Рішення

від 24.01.2024 по справі 496/21/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/21/20

Провадження № 2/496/545/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , до

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Арагон», код ЄДРПОУ 32726902, місцезнаходження: атодорога кар`єр піщаний/Біляївка-Роздільна/3км/територія Біляївської міської ради, м. Біляївка, Одеський район, Одеська область, індекс 67602,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держпраці в Одеській області, код ЄДРПОУ 39781624, місцезнаходження: просп. Шевченко, 2, м. Одеса, Одеська область, індекс 65044,

вимоги позивача:про стягнення заборгованості по заробітній платі (компенсації за невикористану відпустку, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди), -

сторони повідомлені належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явилися, але надализаяви пророзгляд справиу їхвідсутність,

В С Т А Н О В И В:

І.Виклад позиціїпозивача та заперечень відповідача.

1.06січня 2020року ОСОБА_1 (далі-позивач)звернувся зпозовом доТовариства зобмеженою відповідальністю«Арагон» (далі-відповідач),третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору: Головне управління Держпраці в Одеській області, з вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі (компенсації за невикористану відпустку, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди).

2. Свої вимоги мотивує тим, що з 01 червня 2007 року по 20 травня 2019 року відповідач працював у ТОВ «Арагон». Звільнений з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням. На день його звільнення відповідачем не виплачена компенсація за невикористану відпустку за 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, що становить 16019,06 гривень. На думку позивача дії відповідача є незаконними, так як згідно з вимогами ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належать працівнику від підприємства чи установи проводиться у день звільнення. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу, звільненому ним працівникові усіх сум, які повинні бути йому виплачені на день його звільнення, згідно з вимогами ч. 1 ст. 117 КЗпП України, роботодавець повинен виплатити цьому працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У відповідності до вимог ст. 34 ЗУ «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Згідно з ч. 5 ст. 95 КЗпП України, також передбачено виплату з урахуванням індексації. Офіційно позивачу на підприємстві, яке є відповідачем по справі, нараховувалася мінімальна заробітна плата. За період роботи у ТОВ «Арагон» позивач не використав жодного дня щорічної відпустки, яка згідно ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про відпустки» складає не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік. Якщо працівник не скористався своїм правом на щорічну відпустку за декілька попередніх років, він має право використати їх, а в разі звільнення, незалежно від підстав, йому повинна бути виплачена компенсація за всі невикористанні дні щорічних відпусток. За 2007 рік: 2273,81 (заробітна плата за рік)/152 (кількість відпрацьованих днів)*10 (355:24=152:Х)=10 днів щорічної відпустки, 152 дні відпрацьовані за цей період = 149,59 гривень; 2008 рік: 1753,95/94*24=447,6 гривень; 2009 рік: 2496,03/112*24=534,72 гривні; 2010 рік: 12393,01/299*24=995,76 гривень; 2011 рік: 12510,0/365*24=822,57 гривні; 2012 рік: 14979,34/353*24=1018,42 гривень; 2013 рік: 13762,16/305*24=1082,88 гривні; 2014 рік: 11786,11/273*24=1036,08 гривень; 2015 рік: 16420,14/327*24=1205,15 гривень; 2016 рік: 21200,00/365*24=1393,97 гривні; 2017 рік: 39916,07/365*24=2624,61 гривні; 2018 рік: 48941,41/365*24=3217,92 гривень; 2019 рік: 22495,95/151*10=1489,79 гривень. Загальна кількість днів за які, на думку позивача, він повинен отримати компенсацію складає 284 дні, загальна сума 16019,06 гривень. Окрім цього, згідно із вимогами ст. 34 ЗУ «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. В зв`язку з тим, що ТОВ «Арагон» порушило норми КЗпП України, а саме ст. 117 КЗпП України, не виплатило з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку. В зв`язку з вищевикладеним позивач вважає, що має право на отримання невиплаченої йому заробітної плати на день звільнення та стягнення збитків з урахуванням індексу інфляції та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку заробітної плати, а також компенсації за невикористану відпустку. Також позивач зазначив, що звертався до Головного управління Держпраці в Одеській області з вимогою перевірити вищезазначені порушення, допущені ТОВ «Арагон» в трудовому законодавстві. За результатами перевірки Головним управлінням Держпраці в Одеській області встановлено порушення законодавства. Після проведеної перевірки позивач звертався до відповідача стосовно перерахування коштів на його банківську карту або переказом через УкрПошту, у зв`язку з тим, що у позивача немає можливості з`явитися до офісу оскільки доглядає дитину з інвалідністю І-ї групи, але кошти позивач так і не отримав. В зв`язку з вищевикладеним позивач зазнав сильних душевних страждань, які виразилися у неотриманні коштів на проживання на протязі певного періоду, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї, принизило позивача, що спричинило моральну шкоду, яку позивач оцінює в сумі 50000,00 гривень. Окрім цього позивач вважає за необхідне відмітити, що є піклувальником свого сина ОСОБА_2 , 1980 року народження, особи з інвалідністю І-ї групи. З вказаних підстав позивач звернувся до суду.

3. 25 вересня 2023 року від представника відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що 23 липня 2019 року позивач звернувся до ГУ Держпраці в Одеській області із заявою за результатами розгляду якої отримав листа, відповідно до змісту якого вбачається, що у період з 22 по 27 серпня 2019 року посадовою особою ГУ Держпраці у період з 22 по 27 серпня 2019 року було проведено позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю відповідачем в зв`язку з чим було складено акт інспекційного відвідування з описом виявлених порушень, а також припис про усунення виявлених порушень. 09 вересня 2019 року відповідач виконав вимоги припису про що повідомив ГУ Держпраці та запропоновано позивачу з`явитися до відповідача для отримання остаточного розрахунку. Другим листом відповідач запропонував позивачу надати реквізити карткового рахунку для перерахування коштів. Обидва листа були отримані позивачем. Щодо твердження позивача стосовно відмови у видачі відповідачем остаточного розрахунку повідомив, що воно є голослівним та не підтверджується жодними доказами, як і те, що відповідач відмовляв позивачу у наданні щорічної відпустки, а позивач лише посилається на перебування під його піклуванням особи з інвалідністю. Відповідач відхиляє доводи позивача про наявність у відповідача на час звільнення заборгованості з компенсації невикористаних відпусток за 2008-2013, 2016-2019 роки. Одночасно відповідач звертає увагу суду, що на виконання припису про усунення виявлених порушень позивачу було нараховано відповідну компенсацію, яку не виплачено виключно через невиконання позивачем пропозицій відповідача щодо надання реквізитів власного банківського рахунку або з`явитися за остаточним розрахунком особисто до бухгалтерії відповідача. Стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, останній наполягає на неспроможності посилань позивача на спричинення йому такої шкоди. Про дитину, особу з інвалідністю, позивач вперше повідомив відповідача 20 травня 2019 року шляхом долучення до власної заяви про звільнення копії відповідної довідки МСЕК. (а.с. 178-181)

