Постанова

від 25.01.2024 по справі 560/4198/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

справа №560/4198/23

адміністративне провадження № К/990/42898/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року (судді: Мацький Є.М.,Сушко О.О., Залімський І. Г.) у справі за позовом Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватного підприємства "АТП Поділля-Тур" (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративними позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті від 14 вересня 2022 року № 338388 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, 01 вересня 2022 року на електронну адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року апеляційну скаргу відповідача повернуто скаржнику. Причиною повернення апеляційної скарги слугувало те, що скаржником не дотримано форму звернення з апеляційною скаргою, а саме надіслано останню на електронну адресу апеляційного суду, замість надіслання засобами поштового зв`язку або через систему «Електронний суд».

Згідно з довідкою про доставку електронного листа апелянтом отримано копію ухвали про повернення апеляційної скарги 08 вересня 2023 року (а.с. 79).

30 жовтня 2023 року Державною службою України з безпеки на транспорті повторно подано до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення суду першої інстанції. Апелянт також просив суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження. В обґрунтування клопотання зазначив, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду з апеляційною скаргою. Оскільки відповідачем у найкоротші строки опрацьовано ухвалу суду про повернення апеляційної скарги від 04 вересня 2023 року та без зайвих зволікань подано апеляційну скаргу повторно, просив визнати зазначені причини поважними для поновлення строку звернення з апеляційною скаргою.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2023 року справу витребувано з Хмельницького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено. Визнано неповажними вказані в клопотанні причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті про поновлення строку на рішення суду першої інстанції залишено без руху. Скаржнику надано строк на усунення недоліків протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали, для надання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року апелянтом подано клопотання про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою, в якій вказував, що істотними перешкодами та труднощами для подання апеляційної скарги у встановлений строк, є обставини запровадження воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року. Також вказував, шо не отримував копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції у паперовому вигляді.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року та відмовлено у відкритті апеляційного провадження на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року.

Приймаючи спірну ухвалу суд апеляційної інстанції відхилив посилання позивача на запровадження воєнного стану, оскільки відповідачем не обґрунтовано, яким чином запровадження воєнного стану вплинуло на неспроможність апелянта своєчасно звернутись з апеляційною скаргою, в межах строку на апеляційне оскарження передбаченого КАС України.

Також колегія суддів апеляційного суду вважала необґрунтованими доводи апелянта щодо неотримання копії оскаржуваного рішення, враховуючи що апелянт та відповідач зареєстровані в підсистемі Електронний суд і отримують судові рішення через вказану підсистему до електронних кабінетів.

Доводи скаржника із посиланням на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин, колегія суддів апеляційного суду також вважала необґрунтованими, оскільки вони стосуються суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що подання апеляційної скарги через 2 місяці з моменту отримання оскаржуваного рішення не може вважатись незначним терміном пропуску строку, а невмотивоване поновлення строку, з урахуванням того, що апелянт впродовж вказаного періоду надсилав до суду в межах інших апеляційних проваджень документи, апеляційні скарги, порушить принцип рівності сторін.

Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування

У касаційній скарзі Державна служба України з безпеки на транспорті, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Скаржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не врахував доводи відповідача щодо поважності причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Зокрема, скаржник вказує на те, що після повернення вперше апеляційної скарги скаржнику у зв`язку з неможливістю сплати судового збору, контролюючий орган не мав можливості повторно подати апеляційну скаргу. Користуючись правом на повторне звернення з апеляційною скаргою до Сьомого апеляційного адміністративного суду в найкоротший термін після сплати судового збору за подання апеляційної скарги по цій справі Укртрансбезпекою повторно подано апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року.

Зазначені фактичні обставини, що, на переконання скаржника, об`єктивно не залежали від волі відповідача, обумовили наявність поважних підстав для несвоєчасне звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року у цій справі.

Вказує, що скаржником не отримано рішення суду першої інстанції у паперовій формі.

Також у касаційній скарзі скаржник вважає, що у даному випадку до апелянта необхідно застосовувати приписи частини 2 статті 299 КАС України, відповідно до яких незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

При цьому скаржник стверджує, що у даній справі відповідачем такого строку не пропущено.

Тому, на переконання скаржника, висновок апеляційного суду про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження не відповідає загальним засадам справедливого судочинства та свідчить про надмірний формалізм при вирішенні питання про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 26 грудня 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Білак М.В., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2024 року призначено справу до розгляду.

Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною нормою закону однією з обставин, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, є визнання неповажними наведених скаржником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (при цьому поважність причин повинен доводити скаржник).

