Ухвала

від 25.03.2024 по справі 160/27188/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 березня 2024 року

м. Київ

справа № 160/27188/21

адміністративне провадження № К/990/9621/24

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі № 160/27188/21 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34» про стягнення заборгованості,

установив:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34», в якому просило стягнути податковий борг з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України №34» до бюджету у розмірі 5 076 661,43 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року позов задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства «Підприємство ДКВС України (№34)» до бюджету податковий борг в розмірі 4 385 790,22 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№34)» задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року скасовано. Позовну заяву задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби №34» (код ЄДРПОУ 08679712) до бюджету 3 599 987,22 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вже зверталося до Верховного Суду з касаційними скаргами, які ухвалами Верховного Суду від 20 лютого 2024 року та 07 березня 2024 року було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

12 березня 23 року до Верховного Суду надійшла втретє подана касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі №160/27188/21.

Під час перевірки втретє поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України установлено, що вона повністю повторює зміст попередньої касаційної скарги.

Так, у поданій втретє касаційній скарзі скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.

Відповідно до зазначеного пункту підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

Верховний Суд у своїх ухвалах про повернення касаційної скарги вже звертав увагу скаржника на те, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.

Водночас у поданій касаційній скарзі скаржником не зазначено, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду.

Подана касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішенням суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою втретє, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.

Змістовно обґрунтування касаційної скарги не змінилося.

Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз`яснень, які йому неодноразово надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.

Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2024 року у справі №160/27188/21 повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. О. Шишов