Постанова

від 14.05.2024 по справі 520/2660/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Зінченко А.В.

14 травня 2024 р.Справа № 520/2660/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Курило Л.В. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -

В с т а н о в и в:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 року, що набрало законної сили 16.01.2024 року, задоволені вимоги адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Застосовані заходи реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України, розташованих за адресою: м. Харків, Пожарського, 2/10, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

20.02.2024 року Інститут проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України (далі Інститут) в порядку, передбаченому ст. 378 КАС України, звернувся до суду першої інстанції із заявою, якою просить відстрочити виконання рішення суду до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

В обґрунтування заяви Інститут зазначає про введення з 24.02.2022 року у державі воєнного стану, який продовжується і на зараз, про віднесення Інституту до установи, що є критично важливою для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Також заявник вказує на відсутність альтернативного варіанту (резервного) енергозабезпечення Інституту, як об`єкта критичної інфраструктури та на наявність на території об`єкта укриття цивільного населення, який на часі безперешкодно цілодобово використовується для захисту жителів міста та співробітників під час повітряних тривог.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 року (розгляд питання відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у задоволені заяви Інституту відмовлено.

Судове рішення вмотивовано тим, що наведені заявником обставини не є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Доводів в обґрунтування означеного висновку судом не наведено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі Інститут просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову, якою заяву Інституту задовольнити, відстрочити виконання рішення суду у даній справі до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у заяві.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 378 КАС України, - за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (ч. 1 ст. 378).

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч. 2 ст. 378).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378).

Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 378).

Колегія суддів зауважує, що наведені норми не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану з 24.02.2022 року, є загальновідомим та нормативно врегульованим фактом.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до паспорту сховища (протирадіаційного укриття) № 77655 від 01.12.1993 року, - сховище експлуатується Інститутом. Загальна площа сховища 813,7 кв.м., місткість, осіб 550. Система енергопостачання - від зовнішнього джерела та аварійної дизельної електростанції на 50 кВт ДГ 50 М 8 (т. 2, а.с. 39-41).

Також, колегія суддів зазначає, що оцінка доводів Інституту про те, що на території Інституту знаходиться об`єкт укриття цивільного населення, який на часі безперешкодно цілодобово використовується для захисту жителів міста та співробітників під час повітряної тривоги від ракетних та авіаційних атак російських загарбників, знеструмлення будівель та споруд якого призведе до неможливості експлуатації об`єкта цивільного захисту та буде наражати населення і співробітників на небезпеку, а також до того, що працівники не зможуть бути своєчасно сповіщені про авіаційну тривогу через знеструмлення системи сповіщення, що у свою чергу наразить працівників на небезпеку набагато більшу, ніж можливість виникнення пожежі, була надана судом апеляційної інстанції під час розгляду справи за апеляційною скаргою Інституту на рішення суду першої інстанції. Так, у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2024 року зазначено, що означені обставини не впливають на необхідність усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, встановлених актом від 20.11.2020 № 119.

Колегія суддів зауважує, що паспорт сховища (протирадіаційного укриття) № 77655 посвідчує можливість отримання електричного струму з альтернативних джерел.

Крім того, вказані вище положення ст. 378 КАС України не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах відповідних обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року № 76 затверджений Порядок та Критерії визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, які відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлюють механізм визначення підприємств, установ і організацій (далі - підприємства), які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для цілей бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Отже, означені Порядок та Критерії регулюють певні правовідносини саме для цілей бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

При цьому, відповідно до п. 8 означених Порядку та Критеріїв, підтвердження статусу критично важливого підприємства для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період здійснюється підприємством не рідше ніж один раз на рік.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Частково задовольняючи вимоги апеляційної скарги Інституту, з огляду на допущені судом першої інстанції порушення вимоги ч. 2 ст. 378 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволені заяви Інституту про відстрочення виконання судового рішення до припинення (скасування) воєнного стану в Україні, з огляду на наступне.

Судовим розглядом справи встановлено, що 19.04.2024 року старшим державним виконавцем Немишлянського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (№ АСВП: 74759426, відкрито 17.04.2024 року) по примусовому виконанню виконавчого листа № 520/2660/21, виданого 23.02.2024 року Харківським окружним адміністративним судом, про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення (заборони) експлуатації будівель Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України, розташованих за адресою: м. Харків, Пожарського, 2/10, шляхом їх знеструмлення, опечатування пристроїв відключення джерел електропостачання та зобов`язання припинити використання цих будівель до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Як зазначено у постанові, - рішення суду виконано боржником добровільно до відкриття виконавчого провадження (т. 2, а.с. 49-50).

Таким чином, на час розгляду справи судом апеляційної інстанції підстави для вирішення питання про відстрочення виконання судового рішення у справі № 520/2660/21 відсутні, оскільки судове рішення заявником виконано.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного Національної академії наук України про відстрочення виконання рішення суду від 18 травня 2023 року по справі № 520/2660/21.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді Л.В. Курило А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана 15 травня 2024 року.