Ухвала

від 22.01.2024 по справі 204/14892/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/117/24 Справа № 204/14892/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

Судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах власника майна ПрАТ Завод пакувальних машин УПМАШ на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 06 листопада 2023 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22023040000000206, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, -

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А:

За ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 06 листопада 2023 року задоволено клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, що перебуває у власності ТОВ Приватного акціонерного товариства «Завод пакувальних машин «УПМАШ» (ЄДРПОУ 31278290), а саме на: комплекс, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 15164284 від 22.06.2006; нежитлова будівля, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 21541175 від 21.12.2007; нежитлові будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 21546121 від 23.12.2007; РТП, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 21546139 від 23.12.2007; будівля з навісом, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 21546245 від 23.12.2007; будівлі лабораторії зварювань та навіс, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 21546312 від 23.12.2007; лабораторiя покриття, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 21546378 від 23.12.2007; арочний склад з прибудовою та гараж, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 21546476від 23.12.2007; склад ГСМ, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 21546483від 23.12.2007; замощення, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 21546495від 23.12.2007; огорожа, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 21546513від 23.12.2007; огорожа, за адресою: м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 104, реєстраційний номер майна 21546528 від 23.12.2007, шляхом накладення заборони володіння, користування та розпорядження зазначеним майном.

Слідчий суддя дійшов висновку щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, а саме з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості його знищення, використання, перетворення, відчуження.

В апеляції:

- адвокат ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та винести нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

В обґрунтування вказує, ПрАТ Завод пакувальних машин УПМАШ не здійснює жодної господарської діяльності на території РФ та республіки Білорусь, в тому числі не перераховує та не отримує від зазначених підприємств жодних грошових коштів, що підтверджується даними з АТ Ощадбанк про рух коштів по рахункам підприємства.

Вказує, що бенефіціарні власники ПрАТ Завод пакувальних машин УПМАШ ОСОБА_9 , ОСОБА_10 дійсно є громадянами РФ, однак з 2013 року постійно проживають на території України, а отже є резидентами України, мають постійне місце проживання та проживають в Україні більше 10 років.

Окрім цього адвокат зазначає, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не пред`явлено підозру, при цьому прокурором не доведено, що вказане майно є предметом, доказом вчинення злочину, а також не доведено те, що у разі не застосування такого забезпечення, як арешт майна, існують ризики зникнення, відчуження та перетворення цього майна.

Також адвокат зауважує, що ухвалою слідчого судді було накладено арешт в тому числі шляхом заборони користування зазначеним майном, однак в оскаржуваній ухвалі не зазначено жодного обґрунтування необхідності такої заборони.

Прокурор в судовому засідання просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважав за необхідне залишити ухвалу слідчого судді без змін.

Представник ПрАТ Завод пакувальних машин УПМАШ, - адвокат ОСОБА_5 в судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про проведення судового розгляду за його відсутності, а тому, враховуючи, що згідно ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, розгляд апеляційної скарги на оскаржену ухвалу слідчого судді здійснюється без його участі.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Частиною 2статті 171КПК Українивизначено,що уклопотанні слідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу) та розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Так, зі змісту клопотання і доданих до нього витягів із ЄРДР слідує, що СВ УСБУ у Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань провадження№ 22023040000000206 від 28 лютого 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України.

У вказаному клопотанні прокурор просить накласти арешт на майно з метою збереження речових доказів, при цьому, окрім посилання на ст. 98 КПК України та декларування ст. 170 КПК України, прокурор не доводить необхідності такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а також яким саме критеріям, згідно ст. 98 КПК України це майно відповідає.

Наведені обставини вказують на невідповідність клопотання вимогами ст. 171 КПК України, оскільки в ньому не відображені підстави і мета арешту майна, належним чином не ідентифіковано та не визначено вид та ознаки цього майна, яке належить арештувати.

Окрім цього, клопотання прокурора зовсім не містить посилання об`єктом яких саме кримінально протиправних дій та у який спосіб було використано це майно; знаряддям при вчиненні яких саме дій та у який спосіб воно було використано; які саме сліди воно на собі зберегло; які саме відомості та щодо яких обставин, які мають значення для справи, воно містить та як незастосування арешту щодо конкретних речей унеможливить використання їх як доказів у кримінальному провадженні.

Також, прокурор в своєму клопотанні вказує, що метою вжиття такого заходу, є забезпечення можливого застосування конфіскації як виду покарання, однак при цьому не зазначає, з яких підстав передбачається застосування конфіскації як виду покарання, з огляду на те, що у даному кримінальному провадженні жодній особі не пред`явлено підозру.

Таким чином, зазначені вище обставини вказують на невідповідність клопотання вимогам ст. 171 КПК України, а тому висновок слідчого судді щодо необхідності накладення арешту на вказане у клопотанні майно без виконання положень ч. 3 ст. 172 КПК України, є передчасними, а тому рішення суду відповідно до положень ст. 409 КПК України підлягає скасуванню.

При цьому, встановивши обставини, передбачені ч. 3 ст. 172 КПК України, колегія суддів не приймає рішення по суті клопотання.

З огляду на те, що ухвала слідчого судді скасовується через неналежне дотримання вимог кримінального процесуального закону, інші доводи апеляційної скарги не перевіряються та повинні бути враховані та перевірені під час нового розгляду у випадку повторного звернення з клопотанням про арешт майна.

Таким чином, оскільки встановлено, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171 цього Кодексу, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової про встановлення строку в сімдесят дві години для усунення вказаних вище недоліків.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах власника майна ПрАТ Завод пакувальних машин УПМАШ, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 06 листопада 2023 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22023040000000206, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22023040000000206, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 110-2 КК України, - повернути прокурору для усунення недоліків протягом 72 годин з моменту отримання цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4