Постанова

від 11.01.2024 по справі 160/27188/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2024 року м. Дніпросправа № 160/27188/21Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Дивнич Д.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби (№34)» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2022р. у справі №160/27188/21 за позовом:Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до: про:Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби (№34)» стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

29.12.2021р Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби (№34)» (далі ДП « Підприємство ДКВС України (№34)») про стягнення податкового боргу / а.с. 1-3 том 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2021р. за вищезазначеним позовом відкрито провадження у адміністративній справі №160/27188/21 і справу призначено до судового розгляду / а.с. 151 том 1/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові / а.с. 1-3 том 1/, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог / а.с. 120-121 том 2/, на те, що в інтегрованих картках ДП « Підприємство ДКВС України (№34)», який є платником податків, у тому числі податку на додану вартість (далі - ПДВ), обліковується податковий борг у загальній сумі 5076661,43грн., у тому числі: - ПДВ 3869385,25 грн., штрафні санкції 443571,34грн., - пеня 76374,84грн., станом на грудень 2021р. сума податкового боргу відповідачем не погашена. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, як орган державної податкової служби та контролюючий орган, має право відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України звернутися до суду з адміністративним позовом про стягнення заборгованості з відповідача з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, тому просив суд стягнути з ДП « Підприємство ДКВС України (№34)» до бюджету податковий борг в розмірі 4385790,22грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2022р. у справі №160/27188/21 адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з ДП «Підприємство ДКВС України (№34)» до бюджету податковий борг в розмірі 4385790,22грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків. / а.с. 193-199 том 2/.

Відповідач ДП « Підприємство ДКВС України (№34)», не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 08.12.2022р. у цій справі, подав апеляційну скаргу, у якій також міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, до Третього апеляційного адміністративного суду / а.с. 207-215 том 2/.

З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги судом апеляційної інстанції 12.04.2023р. витребувано з суду першої інстанції матеріали адміністративної справи №160/27188/21 / а.с. 217 том 2/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 21.04.2023р. / а.с. 219 том 2/ .

Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023р. у справі №160/27188/21 заявнику апеляційної скарги поновлено строк на подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП «ДКВС України (№34)» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2022р. у справі №160/27188/21 /а.с. 220 том 2/, та справу призначено до апеляційного розгляду у судовому засіданні на 14 годин 30 хвилин 30.05.2023р. /а.с. 221 том 2/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи /а.с. 222-227 том 2/.

У зв`язку з тим, що суддю Панченко О.М., яка входить до складу колегії суддів, що розглядає справу №160/27188/21, відраховано зі штату Третього апеляційного адміністративного суду через подання заяви про відставку, у справі №160/27188/21 із застосуванням автоматизованої системи документообігу Третього апеляційного адміністративного суду здійснено повторний автоматизований розподіл за наслідком якого визначено склад колегії суддів, що розглядає справ: головуючий суддя Коршун А.О., (доповідач), судді Чередниченко В.Є., Іванов С.М, / а.с. 241,242 том 2/.

За клопотанням представника відповідача ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023р. у справі №160/27188/21 призначено проведення апеляційного розгляду цієї справи в режимі відеоконференції / а.с. 243 тм 2/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 244,245 том 2/.

Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 207-211 том 2/ на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не було з`ясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи, так судом першої інстанції не досліджено питання дотримання податковим органом процедури стягнення податкового боргу в частині формування та направлення платнику податків вимог про сплату податкового боргу, не перевірено правильність визначення податковим органом суми податкового боргу, що призвело до прийняття рішення у цій справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права і за цих підстав просив рішення суду першої інстанції від 08.12.2022р. у цій справі скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідача / а.с. 231-235 том 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 08.12.2022р. залишити без змін. При цьому необхідно зазначити, що у письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що на момент прийняття рішення у цій справі судом першої інстанції відповідно до даних ІПК відповідача сума податкового боргу відповідача зменшилась та становила у загальному розмірі 3599987,22грн. , у тому числі податкові зобов`язання задекларовані платником самостійно - 2796061грн., штрафні санкції - 56144,59 грн., пеня- 747784,6 грн., але на думку податкового органу факт зменшення в ІПК суми податкового боргу не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції від 08.12.2022р. у цій справі.

У судовому засіданні 30.05.2023р. у розгляді цієї справи було оголошено перерву до 13-00 годин 20.06.2023р. та сторонам надано час для проведення звірки податкового боргу, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 247-249,250 том 2/.

19.06.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення відповідача / а.с. 1-7 том 3/ у яких відповідач зазначає, що наданий позивачем розрахунок податкового боргу не відповідає фактичним обставин справи та реальній сумі податкового боргу, у зв`язку з чим відповідач не може підписати такий акт звірки.

20.06.2023р. у розгляді справи в режимі відеоконференції оголошено перерву до 13-00 годин 04.07.2023р. / а.с. 9 том 3/, про що повідомлено учасників справи / а.с. 10,13,14 том 3/.

04.07.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшли письмові пояснення ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо проведеної звірки податкового боргу у справі / а.с. 15-19/, у якому позивачем зазначено, що на дату прийняття судом першої інстанції рішення у справі розмір податкового боргу відповідача становив 3599987,22грн. , у тому числі податкові зобов`язання задекларовані платником самостійно - 2796061грн., штрафні санкції - 56144,59 грн., пеня- 747784,6 грн.

У судовому засіданні 04.07.2023р. у розгляді справи за клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 15-00 годин 18.07.2023р. з метою надання відповідачем додаткових письмових пояснень/ а.с. 21-23 том 3/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 24 том 3/.

14.07.2023р. судом апеляційної інстанції зареєстровано письмові пояснення відповідача щодо суми податкового боргу / а.с. 25-26 том 3/, у яких відповідач зазначив, що із визначеної позивачем суми податкового боргу 3599987,22грн., у тому числі податкові зобов`язання задекларовані платником самостійно - 2796061грн., штрафні санкції - 56144,59 грн., пеня- 747784,6 грн., ним визнається заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 56144,58 грн.

18.07.2023р. у розгляді справи судом оголошено перерву до 13-00 годин 27.07.2023р. / а.с. 31-35 том 3/

18.07.2023р. та 27.07.2023р судом апеляційної інстанції зареєстровані додаткові письмові пояснення у справі / а.с. 37-38,45-47 том 3/.

27.07.2023р. через відрядження судді Коршуна А.О., який є головуючим у справі №160/27188/21, ця справ була знята з апеляційного розгляду та розгляд справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції перенесений на 14 годин 30 хвилин 24.10.2023р. / а.с. 51 том 3/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 52-54 том 3/.

23.10.2023р. судом апеляційної інстанції зареєстровано додаткові пояснення відповідача у справі / а.с. 55-57 том 3/.

У судовому засіданні 24.10.2023р. за клопотанням представника позивача у розгляді справи оголошено перерву до 14-00 годин 14.11.2023р. / а.с. 63-64 том 3/, про що повідомлено учасників справи / а.с. 65 том 3/.

13.11.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові письмові заперечення ГУ ДПС у Дніпропетровській області на апеляційну скаргу відповідача у цій справі / а.с. 69-70 том 3/.

14.11.2023р. у розгляді справи судом оголошено перерву до 14-00 годин 05.12.2023р. / а.с.100-102,103 том 3/.

27.11.2023р. до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові письмові пояснення відповідача у справі / а.с. 104-105 том 3/.

05.12.2023р. за клопотанням представника позивача у розгляді справи оголошено перерву до13-00 годин 06.12.2023р. / а.с. 108-110, 111 том 3/, а 06.12.2023р. у зв`язку із зайнятістю судді Іванова С.М., який ходить до складу колегії суддів, що розглядає справу №160/27188/21, у розгляді справи №160/20401/22, адміністративна справа №160/27188/21 за апеляційною скаргою ДП « Підприємство ДКВС України (№34)»на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2022р. у справі №160/27188/21 знята з розгляду та розгляд цієї справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції перенесено на 13 годин 30 хвилин 09.01.2024р. /а.с. 112 том 3/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 114-116 том 3/.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги о 13 годин 25 хвилин 09.01.2024р., з метою забезпечення безпеки життя та здоров`я представників учасників справи та працівників апарату суду, адміністративна справа №160/27188/21 знята 09.01.2024р. з розгляду і розгляд цієї справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції перенесено на 13-00 годин 11.01.2024р. /а.с. 117 том 3/, про що судом повідомлено учасників справи / а.с. 119-120 том 3/.

