Постанова

від 16.01.2024 по справі 520/2660/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 р.Справа № 520/2660/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Юрченко Д.С.

представника відповідача Волкова І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 (суддя Зінченко А.В.; м. Харків) по справі № 520/2660/21

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту - позивач, ГУДСНС у Харківській області) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України (далі по тексту відповідач), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Інституту проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного Національної академії наук України, за адресою: м. Харків, вул. Пожарського, буд. 2/10, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за наслідками проведеної позапланової перевірки відповідача на предмет виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 09.10.2018 №124 на території та у будівлях Інституту проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного Національної академії наук України, за адресою: м. Харків, вул. Пожарського, буд. 2/10, встановлено, що вони експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що, на думку позивача, зумовлює наявність підстав для застосування заходів реагування.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 по справі № 520/2660/21 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вул. Шевченка, буд. 8,м. Харків,61013, код ЄДРПОУ 38631015) до Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України (вул. Пожарського, буд. 2/10,м. Харків,61046, код ЄДРПОУ 03534570) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду -задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Інституту проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного Національної академії наук України, за адресою: м. Харків, Пожарського, буд. 2/10, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 по справі № 520/2660/21 та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що для підтвердження того, що висновок експертизи був передчасним відповідачем до суду першої інстанції було надано повний пакет документів, які спростовують висновки, що викладені в акті позивача, на основі якого було складено експертний висновок.

Також, вказує, що на території Інституту знаходиться об`єкт укриття цивільного населення, який на часі безперешкодно цілодобово використовується для захисту жителів міста та співробітників під час повітряної тривоги від ракетних та авіаційних атак російських загарбників. Зазначає, що знеструмлення будівель та споруд Інституту призведе до неможливості експлуатації об`єкта цивільного захисту та буде наражати населення і співробітників на небезпеку, а також до того, що працівники не зможуть бути своєчасно сповіщені про авіаційну тривогу через знеструмлення системи сповіщення, що у свою чергу наразить працівників на небезпеку набагато більшу, ніж можливість виникнення пожежі. Вважає, що застосування такого заходу як знеструмлення є неспіврозмірним з ризиками загибелі людей через несвоєчасне оповіщення населення та працівників, а знеструмлення об`єкту укриття під час військового стану є взагалі неприпустимим.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судовим розглядом встановлено, що з 17.11.2020 по 20.11.2020 Немишлянським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 09.10.2018 №124 на території та у будівлях Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України, за адресою: м. Харків, вул. Пожарського, буд. 2/10.

Перевірка проводилась у відповідності до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», наказу від 16.11.2020 №102 «Про проведення позапланових перевірок об`єктів», посвідчення на проведення перевірки від 17.11.2020 №176 Немишлянського районного відділу у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області.

Відповідно до вимог пункту 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», 20.11.2020 керівництву Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України було вручено (надано) акт №119, складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (далі - Акт).

В ході перевірки будівель Інституту проблем машинобудування їм. А.М. Підгорного Національної академії наук України, за адресою: м. Харків, вул. Пожарського, буд. 2/10, було встановлено, що останні експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що підтверджується актом та наданим переліком порушень.

Наявність встановлених в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до абз. 2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України Закону №877-V, державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про пожежну безпеку", забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України № 5403-VI від 02.10.2012 (далі - Кодекс).

У відповідності до п.п. 2, 3 ч. 1ст. 50 Кодексу цивільного захисту України, джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

За положеннями Кодексу цивільного захисту України, саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з п.12 ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Приписами ч.2 ст.68 Кодексу встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.70 Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту. Адміністративний суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування, в тому числі шляхом повного зупинення експлуатації (роботи) будівель.

Пунктом 33 частини 1статті 1 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Відповідно до п.24 вищезазначеної статті, надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Отже, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню та вплив небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур) створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697, встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах (п. 2).

Таким чином, у випадку наявності підстав для застосування одного з таких заходів реагування як повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг, орган контролю звертається до суду із адміністративним позовом.

Як встановлено з матеріалів справи, з 17.11.2020 по 20.11.2020 Немишлянським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 09.10.2018 №124 на території та у будівлях Інституту проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного Національної академії наук України, за адресою: м. Харків, вул. Пожарського, буд. 2/10, за результатами якої складено акт від 20.11.2020 №119 та встановлено, що будівлі Інституту проблем машинобудування їм. А, М, Підгорного Національної академії наук України, за адресою: м. Харків, вул. Пожарського, буд. 2/10, експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що підтверджується актом та наданим переліком порушень.

Колегія суддів вказує, що виявлені під час проведення перевірки порушення створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей (як персоналу об`єкту, так й іншим громадянам, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі).

При цьому, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 22.01.2020 по справі №820/6923/16 (адміністративне провадження №К/9901/16684/18) про те, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей; законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані в адміністративному позові порушення вимог пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх неусунення може призвести до невиправних наслідків - до загибелі людей або ж нанесенню шкоди їх здоров`ю у разі виникнення пожежі.

Також, судом досліджено висновок експертів №7567/12996-13031, прийнятий за результатами проведення ННЦ «Інститут ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» комісійної судової пожежно-технічної експертизи.

Згідно з вказаним висновком, відхилення від вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що наведені у позиціях 3, 4, 5, 6, 7 розділу «Опис виявлених порушень вимог законодавства» акту №119 від 20.11.2020, який додано до адміністративного позову, а саме п.п. 1.6, 1.7, 1.8, 1.18 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, впливають на можливість виникнення пожежі.

Крім того, у висновку зазначено, що підтвердити або спростувати викладені недотримання вимог пожежної безпеки акту № 119 від 20.11.2020 та встановити чи були усунені відхилення від вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що наведені у розділі «Опис виявлених порушень» адміністративного позову ГУ ДСНС України у Харківській області, не надається можливим.

Оскільки відповідачем не усунуто в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Інституту проблем машинобудування ім. А. М. Підгорного Національної академії наук України, за адресою: м. Харків, вул. Пожарського, буд. 2/10, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на усунення порушень законодавства, встановлених актом перевірки, є безпідставними, оскільки як встановлено судовим розглядом низка виявлених порушень на час розгляду справи в суді першої інстанції усунута не була.

Також колегія суддів зазначає, що усунення виявлених порушень вже після ухвалення судового рішення є підставою для надіслання у відповідності до ч. 5ст. 4 Закону України № 877-V органу державного нагляду повідомлення про усунення суб`єктом господарювання усіх встановлених порушень, з метою відновлення виробництва та виконання робіт, а не підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки станом на час розгляду справи судом виявлені позивачем в ході перевірки порушення не були усунуті відповідачем у повному обсязі.

Колегія суддів також звертає увагу, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Крім того, застосований до скаржника захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці. Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань охорони праці, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю працівників.

Доводи відповідача про те, що на території Інституту знаходиться об`єкт укриття цивільного населення, який на часі безперешкодно цілодобово використовується для захисту жителів міста та співробітників під час повітряної тривоги від ракетних та авіаційних атак російських загарбників, знеструмлення будівель та споруд якого призведе до неможливості експлуатації об`єкта цивільного захисту та буде наражати населення і співробітників на небезпеку, а також до того, що працівники не зможуть бути своєчасно сповіщені про авіаційну тривогу через знеструмлення системи сповіщення, що у свою чергу наразить працівників на небезпеку набагато більшу, ніж можливість виникнення пожежі, не впливають на необхідність усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, встановлених актом від 20.11.2020 №119.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 по справі № 520/2660/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)С.П. ЖигилійСудді(підпис) (підпис) Т.С. Перцова В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 24.01.2024 року