Ухвала

від 24.01.2024 по справі 620/47/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 січня 2024 року ЧернігівСправа № 620/47/23

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ''ЧЕРНІГІВ - АГРОЕНЕРДЖИ'' про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №620/47/23,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 620/47/23.

Товариство з обмеженою відповідальністю ''ЧЕРНІГІВ - АГРОЕНЕРДЖИ'' (далі ТОВ ''ЧЕРНІГІВ - АГРОЕНЕРДЖИ'', заявник) звернулося до суду з заявою, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням Державною податковою службою України рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 по справі № 620/47/23 та подати звіт.

Вказану заяву мотивує тим, що рішення суду у даній справі ДПС України не виконано.

Відповідачами надані пояснення по суті заяви, в яких зазначено, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 по справі № 620/47/23 перебуває на примусовому виконанні, тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 по справі № 620/47/23, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2023, зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 20.09.2022 № 3, від 21.09.2022 № 4, від 22.09.2022 № 5, від 23.09.2022 № 6, від 26.09.2022 № 21, від 27.09.2022 № 22, від 28.09.2022 № 23, від 29.09.2022 № 24, від 30.09.2022 № 25, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЧЕРНІГІВ - АГРОЕНЕРДЖИ», датою їх подання.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною другою статті 255 КАС України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку (пункт 1 частина шоста статті 251 КАС України).

01.09.2023 постановою ВП № 72658319 Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження.

Постановами від 03.10.2023 та 09.11.2023 на відповідача накладено штраф за невиконання рішення суду.

Виходячи з наведеного у сукупності суд констатує, що рішення суду від 03.03.2023 по справі № 620/47/23 підлягає безумовному виконанню, однак, станом на дату постановлення даної ухвали відомості про його виконання відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Питання судового контролю за виконанням судових рішень регульовано статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено ст. 382 КАС України, за приписами частини першої та другої якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини восьмої цієї ж статті судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - Відповідачем у справі, може встановити суд першої чи апеляційної інстанції. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанції, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу. Таким чином, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення.

При цьому зазначена норма не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього.

Вказана позиція узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 14.05.2020 у справі № 800/320/17.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-Позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання Відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Слід зазначити, що головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами.

Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року).

Суд вважає за необхідне зазначити, що невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому.

Рішення суду, яке набуло законної сили - має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.

Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.

У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

Суд не приймає доводи відповідача викладені у запереченнях з вищенаведених підстав.

Оскільки ДПС України докази про виконання рішення суду від 03.03.2023 по справі № 620/47/23 не надано, суд вважає за необхідне встановити строк для подання звіту 30 днів з дати отримання копії даної ухвали.

Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ''ЧЕРНІГІВ - АГРОЕНЕРДЖИ'' про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задовольнити.

Зобов`язати Державну податкову службу України, у 30-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 по справі № 620/47/23.

У звіті ДПС України зазначити причини невиконання рішення суду від 03.03.2023 по справі № 620/47/23.

Звернути увагу, що внутрішні процедури ДПС України не є підставою для невиконання рішення суду у встановлений судом строк.

Попередити ДПС України про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Звернути увагу ДПС України, що за результатами розгляду питання щодо подання звіту та у разі невиконання рішення суду, з урахуванням положень пункту 24 частини першої статті 4 КАС України на керівника може бути накладено штраф.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст.ст. 294-297 КАС України.

Суддя І.І. Соломко