказ направлення повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та можливу їх втрату через електронний кабінет платника податків (Скріншот листа від 14.09.2022); документ, що підтверджує податкову адресу товариства копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та і романських формувань від 09.01.2023 № 423353644070 видана приватним нотаріусом Недвигою А.Ф.

Відповіджач прийняв рішенням про відмову у застосуванні норм підпункту 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України від 01.03.2023 № 3531/6/14-29-07-09-02 повідомило позивача про відсутні підстав для застосування положень підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Зі змісту листа вбачається, що відповідач вважає неможливим керуватися переліком, визначеним наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» від 22.12.2022 № 309 при застосуванні підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

21.03.2023 позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на рішення про відмову, в якій просив об`єктивно розглянути вказану скаргу та скасувати рішення про відмову від 01.03.2023 № 3531/6/14-29-07-09-02, оскільки воно є безпідставним, необгрунтованим, та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства; прийняти нове рішення яким визнати можливість застосування Товариством норм підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

До скарги було додано такі документи: копія рішення про відмову; копія повідомлення про втрату первинних документів вих. № 2301-2023 від 26.01.2023; доказ направлення повідомлення про неможливість вивезення первинних документів та можливу їх втрату через електронний кабінет платника податків; копія талону-повідомлення єдиного обліку № 2224 про прийняття та реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію; копія витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.01.2023 (кримінальне провадження № 22022150000002090, дата реєстрації провадження 20.12.2022; документ, що підтверджує податкову адресу товариства.

За результатами розгляду скарги Державна податкова служба України прийняла рішення від 25.08.2023 № 24764/6/99-00-06-02-01-06 про результати розгляду скарги, яким скаргу було залишено без задоволення.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови йому у застосуванні положень пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 69.28 п. 69 Перехідних положень ПК України установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, і не можуть пред`явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, як виняток із положень статті 44 цього Кодексу застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності.

Підставами неможливості пред`явлення первинних документів є втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів або знаходження їх на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, у разі якщо їх неможливо вивезти або їх вивезення пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я платника податків, фізичних осіб чи неможливе у зв`язку з адміністративними перешкодами, встановленими органами влади.

У разі втрати та/або неможливості вивезення первинних документів платник податків/податковий агент подає до контролюючого органу в довільній формі повідомлення про неможливість вивезення первинних документів, підписане керівником підприємства та головним бухгалтером, в якому зазначаються: обставини, що призвели до втрати та/або неможливості вивезення первинних документів, податкові (звітні) періоди, а також загальний перелік первинних документів (за можливості із зазначенням реквізитів).

Дані та показники податкової звітності платника податків/податкового агента за податкові (звітні) періоди, зазначені у повідомленні, не можуть бути піддані сумніву лише на підставі відсутності первинних документів. Подане повідомлення є також підставою для збереження витрат (включаючи витрати у зв`язку з придбанням цінних паперів/корпоративних прав) та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток (включаючи від`ємний фінансовий результат за операціями з цінними паперами/корпоративними правами), та/або податкового кредиту з податку на додану вартість, та/або суми від`ємного значення податку на додану вартість минулих податкових (звітних) періодів без наявності договірних, розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Після подання до контролюючого органу повідомлення про неможливість вивезення первинних документів у зв`язку з їх знаходженням на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, запроваджується мораторій на проведення документальних перевірок щодо зазначених у повідомленні податкових (звітних) періодів.

У разі відмови у застосуванні положень цього підпункту контролюючий орган не пізніше одного місяця з дати отримання відповідного повідомлення від платника податків/податкового агента видає вмотивоване рішення із зазначенням підстави та доказів такої відмови.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. До винесення остаточного рішення по справі контролюючий орган не може піддавати сумніву показники податкової звітності, а також ініціювати проведення будь-якої перевірки платника податків/податкового агента щодо податкових (звітних) періодів, зазначених у відповідному повідомленні.

Згідно рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області № 3531/6/14-29-07-09-02 від 01.03.2023 позивачу було відмовлено у застосуванні пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України з причин, що на момент подання повідослення не було визначено Кабінетом Міністрів України перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії.

На переконання відповідача Перелік № 309 застосовується для організації виплати внутрішньопереміщеним особам, проведення приватизації державного майна, спрощеного вступу до навчальних закладів освіти та відновлення доступу до публічних електронних реєстрів тощо, тому відсутні підстави для застосування положень пп.69.28 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з висновком ЄСПЛ державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Таким чином, враховуючи принцип «належного урядування» відмова контролюючого органу у застосуванні пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України з причин, що на момент подання повідослення не було визначено Кабінетом Міністрів України перелік територій, на яких ведуться або велися бойові дії, є протиправною.

