Рішення

від 25.01.2024 по справі 460/27393/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 січня 2024 року м. Рівне№460/27393/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЙТЕКС» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю СОЙТЕКС (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Рівненської митниці (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення Рівненської митниці (відокремленого підрозділу Державної митної служби України) про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000122/2 від 27 жовтня 2023 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000814. Позовна заява обґрунтована тим, що позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Проте, митний орган надіслав декларанту повідомлення про необхідність надання додаткових документів із зазначенням про наявність у поданих документах розбіжностей та неточностей. Позивач вказує, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною. У подальшому митним органом сформовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та Рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості. Відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий йому пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у нього достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення позивачем числового значення митної вартості імпортованих товарів. Позивач вказує, що такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки до митного оформлення декларант надав усі без винятку належні документи щодо заявленої ціни товарів. Просив задовольнити позов повністю.

Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що подані позивачем до митного оформлення товару документи містили розбіжності та митний орган володів інформацією щодо іншого цінового рівня товарів. Вказане було безумовною підставою для витребування у декларанта додаткових документів, які надані у повному обсязі не були. Відповідно до частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, митним органом обґрунтовано та правомірно було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач стверджує, що митну вартість імпортованих товарів було визначено на підставі раніше визначеної митницею митної вартості. Тому, відповідач доводить, що оспорювані рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є такими, що прийняті митним органом в межах повноважень та на підставі чинного законодавства України. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій на спростування тверджень відповідача, наводить аналогічні за змістом позову доводи та аргументи.

Позовна заява надійшла до суду 30.11.2023.

Ухвалою суду від 01.12.2023 позов залишений без руху.

Ухвалою від 18.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою від 08.01.2024 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «СОЙТЕКС» є акредитованим суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності та платником податку на додану вартість.

12.04.2023 р. між позивачем - ТОВ «СОЙТЕКС» та продавцем «PROCAFE EXPORTACAO EIMPORTACAO LTDA» укладено зовнішньоекономічний контракт № PRCSTX-UA-230412 на поставку Товару, ціна, кількість та тип Товару для кожної відправки зазначаються у відповідному додатку до Контракту (пп. 2.1. Контракту).

Поставка товару здійснюється на умовах: FOB, CFR чи CIF (п. 4.8. Контракту).

Додатком № 2 від 07.07.2023 до зовнішньоекономічного контракт № PRCSTX-UA-230412 визначено перелік товарів їх кількість умови поставки та оплати товарів, митна вартість яких визначається.

Згідно до інвойсу № 230707054 від 07.07.2023, який є невід`ємною частиною даного контракту № PRCSTX-UA-230412 від 12.04.2023, позивачу було поставлено товар за переліком (960 мішків по 60 кг), на загальну суму 208320,00 доларів США, який поставлявся в трьох контейнерах (№ MSDU1368342, № TGBU3060312, № CAIU3006494) відповідно до коносаменту № MEDUUO008830.

Після прибуття товару до порту розвантаження Гданськ (Польща) товар з кожного контейнеру було перевантажено партіями на автомобільний транспорт, для подальшого транспортування на адресу Покупця (Україна).

Партія товару, загальна вартість якого (320 мішків по 60 кг), що був перевантажений з контейнеру № TGBU3060312 на автомобільний транспорт, становила 69440,00доларів США.

З метою митного оформлення цієї партії товару (320 мішків по 60 кг), які транспортувалися до м. Гданськ (Польща) в контейнері № TGBU3060312, а в подальшому був перевантажений на автомобільний транспорт, та випуску його у вільний обіг та у відповідності до ч. 2 статті 53 МК України, позивачем 27.10.2022 року через декларанта подано електронну митну декларацію № 23UA204020042923U2, разом із відповідними супровідними документами, згідно яких митна вартість товару була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей щодо митної вартості цієї партії товару, з вказаною митною декларацією ТОВ «СОЙТЕКС», через митного брокера, подано наступні документи:

- пакувальний лист (Packaging list) № 230707054 від 07.07.2023;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 230707054 від 07.07.2023;

