Ухвала

від 24.01.2024 по справі 300/3048/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 січня 2024 року

м. Київ

справа № 300/3048/23

адміністративне провадження № К/990/633/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №300/3048/23 за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про скасування наказу від 14 квітня 2023 року №278/10 та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в якому просив:

- скасувати наказ від 14 квітня 2023 року №278/10;

- зобов`язати призначити адвоката, який надає безкоштовну вторинну правову допомогу та стягнути 160000,00 грн матеріальної та 160000,00 грн моральної шкоди.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

04 січня 2024 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №300/3048/23.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

У касаційній скарзі як на підставу для відкриття касаційного провадження скаржник посилається на частину четверту статті 328 КАС України і частини другу, третю статті 353 КАС України.

Верховний Суд наголошує, що положеннями частини другої статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або;

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи;

4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Частиною третьою статті 353 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі;

5) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені в судовому рішенні;

6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу;

7) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.

Судове рішення не підлягає скасуванню з підстави, визначеної пунктом 7 цієї частини, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.

Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що в ній скаржник безсистемно виклав обставини звернення до відповідача за безоплатною правовою допомогою, зміст вимог до суду першої та апеляційної інстанції, зміст окремих процесуальних рішень судів попередніх інстанцій, зміст окремих висновків судів попередніх інстанцій, однак без належного обгрунтування порушень, перелічених у частині другій, третій статті 353 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що якщо скаржник уважає, що судами першої та/або апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

У касаційній скарзі позивач не зазначає які саме зібрані у справі докази не були досліджені судами попередніх інстанцій, які обставини могли бути встановлені на підставі цих доказів, значення цих обставин для правильного вирішення справи.

Касаційна скарга також не містить конкретних посилань на інші, передбачені частиною другою і третьою статті 353 КАС України, порушення вимог процесуального права.

Так, зазначаючи про те, що суд першої інстанції розглянув у порядку спрощеного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, скаржник не посилається на ознаки справи, які б виключали можливість її розгляду в порядку спрощеного провадження. У цій частині доводи позивача зводяться до заперечення правильності рішення суду першої інстанції, який відмовив у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального провадження.

Суть доводів позивача про незаконність судового рішення суду першої інстнації, яким відмовлено у задоволенні його заяви про відвід, також зводиться до заперечення його правильності без наведення конкретних обгрунтувань, які б свідчили, що вказане судове рішення було постановлене з істотними порушеннями процедури, або що ухвалюючи таке судове рішення, суд першої інстанції не оцінив (неправильно оцінив) підстави, на яких грунтувався відвід.

Посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій не замінили відповідача у справі на його правонаступника, позивач у контексті вимог статей 52, 353 КАС України не посилається на докази, які б підтверджували вибуття Івано-Франківського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги із спірних правовідносин внаслідок реорганізації (припинення).

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №300/3048/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя: О.Р. Радишевська