Заслухавши у судовому засіданні:

-представника відповідача режимі відеоконференції , який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї і просив суд рішення суду першої інстанції від 08.12.2022р. у цій справі скасувати, постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову;

-представника позивача залі суду, який заперечував проти доводів апеляційної скарги та підтримав доводи письмових заперечень та пояснень на апеляційну скаргу і просив суд відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції від 08.12.2022р. у цій справі;

перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ДП « Підприємство ДКВС України (№34)», відповідач у справі, зареєстрований як юридична особа, код ЄДРПОУ 08679712, підприємство є платником податків, у тому числі податку на додану вартість (далі - ПДВ) / а.с. 214 том 2/.

З поданого позивачем у справі адміністративного позову / а.с. 1-3 том 1/ вбачається, що на момент звернення позивача до суду в інтегрованих картках відповідача- ДП «ДКВС України (№34)», який є платником податків, у тому числі ПДВ, обліковується податковий борг у загальній сумі 5076661,43грн., у тому числі: - ПДВ 3869385,25 грн., штрафні санкції 443571,34грн., - пеня 76374,84грн., станом на грудень 2021р. сума податкового боргу відповідачем не погашена, 20.10.2022р. позивачем подано до суду першої інстанції заяву про зменшення розміру позовних вимог / а.с. 120-121 том 2/,у якій позивач просив стягнути з відповідача суму податкової заборгованості у розмірі 4385790,22 грн. .

Судом першої інстанції під час розгляду цієї справи зроблено висновок про те, що позивачем підтверджено наявність ДП «ДКВС України (№34)» суми боргу у розмірі 4385790,22 грн., у тому числі: основний платіж 3499957грн., штрафні санкції -122128,13 грн., пеня 763704,84грн., та рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2022р. у справі №160/27188/21 адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з ДП « Підприємство ДКВС України (№34)» до бюджету податковий борг в розмірі 4385790,22грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків / а.с. 193-199 том 2/.

Під час апеляційного перегляду цієї справи позивачем, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 231-235 том 2/ зазначено що станом на дату прийняття судом першої інстанції рішення у справі №160/27188/21 08.12.2022р. відповідно до відомостей індивідуальної картки платника (далі ІПК) ДП « Підприємство ДКВС України (№34)» обліковувався податковий борг у загальному розмірі 3599987,22грн., у тому числі податкові зобов`язання задекларовані платником самостійно - 2796061грн., штрафні санкції - 56144,59 грн., пеня- 747784,6 грн..

Отже вищенаведені свідчить про те, що судом першої інстанції під час розгляду цієї справи не у повному обсязі з`ясовано фактичні обставини справи, які мали значення для її вирішення, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 317 КАС України є підставою для скасування такого рішення із прийняттям нового рішення у справі, тому колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції від 08.12.2022р. у цій справі скасувати, та вирішуючи заявлені позивачем у справі позовні вимоги зазначити наступне.

Під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на момент розгляду цієї справи судом першої інстанції відповідно до відомостей ІПК ДП «ДКВС України (№34)» обліковується податковий борг з ПДВ у загальному розмірі 4385790,22 грн., у тому числі: основний платіж 3499957грн., штрафні санкції -122128,13 грн., пеня 763704,84грн. / а.с. 122-123,124-131 том 2/.

Також судом під час розгляду справи встановлено, що податковий борг відповідача виник у 2001р. у зв`язку з чим податковим органом були сформовані та направлені відповідачу податкові вимоги №1/36 від 25.10.2001р. та №2/154 від 05.12.2001р. відповідно до положень норм Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платника податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 (далі Закон №2181), який втратив чинність з 01.01.2011р., при цьому необхідно зазначити, що відповідачем під час розгляду справи не заперечувався факт отримання цих податкових вимог.

Відповідач під час розгляду цієї справи зазначав, що заборгованість визначена цими податковими вимогами є погашеною, тому відбулось переривання податкового боргу, і з огляду на відсутність нової податкової вимоги, яка сформована податковим органом на нову суму заборгованості, позивачем порушено процедуру стягнення податкового боргу, але колегія суддів вважає такі твердження позивача необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, якими вона обґрунтовує свої позовні вимоги або заперечення на них, але під час розгляду цієї справи судом відповідачем не було надано будь-яких належних письмових доказів щодо погашення ним суми заборгованості, які визначені податковими вимогами №1/36 від 25.10.2001р. та №2/154 від 05.12.2001р..