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Переконуючи у поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначав, що причиною повернення апеляційної скарги слугувало те, що скаржником не дотримано форму звернення з апеляційною скаргою, а саме надіслано останню на електронну адресу апеляційного суду, замість надіслання засобами поштового зв`язку або через Електронний суд.

У цьому контексті колегія суддів звертає увагу, що згідно із частинами першою, п`ятою, шостою та сьомою статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 липня 2021 року №1845/0/15-21 (далі - Положення) визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Згідно із пунктом 8 підрозділу 1 Підсистема «Електронний кабінет» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС" підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували «Електронний кабінет», суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до «Електронного кабінету» таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 24 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» розділу ІII «Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС» підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Пунктом 37 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» цього розділу визначено, що підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронного кабінету користувачів надсилаються відомості, у тому числі про отримання та реєстрацію документів у справі, а також інші відомості, що призвели до зміни стану розгляду справи.

Відповідно до пункту 38 підрозділу 2 «Підсистема «Електронний суд» вказаного розділу інформація про надходження до «Електронного кабінету» відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його «Електронного кабінету».

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що функціонування «Електронного кабінету» та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації «Електронного кабінету» з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до «Електронного кабінету» користувача.

Указаний порядок надсилання учасникам справи процесуальних документів у справі за допомогою засобів ЄСІТС узгоджується з положеннями частин п`ятої і шостої статті 251 КАС України, згідно з якими учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Скаржник зареєстрований у підсистемі «Електронний суд» та має доступ до всіх документів поданих в електронному вигляді у цій справі.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа апелянтом отримано копію рішення суду першої інстанції 08 вересня 2023 року о 21:50 (а.с. 68).

Однак з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 08 серпня 2023 року відповідач звернувся вдруге 30 жовтня 2023 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.

У контексті доводів відповідача щодо запровадження воєнного стану, Суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 (далі - Указ № 64/2022), затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, а надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня).

Водночас введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Саме лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд вказував, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції мотивовано зазначив, що посилання відповідача на загальні обставини введення в Україні воєнного стану, без обґрунтування і надання доказів на підтвердження того, яким саме чином введення воєнного стану перешкодило йому звернутись з апеляційною скаргою у встановлений КАС України строк, не свідчать про поважність причин пропуску цього строку.

Суд враховує, що дійсно у відповідача могли бути об`єктивні підстави несвоєчасної реалізації права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, проте, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 26 січня 2022 року у справі № 380/22655/21, від 06 грудня 2022 року у справі № 160/195/22, від 09 листопада 2023 року у справі № 560/11237/22.

Доводи касаційної скарги щодо неможливості сплати судового збору, після повернення вперше апеляційної скарги скаржнику не є поважною причиною для поновлення апеляційного строку, адже з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 1 серпня 2019 року у справі №1440/1822/18, від 22 липня 2021 року у справі № 640/13056/19, від 30 листопада 2021 року у справі № 560/6797/20 від 14 квітня 2022 року у справі №420/3670/20 та ін.

Посилання скаржника на застосування у цій справі приписів частини 2 статті 299 КАС України в частині обрахунку річного строку звернення з апеляційною скаргою Суд відхиляє, оскільки аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що це положення вказує, що суд апеляційної інстанції може відмовити у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга прокурора або суб`єкта владних повноважень подана пізніше, ніж через рік з дня складення повного тексту судового рішення. Однак є винятки для випадків, коли суб`єкт владних повноважень не був повідомлений або залучений до справи, або коли суд ухвалив рішення про його права та/або обов`язки.

У даному випадку таки випадки не встановлені.

Також Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що подання апеляційної скарги через 2 місяці з моменту отримання оскаржуваного рішення не може вважатись незначним терміном пропуску строку, а невмотивоване поновлення строку, з урахуванням того, що апелянт впродовж вказаного періоду надсилав до суду в межах інших апеляційних проваджень документи, апеляційні скарги, порушить принцип рівності сторін.

Суд також погоджується з висновком апеляційного суду щодо безпідставного посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, адже таким листом підтверджено військову агресію Російської Федерації проти України з 24 лютого 2022 року, яка є надзвичайною, невідворотною та об`єктивною обставиною для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відповідач у спірних правовідносинах не є суб`єктом господарської діяльності чи фізичною особою, у якого виникли зобов`язання за договором.

Отже, наведені скаржником обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням викладеного, Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.Г. Загороднюк

судді М.В. Білак

В.М. Соколов