Рішення

від 26.01.2024 по справі 507/2162/23

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/2162/23

Провадження № 2/507/37/2024

Номер рядка звіту 22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2024 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Вужиловського О.В.,

при секретарі судового засідання - Войковської І.П.,

з участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Споришева М.О.,

представника відповідача - адвоката Остапишеної Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Подільського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі від 25 листопада 2021 року, його розірвання та зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач 21 листопада 2023 року звернувся до Любашівського районного суду Одеської області з позовом до відповідача про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернути земельну ділянку. В обгрунтування своїх вимог позивач вказує, що вона є власником земельної ділянки площею 4.36 га, кадастровий номер 5123380600:01:001:0305, яка розташована на території колишньої Бобрицької сільської ради, масив № 1 ділянка № НОМЕР_2 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказану земельну ділянку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому з витягу ДЗК вона дізналась, що зареєстрований договір оренди земельної ділянки, згідно якого земельна ділянка передана в оренду ОСОБА_2 на 20 років. Згідно вказаного договору розмір орендної плати зазначений в грошовій формі в розмірі не менше 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З дати укладення договору оренди та після набуття позивачем права власності на земельну ділянку відповідач жодного разу не сплачував орендну плату та з новим власником не уклав додатковий договір оренди в зв`язку із зміною орендодавця.

Враховуючи, що орендар - ОСОБА_2 систематично не сплачує орендну плату позивачу, із зазначених підстав просить визнати недійсним договір оренди землі від 25 листопада 2021 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , розірвати вказаний договір оренди землі та зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 належну їй земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач та представник позивача повністю підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, надали аналогічні пояснення, а також доповнили, що їх вимогами є саме розірвання договору оренду землі з підстав систематичної невиплати орендної плати. На їх думку відповідачем неналежно виконуються умови договору оренди землі, а тому є всі підстави для його розірвання.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що дійсно між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір оренди землі від 25 листопада 2021 року. Вказаний договір зареєстрований належним чином у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В 2022 році, ОСОБА_3 помер. Відповідач, який є сином ОСОБА_3 , здійснив поховання ОСОБА_3 та встановив надгробний пам`ятник. Фактично орендна плата за 2022 рік була витрачена на вказані цілі. В 2023 році, після набуття права власності на земельну ділянку позивачкою, він 25 грудня 2023 року перерахував їй через відділення Укрпошти 10000 грн. в рахунок сплати орендної плати. Він виконує зобов`язання належним чином, а тому вважає, що підстав для розірвання договору оренди не має. Будь-яких підстав для визнання вказаного договору недійсним позивачем не надано. Просила відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Процесуальні дії у справі.

14 грудня 2023 року ухвалою судді провадження по даній справі було відкрито і постановлено провести розгляд справи за правила спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

З Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД № 064128 видно, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4.36 га на території Бобрицької сільської ради, масив № 1 ділянка № НОМЕР_2 (а.с. 37).

Із свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28 лютого 2023 року видно, що після смерті ОСОБА_3 , належну йому земельну ділянку успадкувала його донька - ОСОБА_1 (а.с. 7).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № 324271955 від 28 лютого 2023 року видно, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 4.3606 гектари кадастровий номер 5123380600:01:001:0305 ( а.с. 9-10).

З договору оренди землі від 25 листопада 2021 року видно, що ОСОБА_3 передав в оренду належну йому земельну ділянку площею 4.36 гектари кадастровий номер 5123380600:01:001:0305, ОСОБА_2 строком на 20 років. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 135234 грн. 12 коп. Орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки до 25 грудня поточного року. Вказаний договір підписаний сторонами та зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29 листопада 2021 року, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - індексний номер: 62035071 від 03 грудня 2021 року (а.с. 10, 31-36).