- коносамент MEDUUO008830 від 11.09.2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) № 230707054_2 від 23.10.2023;

- сертифікат про походження товару ( Certificate of origin) № 025316 від 12.09.2023;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) 230707054 від 07.07.2023

- банківські платіжні документи, що стосуються товару № 4 від 14.07.2023;

- банківські платіжні документи, що стосуються товару № 6 від 12.09.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 81 від 20.10.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № СФ-0001544 від 20.10.2023;

- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 291 від 23.10.2023;

- документ, що підтверджує вартість страхування № 0000015414.900557/2014-61 від 07.09.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 07.07.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) додаток № 2 від 07.07.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються та подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PRCSTX-UA-230412 від 12.04.2023;

- договір про надання послуг митного брокера № 2310 від 01.07.2023;

- договір (контракт) про перевезення № 230929/UA-1 від 29.09.2023;

- договір (контракт) про перевезення № 231019.T.02 від 20.10.2023;

- інші некласифіковані документи акт виконаних робіт OY-1544 від 20.10.2023;

- інші некласифіковані документи лист продавця № PC-2310-20-1 від 20.10.2023;

- інші некласифіковані документи сертифікат ваги № 4836/23-EXP від 11.09.2023;

- копія митної декларації країни відправлення № 23BR001308638-1 від 15.09.2023;

-митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № 23UA204020042923U2 від 27.10.2023 р.

За наслідками розгляду поданих документів, Рівненською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000814 та рішення про коригування митної вартості товарів UA204020/2023/000122/2 від 27.10.2023, яким здійснено коригування митної вартості товарів за другорядним резервним методом визначення митної вартості товарів.

Не погодившись із вказаними рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини перша, друга статті 51 МК України).

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина перша, друга статті 52 МК України).

Відповідно до частин восьмої одинадцятої статті 52 МК України, у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи (частина третя статті 53 МК України).

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митному органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи (частина четверта статті 53 МК України).

Тобто, стаття 53 МК України містить опис двох підстав, за яких митний орган може зобов`язати декларанта надати додаткові документи:

(1) у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

(2) у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

У першому випадку вимагається надання документів згідно переліку: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У другому випадку: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Згідно з частиною п`ятою статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7 статті 54 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митний орган зобов`язаний доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду, узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі № 809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Щодо коригування митної вартості товару згідно із рішенням про коригування митної вартості товарів UA204020/2023/000122/2 від 27.10.2023.

Як вбачається із вказаного рішення:

1. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994р.

2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності та розбіжності:

Комерційний рахунок від 07.07.2023 № 230707054 виставлений на суму 208320дол. США, проте заявлена у графі 22 ЕМД фактурна вартість 69440дол. США. Пакувальний лист від 07.07.2023 № 230707054 не містить посилання на комерційний рахунок від 07.07.2023 № 230707054.

- У графі 31 митної декларації не зазначено номер контейнера НОМЕР_1 , таким чином неможливо пов`язати коносамент від 11.09.2023 № MEDUU0008830 та пакувальний лист від 07.07.2023 № 2230707054.

- У наданому до митного оформлення прайс-листі від 07.07.2023 № б/н не зазначено термін його дії. Також прайс-лист містить дві ціни на оцінюваний товар.

- Копії митної декларації країни відправлення від 15.09.2023 № 23DE5756129691814 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, не може бути взята до уваги, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт.

II. Рівненська митниця володіє інформацією щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.06.2023 № 23UA100190557490U3 - 4,65дол.США/кг (товар за МД від 12.06.2023 № 23UA100190557490U3: Кава несмажена (зелена) в зернах, з кофеїном, не піддана будь-якому процесу екстрагування кофеїну, для промислової переробки, виробництва кави натуральної смаженої в зернах та меленої. Кава зелена сорту Арабіка, загальною вагою - 20000 кг. Країна виробництва: BR).

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця;

3) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; прейскуранти (прайс листи) виробника товару із зазначеним терміном дії;

4) розрахунок ціни (калькуляцію).

У відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

IV. За результатом проведеної відповідно до положень частини 4 статті 57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом та у зв`язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування (згідно положень глави 9 Митного кодексу України) інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (статі 59 - 61 Митного кодексу України), достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 Митного кодексу України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 Митного кодексу України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Митну вартість товару визначено на підставі інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 12.06.2023 № 23UA100190557490U3 - 4,65дол. США/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 89280дол. США (19200 кг * 4,65дол. США/кг), що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 3259452,0960грн (89280,0дол. США * 36,5082грн/дол. США).

Розглянувши вказані відповідачем підстави для коригування митної вартості вказаного товару, в сукупності із наявними доказами в матеріалах справи, суд уважає, що доводи відповідача, викладені в рішенні про коригування митної вартості товару, є безпідставними, зважаючи на те, що позивачем надано усі документи, необхідні для визначення митної вартості товару згідно вимог Митного кодексу України.

Що стосується посилання митного органу на те, що «комерційний рахунок від 07.07.2023 № 230707054 виставлений на суму 208320дол. США, проте заявлена у графі 22 ЕМД фактурна вартість 69440дол. США. Пакувальний лист від 07.07.2023 № 230707054 не містить посилання на комерційний рахунок від 07.07.2023 № 230707054, як на підставу неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, то суд зазначає, що позивачем було надано митному органу документи та пояснення, які підтверджували те, що до митного оформлення була подана лише частина загальної партії придбаного відповідно до комерційного рахунку від 07.07.2023 № 230707054 товару, а саме: згідно комерційного рахунку від 07.07.2023 № 230707054 позивачем придбано товар - зелена кава Арабіка, врожаю 23/24, всього 960 мішків по 60кг, загальною вартістю 208320дол.США.

Згідно змісту МД 23UA204020042923U2 вбачається що відбувалось митне оформлення товару - зелена кава Арабіка, врожаю 23/24, у кількості 320 мішків по 60кг (графа 31), вартість якого 69440дол. США (графа 22).

З наведеного слідує, що загальна кількість товару митне оформлення якого відбувалось, складала 320 мішків по 60кг, тобто 1/3 загальної кількості товару придбаного позивачем відповідно до комерційного рахунку від 07.07.2023 № 230707054.

Таким чином вартість товару, митне оформлення якого відбувалось, повинна дорівнювати 1/3 загальної вартості товару, придбаного позивачем відповідно до комерційного рахунку від 07.07.2023 № 230707054, а саме: 208320дол. США : 3 = 69440дол.США.

Зважаючи на те, що графа 22 МД 23UA204020042923U2 містить інформацію про вартість товару, митне оформлення якого відбувалось, у розмірі 69440дол.США, у відповідача були відсутні будь-які підстави для неприйняття заявленої митної вартості товару.

Ба більше, вказана в графі 31 митної декларації кількість товару, митне оформлення якого відбувалось, відповідає кількості зазначеної в автотранспортній накладній (CMR) № 230707054_2 від 23.10.2023 р., а саме: 320 мішків по 60кг.

Що стосується посилання відповідача на той факт, що «пакувальний лист від 07.07.2023 № 230707054 не містить посилання на комерційний рахунок від 07.07.2023 № 230707054», то суд звертає увагу, що пакувальний лист має номер, тотожний номеру комерційного рахунку від 07.07.2023 № 230707054.

Також пакувальний лист № 230707054 має інформацію про тип, кількість та вагу товару, яка в повному обсязі співпадає з інформацією про тип, кількість та вагу товару, що наведена у комерційному рахунку від 07.07.2023 № 230707054.

Отже, у митного органу було достатньо інформації для ідентифікації вказаного документу з партією товару, митне оформлення якого відбувалось.

Крім того, відповідно до змісту картки відмови, митному органу надавались інвойс № 230707054 від 07.07.2023 та банківські платіжні документи, що стосуються товару № 4 від 14.07.2023 і № 6 від 12.09.2023 та рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг № 81 від 20.10.2023, рахунок-фактура СФ-0001544 від 20.10.2023, автотранспортна накладна (CMR) № 230707054_2 від 23.10.2023, банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 291 від 23.10.2023, які є достатніми доказами для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару, митне оформлення якого відбувалось.

З приводу зауваження митного органу, про те, що «У графі 31 митної декларації не зазначено номер контейнера TGBU3060312, таким чином неможливо пов`язати коносамент від 11.09.2023 № MEDUUO008830 та пакувальний лист від 07.07.2023 №23070705», як на підставу не прийняття заявленої митної вартості товарів, суд зазначає наступне:

Так, у графі 31 митної декларації не зазначено номер контейнера TGBU3060312, оскільки, як встановлено судом на підставі матеріалів справи, товар було перевантажено на автомобільний транспорт в порту розвантаження Гданськ (Польща) для подальшого транспортування придбаного товару на адресу позивача (Україна), що підтверджується наданими позивачем разом із митною декларацією документами, в тому числі, але не виключно CMR 230707054_2 від 23.10.2023 року та поясненнями, викладеними в листі № 27/10-5 від 27.10.2023 року.

З огляду на той факт, що у відповідача була наявна інформація, що товар, митне оформлення якого відбувалось, перетинав державний кордон України на автомобільному транспорті (в тентовому транспортному засобі без контейнеру), посилання митного органу на відсутність в графі 31 митної декларації номеру контейнеру, як на підставу відмови в прийнятті заявленої позивачем митної вартості є безпідставним.

Більш того, посилання відповідача на той факт, що відсутність в графі 31 митної декларації номеру контейнеру не дає можливість пов`язати коносамент від 11.09.2023 № MEDUUO008830 та пакувальний лист від 07.07.2023 № 23070705, взагалі є нелогічним та спростовується змістом даних документів, а саме: інформація зазначена в пакувальному листі не містить жодних розбіжностей та є тотожною інформації, зазначеній в коносаменті MEDUUO008830 ( однакові номера контейнерів, кількість міст, однакова вага брутто та нетто).

З огляду на вищезазначене, посилання відповідача на відсутність в графі 31 митної декларації номеру контейнера, що нібито не надало змогу митному органу пов`язати коносамент від 11.09.2023 №MEDUUO008830 та пакувальний лист від 07.07.2023 № 23070705, спростовується змістом документів наданих позивачем митному органу та не може бути підставою для відмови в прийнятті заявленої позивачем митної вартості товарів митне оформлення яких відбувалось.

Стосовно зауваження митного органу, про те, що «У наданому до митного оформлення прайс-листі від 07.07.2023 № б/н не зазначено термін його дії, а також, що прайс-лист містить дві ціни на оцінюваний товар», як на підставу не прийняття заявленої митної вартості товарів, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що наданий до митного оформлення прайс-лист від 07.07.2023 № б/н має інформацію, про те що він є дійсним на дату 07.07.2023 (термін дії), тобто на дату виставлення рахунка (інвойсу) Покупцю.

А інформація про те, що такий прайс-лист містить дві ціни на оцінюваний товар не відповідає дійсності, зважаючи на таке.

Відповідно до змісту комерційного рахунку № 230707054 від 07.07.2023 та пакувального листа № 230707054, позивачем придбавався товар - «Arabica green coffe Croup 2023/24 Scr. 17/18 NY2/3 Fine Cup Packaging 60 kg jute bags», регіон вирощування Santos, одиниця пакування якого - «60 kg jute bags» та вартість одиниці пакування якого дорівнює 217дол.США.

Відповідно до змісту прайс-листа від 07.07.2023 № б/н вартість товару - «Arabica green coffe Croup 2023/24 Santos NY2/3 Fine Cup scr. 17/18», у випадку пакування «60 kg jute bags» складає 217дол.США.

Тобто посилання митного органу на той факт що прайс-лист від 07.07.2023 року не містить строку його дії та містить дві ціни на оцінюваний товар, спростовується змістом самого прайс-листа та документів наданих позивачем разом із митною декларацією на підтвердження заявленої митної вартості товару.