Поряд з цим, у пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, зокрема, зазначено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Постанова № 1364 врегульовано деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. Зокрема, пунктом 1 Постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.

З наведеного слідує, що Постанова № 1364 є такою, що встановлює порядок визначення Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією. А тому, Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 підлягає застосуванню при визначенні особливостей справляння податків і зборів на відповідних територіях, визначених ПК України.

Щодо твердження відповідача про зазаначення позивачем єдиного періоду втрати документів, для всіх субєктів з 12.12.2005 по 18.03.2022, деякі з яких були зареєстровані пізніше 12.12.2005, і ненадання інвентаризацій втрачених документів є належними правовими підставами для прийняття оскаржуваного рішення, суд зазанчає наступне: у своєму повідомленні про втрату первинних документів позивач зазаначив, про втрату первинних та кадрових документів Товариства, додтаково зазаначивши, які ще документи перебували в офісі згідно договорів про надання послуг.

Отож повідомлення стосується втрачених документів позивача, а не суб`єктів господарювання, документи яких перебували в офісі згідно з договорів про наджання послуг.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що до повідомлення було додано копію витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань від 10.01.2023 (кримінальне провадження № 22022150000002090, дата реєстрації провадження (виділення матеріалів, досудового розслідування) 20.12.2022, заяву про вчинення кримінального правопорушення, талон-повідомлення про прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, а також інвертаризаційні описи від 26.12.2022.

Відтак є всі підстави для застосування до позивача пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Крім того, пп. 69.28 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не містить такої підстави для відмови у застосуванні спеціальних правил як ненадання інформації про інвентаризацію втрачених документів, неподання документальних підтверджень обставин, що призвели до втрати первинних документів.

Також зазначений підпункт не передбачає обмежень щодо подання повідомлення про втрату первинних документів тільки після або під час документальної перевірки, яка проводиться контролюючим органом.

Тому твердження відповідача щодо того, що пред`явлення первинних документів та застосування норм 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України здійснюється після отримання платником податків запиту контролюючого органу згідно з вимог статеттей 44, 73 ПК України або під час проведення документальної перевірки, є необґрунтованим і суперечить законодавству.

З огляду на вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У позовній заяві позивач заявив клопотання про стягнення з відповідачів на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 гривень.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обгрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v.Italy) №34884/97).

Згідно договору про надання правничої допомоги договір було підписано між адвокатом Ковальчук Іриною Миколаївною та Товариством з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «БЛАГО» в особі йогокерівника Кос Яна Олексійовича.

На переконання позивача факт оплати гонорара адвокату є платіжна інструкцією № P24AP24A1665967157D3741 від 08.09.2023. Однак платником за вказаною платіжною інструкцією є ОСОБА_1 , з особового рахунку якого здійснено платіж за призначенням «переказ власних коштів» у сумі 15050 грн без комісії.

У платіжній інструкції не вказано даних, за яким договором здійснюється оплата, чи даних про те, що дана квитанція стосується позивача. Отож, подана позивачем платіжна інструкція не має жодного відношення до правовідносин між адвокатом Ковальчук І.М. та позивачем, його керівником чи засновником. Оскільки платник ОСОБА_1 за вказаною платіжною інструкцією жодного відношення до позивача та його адвоката згідно договору від 07.09.2023 не має, тому цей доказ є неналежним і недостовірним.

Отож суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на надання правової допомоги у розмірі 15000,00 гривень.

Платіжною інструкцією від 07.09.2023 № 115, що міститься в матеріалах справи, підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 2684,00 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «БЛАГО» (вул. Суворова, 104, м. Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57300; код ЄДРПОУ 33438625) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 44104027) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 01.03.2023 № 3531/6/14-29-07-09-02 про відмову у застосувані підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 44104027) застосувати до позивача норми підпункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м.Миколаїв, Миколаївський район, Миколаївська область, 54001; код ЄДРПОУ 44104027) судовий збір у сумі 2684 (Дві тисячі шістсот вісімдесят чотири ) гривні 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «БЛАГО» (вул. Суворова, 104, м. Снігурівка, Баштанський район, Миколаївська область, 57300; код ЄДРПОУ 33438625).

5. В задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 25 січня 2024 року