4.Т.в.о.начальника Головногоуправління Держпраців Одеськійобласті Державноїслужби Україниз питаньпраці 03липня 2020року наданіписьмові пояснення,в якихзазначив,що відповіднодо наказуГУ №1491від 08.08.2019 рокутанаправлення №15/01-29-2742від 08.08.2019 року,у періодз 22по 27серпня 2019року посадовоюособою ГУв особіголовного державногоінспектора ГолінськогоПавла Івановичабуло проведенопозаплановий західдержавного контролюза додержаннямзаконодавства пропрацю уформі інспекційноговідвідування ТОВ«Арагон».За результатамиздійснення відповідногозаходу державногоконтролю ТОВ«Арагон»,було складеноакт інспекційноговідвідування юридичноїособи,яка використовуєнайману працю№ ОД942/1663/АВвід 27.08.2019 рокуіз описом виявлених порушень. Так, у ході відвідування ТОВ «Арагон», на підставі наданих товариством документів, ведення, яких передбачено законодавством про працю та пояснень щодо розгляду питань викладених у заяві ОСОБА_1 з`ясовано наступне: 1) ОСОБА_1 працював у товаристві на посаді рибовода з 01.06.2007 рокузоплатою працізгідно штатногорозпису наумовах неповногоробочого дня(наказвід 01.06.2007№ 01/07-К);2)за періодроботи ОСОБА_1 в товариствіз 01.06.2007по 2014рік (включно)щорічні відпусткиповної тривалостіпротягом двохроків підрядне надавалися,що єпорушенням ч.5ст.80КЗпП України;3)наказом від27.10.2014№ 16/К-14 ОСОБА_1 надана щорічнавідпустка (24к.д.)за 2008рік;4)наказом від26.08.2014№ 15/К-14 ОСОБА_1 надана щорічнавідпустка (24к.д.)за 2009рік;5)наказом від01.07.2014№ 14/К-14 ОСОБА_1 надана щорічнавідпустка (24к.д.)за 2010рік;6)наказом від30.04.2014№ 10/К-14 ОСОБА_1 надана щорічнавідпустка (24к.д.)за 2011рік;7)наказом від31.01.2014№ 1/К-14 ОСОБА_1 надані щорічнівідпустки (48к.д.)за 2012та 2013роки;8)наказом від13.02.2017№ 1/К-17 ОСОБА_1 надана щорічнавідпустка (24к.д.)за 2016рік;9)наказом від29.10.2018№ 6/1/К-18 ОСОБА_1 надана щорічнавідпустка (24к.д.)за 2017рік;10)з наказамипро наданнявідпусток керівництвотовариства неознайомило ОСОБА_1 під підпис;11)за невикористаннідні щорічноївідпустки за2018-2019роки ОСОБА_1 при звільненнівиплачена грошовакомпенсація;12)щорічна відпустказа 2014та 2015роки ОСОБА_1 не надавалися.Документальне підтвердженнящодо наданнящорічних відпустокабо виплатикомпенсації за2014та 2015роки відсутнє(ч.1ст.83КЗпПУ);13)на підставізаяви ОСОБА_1 від 20.05.2019наказом від20.08.2019№ 4/К-19останній звільненийз посади20.05.2019за власнимбажанням (ст.38КЗпПУ);14)заробітну платуза травень2019року таза невикористаннідні щорічноївідпустки за2018та 2019роки (грошовакомпенсація), ОСОБА_1 виплачено 21.05.2019року,що підтверджуєтьсявідомістю навиплату готівки№ 11від 21.05.2019;15)при звільненні ОСОБА_1 виплата всіхсум,що належатьостанньому відпідприємства нездійснена ідень звільнення(ч.1ст.116КЗпПУ).02вересня 2019року додиректора ТОВ«Арагон» ОСОБА_3 було винесеноприпис проусунення виявленихпорушень №ОД942/1663/АВ/П,а самест.76,ч.ч.4,5ст.79,ч.ч.3,5ст.80,ч.1ст.83,ч.1ст.116КЗпПУ утермін до12вересня 2019року.09вересня 2019року головнимдержавним інспекторомГолінським П.І.було отриманоповідомлення директораТОВ «Арагон» ОСОБА_3 від 06.09.2019року наприпис проусунення виявленихпорушень №ОД942/1663/АВ/Пвід 02.09.2019разом іздодатками.У приписіпро усуненнявиявлених порушень№ ОД942/1663/АВ/Пвід 02.09.2019наявні відміткиінспектора ГолінськогоП.І.про їхвиконання 09.09.2019 року. (а.с. 48-51)

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

5. 15 липня 2020 року від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів та призначення почеркознавчої експертизи. (а.с. 88-92)

6. Представник Головного управління Держпраці в Одеській області, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, але надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги позивача визнав в повному обсязі, не заперечував щодо їх задоволення, на наданих письмових поясненнях наполягав. (а.с. 111-112)

