Постанова

від 24.01.2024 по справі 320/31099/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/31099/23 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України та Департаменту Державної служби охорони при МВС України про визнання протиправним та скасування висновку, визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач-1, МВС України), Департаменту Державної служби охорони при МВС України (далі - відповідач-2, Департамент ДСО), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок Міністерства внутрішніх справ України від 24.05.2021 за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення по заяві ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 , який проходив службу в органах внутрішніх справ з 09 серпня 1988 року по 21 березня 2014 року, звільнений у зв`язку з отриманням інвалідності ІІ групи, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, одноразову грошову допомогу у розмірі 401 400,00 грн згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 на підставі Висновку Департаменту Державної служби охорони про призначення ОСОБА_1 від 02 липня 2019 року та надіслати таке рішення до уповноваженої установи МВС для здійснення виплати;

- зобов`язати Департамент Державної служби охорони при МВС України здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не пізніше двох місяців із дня прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 401 400,00 грн в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року позовну заяву повернуто на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України внаслідок порушення правил об`єднання позовних вимог. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов заявлений з приводу відмінних правовідносин, які виникли в різні часові періоди та за різного правового регулювання. Крім того, суд зауважив, що заявлені до МВС України позовні вимоги підлягають розгляду у порядку ст. 383 КАС України, адже належать до стадії виконання рішення у межах справи №640/2703/20.

Не погоджуючись із указаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для розгляду. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не було враховано, що позовні вимоги є взаємопов`язаними як основна і похідна та стосуються порушення прав позивача на виплату одноразової грошової допомоги.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу МВС України просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін з мотивів та підстав, викладених в оскаржуваній ухвалі.

Відзиву на апеляційну скаргу від Департаменту ДСО не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року продовжено строк розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 22 вересня 2023 року суд першої інстанції повернув позовну заяву на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України як таку, в якій порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Однак з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

За правилами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, установленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням установленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вимог положень ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (п. 4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п. 5).

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

У свою чергу право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також ч. 1 ст. 21 КАС України.

Викладене свідчить, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення. Характер позовної вимоги визначається характером спірних правовідносин, з якого випливає вимога позивача.

Таким чином, у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

У свою чергу, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Як було встановлено раніше, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, заявлені у позові, та підстави позову є різними, не пов`язаними між собою; предметом позову є об`єднані вимоги, які мають самостійні обсяги доказування та підтверджуються різними доказами; підстави позову щодо кожного з відповідачів є різними.

Разом з тим, в оскаржуваній ухвалі не зазначено, які саме обставини, заявлені у позові, та підстави позову є різними, не враховано, що підставами звернення до суду стало, на думку ОСОБА_1 , необґрунтоване прийняття МВС України висновку від 24 травня 2021 року про результати розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги, а не рішення про призначення такої допомоги, чим допущено протиправну бездіяльність у відповідній частині, яка, у свою чергу зумовлює необхідність покладення на МВС України обов`язку з прийняття саме рішення про призначення одноразової грошової допомоги із подальшим зобов`язанням Департаменту ДСО здійснити виплату такої допомоги.

Крім іншого, визначений у цій справі предмет спору не стосувався правовідносин з приводу виконання рішення суду у справі №640/2703/20 в частині зобов`язання МВС України повторно розглянути матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням ІІ групи інвалідності та прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850. Так, спірним у справі №640/2703/20 було те, що МВС України взагалі не приймало рішення за наслідками розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 з підстав відсутності у нього відповідної компетенції. У свою чергу, у справі №320/31099/23 позивач визначив спірним, зокрема, те, що висновок за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги не є рішенням щодо призначення такої допомоги у розумінні чинного законодавства. Крім того, на переконання позивача, такий висновок є протиправним та підлягає скасуванню. За таких обставин посилання суду першої інстанції на те, що заявлені позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності МВС України та зобов`язання останнього вчинити дії спрямовані виключно на виконання рішення у справі №640/2703/20 є помилковим.

Пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Разом з тим, судова колегія вважає, що Київським окружним адміністративним судом помилково застосовано до позовної заяви наслідки, передбачені вищезазначеною нормою, оскільки відповідно до частин 4 та 5 статті 172 КАС України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, та не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Вищезазначені підстави стосовно заборони об`єднання позовних вимог є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

У розрізі наведеного судова колегія звертає увагу, що із змісту позовних вимог позивача не вбачається підстав, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 172 КАС України, оскільки відсутні передумови вважати, що заявлені вимоги підлягають розгляду у порядку різного судочинства чи щодо них встановлена виключна підсудність різним судам.

До того ж суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Разом з тим, указаним процесуальним повноваженням суд першої інстанції не був позбавлений можливості скористатися.

Викладене свідчить про помилковість позиції суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Указані висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17 червня 2021 року у справі №640/27758/20.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про повернення позовної заяви було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 169, 242-244, 250, 308, 312, 320, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року - скасувати.

Справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку