Постанова

від 23.01.2024 по справі 285/3273/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/3273/23 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О.

Категорія 76 Доповідач Борисюк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року

Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Микитюк О.Ю., Трояновської Г.С.,

з участю секретаря

судового засідання Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 285/3273/23 за позовом ОСОБА_1 доДержавногонавчального закладу«Новоград-Волинськевище професійнеучилище» провизнання протиправнимнаказу прозастосування дисциплінарногостягнення

за апеляційною скаргою Державного навчальногозакладу«Новоград-Волинськевище професійнеучилище»на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 вересня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Літвин О.О. у м. Звягелі,

в с т а н о в и в :

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом, в якому просила визнати незаконним та скасувати наказ № 103 від 28.04.2023Державного навчального закладу«Новоград-Волинське вище професійнеучилище» (далі Училище) про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани та стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Зазначала, що працює в Училищі викладачем німецької мови та з 2020 року виконує обов`язки класного керівника. Оскаржуваним наказом до неї застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за порушення вимог правового регулювання проведення психологічних досліджень неповнолітніх учнів групи № 3. З підставами і строками притягнення її до дисциплінарної відповідальності вона не погоджується, наказ, з яким її ознайомили під час того, як перебувала на лікарняному, вважає незаконним і безпідставним, оскільки порушень ні трудової дисципліни, ні посадової інструкції не допускала.

Так, емпіричні дослідження показників та чинників тривожності учнів за методиками відповідно до рекомендацій МОН України проводились у жовтні 2021 року безпосередньо практичним психологом ОСОБА_2 , теоретичний аналіз яких, статистичне опрацювання даних, отриманих за результатами проведених методик, були проведені позивачкою у жовтні 2022 року для подальшої інтерпретації. Дані вказаного дослідження узагальнювались нею для врахування в організації виховної роботи з групою в цілому та індивідуальної роботи з учнями і батьками, постановки завдань, коригування та якісного проведення виховного процесу. При цьому від усіх батьків учнів, які приймали участь у вказаному дослідженні, були отримані дозволи.

Результати замірів даних були внесені психологом та нею до журналу додаткових відомостей, спостережень та підсумків навчально-виховного процесу учнів, який в лютому 2023 року був зданий заступнику директора Училища.

Вважає, що до неї у керівництва навчального закладу існує упереджене та неприязне ставлення. Натомість вона завжди дотримується педагогічної етики, поважає гідність учня, свою роботу, як класного керівника, проводить з метою якісного виконання своїх функціональних обов`язків.

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 вересня 2023 року позов задоволено та вирішено питання судового збору.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Зазначає, що справу розглянуто при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, що в свою чергу призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, дійсним обставинам справи.

Оскільки в ухваленні судового рішення брала участь суддя, якій у підготовчому судовому засіданні було заявлено відвід, тому справу розглянуто неповноважним складом суду.

Надані суду 20 заяв батьків учнів групи №3, адресовані директору Училища та датовані вереснем - жовтнем 2022 року та квітнем 2023 року, свідчать про те, що вони з`явилися після проведення психологічних досліджень і на момент їх проведення таких дозволів батьків не було.

Судом не досліджено та не надано належної оцінки тій обставині, що заяви батьків учнів групи №3 адресовані директору училища, однак не знаходяться у директора чи у психолога, та не надходили директору, а їх у себе утримувала класний керівник без повідомлення директора училища.

Свої висновки про надання дозволу батьками на проведення класним керівником ОСОБА_1 емпіричних досліджень чинників тривожності своїх дітей суд зробив порушуючи вимоги статті 78 ЦПК України, взявши до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Висновки суду, що дирекцію училища було належно завчасно повідомлено про проведення досліджень, ґрунтуються виключно на версії ОСОБА_1 , пояснення якої є відмінними, не узгодженими з тими, які вона викладала в пояснювальній записці, позовній заяві та усних поясненнях, наданих в суді.

Судом не прийнято до уваги, що діяльність психологічних служб організовує директор (керівник), якому підпорядковуються працівники психологічної служби, а ОСОБА_1 не введена до штатного розпису працівника психологічної служби.

Також суд в своєму рішенні не надав будь якої оцінки пояснювальній записці ОСОБА_1 від 05.04.2023, зі змісту якої убачається, що дослідження проводились у жовтні 2022 року під керівництвом практичного психолога училища ОСОБА_4 , на яке отримала письмову згоду від батьків (у кількості 21) результати даних чиїх дітей підлягали обробці відповідно до методик. Раніше про результати дослідження не було повідомлено дирекцію у зв`язку з тим, що вони були передані практичному психологу ОСОБА_4 для проведення корекційної роботи.

Стороною відповідача заявлялось в суді про те, що ОСОБА_1 до проведення досліджень не повідомила дирекцію училища, діяла виключно у власних цілях, навчаючись заочно у Поліському національному університеті, де захищала кваліфікаційну роботу на тему: «Дослідження соціально - психологічних чинників шкільної тривожності учнів вищого професійного училища». Судом не прийнято до уваги ці доводи, а в рішенні не відображено, чому суд залишив їх поза увагою, чим порушив п. 2 ч. 4 ст. 265 ЦПК України.

Не надано ніякої оцінки акту про те, що 13.04.2023 в усній розмові з юрисконсультом ОСОБА_5 , ОСОБА_4 не підтвердила наявності письмових дозволів батьків учнів групи № 3 у кількості 21, зазначивши, що чітко не може пам`ятати, бо мала велике навантаження випускною групою. А що стосується письмової документації разом зі згодами від батьків, то в разі отримання згоди від батьків - вони повинні зберігатися в сейфі у психолога, однак після ознайомлення із поясненнями працюючого психолога ОСОБА_6 , яка вказувала на відсутність матеріалу досліджень та дозволів батьків, більше нічого пояснювати не стала. Результат спілкування з ОСОБА_4 відображено в акті, копію якою надано до суду.

Поза увагою суд також залишив доповідну практичного психолога ОСОБА_6 , в якій 10.04.2023 остання зазначала про те, що працює практичним психологом в училищі з вересня 2023 року. Результатів досліджень та діагностик з навчальною групою № 3, що проводили ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не має.

Суд не взяв до уваги ту обставину, що висновок про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни та наказ №103 від 28 квітня 2023 року, згідно якого на неї накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, мали місце після того, як вона 05.04.2023 надала пояснювальну записку. Вказана записка у сукупності з доповідною працюючого психолога ОСОБА_6 від 10.04.2023, пояснень, відображених в акті попереднього (звільненого) психолога ОСОБА_4 від 13.04.2023 та з іншими обставинами (відсутність узгодження з директором проведення психологічних досліджень, відсутність згоди батьків), обумовило виявлення порушення посадової інструкції класного керівника і відповідно, дане дисциплінарне стягнення застосовано 28.04.2023. Тобто, не пізніше одного місяця з дня його виявлення, відповідно із дотриманням вимог статті 148 КЗпП України.

Також зазначають, що висновки суду, щодо показів свідків не відповідають фактичним обставинам, оскільки дійсний зміст їх показів є відмінним від трактування їх судом першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні представник відповідача адвокат Кравець Л.Ю. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити і надала пояснення, які відповідають її доводам.

Позивач ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнала, просила відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції як законне і обґрунтоване, - залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст.263ЦПК України судове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що оспорюваний наказ не містить чіткого та зрозумілого формулювання суті і обставин проступку, допущеного ОСОБА_7 , у тому числі достатніх даних про конкретні їївиннідії щодо порушення посадових обов`язків, які б могли бути підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності і оголошення догани. За відсутності деталізації обставин, які позивачці ставляться у провину, суд позбавлений можливості оцінити наявність порушень посадових обов`язків, які є складовими трудової функції працівника, перевірити дотримання роботодавцем строків застосування дисциплінарного стягнення, визначених статтею 148 КЗпП України. У рішенні також зазначено, що дослідження показників та чинників тривожності учнів позивачкою було проведено у жовтні 2022 року, про що зазначено в плані організації та проведення виховної роботи на жовтень 2022 року, який був перевірений заступником директора з виховної роботи ОСОБА_8 у грудні 2022 року, однак оскаржуваний наказ винесено у квітні 2023 року, тобто з порушенням строків, визначених ст.148 КЗпП України.

Погодитись із такими висновками місцевого суду неможливо, мотивуючи наступним.

Відповідно дост. 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За правиламист. 147 КЗпП Україниза порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Підставою для застосування до працівника заходів дисциплінарного стягнення є порушення ним трудової дисципліни і для притягнення до такої відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт правопорушення.

Судом встановлено, що із 01.09.2008 ОСОБА_1 працює у ДНЗ «Новоград-Волинське вище професійне училище» на посаді викладача німецької мови, а з 2020 року виконує обов`язки класного керівника 3 групи професії «Верстатник деревообробних верстатів, столяр будівельний» (а.с.11).

Обов`язки класного керівника визначені посадовою інструкцією, затвердженою 22.09.2022 директором Державного навчального закладу «Новоград-Волинське вище професійне училище» та погоджені Головою профкому. Позивачку ознайомлено з Посадовою інструкцією класного керівника (а.с.45-47).

Наказом №103 від 28.04.2023 директора Державного навчального закладу «Новоград-Волинське вище професійне училище» (далі ДНЗ «НВВПУ») ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та їй оголошено догану за порушення вимог закону, - правового регулювання проведення психологічних досліджень неповнолітніх учнів групи №3 ДНЗ «НВВПУ» ( а.с.12-15).

За змістом даного наказу підставою для оголошення догани ОСОБА_1 стало порушення нею вимог п. п. 2.3.3. та 2.3.4. посадової інструкції класного керівника, оскільки вона, провівши емпіричні (психологічні) дослідження неповнолітніх учнів, не поінформувала адміністрацію навчального закладу та педагогічну раду, не дотрималась педагогічної етики, обов`язку поважати гідність учня, захищати його від будь-яких форм психічного насильства.

Так, не будучи введеною до штатного розпису працівника психологічної служби, що передбачено п. п. 6, 11, 12 наказу Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 № 509 «Про затвердження положення «Про психологічну службу у системі освіти України», ОСОБА_1 , як класний керівник, яка підзвітна у своїй роботі директору, а у вирішенні питань організації навчально-виховного процесу, безпосередньо підпорядкована заступникові директора з виховної роботи, - у жовтні 2022 року не узгодила із директором та його заступником, а також батьками дітей проведення емпіричних (психологічних) досліджень неповнолітніх учнів, чим порушила права і свободи неповнолітніх учнів групи № 3. Умисними діями ОСОБА_1 було порушено правове регулювання психологічних досліджень, ст. ст. 3, 27, 28, 31, 35 Конституції України, ст. ст.281, 288, 289 ЦК України та ст.142 КК України.

Відповідно до п.1.3 Посадової інструкції, класний керівник у визначенні змісту роботи керується Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту, «Про професійно-технічну освіту»…, а також даною посадовою інструкцією.

Згідно із п. п. 2.3.3. та 2.3.4 Посадової інструкції, класний керівник зобов`язаний інформувати про стан виховного процесу у групі та рівень успішності учнів педагогічну раду, адміністрацію навчального закладу, батьків; дотримуватись педагогічної етики, поважати гідність учня, захищати його від будь-яких форм фізичного, психічного насильства; своєю діяльністю стверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі.

Діяльність психологічної служби врегульована Положенням про психологічну службу у системі освіти України, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 22.05.2018 № 509. Відповідно до п. 2 даного Положення психологічне забезпечення освітнього процесу в закладах освіти здійснюють практичні психологи. Працівники психологічної служби закладів і установ освіти відповідної території підпорядковуються керівнику (директору) закладу освіти і установи з усіх питань діяльності (п.11 Положення). Посади працівників психологічної служби вводяться до штатних розписів закладів освіти відповідно до нормативів чисельності працівників психологічної служби, затверджених у встановленому порядку, та в межах коштів, передбачених єдиним кошторисом витрат. Посади обіймають працівники з вищою освітою за відповідною спеціальністю (п.12 Положення).

ОСОБА_1 не введена до штатного розпису в якості працівника психологічної служби.

Наказом директора ДНЗ «НВВПУ» від 30.03.2023 № 70 ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення відносно проведеного дослідження учнів групи №3 (а.с.19).

У пояснювальній записці, наданій позивачкою на виконання згаданого наказу, вона зазначила, що у жовтні 2021-2022 навчального року за результатами проведених методик практичним психологом ОСОБА_4 , нею /позивачем/ було проведено емпіричне дослідження (емпіричний опис) чинників тривожності учнів групи №3, в якій вона є класним керівником, на що отримана письмова згода від батьків учнів (у кількості 21). Результати проведеного дослідження, як зазначає ОСОБА_1 , були передані директору 09.03.2023. Раніше про результати дослідження не було повідомлено дирекцію у зв`язку із тим, що вони були передані практичному психологу ОСОБА_4 для проведення корекційної роботи (а.с.16-18).

Однак, ОСОБА_4 наказом № 97-ВК від 28 липня 2022 року була звільнена з посади практичного психолога з 01.08.2022 за власним бажанням (а.с.53), а відтак не могла проводити відповідні методики та корекційну роботу, як на це вказує позивачка у своїй пояснювальній записці.

При спілкуванні з юрисконсультом навчального закладу ОСОБА_4 відмовилась надавати письмові пояснення щодо проведених у жовтні 2021-2022 навчального року емпіричних досліджень чинників тривожності групи №3, в якій ОСОБА_1 є класним керівником, а в усній формі повідомила, що не пам`ятає про наявність письмової згоди батьків для проведення таких досліджень. Вказані обставини задокументовано складанням акту від 13.04.2023 (а.с.58).

Наявні у матеріалах справи заяви (у кількості 20), написані як від імені учнів групи № 3 так і від імені батьків, бабусь про надання згоди класному керівнику ОСОБА_1 на проведення емпіричного дослідження чинників тривожності, датовані в діапазоні від 26.09.2022 до 04.04.2023 (а.с.82-109), що також ставить під сумнів пояснення ОСОБА_1 в означеній вище частині. Колегія суддів акцентує увагу на тій обставині, що заяви хоча і адресовані директору навчального закладу, проте не містять його резолюції, не зареєстровані, зберігались у позивачки, що свідчить про необізнаність адміністрації навчального закладу щодо проведення таких досліджень ОСОБА_1 .

Отримані проведеним емпіричним дослідженням результати були використані позивачем не для врахування в організації виховної роботи з групою в цілому та індивідуальної роботи з учнями та батьками, постановки завдань, корегування та якісного проведення виховного процесу, як на це посилається позивачка, а в особистих цілях. Так, згідно листа ректора університету від 28.08.2023 за №1066/01-17 випускниця Поліського національного університету ОСОБА_1 захистила кваліфікаційну роботу на тему: «Дослідження соціально-психологічних чинників шкільної тривожності учнів вищого професійного училища» (а.с.135). Диплом магістра за спеціальністю «психологія» позивач отримала 24.03.2023 (а.с.54).

Дії ОСОБА_1 були розцінені адміністрацією, як порушення Посадової інструкції класного керівника та правове регулювання психологічних досліджень.

В наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 є формулювання порушення та він містить посилання на внутрішній документ, який регламентує обов`язки працівника та вказівки на те, який конкретний пункт посадової інструкції порушила позивачка.

Тому висновок місцевого суду про те, що відповідачем не наведено конкретних фактів порушень, які стали підставою для притягнення до відповідальності, не ґрунтується на поданих останнім доказах.

При цьому, судом першої інстанції не враховано, що чинним законодавством не встановлено, що у наказі про накладення дисциплінарного стягнення мають бути детально викладені обставини допущених порушень.

При вирішенні трудового спору і з`ясуванні питання про законність накладення стягнення власник або уповноважений орган має навести обставини, з якими він пов`язував його застосування, а суд встановити чи свідчать вони про порушення трудової дисципліни та чи були підстави для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Висновки суду першої інстанції щодо порушення строків, визначених ст.148 КЗпП України, є помилковими. Обґрунтування суду, що дослідження показників та чинників тривожності учнів позивачкою було проведено у жовтні 2022 року відповідно до плану організації та проведення виховної роботи на жовтень 2022 року, з яким був обізнаний заступник директора з виховної роботи ОСОБА_8 у грудні 2022 року, є неприйнятним, оскільки у тексті згаданого плану міститься інше формулювання - «обробка результатів методик по тривожності адаптацій» (а.с.113).

Наявні в матеріалах справи докази не містять конкретної дати проведених позивачкою психологічних досліджень і сама ОСОБА_1 її ніде не вказує, обмежуючись формулюванням «у жовтні 2022 р.» (а.с.3), отже датою вчинення проступку слід вважати жовтень 2022 року. Адміністрація навчального закладу вперше дізналась про проведення позивачкою певних досліджень лише 09.03.2023, тобто після того, як ОСОБА_1 передала їх результати директору, що вона особисто підтверджує в своїх письмових поясненнях (а.с.17). Після отримання від позивачки пояснювальної записки від 05.04.2023 і з`ясування всіх обставин, що підтверджували вчинення проступку, адміністрацією 28.04.2023 було застосовано щодо ОСОБА_1 стягнення, тобто не пізніше одного місяця з дня його виявлення та не пізніше шести місяців з дня вчинення до закінчення шостого місяця після вчинення проступку.

Суд на зазначене уваги не звернув, а тому зробив помилковий висновок, що наказ відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 є незаконним.

У відповідності до положень ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, у зв`язку із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, судове рішення підлягає скасуванню у порядку п. 3 ч.1 ст. 376 ЦПК України та наявні підстави для ухваленню нового рішення - про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 13 даної статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із ухваленням колегією суддів рішення про відмову у задоволенні позову, із позивачки на користь відповідача підлягають стягненню понесені останнім витрати на сплату судового збору при поданні апеляційної скарги в сумі 1610 грн.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу«Новоград-Волинське вище професійне училище» задовольнити.

Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 12 вересня 2023 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державного навчального закладу«Новоград-Волинське вище професійне училище» 1610 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений: 26 січня 2024 року.