7. 07 березня 2022 року від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи з додатками. (а.с. 138-142)

8. 23 червня 2022 року на адресу суду від судового експерта Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов`язаних із проведенням експертизи. (а.с. 151-152)

9. Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, але надав клопотання про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. (а.с. 178-181)

10. Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився але надав заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. (а.с. 185)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

11. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 січня 2020 року, цивільну справу № 496/21/20, передано на розгляд судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. (а.с. 30)

12. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 09 січня 2020 року було прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 31)

13. Ухвалами судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 15 липня 2020 року та від 03 березня 2021 року явку позивача визнано обов`язковою. (а.с. 94, 114-115)

14. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 24 березня 2021 року клопотання представника позивача про витребування доказів та призначення експертизи задоволено. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинене. (а.с. 123-124, 124а-124в)

15. Повідомленням № 22-2030 складеного 02 вересня 2022 року судовий експерт Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) повідомив про неможливість надання висновку судово-почеркознавчої експертизи. (а.с. 154-155)

16. Ухвалою судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. від 13 жовтня 2022 року провадження по справі відновлене та призначене судове засідання. (а.с. 158)

17. Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

18. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.

19. Судом встановлено, що відповідно до копії наказу № 01/07-К від 01 червня 2007 року ОСОБА_1 прийнято у ТОВ «Арагон» на посаду рибовода з окладом відповідно штатного розпису на умовах неповного робочого дня з 01 липня 2007 року (а.с. 65) в зв`язку з чим був внесений відповідний запис до трудової книжки ОСОБА_1 (а.с. 25)

20. Відповідно до копії індивідуальної відомості про застраховану особу, а саме відомості про страхувальників застрахованої особи, страхувальник Товариство з обмеженою відповідальністю «Арагон» (код 32726902) з липня 2007 року почало сплачувати страхові внески за застраховану особу. (а.с. 19-20)

21. Наказом № 1/К-14 від 31 січня 2014 року директора ТОВ «Арагон» Хотову А.І. надано щорічну відпустку тривалістю 48 календарних дні з 05.02.2014 по 24.03.2014 за робочі 2012 та 2013 роки, на якому відсутній підпис останнього про ознайомлення з наказом. (а.с. 70)

22. Наказом № 10/К-14 від 30 квітня 2014 року директора ТОВ «Арагон» Хотову А.І. надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 08.05.2014 по 31.05.2014 за робочий 2011 рік, на якому відсутній підпис останнього про ознайомлення з наказом. (а.с. 69)

23. Наказом № 14/К-14 від 01 липня 2014 року директора ТОВ «Арагон» Хотову А.І. надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 08.07.2014 по 31.07.2014 за робочий 2010 рік, на якому відсутній підпис останнього про ознайомлення з наказом. (а.с. 68)

24. Наказом № 15/К-14 від 26 серпня 2014 року директора ТОВ «Арагон» Хотову А.І. надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 01.09.2014 по 24.09.2014 за робочий 2009 рік, на якому відсутній підпис останнього про ознайомлення з наказом. (а.с. 67)

25. Наказом № 16/К-14 від 27 жовтня 2014 року директора ТОВ «Арагон» Хотову А.І. надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 01.11.2014 по 24.11.2014 за робочий 2008 рік, на якому відсутній підпис останнього про ознайомлення з наказом. (а.с. 66)

26. Наказом № 1/К-17 від 13 лютого 2017 року директора ТОВ «Арагон» Хотову А.І. надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 17.02.2017 по 12.03.2017, на якому відсутній підпис останнього про ознайомлення з наказом. (а.с. 71)

27. Наказом № 6/1/К-18 від 29 жовтня 2018 року директора ТОВ «Арагон» Хотову А.І. надано щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дні з 01.11.2018 по 24.11.2018 за 2017 рік, на якому відсутній підпис останнього про ознайомлення з наказом. (а.с. 72)

28. 20 травня 2019 року ОСОБА_1 подано на ім`я директора ТОВ «Арагон» заяву про звільнення його з займаної посади за власним бажанням у зв`язку з неможливістю продовжувати роботу (догляд за особою з інвалідністю І «А» групи) на підставі ст. 38 КЗпП та виплати йому усіх сум відповідно до ст. 116 КЗпП. (а.с. 73)

29. Наказом № 4/К-19 від 20 травня 2019 року директора ТОВ «Арагон» ОСОБА_1 звільнено з посади рибовода за власним бажанням 20 травня 2019 року згідно зі ст. 38 КЗпП. (а.с. 74)

30. Відповідно до копії відомості на виплату готівки № 11 за травень 2019 року ОСОБА_1 виплачено 6060,54 гривень, що підтверджується його підписом. (а.с. 75, 76)

31. Трудову книжку позивач отримав 20 травня 2019 року у зв`язку з чим претензій до колишнього роботодавця не мав. (а.с. 77)

32. Листом директора ТОВ «Арагон» до позивача, останньому було повідомлено про можливість перерахування коштів (компенсації), на банківську карту та необхідністю надати всі необхідні реквізити банку. (а.с. 26)

33. 31 липня 2019 року позивач звернувся з заявою на ім`я Начальника Головного управління Держпраці в Одеській області з проханням притягнути відповідача до відповідальності за порушення норм КЗпП. (а.с. 52)

34. Наказом № 1491 від 08 серпня 2019 року Начальника ГУ Держпраці в Одеській області, головного державного інспектора відділу з питань зайнятості населення та працевлаштування інвалідів Управління з питань праці ГУ Держпраці в Одеській області Голінського П.І. в період з 19.08.2019 по 30.08.2019 (включно) доручено здійснити позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування ТОВ «Арагон». (а.с. 53)

35.На підставінаказу №1491від 08.08.2019 ОСОБА_4 08.08.2019 року за вих. № 15/01-29-2742 було видане направлення на здійснення інспекційного відвідування. (а.с. 54)

36. За результатами інспекційного відвідування головним державним інспектором Голінським П.І. 27 серпня 2019 року було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю № ОД942/1663/АВ з детальним описом стану додержання вимог законодавства про працю. (а.с. 55-57)

37. На підставі акту № ОД942/1663/АВ від 27 серпня 2019 року головним державним інспектором праці Голінським П.І. 02 вересня 2019 року, відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 7 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» приписом про усунення виявлених порушень № ОД942/1663/АВ/П зобов`язано директора ТОВ «Арагон» усунути недоліки. (а.с. 58)

38. Про результати перевірки головним державним інспектором праці Голінським П.І. було повідомлено позивача листом від 10.09.2019, вих. № 15-Х-1220/03-13-8205. (а.с. 23-24)

39. Наказом директора ТОВ «Арагон» № 8/К-19 від 02 вересня 2019 року було наказано усунути виявлені порушення ГУ Держпраці в Одеській області та виконання наказу покладено на головного бухгалтера ОСОБА_5 з яким вона була ознайомлена. (а.с. 60)

40. На виконання припису про усунення виявлених порушень № ОД942/1663/АВ/П ТОВ «Арагон» був складений графік щорічних основних і додаткових відпусток працівників у 2019 році з яким останніх було ознайомлено під підпис (а.с. 61) та зроблено розрахунок компенсації середньочасової заробітної плати за останні 12 місяців, за 2014-2015 роки в розмірі 6652,39 гривні. (а.с. 62)

41. На виконання припису про усунення виявлених порушень № ОД942/1663/АВ/П ТОВ «Арагон» було направлено на адресу позивача листа, яким останнього повідомлено про нарахування компенсації за невикористану відпустку за 2014, 2015 роки та заробітна плата за один робочий день так як звільнення відбулося 20 травня 2019 року, а розрахунок проведений 21 травня 2019 року та запропоновано відвідати ТОВ «Арагон» для остаточного розрахунку та усунення порушень. (а.с. 27, 63-64)

42. Про виконання припису про усунення виявлених порушень № ОД942/1663/АВ/П від 02.09.2019 ТОВ «Арагон» проінформувало головного державного інспектора праці Голінського П.І. повідомленням, яке останній отримав 09.09.2019. (а.с. 59)

43. 29 жовтня 2019 року було виявлено пошкодження та втрату документів бухгалтерського обліку та кадрів через затоплення, в зв`язку з чим наказом директора ТОВ «Арагон» № 10-19 від 30 жовтня 2019 року, наказано провести службове розслідування у зв`язку з пошкодженням та втратою документів бухгалтерського обліку та кадрів. (а.с. 142)

44. Факт залиття першого поверху будівлі бані за адресою: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка/Автодорога Кар`єр Піщаний/Роздільна-Біляївка/3км/територія Біляївської міської ради (РК «Три Карася») зафіксовано актом залиття № 01/11/2019 складеним 01 листопада 2019 року директором ТОВ «БК «Тандем Буд» Бабічевою А.А. в присутності директора та головного бухгалтера ТОВ «Арагон» ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с. 141)

45. Відповідно до копії акту № 1/10-19, затвердженого директором ТОВ «Арагон» 06 листопада 2019 року, службового розслідування у зв`язку з пошкодженням та втратою документів бухгалтерського обліку та кадрів, через залиття водою приміщення, де зберігалися документи, яке трапилося 29.10.2019, пошкоджено і втрачено документи бухгалтерського обліку та кадрових справ: касові книги за 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018 роки; відомості на виплату авансів з заробітної плати та заробітної плати за 2011-2019 роки; графіки надання відпусток за 2011-2019 роки; особові картки П-2 (кадри) робітників, прийнятих-звільнених за період 2011-2019 роки; заяви працівників про прийняття на роботу, переведення на іншу посаду, звільнення, надання відпустки тощо (прийнятих-звільнених за період 2011-2019 роки). (а.с. 139-140)

46. Рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 21 березня 2003 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнали недієздатним. (а.с. 22)

47. Рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області № 69/В-03 від 23 квітня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 призначено піклувальниками по відношенню до недієздатного сина ОСОБА_2 (зворотній а.с. 21)

48. Відповідно до копії довідки до акта огляду МСЕК серії 2-18-ОД № 098333 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є особою з інвалідністю І «А» групи з дитинства, безстроково. (а.с. 21)

V. Оцінка Суду.

49. Положеннями ст.ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

50. Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

51. Відповідно до ст. 74 КЗпП громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

52. Згідно положень ч. 1 ст. 74 КЗпП щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

53. Частиною 1 ст. 47 КЗпП Українипередбачено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначеніст. 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

54. Статтею 116 КЗпП Українивизначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

55. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

56. Уст. 117 КЗпП Українипередбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеніст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

57. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений ч. 1 цієї статті.

58. З аналізу вищенаведеного слідує, що роботодавець у день звільнення, або якщо працівник у цей день не працював - не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок, зобов`язаний виплатити працівнику всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації. При цьому вжита законодавцем конструкція «всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації» дозволяє зробити висновок, що до таких сум відноситься не тільки заробітна плата, а й інші виплати, що не належать до фонду оплати праці.

59. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

60. Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

61. Також, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду під час розгляду цивільної справи № 646/3282/17 (постанова від 19.10.2021) слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах.

62. Відповідно до ч. 1 ст. 83 КЗпП України передбачено обов`язок роботодавця у разі звільнення працівника виплатити грошову компенсацію за всі не використані ним дні щорічної відпустки. Аналогічне положення містить ст. 24 Закону України «Про відпустку».

63. Відповідно до п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

64. При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору.

65. Отже, з матеріалів справи вбачається та позивачем не оскаржується і не спростовується, що наказами № 16/К-14 від 27.10.2014, № 15/К-14 від 26.08.2014, № 14/К-14 від 01.07.2014, № 10/К-14 від 30.04.2014, № 1/К-14 від 31.01.2014, № 1/К-17 від 13.02.2017, № 6/1/К-18 від 29.10.2018 останньому були надані щорічні відпустки за 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2016, 2017 роки, що також підтверджується актом інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю № ОД942/1663/АВ від 27.09.2019.

66. З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача компенсації за невикористану відпустку за зазначений період задоволенню не підлягають.

67. Окрім цього відповідно до ст. 10 ЗУ «Про відпустки», право працівникана щорічніосновну тадодаткові відпусткиповної тривалостіу першийрік роботинастає післязакінчення шестимісяців безперервноїроботи наданому підприємстві.

68. Однак треба зважати, що ст. 9Закону України «Про відпустки» передбачаєврахування до стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку, визначених періодів роботи, зокрема для щорічної основної відпустки: 1) час фактичної роботи (в т. ч. на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надають відпустку; 2) час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та зарплата повністю або частково (в т. ч. час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу); 3) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соцстрахуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; 4) час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася зарплата у порядку, визначеному ст. 25 і 26Закону, за винятком відпустки без збереження зарплати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, а якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, до досягнення дитиною 16-річного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги до досягнення дитиною 18-річного віку; 5) час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців на денних відділеннях професійно-технічних навчальних закладів; 6) інші періоди роботи, передбачені законодавством.

69. Зважаючи на вищевказане, наявну у суду інформацію щодо працевлаштування позивача у ТОВ «Арагон» на умовах неповного робочого дня, а також наявність у справі незадовільної якості копії індивідуальної відомості про застраховану особу щодо страхувальників застрахованої особи, суд позбавлений можливості обчислити стаж роботи, який дає право на щорічну відпустку для нарахування компенсації за невикористану відпустку за 2007 рік. Окрім цього офіційні відомості Пенсійного фонду України щодо розміру заробітної плати за формою ОК-5 стосовно працівника підтверджують лише його страховий стаж та не можуть бути прийняті судом як належні докази щодо розміру заробітної плати та розміру заборгованості по ній. (Постанова Верховного Суду від 31.05.2021 у справі № 242/3051/18)

70. Однак ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами ст. 6 є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

71. З урахуванням вищевикладеного суд вважає за можливе зобов`язати ТОВ «Арагон» нарахувати та сплатити ОСОБА_7 компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2007 рік в розмірі 149,59 гривень.

72. Також, з опису стану додержання вимог законодавства про працю, який є складовою частиною Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю № ОД942/1663/АВ від 27.08.2019, вбачається, що заробітну плату за травень 2019 року та за невикористані дні щорічної відпустки за 2018 та 2019 роки (грошова компенсація) позивачу виплачені 21.05.2019, що підтверджується відомістю на виплату готівки № 11 від 21.05.2019 року. Зазначена інформація стороною позивача ніяким чином не спростована, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з позивача компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2018 та 2019 роки є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

73. Натомість наявність заборгованості по виплаті компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2014 та 2015 роки відповідачем визнано та документально підтверджено описом стану додержання вимог законодавства про працю, який є складовою частиною Акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи, яка використовує найману працю № ОД942/1663/АВ від 27.08.2019, а також повідомленням про виконання припису, тому позовні вимоги в цій частині підлягають стягненню.

74. Щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки з 21.05.2019 року по день фактичного розрахунку, суд вважає наступне.

75.З ст.117КЗпП Українивбачається,що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеніст. 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Проаналізувавши вищевказану норму права вбачається, що головною вимогою для стягнення з роботодавця на користь працівника його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, є вина роботодавця.