З поштовою квитанції від 25 грудня 2023 року видно, що ОСОБА_1 було відправлено грошовий переказ в сумі 10000 грн. (а.с. 38).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Вислухавши сторони, дослідивши докази, надані сторонами, суд приходить до слідуючого.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Відповідно до ст. 81 КПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 20 Закону України «Про оренду землі» в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У статті 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 21 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі і припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання як договору оренди, так і договору суборенди земельної ділянки, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Крім того, згідно постанови ВС у справі за № 61-8798 св19 від 31 липня 2020 року визначено, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно між сторонами виникли договірні відносини з приводу оренди землі, а саме ОСОБА_1 успадкувала права та обов`язки відповідно до ст. 1218 ЦК України по договору оренди землі від 25 листопада 2021 року, який було укладено ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , після смерті ОСОБА_3 .

В судовому засіданні встановлено, що при укладенні договору оренди землі від 25 листопада 2021 року, сторони договору дійшли згоди про істотні умови договору, а саме: строк договору визначено 20 років, орендна плата - 3% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (135234 грн. 12 коп. х 3% = 4057 грн. 03 коп.). Згідно п.п. 4.3, 4.6 вказаного Договору визначено, що орендар вносить орендну плату до 25 грудня поточного року через касу або шляхом переказу за реквізитами, зазначеними у відповідній заяві Орендодавця. Крім того, згідно п. 4.8 Договору передбачено, що орендодавець повинен звернутись до орендаря за отриманням орендної плати до 25 грудня. Розмір орендної плати може бути переглянутий за згодою сторін, але не частіше одного разу на п`ять років.

Відповідно до п. 12.6 Договору оренди земля від 25 листопада 2021 року перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору (а.с. 31-36).

З поштовою квитанції від 25 грудня 2023 року видно, що ОСОБА_1 було відправлено грошовий переказ в сумі 10000 грн. (а.с. 38)

З наведеного слідує, що сторони використали свої права відповідно до укладеного договору та ст. 21 Закону України «Про оренду землі», згідно якої розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін.

Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи представника позивача, що орендна плата не сплачувались відповідачем, так як фактично в судовому засіданні встановлено, що відповідачем перераховано позивачу 10000 грн. в якості орендної плати. Позивач підтвердила, що їй повідомляли з поштового відділення про наявність на її ім`я переказу грошових коштів, однак вона їх не отримувала, так як їй невідомо, що то за грошові кошти. Судом також приймається до уваги той факт, що умовами договору про оренду землі передбачено обов`язок орендодавця звернутись до орендаря за отриманням орендної плати до 25 грудня. Позивач пояснила, що до орендаря з приводу отримання орендної плати вона не зверталась.

Згідно наданих суду відомостей нормативно грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 5123380600:01:001:0305 становить 147571 грн. 73 коп. (а.с. 18). Згідно договору оренди землі від 25.11.2021 року орендна плата повинна становити 147571 грн. 73 коп. х 3% = 4427 грн. 16 коп. Відповідач надав суду докази про переказ позивачу грошових коштів в сумі 10000 грн., що фактично є еквівалентом дворічної орендної плати.

Позивач набула право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5123380600:01:001:0305 28 лютого 2023 року (а.с. 7), а строк сплати орендної плати за договором оренди землі від 25 листопада 2021 року - до 25 грудня поточного року.

Тому станом на дату звернення до суду - на 21 листопада 2023 року, будь-якої заборгованості з приводу сплати орендної плати не було.

Суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами фактів систематичної несплати відповідачем позивачу орендної плати за орендну її земельної ділянки відповідно до договору оренди землі, наявності заборгованості по сплаті орендної плати, що є його процесуальним обов`язком відповідно до ст. 81 ЦПК України, а тому в задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди землі та зобов`язання повернення земельної ділянки належить відмовити.

Позивачем не зазначено будь-яких підстав для визнання договору оренди землі від 25 листопада 2021 року, який укладено між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , недійним, тому вказана вимога також не підлягає задоволенню.

Інших позовних вимог та підстав для розірвання договору оренди землі, визнання його недійсним позивачем не заявлялось.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заяв про розподіл судових витрат не надходило, а тому суд вважає можливим залишити судові витрати за сторонами.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 УПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі від 25 листопада 2021 року, розірвання договору оренди земельної ділянки від 25 листопада 2021 року та зобов`язання повернути земельну ділянку - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Вужиловський О.В.

Повний текст рішення складено о 13 годині 26 січня 2024 року.