ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
17 січня 2024 року м. Дніпросправа № 340/6803/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,
за участю секретаря судового засідання Соловей Л.О.
за участю представників: позивача- Гретченко Л.Л., відповідача Дудка С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 ( суддя першої інстанції Притула К.М.) в адміністративній справі №340/6803/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "АГРОТОП" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ ВКФ «Агротоп» звернулось до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 09 березня 2023 року № 00014190902, яким до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Агротоп» застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 500 000,00 грн. (п`ятсот тисяч гривень); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 09 березня 2023 року № 00014210902, яким до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Агротоп» застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).
На думку позивача, зазначені відповідачем порушення щодо зберігання пального без наявності відповідної ліцензії та нереєстрацію 1 резервуару та 1 рівнемір-лічильника є безпідставними, оскільки в період з 28.06.2022 по 18.01.2023 позивач не проводив господарську діяльність. Позивач вважає, що ГУ ДПС у Кіровоградській області, при ухвалені оскаржуваних податкових повідомлень рішень діяв без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням, Головне управління ДПС у Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої порушено норми матеріального та процесуального права, невірно надано оцінку обставин справи. Також зазначено, що застосування штрафних санкцій обумовлено фактом виявлення порушення позивачем вимог податкового законодавства, що підтверджується доказами, а тому вважає, що оскаржувані рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просить суд апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.
В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною. Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити, а рішення суду першої скасувати, з урахуванням наступного.
Під час апеляційного перегляду справи встановлено, що ГУ ДПС у Кіровоградській області отримано лист Державної податкової служби України від 12.12.2022 №16287/7/99-00-09-03-02-08 щодо необхідності організувати контрольно-перевірочні заходи щодо проведення фактичних перевірок з приводу здійснення господарської діяльності без отримання дозвільних документів (ліцензій) та вжиття відповідних заходів передбачених Законом України «Про Державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», або скасування реєстрації платником акцизного податку.
На виконання зазначеного листа Державної податкової служби України та на підставі ст.19-1, п.п. 20.1.2, 20.1.4, 20.1.8-20.1.13, 20.1.17 п.20.1, ст.20, п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75, пп.80.2.2, 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, 09.01.2023 в.о начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області видано наказ № 23-п, про проведення фактичної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Агротоп» з 09.01.2023 за період діяльності з 28.06.2022 по дату завершення перевірки з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу пального та контролю за дотриманням платником податків порядку здійснення обігу підакцизних товарів.
За наслідками проведеної перевірки посадовими особами відповідача 19.01.2023 складено акт №202/11-28-09-02/22222184 (а.с. 96-97), за висновками якого встановлені наступні порушення:
- не зареєстровано 1 резервуар та 1 рівнемір-лічильник чим порушено вимоги підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме: акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнанні витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі;
- зберігання пального без наявності відповідної ліцензії, чим порушено вимоги ч. 1 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
В подальшому, ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено ППР:
- податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2023 року №00014190902, яким за порушення частини 1 статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненням), на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 500 000,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2023 року №00014210902, яким за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами і доповненнями), на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 20 000,00 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не встановлено обставин здійснення позивачем господарської діяльності зі зберігання пального, не зафіксовано фактів прийняття на зберігання або повернення пального іншим особам, поставки позивачу пального після анулювання ліцензії, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 09 березня 2023 року № 00014190902, яким до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Агротоп» застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 500 000,00 грн. (п`ятсот тисяч гривень) є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 09 березня 2023 року № 00014210902, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 1281.1 ст. 1281 Податкового кодексу застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 20 000,00 грн., суд зазначив, що в акті перевірки відсутні обґрунтування висновків відповідача про порушення пп .230.1.2. п. 230.1. ст.230 ПК України з посиланням на докази введення в експлуатацію зазначеного резервуара, його опис, технічні характеристики, місцезнаходження, тощо, а отже спірне податкове повідомлення-рішення також підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 14.1 статті 14 ПК України, акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (підпункт 14.1.6).
Розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (підпункт 14.1.224).
За положеннями підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Згідно з підпунктом 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що розпорядники акцизних складів зобов`язані були обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
Законом також було визначено і граничний строк для такого обладнання та реєстрації, зокрема по акцизному складу, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
У постанові від 19 січня 2023 року у справі №580/9246/21, на яку слушно посилається скаржник, Верховний Суд сформував правову позицію, яка зводиться до того, що застосування пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України можливе виключно у випадку необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, як передбачено диспозицією вказаної норми.
Як встановлено зі змісту фактичних обставин справи, позивач не заперечував проти твердження відповідача щодо відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального, лише зазначив про відсутність обґрунтування висновків відповідача про порушення пп .230.1.2. п. 230.1. ст.230 ПК України з посиланням на докази введення в експлуатацію зазначеного резервуара, його опис, технічні характеристики.
Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Санкція, встановлена пунктом 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України, застосовується не конкретно за реалізацію пального за відсутності встановлених витратомірів-лічильників на кожному місці відпуску пального наливом, а у випадку виробництва, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального, за відсутності встановлених витратомірів-лічильників на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірів-лічильників рівня таких товарів (продукції) у резервуарі. При цьому, такі витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники повинні бути зареєстровані у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.
Законодавчі зміни, на підставі яких у Позивача виник обов`язок обладнати акцизний склад відповідними засобами вимірювання та реєстрації таких у відповідному реєстрі, були прийняті заздалегідь.
При цьому фактично - розпорядникам указаних складів було надано додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Позивач не наводив обставин, які б свідчили про неможливість реалізації передбаченого підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України обов`язку по 14 січня 2020 року, як і не наводив обставин, підтверджених належними доказами, що реалізація такого обов`язку перебувала винятково поза межами його впливу.
Помилковими є доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, які підтримав і суд першої інстанції, щодо недослідження перевіряючими факту введення в експлуатацію зазначеного резервуара.
У ході розгляду справи встановлено, що позивач зареєстрований у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, є розпорядником акцизного складу уніфікований номер 1011599, що розташований за адресою: Україна, Кіровоградська область, Голованівський район, смт Побузьке, вул. Миру, 1, тип об`єкта оподаткування - автозаправочна станція (АЗС).
Господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним позивач здійснював на автозаправній станції «Южний Буг» (далі АЗС), яка розташована за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Побузьке, вул. Миру, буд.1, на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, реєстраційний номер 11040314201900009, термін дії: з 01.07.2019 року до 01.07.2024 року.
28 червня 2022 року, заступником начальника ГУ ДПС у Кіровоградській області, прийнято розпорядження №425-рл, згідно якого було анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Агротоп», реєстраційний номер 11040314201900009, підстава - встановлення факту порушення строків звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання ліцензії.
Таким чином, позивач розпочав (продовжив) реалізовувати господарську діяльність відповідно до ліцензії з 01.07.2019 року, а отже повинен був вчинити дії з метою дотримання обов`язку щодо обладнання свого акцизного складу рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх в Єдиному державному реєстрі.
Зважаючи на наявну вимогу закону про необхідність встановити та зареєструвати рівнеміри-лічильники, позивач не обґрунтовував неможливість виконання таких дій до 1 квітня 2020 року, тобто до дня, коли законом вже передбачено застосування фінансової відповідальності за невиконання пункту 12 підрозділу Розділу XX ПК України, при цьому не довів своєї добросовісності та намагання виконати такий обов`язок до січня 2020 року, що розцінюється судом апеляційної інстанції, як протиправна бездіяльність та цілеспрямоване створення умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання вимог, установлених підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 та пункту 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В межах цієї справи позивачем не наведено, а судами не встановлено, що неможливість реалізації визначеного законодавством обов`язку до 1 квітня 2020 року перебувала виключно поза межами його впливу та залежала від протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень.
Враховуючи, що у ході перевірки контролюючим органом було встановлено наявність на акцизних складах позивача витратомірів/рівнемірів-лічильників рівня нафтопродуктів, які не були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 09 березня 2023 року №00014190902, слід зазначити наступне.
Підставою для виключення суб`єкта господарювання з Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального є рішення про анулювання ліцензії, прийняте ДФС та її територіальними органами відповідно до статей 3 і 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
Інформація про суб`єкта господарювання вноситься до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше робочого дня, наступного за днем видачі/зупинення/анулювання ліцензії або внесення змін до ліцензії.
Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
В даному випадку, у суб`єкта господарювання анульовано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, отже, з моменту анулювання ліцензії про право роздрібної торгівлі пальним, позивач повинен був звернутися до територіальних органів ДФС з заявою на отримання ліцензії на право зберігання пального.
Відповідно до ст. 1 Закону №481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Законом №481 не встановлено вимог щодо місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, по використовуються для такого зберігання. Також ДФСУ звертає увагу, що споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального можуть використовуватися суб`єктом господарювання як на праві власності, так і користування.
Тобто не залежно від обсягів якщо суб`єкт господарювання має ємності або інші місця зберігання з пальним воно здійснює діяльність із зберігання пального. А зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Така ліцензія отримується на кожне місце зберігання пального.
Згідно із ст. 15 Закону №481 ліцензія на право зберігання пального не отримуються на місця зберігання пального, що використовуються
-підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
-підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
-суб`єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається дія власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Інших виключень щодо отримання суб`єктами господарювання ліцензій та право зберігання пального норми Закону №481 не містять.
За таких обставин, судом першої інстанції не встановлено всіх обставин справи, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 в адміністративній справі №340/6803/23 скасувати та прийняти у справі нове судове рішення.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "АГРОТОП" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення відмовити.
Постанова суду набирає законної сили 17 січня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови складено 22 січня 2024 року.
Головуючий - суддяН.А. Олефіренко
суддяЛ.А. Божко
суддяА.В. Суховаров
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2024 |
Оприлюднено | 29.01.2024 |
Номер документу | 116550218 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних) |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Олефіренко Н.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні