Ухвала

від 25.01.2024 по справі 420/34546/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34546/23

У Х В А Л А

25 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток», товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорс Трейд» про визнання договору недійсним,

встановив:

Головне управління ДПС в Одеській області (далі позивач, ГУ ДПС в Одеській області) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» (далі відповідач 1, ТОВ «ТК «Восток»), товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорс Трейд» (далі відповідач 2, ТОВ «Агрофорс Трейд»), в якому просить визнати недійсним договір поставки сільськогосподарських культур № 31/10/22-2 від 31.10.2022, укладений між TOB «ТК «Восток» та ТОВ «Агрофорс Трейд».

Ухвалою від 18.12.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19.01.2024 до суду від представника ТОВ «ТК «Восток» надійшло клопотання, у якому останній зазначає, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду. Просить залишити позовну заяву без розгляду.

Перевіряючи обґрунтованість вказаної заяви, дослідивши матеріали справи, судом встановлені підстави для залишення позову без руху з огляду на таке.

Предметом позову є визнання недійсним договору поставки сільськогосподарських культур № 31/10/22-2 від 31.10.2022, укладеного між TOB «ТК «Восток» та ТОВ «Агрофорс Трейд».

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи взаємовідносини між ТОВ «Агрофорс Трейд» та ТОВ «ТК «ВОСТОК» у межах договору від 31/10/22-2 від 31.10.2022 року були предметом документальних позапланових виїзних перевірок ТОВ «ТК «ВОСТОК», призначених на підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області від 18.07.2023 року № 5449-п, оформлених актом від 17.08.2023 року № 22383/15-32-07-10/41301451 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК», код ЄДРПОУ 41301451, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» та актом від 14.09.2023 року № 24823/15-32-07-10/41301451 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».

Таким чином, про порушення своїх прав позивач мав дізнався під час проведення перевірки 17.08.2023.

До суду позивач звернувся 12.12.2023 (документ сформований в системі «Електронний суд»), тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Суддя зауважує, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.

Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Згідно сталої та послідовної судовою практикою підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність тих обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, тобто які об`єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали б від волевиявлення особи.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення відповідних процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися тільки такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи або суб`єкта владних повноважень, що звернулися з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Проте, всупереч наведеним нормам, позивачем до позову не було додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав поважності пропуску цього строку та відповідних доказів.

Отже, позивачем не дотримані вимоги до позовної заяви, встановлені положеннями статті 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частинами 13-15 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху та встановлення позивачу строку на усунення недоліків позову, а саме для надання до суду заяви про поновлення строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 160, 171, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток», товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофорс Трейд» про визнання договору недійсним без руху.

Встановити позивачу строк на усунення недоліків позову п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 420/34546/23 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя А.С. Пекний