Відповідно до пункту 14.1.153 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Положеннями статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Процедура погашення податкового боргу до 1 січня 2011 року була врегульована Законом № 2181-III, відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 якого, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов`язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов`язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов`язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов`язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

Підпунктом 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону №№ 2181-III податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо:

а) сума податкового зобов`язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов`язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов`язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобов`язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; ( Підпункт «г» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 550-IV 550-15 від 20.02.2003 )

д) податковий борг визнається безнадійним.

Законодавством, яке діяло до 01.01.2011р., та п.59.5ст.59 ПК України яка діє з 01.01.2011р., передбачать, що якщо податковий борг не був погашений в повному обсязі, нова податкова вимога додатково не надсилається (не виставляється та не формується).

Отже враховуючи, що відповідачем не надано доказів стосовно того, що ним як з 2001р. так і з 2011р. здійснювалось погашення всієї суми боргу у зв`язку з чим позивач мав сформувати та направити нову податкову вимогу, а лише факт змін у податковому законодавства шляхом втрати чинності одним Законом та прийняттям Податкового кодексу України не є підставою для формування та надсилання нової податкової вимоги.

Враховуючи, що перша податкова вимога №1/36 від 25.10.2001р. та друга податкова вимога №2/154 від 05.12.2001р. є чинними (доказів про скасування або відкликання податкових вимог суду не надано), колегія суддів вважає, що контролюючим органом (позивачем у справі) при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України.

Також є безпідставними посилання представника відповідача на те, що податкова вимога у відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України контролюючим органом не виносилася і, відповідно, відсутні підстави для звернення позивача до суду з цим позовом, оскільки Податковий кодекс України не містить норм щодо необхідності винесення податкової вимоги відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України після набрання кодексом чинності 01.01.2011р. за наявності чинних першої та другої податкових вимог, винесених відповідно до статті 6 Закону № 2181.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 59.5 ст.9 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На відміну від вказаної норми положеннями пп. 60.1.1 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу погашена самостійно платником податків або органом стягнення. У зв`язку з цим, із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

Отже, лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, контролюючому органу слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу виходячи з виникнення нового грошового зобов`язання, тому позиція відповідача про те, що сума боргу, заявлена у позовній заяві ( з урахуванням її зменшення під час розгляду справи), не була включена до першої та другої податкових вимог, а податкова вимога на нову суму податкового боргу, яка є предметом спору у цій справі, ГУ ДПС у Дніпропетровській області на адресу відповідача не направлялась, визнається судом безпідставною, оскільки нормами Податкового кодексу України не передбачено надіслання платнику податків податкових вимог за окремими видами податків кожного разу на збільшену суму податкового боргу.

Підсумовуючи наведене колегія суддів вважає, що факт безперервності наявного у відповідача податкового боргу підтверджується самими вимогами №1/36 від 25.10.2001р. та №2/154 від 05.12.2001р., предметом спору у цій справі є стягнення податкового боргу, а не вирішення питання про відкликання податкових вимог. При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у випадку наявності підстав для відкликання вказаних податкових вимог, відповідач не був позбавлений права звернутись до податкового органу з відповідною заявою або до суду з метою вирішення питання про відкликання вимог №1/36 від 25.10.2001р. та №2/154 від 05.12.2001р..

Щодо розміру податкового боргу відповідача, який підлягає стягненню в рахунок погашення заборгованості, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Питання оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на момент виникнення спірних відносин врегульовувалось Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (який втратив чинність лише з 05.04.2021р., далі - Порядок №422).

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №442 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами; інформаційна система органів ДФС - інтегрована структура, що складається з одного чи більшої кількості процесів, компонентів апаратного та програмного забезпечення, засобів та персоналу, що забезпечує можливість задоволення встановленої потреби або цільової функції, яка відкриваються автоматично кожному платнику у разі:

нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, самостійно визначених платником (за фактом надходження податкових декларацій, розрахунків, уточнюючих розрахунків);

нарахування сум грошових зобов`язань і пені з податків, зборів та сум єдиного внеску, визначених органом ДФС (акт перевірки, податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», рішення про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску).

За змістом положень пункту 1 розділу ІІ чинного нині Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.1.2021р., передбачений схожий порядок ведення інтегрованої картки платника ( далі ІПК), так ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Спеціальне кодування всіх операцій, що використовуються для відображення в ІКП облікових показників, забезпечує автоматизоване ведення ІКП.

Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Постійними реквізитами ІКП є: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний територіальний орган ДПС і мають відмітку у паспорті) (далі - податковий номер); найменування - для юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) - для фізичної особи; код виду бюджету; код класифікації доходів бюджету / технологічний код класифікації єдиного внеску; дата відкриття ІКП; дата закриття ІКП; код територіального органу ДПС, в якому відкрита ІКП.

Змінними реквізитами ІКП є: дата здійснення облікової операції; код облікової операції; сума за обліковою операцією.

Податковому органу, в якому перебуває платник за основним місцем обліку, надається доступ до ІКП, відкритих за основним місцем обліку, для внесення відповідної інформації, а на неосновним місцем обліку - в режимі перегляду.

Згідно з абзацами 2 - 4 пункту 4 глави 2 розділу ІІІ Порядку №422 після рознесення сум до ІКП автоматично проводиться розрахунок пені за правилами, визначеними главою 7 цього розділу, та проведення відповідних операцій щодо нарахування пені в ІКП.

Зокрема, при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються у рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, у наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу - у рахунок пені згідно з черговістю їх виникнення.

Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган ДФС самостійно здійснює розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Аналіз наведених положень дає можливість зробити висновок про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Схожа правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 19.02.2019р. у справі №825/999/17 та від 26.02.2019р. у справі №805/4374/15-а, так Верховний Суд у постанові від 19.02.2019р. зробив висновок про те, що при визначенні питання про правомірність нарахування платнику податків пені належним способом захисту, що відновить порушені права, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки, шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені.

Тому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що незгода платника податків з нарахованими сумами податкового боргу є підставою для звернення його до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги, нарахувань пені, та/або з позовом про зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області привести у відповідність інтегровану картку платника податків, у випадку, якщо відповідач не погоджується із зарахованими сумами платежів, виконанням рішень судів щодо спрямування сплачених коштів тощо.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що тривалий розгляд цієї адміністративної справи мав метою надання учасникам судового процесу часу підтвердити власні правові позиції, але протягом цього часу відповідач, який в обґрунтування своїх заперечень посилався на невчинення податковим органом дій спрямованих на списання безнадійної заборгованості, правильного відображення у ІПК результатів розгляду судових справ, правильного розрахунку пені, не звернувся до суду з відповідними позовами про приведення у відповідність інтегрованої картки платника податків, а намагався вирішити вказане питання шляхом подання відзивів та пояснень у справі про стягнення податкового боргу, що є у даному випадку неналежним способом захисту з огляду на те, що в межах справи про стягнення податкового боргу, суд не вирішує питання зарахування сум платежів та виконання рішень судів у справах №160/5225/19, №160/2463/20, №160/8340/20, не може відкоригувати показники спрямованих платежів, вирішити питання правильності виконання рішень судів в інших справах та надати правову оцінку правомірності нарахувань пені, оскільки в межах справи про стягнення податкового боргу перевіряється лише наявність такого боргу та його підтвердження даними ІКП та документами, що є узгодженими станом на день вирішення справи судом, в протилежному випадку суд в межах справи про стягнення податкового боргу мав би перевіряти правомірність нарахувань податковими повідомленнями-рішеннями та іншими рішеннями податкового органу, що є неприпустимим в межах заявленого спору.

Суду під час розгляду цієї справи не було надано рішення суду, яким встановлено факт неналежного ведення податковим органом ІКП ДП « Підприємство ДКВС України (№34)», водночас позивачем надано докази щодо списання безнадійного боргу відповідача та скасування нарахованої пені / а.с. 39-41 том 3/ та підтверджено наявність в ІКП Державного підприємства «Підприємство ДКВС України (№34)» суми боргу у розмірі 3599987,22грн., у тому числі податкові зобов`язання задекларовані платником самостійно - 2796061грн., штрафні санкції - 56144,59 грн., пеня - 747784,6 грн.. / а.с. 23-237 том 2, а.с. 1-19, 74-106 том 3/.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Положеннями п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком, відповідно до пп. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з положенням п. п.41.1, 41.2 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до пп.20.1.34. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведені вище фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи та підтверджені належними письмовими доказами, приймаючи до уваги наведені норми законодавства, яке регулює спірні відносини. колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та необхідно стягнути відповідача до бюджету 3599987 (три мільйони п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 22 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» - задовольнити частково

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2022р. у справі №160/27188/21 скасувати.

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби №34» (код ЄДРПОУ 08679712) до бюджету 3599987 (три мільйони п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят сім) грн. 22 коп. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 24.01.2024р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяС.М. Іванов