76. З матеріалів наявних в справі вбачається неодноразове повідомлення відповідачем позивача про необхідність звернутися до ТОВ «Арагон» або надати необхідні банківські реквізити для отримання компенсації, що підтверджується як стороною позивача так і стороною відповідача та доводить відсутність вини відповідача у затримці виплатити працівникові його середнього заробітку. В зв`язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

77. Відповідно до ст. 188 ЦПК України похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

78. Оскільки судом встановлено, що затримка у виплаті працівникові його середнього заробітку відбулася не з вини відповідача та було відмовлено у позовній вимозі стосовно стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки сум звільненому позивачу з 21 травня 2019 року по день фактичного розрахунку, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача нарахувати індекс інфляції за час затримки невиплаченої заробітної плати за період з 21 травня 2019 року по день фактичного розрахунку та стягнення їх на користь позивач не підлягають задоволенню.

79. Щодо вимог позивача стосовно стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 50000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, суд повідомляє, що згідно з п. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Пунктом 5Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкодипередбачено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенніспору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з`ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки, що призвела до заподіяння шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

80. Відповідно до ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

81. За змістомст. 2371 КЗпП Українивідшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

82. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.

83. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування матеріальної шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілих.

84. Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

85. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

86. При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.04.2020, справа № 638/1983/17-ц (провадження № 61-10684св19).

87. Суд вважає недоведеним, що дії відповідача у даному випадку були неправомірними і цими діями позивачу було завдано моральну шкоду, а також, що між діями відповідача та наслідками у вигляді завдання моральної шкоди, яка виразилася у перенесенні душевних страждань наявний причинний зв`язок, оскільки з матеріалів справи вбачається стійке небажання саме позивача звернутися безпосередньо до відповідача для отримання сум, які стали предметом позовних вимог в даній справі, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

88. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

89. Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

90. Також, відповідно до Постанови ВС від 28.10.2020 у справі № 461/85/19, процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством.

91. Оскільки при розгляді справи було встановлено, що звернення до суду з вказаним позовом не було неминуче, то вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

92. Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

93. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

94. Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

95. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

96. Таким чином, з огляду на викладене вище, виходячи із фактичних обставин справи, умов чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що позивач не надав суду доказів, які беззаперечно свідчать щодо обов`язку відповідача здійснити вказані виплати, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

97. Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

98. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

99. Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

100. Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

101. Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір на користь держави частково компенсується за рахунок відповідача.

102. З урахуванням ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 455,89 гривень. Як вбачається з вимог зазначених в позовній заяві, позивач просив стягнути з відповідача 16019,06 гривень компенсації за невикористану щорічну відпустку за 2007, 2008, 2009, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015, 2016, 2017, 2018, 2019 роки, а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача підлягає відшкодування сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 455,89 гривень (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 6801,98 грн. ? 1073,60 грн. ? 16019,06 грн.).

Керуючись ст.ст. 2, 4-6, 19, 76, 141, 258-265, 430 ЦПК України, ст. 15 ЦК України, ст.ст. 74, 83 КЗпП України, Законом України «Про відпустки», суд, -

У Х В А Л И В:

1.Позовнузаяву ОСОБА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Арагон»,третя особа,що незаявляє самостійнихвимог щодопредмету спору: Головне управління Держпраці в Одеській області, про стягнення заборгованості по заробітній платі (компенсації за невикористану відпустку, компенсації заборгованості середнього заробітку за час затримки заробітної плати та моральної шкоди) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арагон», код ЄДРПОУ 32726902, місцезнаходження: атодорога кар`єр піщаний/Біляївка-Роздільна/3км/територія Біляївської міської ради, м. Біляївка, Одеський район, Одеська область, індекс 67602, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , компенсацію за невикористану щорічну відпустку за 2007, 2014, 2015 роки у розмірі 6801,98 гривень.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арагон», код ЄДРПОУ 32726902, місцезнаходження: атодорога кар`єр піщаний/Біляївка-Роздільна/3км/територія Біляївської міської ради, м. Біляївка, Одеський район, Одеська область, індекс 67602, на користь держави судовий збір у розмірі 455,89 гривень.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

8. Повний текст рішення складено 24 січня 2024 року.

Суддя О.П. Портна