Крім того, варто зазначити, що прайс-лист є документом продавця, відповідно, позивач позбавлений можливості впливати на його зміст та зазначення будь-якої інформації. При цьому, вимоги до змісту прайс-листів не встановлені жодним положенням чинного законодавства України, та в розумінні ч. 3 ст. 53 МКУ, є додатковим документом для визначення митної вартості товару, який необхідний лише у випадку наявності розбіжностей в основних документах зазначених в ч. 1 ст. 53 МКУ.

Щодо зауваження митного органу, про те, що «Копія митної декларації країни відправлення від 15.09.2023 № 23DE575612969181E4 як документ, що підтверджує заявлену митну вартість оцінюваного товару, не може бути взято до уваги, оскільки не містить всіх відомостей, визначених митним законодавством Європейського союзу, щодо вартості товару та статистичної вартості, а також відміток митниці, якою здійснювався випуск оцінюваного товару на експорт» як на підставу не прийняття заявленої митної вартості товарів, то суд звертає увагу, що митна декларація країни відправлення, відповідно до ст. 53 МК України, не є обов`язковим документом, який подається при митному оформленні товару. Такий документ не може бути оцінений як такий, що дає достатні підстави для сумнівів у обґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Крім того даний документ, є документом продавця, та складений відповідно до вимог країни відправлення і покупець, жодним чином не може впливати на зміст чи форму вказаного документа.

Також суд наголошує, що саме по собі прирівняння митним органом цін схожих товарів, без врахування особливостей товарів, їх обсягів та умов постачання, які можуть бути різними, у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару, як не є підставою для коригування митної вартості також і відсутність у митних органів інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів.

За змістом пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

На підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів, відповідач у своєму рішенні не наводить порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціни яких взяті за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення останнім частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Поміж того, що в оскаржуваному рішенні про коригування, митний орган обмежився лише тим, що прирівняв ціни одного товару до інших, відповідач жодним чином не обґрунтував своє рішення (з огляду на дати поставки, кількість, асортимент якість та умови поставок).

За наведеного спірне рішення відповідача не відповідає ні вимогам законності, ні вимогам обґрунтованості.

Крім того, суд зазначає, що наявність у митного органу інформації щодо іншого рівня товарів, заявлених до митного оформлення, є лише підставою для поглибленого вивчення документів, поданих декларантом до митного оформлення. Але не є самостійною правовою підставою для витребування у декларанта додаткових документів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Суд звертає увагу на те, що митний орган повинен (за наявності підстав) витребувати від декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості товару, а не усі документи, які визначені переліком статті 53 МК України.

Ненадання повного переліку документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за основним методом лише тоді, коли подані декларантом документи є недостатніми чи такими, що у своїх сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими та чому з наданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого числового показника.

Вказане вище свідчить про те, що митний орган не мав жодних правових підстав для зобов`язання декларанта надавати додаткові документи.

Щодо коригування митної вартості товару на підставі митної декларації від 12.06.2023 № 23UA100190557490U3 - 4,65дол. США/кг, то суд констатує, що навіть наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за більшою вартістю, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги постачань, сезонність, наявність знижок тощо), що безпосередньо не свідчить про наявність порушень із боку декларанта, і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Аналогічний висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 05.05.2022, справа № 2040/6019/18.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі № 826/25605/15 міститься правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За наведеного, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на те, що поданий позивачем пакет документів для митного оформлення є неповним та містить розбіжності, не відповідає дійсним обставинам справи та є підставою для скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000814 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000122/2 від 27.10.2023.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови у порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними і скасування таких рішень суб`єкта владних повноважень.

За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 7003,06грн, сплачена відповідно до платіжних інструкцій від 22.11.2023 № 319 та № 346 від 11.12.2023 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA204020/2023/000814 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA204020/2023/000122/2 від 27.10.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЙТЕКС» суму судового збору у розмірі 7003,06грн за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 25 січня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЙТЕКС» (вул. Прорізна, буд. 4 кв. 33, м. Київ, 01001, ЄДРПОУ/РНОКПП 42802790)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Т.О. Комшелюк